DSpace Собрание:http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12282024-03-29T14:47:44Z2024-03-29T14:47:44ZFasciola hератіса L. (Trematoda: Fasciolidae) у проміжних та остаточних хазяях в умовах радіоактивно забрудненої місцевостіЖитова, О. П.Zhytova, O.Житова, Е. П.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/73252024-03-27T08:20:45Z2003-01-01T00:00:00ZНазвание: Fasciola hератіса L. (Trematoda: Fasciolidae) у проміжних та остаточних хазяях в умовах радіоактивно забрудненої місцевості
Авторы: Житова, О. П.; Zhytova, O.; Житова, Е. П.
Аннотация: В роботі викладені результати дослідження деяких аспектів біології Fasciola hepatica та особливостей впливу цього паразита на організм хазяїна – велику рогату худобу в умовах тривалої дії малих доз радіації. Встановлено проміжних хазяїв F. hepatica в Житомирському Поліссі – Lymnaea (Galba) subangulata та Lymnaea (Galba) truncatula. Досліджено їх екологію на територіях, забруднених радіонуклідами та в умовно чистій зоні. Проведено дослідження сезонної динаміки зараження L. (G.) subangulata партенітами і личинками F. hepatica в забрудненій радіонуклідами та в умовно чистій зонах. Встановлено вплив фасціоли на організм хазяїна – велику рогату худобу залежно від умов утримання останньої, а саме: визначено вміст глікогену, глюкози, макро- і мікроелементів, вітамінів у печінці тварин, інвазованих F. hepatica, котрі перебували в умовно чистій та забрудненій радіонуклідами зонах. Отримано нові відомості про вплив паразита на мікроструктуру печінки дефінітивного хазяїна в умовах тривалої дії малих доз радіації залежно від інтенсивності інвазії.; The paper presents the results of investigation into some aspects of Fasciola hepatica biology and influence of this parasite on the cattle under permanent small radiation doses. The intermediate hosts of F. bepatica in Zhytomyr Polissya are identified to be Lymnaea (Galba) subangulata and Lymnaea (Galba) truncatula. Their ecology in the radionuclide contaminated areas and conventionally clean zones is studied. The investigation of seasonal dynamics of infesting L. (G.) subangulata with F. hepatica parthenitae and larvae in the radionuclide contaminated areas and conventionally clean zones is conducted.The influence of fasciola on cow body under different breeding conditions is determined. The content of glycogen, glucose, macro- and microelements, vitamins in the liver of F. bepatica infested cattle which are bred in conventionally clean and radionuclide contaminated zones is estimated. New data concerning parasite influence on the definitive host microstructure under permanent small radiation doses depending on the intensity of invasion are obtained.; В роботе изложены результата изучения некоторых аспектов биологии Fasciola hepatica и особенностей влияния этого паразита на организм хозяина – крупный рогатый скот а условиях хронического воздействия малых доз радиации.
Установлено, что основным промежуточным хозяином F. hepatica на Житомирском Полесье являється Lymnaea (Galba) subangulata, тогда как Lymnaeu (Galba) tnuicatula встречается редко. Изучена экология этих моллюсков на территориях, загрязнённых радионуклидами и в условно чистой зоне. Проведено исследование сезонной динамики заражения L. (G.) subangulata партенитами и личинками F. bepatica в загрязненной радионуклидами и в условно чистой зонах. Выяснено, что носителями партенит фасциол в гальобовых биотопах природных пастбищ Житомирского Полесья являются моллюски двух прошлогодних и весенней генерации текущего года.
Изучено влияние фасциолы на организм хозяина – крупный рогатый скот, взависимости от условий содержания последнего, а именно: определено содержание гликогена, глюкозы, макро- и микроэлементов, витаминов в печени коров, инвазированных F. bepatica, которые находились в условно чистой и загрязненной радионуклидами зонах. В результате проведенных исследований установлено, что содержание гликогена, глюкозы, макро- и микроэлементов, витаминов в печени крупного рогатого скота, инвазированного F. bepatica, снижается в прямой зависимости от интенсивности инвазии. Зарегистрированные изменения усугубляться у животных из зоны, загрязненной радионуклидами.
Получены новые сведения о влиянии паразита на микроструктуру печени дефинитивного хозяина в условиях хронического воздействия малых доз радиации в зависимости от интенсивности инвазии. Обнаружено, что инвазия фасциолами крупного рогатого скота, который находился в зоне, загрязнённой радионуклидами, усиливает степень патогистологических изменений на органном уровне.2003-01-01T00:00:00ZТипи зрубів та особливості лісовідновлення сосни звичайної у суборах Центрального ПоліссяСірук, Ю. В.Сирук, Ю. В.Siruk, Yu.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/49512016-08-01T04:11:33Z2012-01-01T00:00:00ZНазвание: Типи зрубів та особливості лісовідновлення сосни звичайної у суборах Центрального Полісся
Авторы: Сірук, Ю. В.; Сирук, Ю. В.; Siruk, Yu.
Аннотация: Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню важливих теоретичних і практичних питань щодо розвитку природних процесів відновлення лісової рослинності на зрубах після суцільних рубань соснових деревостанів у суборах Центрального Полісся. Доведено, що в певному едатопі може формуватися декілька типів зрубів, що залежить від сезону та технології проведення лісосічних робіт, а також від способу підготовки ґрунту до лісовідновлення. Формування одного і того ж типу зрубу є характерним лише для близьких гігротопів суборів. На одній і тій самій лісосіці, внаслідок незначних відмінностей у мезорельєфі, а також особливостей проведення робіт при лісозаготівельному чи лісовідновному процесі є можливим утворення більш ніж одного типу зрубу.
Вперше для умов Центрального Полісся визначено типи зрубів у суборах та досліджені закономірності їх формування після суцільних рубок. Установлено, що на виділених типах зрубів існують суттєві відмінності як у кількісних, так і в якісних показниках природного відновлення. Досліджено, що в умовах свіжого та вологого субору найбільш представленими є злакові та молінієві зруби, які характеризуються різними умовами для росту і розвитку лісових культур та самосіву сосни, що відображається також на їх збереженні з віком.
Описано флористичний склад стиглих соснових деревостанів і зрубів та встановлено екологічну спеціалізацію видів рослин. Досліджено видову насиченість і динаміку рослинного покриву в трьох найпоширеніших гігротопах суборів та зроблені рекомендації по збереженню лісового біорізноманіття у лісах Центрального Полісся.; Диссертационное исследование посвящено решению важных теоретических и практических вопросов развития естественных процессов восстановления лесной растительности на вырубках после сплошных рубок сосновых древостоев в суборевых условиях Центрального Полесья.
До Центрального Полесья входит большая часть Житомирской области, восточная часть Ровенской и крайняя северо-восточная часть Хмельницкой области. Лесистость региона составляет 39 %, в лесном фонде наиболее распространенной породой является сосна обыкновенная, доля которой составляет 58 % покрытой лесом територии. Природные условия региона обусловили наибольшее распространение суборей – 52,6 %. Средние таксационные показатели сосны обыкновенной указывают на достаточно высокую производительность, что объясняется благоприятными условиями для роста и указывает на то, что выращивание ее в данном регионе является стратегическим.
Предусмотрены программой исследования проводились на территории трех лесохозяйственных предприятий: ГП «Коростышевское ЛХ» (Дубовецкое, Коростышевское и Кропивнянское лесничества), ГП «Барановское ЛОХ» (Барановское лесничество) и ГП «Емильчинское ЛХ» (Емильчинское лесничество).
В результате исследований впервые для условий Центрального Полесья определены типы вырубок в суборевых условиях и исследованы закономерности их формирования после сплошных рубок. По данным проведенных исследований с 5 типичных для суборей Центрального Полесья типов леса образуется 11 типов вырубок, которые отличаются между собой как по микроклиматическими почвенно-гидрологическим условиям, так и за успешностью восстановления целевых древесных пород. Доказано, что в определенном эдатопе может формироваться несколько типов вырубок, что зависит от сезона и технологии проведения лесосечных работ, а также от способа подготовки почвы к лесовосстановлению. Формирование одного и того же типа вырубок является характерным только для близких гигротопов суборевых условий. На одной и той же лесосеке, вследствие незначительных различий в мезорельефе, а также особенностей определенных работ при лесозаготовительном или лесовосстановительном процессе возможно образование более чем одного типа вырубки.
Анализ физико-химических и агрохимических показателей почв разных типов вырубок позволяет утверждать, что под определенным типом растительности формируются разные почвенные условия, которые в свою очередь и вызывают к формированию определенного ценоза. Некоторые типы вырубок достаточно сходные по почвенно-гидрологическим характеристикам, что прежде всего связано с эколого-ценотическим сходством растений-доминантов, формирующих данные типы. По почвенно-гидрологическим признакам типы вырубок можно условно объединить в следующие 4 группы: 1) злаковые, вейниковые и орляковые; 2) вересковые, брусничные и черничные; 3) молиниевые, осоковые и долгомошные; 4) пушицевые и ситниковые.
Учет естественного возобновления в спелых и приспевающих сосновых древостоях Центрального Полесья обнаружил, что самым успешным естественное возобновление сосны оказалось в свежей дубово-сосновой субори. Наиболее благоприятными типами надпочвенного покрова для появления самосева под пологом древостоев в данном типе леса являются злаково-, чернично- и бруснично-зеленомошные.
На вырубках наблюдаются существенные различия как в количественных, так и в качественных показателях естественного восстановления. Наиболее удачно облеснение за счет естественного возобновления сосны обыкновенной проходит на долгомошной, пушицевой, молиниевой, черничной и злаковой вырубках. Удовлетворительным можно считать ход следующего естественного возобновления на вересковых, брусничных и орляковых вырубках. Естественное восстановление сосны обыкновенной на вейниковом и сытниковом типах вырубок обычно затруднено.
В условиях свежей и влажной субори наиболее представленными являются злаковые и молиниевые вырубки, которые характеризуются различными условиями для роста и развития лесных культур сосны обыкновенной, что отражается на их сохранении с возрастом.
В условиях свежей и влажной субори лесные культуры имеют лучшую энергию роста по сравнению с самосевом, опережая последний по высоте в свежих условиях от 17 % до 30 % в возрасте до 3–х лет, и на 19–46% в 3–6–летнем возрасте. Во влажных суборях разница между культурами и самосевом становится заметной со второго года лесовосстановления и составляет до 6–летнего возраста 21–43 %.
Текущий прирост лесных культур в среднем превышает соответствующий показатель подроста в борознах на 12,8–32,0 % и подроста в междурядьях – на 19,4–31,0 %. Для подроста в борознах, вообще, характерны несколько более высокие показатели текущего прироста чем подроста, растущего в междурядьях на 2–9 %. На разных типах вырубок закономерности величины текущего прироста подроста в борознах и междурядьях не обнаружено.
Дисперсионный анализ среднего прироста подроста сосны в борознах и междурядьях разных типов вырубок не позволяет при доверительном уровне 95 % выявить определенные отличительные закономерности роста.
Сплошная рубка главного пользования приводит к увеличению видового разнообразия покрытосеменных и уменьшение количества видов мохового покрытия. Достаточно резким является рост численности злаковых, сложноцветных, бобовых, губоцветных и ранникових, что связано с образованием более благоприятных экологических условий для их роста и распространения.
Видовое разнообразие растений зависит от степени увлажнения участков. Самой богатой в плане растительного разнообразия как в спелых сосновых древостоях, так и на вырубках является свежая суборь. Значительно уступают в данном показателе влажная и сырая суборь.
По мере роста уровня влажности почвы на вырубках увеличивается и индекс видового сходства их с материнскими древостоями. Первопричиной данной зависимости является, прежде всего, сезон проведения сплошной рубки.; Dissertation is devoted to the solution of important theoretical and practical aspects of the natural processes of restoration of forest vegetation in cutovers after clear-cutting of pine stands in subor conditions in the Central Polissya. It is proved that in certain edatope can form several types of cutovers, depending on the season and the technology of harvesting operations, as well as the method of soil preparation for reforestation. Formation of the same type of cutover is characteristic only for close gigrotops of subor conditions. At the same cutting area, due to minor differences in the meso-relief, as well as the characteristics of certain activities in the timber or forest regeneration process, the formation of more than one type of cutover.
For the first time for the conditions of the Central Polissya types of cutovers are defined in subor conditions and regularities of their formation after clear-cutting. It is established that the selected types of cutovers, there are significant differences in both quantitative and qualitative indicators of natural recovery. Studied, in terms of fresh and moist subor most represented are cereals and molinia cutovers, which are characterized by different conditions for growth and development of forest plantations of pine, which is also reflected in their retention with age.
We describe the floristic composition of mature pine stands and cutovers and set of ecological specialization of species of plants. The examined species richness and vegetation dynamics in three popular gigrotops in subor conditions and made recommendations for the conservation of forest biodiversity in the forests of Central Polissya.2012-01-01T00:00:00ZЕкологічні основи вирощування стійких дубових насаджень Центрального Полісся УкраїниІванюк, Т. М.Иванюк, Т. Н.Ivanyuk, T.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/45402024-03-26T13:13:15Z2014-01-01T00:00:00ZНазвание: Екологічні основи вирощування стійких дубових насаджень Центрального Полісся України
Авторы: Іванюк, Т. М.; Иванюк, Т. Н.; Ivanyuk, T.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливих теоретичних і практичних питань щодо екологічних основ вирощування стійких насаджень дуба звичайного в умовах Центрального Полісся.
Подані матеріали поглибленого аналізу сучасного стану дубових лісів, які
займають у регіоні досліджень площу 123386,5 га, з яких 72,2 % зростають в умовах
свіжих та вологих сугрудів. Встановлені масштаби всихання дубових насаджень,
розподіл їх площ за типами лісорослинних умов та походженням. Визначений
видовий склад патогенних мікроміцетів (30 видів) та їх вплив на процеси всихання.
Досліджено валовий вміст марганцю, заліза, алюмінію, а також виявлений високий
вміст їх рухомих форм у ґрунтах всихаючих дубових насаджень Центрального Полісся. Визначені хімічні показники дерново-підзолистих грунтів різновікових
дубових деревостанів.
Результати досліджень були використані при підготовці рекомендацій по створенню та формуванню високопродуктивних біологічно стійких лісових насаджень регіону.; Диссертационная работа посвящена решению важных теоретических и практических вопросов экологических основ выращивания устойчивых насаждений дуба обыкновенного в условиях Центрального Полесья.
Из общей площади (123386,5 га) насаждений дуба обыкновенного Центрального Полесья львиную долю составляют древостои, которые растут в условиях свежих и влажных сугрудив – 89051,4 га (72,2%). По данным исследований 45,5% с 30472,6 га дубовых древостоев в свежих сугрудах не соответствуют целевой
главной породе, во влажных сугрудах таких насаждений 56,9%. В целом же дуб, как
порода, отвечает коренной, растет только на 47,0% площадей. Анализ распределения площадей дубовых насаждений Центрального Полесья по классам бонитета, главная порода которых не соответствует коренной породе,
показывает, что 84,3% их площадей относится к древостоев II-го и высших классов
бонитету.У возрастной структуре наибольшие площади дуба сосредоточены в средневековой группе возраста – 25,8%, наименьшие в дозревающих – 8,5%.
Установлены масштабы усыхания дубовых насаждений, распределение их площадей по типам лесорастительных условий и происхождению. Количество усыхающих выделил дуба в едатопах распределились следующим образом: в свежих сугрудах – 22,90%, влажных сугрудах – 48,35%, свежих груди – 8,28%, влажных груди – 15,72%, других едатопах – менее 5%. Установлено, что наибольшая доля
площадей усыхающих дубняков относится к насаждений семенного происхождения – 38,7%. Определенный видовой состав патогенных микромицетов (30 видов) и их влияние на процессы усыхания. Сравнение патогенной микробиоты всех образцов дубов с признаками усыхания показало их очень высокую сходство (коэффициент Серенсена – Чекановского составил 0,9). Установлено, что для почв свежих и влажных сугрудив характерен
повышенный содержание гумуса, азота и фосфора в верхних генетических горизонтах (НЕ), ниже по профилю он резко снижается. Содержание гумуса в почвах, сформированных на морене, значительно выше (в 1,5–2 раза), чем в почвах, сформированных на водноледниковых отложениях.
Исследовано, что почвы проанализированных всихаючих дубовых насаждений характеризуются сильно кислой средой (в верхних горизонтах почвы рН = 4,0–4,7).
Повышенная кислотность почвы обусловливает увеличение содержания подвижных форм алюминия в аномально высоких концентраций, вредных для древесных растений. Также обнаружено высокое содержание подвижных форм марганца в концентрациях, способных нарушить поглощения растениями физиологически важных макро-и микроэлементов, дополнительно ослабляет дубовые насаждения.
Установлено, что обменное железо отдельности не может вызвать ослабление дубовых насаждений, однако вместе с обменным алюминием и марганцем обусловливает высокие показатели актуальной кислотности почвы. Тяжелые металлы, которые обычно рассматриваются как вредоносным (хром, свинец, цинк) в почвах опытных участков присутствуют в низких концентрациях и не могут существенно влиять на ослабление насаждений.
Результаты исследований были использованы при подготовке рекомендаций по созданию и формированию высокопродуктивных биологически устойчивых лесных насаждений региона.; The thesis is devoted to the solution of important theoretical and practical questions about the growing ecological foundations of sustainable oak plantations in the central part of Polissja.
These resources have in-depth analysis of the current state of oak forests, which occupy an area of research in the area 123,386.5 hectares, of which 72.2% increase in terms of fresh and dry suhrudiv. Established the extent of drying oak forest, sharing their space at the forest site types and origins. Designated micromicetes pathogenic species composition (30 species) and their impact on the process of drying. Investigated the gross content of manganese, iron, aluminum, and found a high content of mobile forms in soils vsyhayuchyh oak forest of the Central Polissja. Defined chemical properties of sodpodzolic soils of different ages oak stands.
The research results were used in the preparation of guidelines for the creation and formation of highly biologically sustainable forest plantations in the region.2014-01-01T00:00:00ZШлунково-кишкові інфекції телят у господарствах, неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, терапія)Бездітко, Л. В.Bezditko, L.Бездитко, Л. В.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/45362020-09-09T12:05:10Z2010-01-01T00:00:00ZНазвание: Шлунково-кишкові інфекції телят у господарствах, неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, терапія)
Авторы: Бездітко, Л. В.; Bezditko, L.; Бездитко, Л. В.
Аннотация: Наведено матеріали щодо етіології, патогенезу і терапії шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят, отриманих від РІД-негативних і РІД-позитивних на лейкоз корів у господарствах, неблагополучних щодо лейкозу великої рогатої худоби. Виділено збудники шлунково-кишкових інфекцій новонароджених телят (патогенні E.coli, сальмонели, рота- і коронавірус) та досліджено їх кількісне співвідношення при асоціативному перебігу рота- і коліінфекції та рота- і коронавірусної інфекції, які виявлено у 52 % випадків. Встановлено, що при визначенні частоти прояву асоціативної (рота-коліінфекції) шлунково-кишкової інфекції у телят, народжених від РІД-негативних та РІД-позитивних на лейкоз корів, коефіцієнт кореляції становив r=0,11. У хворих телят при асоціативному перебігу ротавірусної і коліінфекції виявлено: зниження активності клітинних та гуморальних факторів захисту організму і функціональні зміни в імунній системі. Телята, народжені від РІД-позитивних на лейкоз корів, при моноінфекціях (ротавірусній і коліінфекції) та їх асоціативного перебігу мали нижчу імунобіологічну реактивність порівняно з телятами від РІД-негативних на лейкоз корів. Застосування препарату «Комбіферон» у дозі по 1млн ОД/гол. два рази на добу внутрішньом’язово протягом 5 діб виявилось ефективнішим при асоціативному перебігу рота-коліінфекції у хворих телят, народжених як від РІД-негативних, так і від РІД-позитивних на лейкоз корів, ніж застосування традиційного базового лікування в дослідних господарствах, що сприяє швидкому одужанню, полегшує інфекційний перебіг хвороби, позитивно впливає на клітинні та гуморальні фактори захисту організму і їх імунний гомеостаз.; The materials on occurrence and current of gastrointestinal diseases of newborn calves from RID-negative and RID-positive on leucos cows in unsuccessful farms on leucos of large horned cattle are given. The activators of gastrointestinal infections of newborn calves (patogenetic E.coli, Salmonella are selected, rota- and coronavirus) and the frequency of their quantitative parity is investigated at the associated current of rota- and coliinfection and rota- and coronavirus infection, which are established in 52 % of cases. Is established, that the serological status of the cows on leucos does not influence frequency of display associated (rota-coliinfection) of a gastrointestinal infection at calves (factor of correlation r=0,11), that the interoak by disease of calves, which were born from RID-negative and RID-positive on leucos cows testifies to absence of a difference. At the sick calves at the associated current of rotavirus infection and coliinfection is proved: downturn of activity of cell and humoral factors of protection of organism and functional changes in immune system. The calves which were born from RID-positive on leucos cows at monoinfections (rotavirus and coliinfection) and their associated current had lower immunobiological reactivity compared with posterity from RID-negative on leucos cows. Application to newborn calves of a preparation «Combyferon» in a doze on 1 mln EA on one animal two times per day intermusculary during 5 days was more effective at associative current of rota- coliinfection at calves, which were borned both from RID-negative, and from RID-positive on leucos cows, than application of traditional base treatment in pilot farms, that promotes fast recovery, facilitates current of infectious illness, positively influences on cell and humoral factors of protection of organism and their immune homeostasis.; Диссертация посвящена изучению роли ассоциации возбудителей, что вызывают желудочно-кишечные инфекции у новорожденных телят, полученных от РИД-отрицательных и РИД-положительных по лейкозу коров, их влиянию на показатели естественной резистентности и иммунобиологической реактивности, исследованию лечебной эффективности препарата «Комбиферон» при этих инфекциях. Проведен анализ и обобщение данных, характеризующих эпизоотологическую ситуацию по моно- и ассоциативным инфекциям (колиинфекции, сальмонеллеза, рота- и коронавирусной инфекции) у новорожденных телят, от коров с разным серологическим статусом по лейкозу в хозяйствах. Установлена частота инфицирования возбудителями в ассоциации при заболеваниях желудочно-кишечного тракта телят, рожденных от РИД-отрицательных и РИД-положительных по лейкозу коров, и проведена сравнительная оценка полученных данных. Выделены возбудители желудочно-кишечных инфекций новородженных телят (патогенная E.coli, сальмонеллы, рота- и коронавирус) и исследовано их количественное соотношение при ассоциативном течении рота- и колиинфекции, рота- и коронавирусной инфекции, которые выявлены в 52 % случаев. При этом коэффициент корреляции при заболеваемости телят, рожденных от РИД-отрицательных и РИД-положительных по лейкозу коров, при ассоциативной рота- колиинфекции составил r= 0,11. Изучена разница в течении моноинфекций (ротавирусной и колиинфекции) и ассоциативной инфекции (при участии ротавируса и патогенной E.coli) по показателям естественной резистентности и иммунобиологической реактивности организма телят, полученных от РИД-отрицательных и РИД-положительных по лейкозу коров. Выявлено иммунодефицитное состояние организма больных телят при моноинфекциях (ротавирусной и колиинфекции) и их ассоциированном течении: снижение активности клеточных и гуморальных факторов защиты организма и функциональные изменения в иммунной системе. Проведена сравнительная оценка состояния естественной резистентности и иммунобиологической реактивности при моноинфекциях (рота- и колиинфекции) и их ассоциативном течении у телят, полученных от коров с разным серологическим статусом по лейкозу. Телята, полученные от РИД-положительных по лейкозу коров, при моноинфекциях (ротавирусной и колиинфекции) и их ассоциативном течении имели тенденцию к снижению природной резистентности, иммунобиологической реактивности по таким показателям: уменьшение количества Т- и В-лимфоцитов, снижение бактерицидной и лизоцимной активности сыворотки крови, фагоцитарной активности лейкоцитов, содержание общего белка и гамма-глобулинов по сравнению с показателями при соответствующих инфекциях у телят, полученных от РИД-отрицательных по лейкозу коров. Доказано положительное влияние препарата «Комбиферон» при ассоциативном течении ротавирусной и колиинфекции на повышение иммуной реактивности телят до 20-суточного возраста (от РИД-отрицательных и РИД-положительных по лейкозу коров) и рекомендовано его использование в дозе по 1млн ЕД/гол. два раза в сутки внутримышечно в течение 5 суток, что приводит к скорому выздоровлению в среднем на 3-е суток и облегченному течению инфекционного процесса. Стимуляция клеточных и гуморальных факторов защиты организма телят, полученных как от РИД-отрицательных, так и РИД-положительных по лейкозу коров, под влиянием препарата «Комбиферон» оказалась более положительной, чем у телят, при традиционном базовом лечении (настой ромашки лекарственной 1:10 в дозе 100–150 см3 2 раза в сутки и настой зверобоя обычного 1:20 в дозе 50 см3 3 раза в сутки), фармазин по 1 см3/10 кг живой массы 2 раза в сутки, левомицетин по 2 г/гол. до выздоровления. Использование препарата «Комбиферон» при ассоциативном течении ротавирусной и колиинфекции у телят, рожденных от РИД-отрицательных и РИД-положительных по лейкозу коров, положительно влияет на их гемограмму, усиливает фагоцитарную защиту, повышает показатели: количество Т- и В-лимфоцитов, бактерицидной и лизоцимной активности сыворотки крови, фагоцитарной активности лейкоцитов по сравнению с группой телят при базовом лечении.2010-01-01T00:00:00ZПросторово-типологічна організація населення зайця сірого (Lepus europaeus Pall.) в умовах Житомирщини та вплив факторів середовища на її формуванняВласюк, В. П.Vlasyuk, V.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/45222024-03-26T13:14:25Z2012-01-01T00:00:00ZНазвание: Просторово-типологічна організація населення зайця сірого (Lepus europaeus Pall.) в умовах Житомирщини та вплив факторів середовища на її формування
Авторы: Власюк, В. П.; Vlasyuk, V.
Аннотация: Дисертація присвячена з’ясуванню питань придатності, структури та якості мисливських угідь для проживання зайця сірого, просторово-часового розподілу виду, вивченню особливостей його життєдіяльності, аналізу динаміки чисельності та впливу хижаків на його кількісні показники.
У дисертації уперше розглянуто структуру мисливських угідь регіону, особливості просторово-часового і стаціального розподілу зайця сірого, динаміки його чисельності, життєдіяльності, визначено основні лімітуючі фактори середовища, що впливають на щільність виду, вплив хижаків, зокрема, уточнено підходи до вивчення сезонних ритмів. Щільність лисиці у мисливських господарствах регіону необхідно знизити до 0,5 – 1,0 ос.•(1000 га)-1, зменшивши її чисельність у лісових і лісомисливських господарствах північних районів Житомирського Полісся у 1,6 – 3 рази, південних – 1,8 – 3,5, у Лісомисливських угіддях Лісостепової зони – у 11 – 22 рази, а у господарствах УТМР – у 3 – 6 разів.
В умовах Полісся доцільно створювати кормові поля з введенням до їх складу посівів озимих (пшениця, жито, тритікале), просапних культур (буряк, капуста та ін.), висівання і висаджування плодово-ягідних деревно-чагарникових порід.
В умовах Лісостепової зони важливо покращити захисні умови проживання виду шляхом створення ремізних насаджень на ділянках, здебільшого непридатних для вирощування сільськогосподарських культур.
Поряд з наведеним, необхідно суттєво посилити боротьбу з незаконним здобуванням виду, а при щільності, меншій мінімальної – ввести мораторій на полювання.; Диссертация посвящена выяснению вопросов пригодности, структуры и качества охотничьих угодий для проживания зайца-русака, пространственно-временного распределения вида, изучению особенностей его жизнедеятельности, анализу динамики численности и влиянию хищников на его количественные показатели.
Большинство работ по зайцу-русаку касаются вопросов систематического положения вида, его биологии, морфологии, болезней и паразитов. Вопросам интересующей нас темы посвящены материалы 20 – 50-ти летней давности.
Регион исследований включает территорию Житомирского Полесья и лесостепную часть Житомирской области. В свою очередь Житомирское Полесье разделяется на два района: северный (Полесско-Приднепровский округ с доминированием сосновых и сосново-дубовых насаждений) и южный (Коростенско-Житомирский округ с доминированием дубовых и дубово-сосновых лесов).
Лесистость региона исследований уменьшается с 40 –60 % в Полесских северных районах области до 10 – 20 % в южных и до 10 % – в лесостепных. Сельскохозяйственная освоенность территории возрастает от 30 % в северных районах до 50 % на юге Полесья и до 90 % в лесостепной части области.
В государственных лесных и лесоохотничьих предприятиях среди наиболее представленных типов охотничьих угодий, участие типа “хвойный лес” уменьшается от 53,9 % площади в северных районах Житомирского Полесья до 14,6 % в лесостепных районах, “смешанный лес” – от 22,9 % до 8 % соответственно, а “лиственный лес” возрастает от 18,7 % до 71,8 %. Участие пахоты изменяется в пределах 0,3 – 7,1 %.
В угодьях УООР участие площади пахоты возрастает от 39,1 в северных районах Житомирского Полесья до 78,9 % – в Лесостепи, лесных угодий, наоборот, существенно уменьшается от 3 - 11 до 3 - 0,2 % соответственно.
В условиях Житомирского Полесья в весенний и летний периоды заяц-русак чаще всего встречается на озими (24 и 20 % фиксаций), в осенний – в несомкнутых лесных и сосновых молодняках (по 19 %), а в зимний период – на окраинах населенных пунктов и среди посевов озимых (по 17 %). В лесостепных районах весной вид отдавал предпочтение перелескам и кустарникам и озими (15 –14 %), осенью – сосновым молоднякам, граничащим с несомкнутыми лесными культурами, сосновым несомкнутым лесным культурам, особенно в условиях влажных суборей (по 20 %), а зимой предпочтительно кормился на окраинах населенных пунктов (по
23 %), на опушках и озими (по 15 %).
В зимний период максимальное количество поедей зайца-русака зафиксирована на озими (21 %), на приусадебных участках (18 %) и в смешанных лесах (11 %).
Среди жизненных форм растений в питании вида преобладает травянистая растительность (10 стаций, 7 – 88 % поедей), кустарнички (8 стаций, 30 – 85 %), деревья (7 стаций, 2 – 38 %), а на сельскохозяйственных угодьях и приусадебных участках – посевные и пропашные культуры.
Средняя многолетняя плотность зайца-русака в Житомирской области в общем ниже оптимальных показателей и составляет:
– в северных районах Полесья в угодьях государственных лесных и лесоохотничьих предприятий 12,6 ос.•(1000 га)-1 относительно 34 оптимальной плотности ( - 21,4 особи), в угодьях УООР – 38,0 относительно 42,0 (-4,0 особи);
– в южных районах Полесья соответственно 13,3 ос.•(1000 га)-1 относительно 30 (-16,7 ос.); 33,3 относительно 38 (-4,7 ос.);
– в лесостепной зоне соответственно 32,3 ос.•(1000 га)-1 га относительно 40 (- 7,7 ос.); 31,0 и 42, 5 (-11,5 ос.).
Таким образом, средняя многолетняя плотность в хозяйствах УООР, за исключением лесостепной зоны, была выше в сравнении с государственными хозяйствами.
На численность зайца-русака существенно влияют крупные хищники, отчасти лисица, а также минимальные температуры и максимальное количество осадков в феврале – апреле.
В лесных и лесоохотничьих хозяйствах северных районов Житомирского Полесья плотность лисицы уменьшилась от 1,6 ос.•(1000 га)-1 в 2001 году до 0,8 в 2008, южных – от 2,4 до 1,2; Лесостепной зоны от 9,4 до 6,6 особей соответственно.
В охотничьих хозяйствах УООР севера Житомирского Полесья плотность лисицы увеличилась от 2,7 ос.•(1000 га)-1 до 3,2; юга – от 3,3 до 3,8; а в лесостепной части региона от 2,3 до 4,1.В условиях заповедного режима (Полесский природный заповедник) численность зайца-русака уменьшилась от 45 особей в 1993 году до 23 в 2009, лисицы – от 30 до 18, волка за 1993 – 99 гг. составляла 1 – 8 особей, а 2000-09 гг. – 5 – 11 особей, рыси в первом случае – 1 – 2 ос., во втором 2 – 4. Снижение численности зайца-русака находится в некоторой корреляции с возрастанием численности волка и лисицы, но прямой зависимости количества этих хищников на зайца-русака в условиях заповедного режима не обнаружено.
Плотность лисицы в охотничьих хозяйствах региона следует снизить до 0,5 – 1 ос.•(1000 га)-1, уменьшив ее численность в лесных и лесоохотничьих хозяйствах северных районов Житомирского Полесья в 1,6 – 3 раза, в южных – 1,8 – 3,5; Лесостепной зоны – 11,2 – 22, в хозяйствах УООР в 3 – 6; 3,3 – 6,5; 3,2 – 6 раз соответственно, ввести мораторий на охоту по русаку до достижения минимальной плотности вида, при которой разрешается охота, усилить борьбу с браконьерством.; The thesis considers fitness, structure and quality of hunting lands for grey hare, the species spatial and temporal distribution, its vital peculiarities study, population dynamics analysis and predators influence on its quantitative indices.
For the first time the structure of Zhytomyr hunting lands, grey hare spatial and temporal peculiarities and stational distribution, population dynamics, vital activity are examined, main limiting environmental factors influencing this species density, predators’ one in particular, are established, approaches to seasonal rythms study are specified. Fox density in hunting lands should be decreased to 0,5 – 1,0 sp.*1000 hectares-1 diminishing its population in forest and hunting enterprises in the north of Zhytomyr woodland by 1,6 – 3 times, in the south – by 1,8 – 3,5 times, in hunting lands of forest and steppe zone by 11 – 22 times and in the enterprises of Ukrainian society of hunters and fishermen – by 3 –6 times.
In woodland feed fields with winter wheat, rye, triticale, cultivated crops (beet, cabbage, etc.) are expedient as well as fruit and berries plants, arboreal shrubs.
In the forest and steppe zone it is important to improve protective measures planting crops for feeding up on the unfit for agricultural crops plots.
Also, it is necessary to intensify control on this species catch and to decree a moratorium in case the density is less than minimal.2012-01-01T00:00:00ZПаразито-хазяїнні відносини у системі трематоди – прісноводні гастроподи (на прикладі Українського Полісся)Житова, О. П.Житова, Е. П.Zhytova, O.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/45132024-03-27T08:25:40Z2015-01-01T00:00:00ZНазвание: Паразито-хазяїнні відносини у системі трематоди – прісноводні гастроподи (на прикладі Українського Полісся)
Авторы: Житова, О. П.; Житова, Е. П.; Zhytova, O.
Аннотация: У роботі викладено результати (2004–2014 рр.) наукових досліджень сучасного складу трематодофауни прісноводних молюсків Українського Полісся та прилеглих територій. Зареєстровано 61 вид трематод, для яких наведено оригінальні рисунки та морфологічний опис. Для 16 видів трематод розширено коло проміжних хазяїв-молюсків. Складено таблиці для визначення церкаріїв видів трематод, що зустрічаються в молюсках. Видову належність підтверджено експериментально для двох видів трематод. З'ясовано роль молюсків різних таксономічних груп у поширенні трематод. Проаналізовано видові комплекси трематод різних типів водойм. Виявлено відсутність прямої залежності між екстенсивністю інвазії та видовим різноманіттям трематод.
Досліджено динаміку емісії церкаріїв трематод P. elegans, H. asper, N. attenuatus, E. aconiatum. Установлено, що тривалість емісії церкарій редіоїдних (E. aconiatum, N. attenuatus) та спороцистоїдних трематод (P. elegans, H. asper), її динаміка визначається температурою водного середовища та станом мікрогеміпопуляцій партеніт. Отримано нові відомості щодо зв'язку кількісного показника емісії церкарій зі ступенем інтенсивності інвазії та характером ураження гепатопанкреасу молюсків. Визначено мікроскопічні зміни гепатопанкреасу молюсків за різного ступеня інвазії трематодою E. aconiatum. Проведені електронно-мікроскопічні дослідження гепатопанкреасу молюсків, інвазованих трематодами спороцистоїдної групи (P. elegans) та редіоїдної (E. aconiatum).
Проаналізовано вплив 17 гідрохімічних показників, швидкості течії на щільність поселення молюсків, екстенсивність їнвазії та видове різноманіття личинок трематод у водоймі.
На прикладі трьох досліджених популяцій молюсків L. stagnalis і P. planorbis установлено розподіл трематод по вікових группах хазяїв. Проведено дослідження сезонної динаміки зараження L. stagnalis та P. planorbis. Досліджено характер розподілу інвазованих партенітами та личинками трематод молюсків у мулі, пізньої осені (листопад) та навесні (березень).
Проаналізовано шляхи циркуляції в біоценозах Українського Полісся для 59 видів трематод.; В работе представлены результаты исследований (2004–2012 гг.) видового состава трематод брюхоногих моллюсков водоёмов Украинского Полесья. Найдено 61 вид трематод, для которых приведено морфологическое описание и оригинальные рисунки. Для 16 видов трематод расширен круг промежуточных хозяев-моллюсков. Составлено таблицы для определения 52 видов церкарий, которые встречаются в моллюсках исследуемого региона. Видовая принадлежность подтвердженна экспериментально для двух видов трематод. Проанализовано видовые комплексы трематод разных типов водоемов. Отмечено, что встречаемость личинок трематод в водоёмах разных типов неравномерная. Так, во всех 7 типах водоёмов встречается 2 вида личинок, в 6 типах – 3 вида, в 5 – 1 вид, в 3 – 9 видов, в 2 – 13 видов, в водоёмах одного типа – 27 видов личинок трематод. Установлено остсутствие прямой зависимости между экстенсивностью инвазии и видовым разнообразием трематод.
Исследована динамика эмиссии церкарий трематод P. elegans, H. asper, N. attenuatus, E. aconiatum. Установлено, что длительное выделение церкарий (5 дней) из заражённых моллюсков имеет характер повтора, в процессе которого различается суточный ритм количества выделенных церкарий. Установлено, что максимальный выход церкарий редиоидных (E. aconiatum, N. attenuatus), и спороцистоидных трематод (P. elegans, H. asper) приходится на разные периоды суток. У E. aconiatum и P. elegans пик выхода личинок приходится на 12 часов, N. attenuatus – на 10, у H. asper – на 14 часов. Такие различия обусловлены биологическими особенностями их жизненных циклов. Установлено, что продолжительность эмиссии церкарий как редиоидных (E. aconiatum, N. attenuatus) так и спороцистоидных трематод (P. elegans, H. asper), её динамика определяется температурой водной среды и состоянием микрогемипопуляций партенит.
Получены новые сведения относительно связи количественных показателей эмиссии церкарий со степенью инвазированности и характером поражения гепатопанкреаса моллюсков. Исследовано микроскопические изменения гепатопанкреаса моллюсков при разной степени заражения трематодой E. aconiatum. Изучено микроструктуру гепатопанкреаса L. stagnalis, C. contecta и P. corneus, инвазированных личинками трематод группы «Xiphidiocercaria» (H. asper, P. elegans, H. cylindracea, C. viviparae) и «Furcocercaria» (C. cornutus) при высокой степени инвазии. Установлено, что микроструктура гепатопанкреаса моллюсков, инвазированных партенитами и личинками трематод группы «Xiphidiocercaria» и «Furcocercaria», при высокой степени инвазии подвергается изменениям такого же характера, как у моллюсков, инвазированных E. aconiatum. Однако при высокой интенсивности инвазии в гепатопанкреасе моллюсков, инвазированных H. asper, P. elegans, H. cylindracea, C. viviparae и C. cornutus, не всегда регистрировали такие значительные изменения, как у L. stagnalis, инвазированных партенитами и личинками E. aconiatum.
Проведены электронно-микроскопические исследования гепатопанкреаса моллюсков при высокой степени инвазии трематодами спороцистоидной (P. elegans) и редиоидной (E. aconiatum) группы.
Проанализировано влияние17 гидрохимичных показателей воды, скорости течения н
а плотность поселения моллюсков, экстенсивность инвазии, а также видовое разнообразие личинок трематод в водоёме.
На примере трёх
исследованных популяций моллюсков L. stagnalis и P. planorbis изучено распределение трематод по возрастным группам хозяев. Проведено исследование динамики заражения L. stagnalis и P. planorbis партенитами и личинками трематод. Установлено, что, несмотря на изменение возрастной структуры исследованных популяций моллюсков на протяженни весенне-летне-осеннего периода, наиболее заражёнными всегда являются моллюски третьей возрастной группы (генерация позапрошлого года). Исследован характер распределения инвазированных партенитами и личинками трематод моллюсков в иле, поздней осенью (ноябрь) и весной (март). В результате проведённых исследований установлено, что на поверхности ила находятся преимущественное большинство инвазированных моллюсков, что делает их легкодоступными для дефинитивных хозяев.
Проанализированы пути циркуляции трематод в биоценозах Украинского Полесья. Установлено 18 путей циркуляции для 59 видов трематод. Показано, что для большинства выявленных трематод (42 вида) характерен триксенный жизненный цикл, для 16 – диксенный, для 1 вида – тетраксенный.; The manuscript presents a long-term study (2004–2012) of species diversity of trematodes from freshwater molluscs of the Ukrainian Polissya. 61 trematodes species have been registered, their original pictures with morphological descriptions have been presented. The circle of intermediate hosts-molluscs has been extended for 16 trematodes species. A key to the identification of 52 species of cercariae from molluscs of the region was composed. The identification of two species of trematodes was confirmed experimentally. The role of various taxonomical groups of freshwater molluscs in the distribution of trematodes was stated. The species composition of trematodes in different water reservoirs was analysed. The absence of direct dependence of invasion extensity and trematodes species variety has been exposed.
The dynamic of cercariae emission of P. elegans, H. asper, N. attenuatus, E. aconiatum was studied. It was shown that the duration and dynamics of the cercariae emission of the "redioid" (E. aconiatum, N. attenuatus) and "sporocystoid" trematodes (P. elegans, H. asper) are determined by water temperature and condition of population of partenitae. New information as to the connection of quantitative index of cercariae with the degree of invasion intensity and the character of molluscs hepatopancreas affection has been obtained. Histopathological changes in the hepatopancreas of molluscs with different levels of infection with cercariae of E. aconiatum were studied. Microscopic research of the hepatopancreas of molluscs infected by trematodes of sporocysts (P. elegans) and rediae (E. aconiatum) have been conducted.
The influence of 17 hydrochemical indices of water and the flow speed on the population density of molluscs, prevalence and species diversity of larvae stages of trematodes in water reservo irs was analysed.
On the example of the three studied mollusks populations (L. stagnalis and P. planorbis) the distribution of trematodes by the age groups of hosts has been determined. Dynamics of seasonal infection of L. stagnalis and P. planorbis was examined. The character of distribution of molluscs infected by trematodes has been studied in silt in autumn (November) and in spring (March).
The transmission pathways for 59 trematodes species in Ukrainian Polissya biocenoses have been analysed.2015-01-01T00:00:00ZБіологічне очищення стічних вод різного походженняВасилюк, Т. П.Vasylyuk, T.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/41272024-03-27T08:22:43Z2009-01-01T00:00:00ZНазвание: Біологічне очищення стічних вод різного походження
Авторы: Василюк, Т. П.; Vasylyuk, T.
Аннотация: Дисертація присвячена вивченню біологічного очищення з використанням гідробіонтів виду Eichornia crassipes, дослідженню цієї технології для визначення оптимальних показників роботи та удосконаленню способу очищення.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у відсутності ефективної та екологічно виправданої технології очищення стічних вод. Наукове завдання полягало в обгрунтуван ні ефективної технології очищення стічних вод, яке вирішене шляхом експериментальних досліджень процесів трансформації забруднень у стоках.
У дисертаційній роботі наведені результати спостережень за екологічними особливостями рослин виду E.crassipes, оцінена можливість культивування їх для очистки стічних вод, визначені оптимальні умови утримання та розмноження рослин в умовах штучного клімату та в умовах реальних очисних споруд. Визначені особливості росту рослин виду E.crassipes у різних за забрудненням водних середовищах за такими показниками: приріст надводної та підводної частин, приріст фітомаси. Визначена залежність розмірів та ваги рослин від щільності їх зростання. Отримані дані щодо впливу температур водного та повітряного середовища на ефект очистки стічних вод, досліджено залежності інтенсивності очистки від гідравлічного навантаження на біофільтр та кількості біомаси рослин у біофільтрі.
Основні результати досліджень знайшли відображення в рекомендаціях виробництву щодо оптимізації умов культивування рослин, запропоновано спосіб у вигляді технологічної схеми очистки стічних вод.; The thesis covers the research related to the biological purification with the use of Eichornia crassipes genus hydrobionts, as well as to styding this technology for determining the optimal indices of work and improving the purification technique.
The thesis presents the theoretical generalization and a new way of solving the scientific problem which lies in the absence of the efficient and ecologically justified technology of the sewage purification. The research was aimed at substantiating an afficient technology of the sewage purification. The above problem was solved through carrying out the experimental investigation into the processes of transforming the sewage pollution/
The thesis also highlights the results of the observation about the ecological peculiarities of E.crassipes genus plants. The author presents the evaluation of the possibility of cultivating the plant for the sewage purification, Determines the optimal condition for keeping and reproducing the plant under the condition of the artifical climate and real purification structures.
The author also determines the peculiarities of E. crassipes genus plant growth in various (as to the level of pollution) water environments according to the following indices: the gain in the surface parts and the gain of fitomass. The dependence of the plant size and weight on their growth density is determined. The data related to the effects of the temperature of the aquatic and aerial environment on the sewage purification efficiency are obtained, the dependence of the purification intensity on the hydraulic load on the biofilter and on the plant biomass quantity in the biofilter is investigated.
The basic results obtained are reflected in the recommendation for the production as to the optimization of the plant cultivation conditions. A technological scheme of the sewage purification is suggested.; Диссертация посвящена изучению биологической очистки с использованием гидробионтов вида Eichornia crassipes, а также исследованию этой технологии для определения оптимальных показателей ее работы.
В диссертационной работе представлены результаты наблюдений за экологическими особенностями растений вида E.crassipes и оценена возможность практического их культивирования для очистки сточных вод, определены оптимальные условия содержания, интенсивного размножения и размещения растений, поддержания их численности в течение вегетации в условиях искусственного климата и реальных очистных сооружений.
Установлено, что растения вида E.crassipes успешно адаптировалось к местным экологическим условиям. Период вегетации эйхорнии в условиях Полесья может продолжаться 4…7 месяцев. Наиболее активная вегетация наблюдается у растений, находящихся в отстойниках, куда постоянно поступают сточные воды с повышенной концентрацией исследуемых ингредиентов стока. Среднемесячный прирост фитомассы Е.crassipes составляет 39,2 г.
С повышением среднесуточной температуры воздуха и продолжительности светового дня интенсивность извлечения ингредиентов из водного раствора возрастает и достигает максимума в теплые летние месяцы – июль и август, минимума – в апреле. Оценка гидроботанической очистки стока по показателям извлечения из водного раствора ингредиентов свидетельствует о высокой эффективности использования E.crassipes.
Оптимальным режимом проведения процесса очистки сточных вод является очистка при температуре водной среды 35±2 оС. Сточные воды, очищенные при такой температуре, имели наилучшие показатели извлечения содержания таких ингредиентов как ХПК – 1940 мгО2/л, БПК5 – 1008 мгО2/л, фосфатов – 0,07 мг/л; железа – 0,00 мг/л; сульфатов – 102,24 мг/л. Стоки, очищенные при температуре 40±2 оС, по некоторым показателям имели лучше результаты, чем при очистке сточных вод с температурным режимом 35±2 оС (ХПК – 190 мгО2/л; взвешенные вещества – 61,48 мг/л). При термофильном режиме (при 45+2оС) происходит минимальное извлечение веществ из воды за максимальное время.
Определено оптимальную скорость протока воды в биофильтре. При скорости протока воды в биофильтре 004 м3/м2·час – глубина очистки наивысшая и составляет 58%. С повышением скорости течения воды – качество очистки стока падает, однако при незначительном повышении скорости протока воды до 0,008 – 0,01 м3/м2·час качество очистки уменьшается всего на 6–8 %.
Доочистка сточных вод, обработанных при разных концентрациях растений E.crassipes показала, что при концентрации растений 12 г/л по сравнению с 6 г/л и 8 г/л была достигнута наивысшая степень очистки стоков от взвешенных частиц, аммонийного азота, фосфатов, сульфатов,хлоридов, железа. Значения рН, жесткости воды и растворенного кислорода по всем вариантам улучшились.
Технология очистки сточных вод с использованием растений вида E.crassipes показывает, что качество очищенных стоков (степень очистки 80– 90 %), отвечают требованиям к качеству стоков.
На основании результатов экспериментальных исследований разработаны рекомендации по проектированию сооружений биологической очистки сточных вод.2009-01-01T00:00:00ZКільцева гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся УкраїниЛевченко, В. Б.Levchenko, Vhttp://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/41242024-03-27T08:24:56Z2007-01-01T00:00:00ZНазвание: Кільцева гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України
Авторы: Левченко, В. Б.; Levchenko, V
Аннотация: Вивчено поширеність і шкодочинність збудника кільцевої гнилі картоплі в господарствах різних форм власності, досліджено біологічні особливості збудника, обґрунтовано і удосконалено захисні заходи протии кільцевої гнилі в зоні Полісся України. Встановлено, що основним збудником хвороби в даній зоні є нерухома бактерія Corynebacterium sepedonicum Sp. et. K. Вивчено взаємозв’язки кільцевої гнилі з паршею звичайною та паршею порошистою, проведено оцінку сортів і гібридів картоплі на стійкість до кільцевої гнилі.; The thesis studies biological characteristic of ring rot agent and its spreading on farms
with different forms of ownership in Ukrainian Polissya. The selection of cultivars resistant to ring rot has been done and ring rot-brown scab – powdery scab-stem nematode relationship has
been studied. The methods of protecting potatoes against ring rot in Ukrainian Polissya have been improved.
It has been established that various potato cultivars do not have identical resistance to ring rot agent. The agents of brown scab and powdery scab are the gates for rot ring penetration into tubers through their ground tissues. Preplanting placing of tubers in the sun and microelement treatment of tubers with the following rotting-out are effective means in developing potato tuber immunity to ring rot. Among zonal and premising potato cultivars and hybrids the following ones are resistant to the ring rot causal organism: Adretta, Borodjnska rozova, Hybrid 1015, Hybrid 38, Zov, Iskra, Lybid, Nikita, Ostrovska, Studentska, Ukrainska rozova, Forum, Yvir.; Изучена распространенность и вредоносность возбудителя кольцевой гнили картофеля в хозяйствах различных форм собственности. В зону незначительного распространения кольцевой гнили клубней картофеля, входят хозяйства Луцкого и Киверцивского районов Волынской области, где распространение заболевания составляет от 4,7 до 5,2%. В хозяйствах Костопольского района Ровенской области заболевание распространено на 3,4% площади. Хозяйства Киево - Святошинского и Броварского районов Киевской области имеют распространение заболевания на 6,2% площади. К зоне умеренного распространения кольцевой гнили картофеля относятся хозяйства Житомирской - 7,2%, Волынской - 5,2-9,5%, Ровенской – 9,4% областей, Черниговской ( часть хозяйств Добрянского, Черниговского районов ) - 5,7%, а также хозяйства Иванковского и Бородянского районов Киевской области с распространением заболевания в пределах 8,2-8,7%. В зону сильного распространения входят хозяйства различных форм собственности, а также приусадебные участки Коростенского, Олевского, Малинского районов Житомирской области, где распространение кольцевой гнили картофеля составляло в пределах 11,4-13,2%, Млиновского района Ровенской области, со степенью распространения 9,4-11,4%; Городнянского и Козелецкого районов Черниговской области с распространением заболевания в 15,5%, а также Бориспольского и Макаровского районов Киевской области со степенью распространения 8,2-10,7%.
Проведено морфологическую оценку возбудителей болезней бактериального происхождения, выделенных из клубней картофеля пораженных кольцевой гниллю, а именно: Pseudomonas fluorescens, Bacillus niesentericus.
В процессе исследований установлено, что возбудитель фузариоза клубней картофеля (F. oxysporum) усиливает развитие возбудителя кольцевой гнили. Парша обыкновенная (St. scabies) создаёт благоприятные условия для проникновения инфекции кольцевой гнили в клубни и усиливает её вредоносность. Максимальную стойкость к кольцевой гнили клубней проявили сорта и гибриды картофеля: Бородянская розовая, Гибрид 1015, Луговская, Адретта, Гатчинская, Украинская розовая.
Для предотвращения развития инфекции кольцевой гнили в пределах куста и участка, клубни за 24 часа до высадки целесообразно обрабатывать 0,1% раствором борной кислоты или замачивать в 1,5% растворе золы клёна остролистого (Acer platanodes). Клубни также рекомендуется замачивать в 0,5% растворе медного купороса с последующим томлением под плотной тканью на протяжении 24 часов. Перед высадкой в грунт посадочный материал картофеля следует озеленять при температуре +13-14 о С 2-3 недели на косых солнечных лучах. Для дальнейшей селекционной работы на устойчивость к возбудителю кольцевой гнили в условиях зоны Полесья Украины рекомендованы сорта и гибриды картофеля: Адретта, Бородянская розовая, Гибрид 1015, Гибрид 38, Зов, Искра, Лыбидь, Никита, Островская, Полеская розовая, Полонина, Посвит, Провента, Ракурс, Студенческая, Украинская розовая, Форум, Явор.
В процессе внедрения рекомендуемых мероприятий по защите картофеля от возбудителей болезней бактериального и грибного происхождения урожайность клубней повышается до 8,2 т/га.2007-01-01T00:00:00ZОсобенности экологической структуры энтомокомплексов зеленых насаждений г. ВоронежаКовтун, Т. И.Ковтун, Т. І.Kovtun, T.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/40832020-09-09T12:04:17Z1996-01-01T00:00:00ZНазвание: Особенности экологической структуры энтомокомплексов зеленых насаждений г. Воронежа
Авторы: Ковтун, Т. И.; Ковтун, Т. І.; Kovtun, T.
Аннотация: Изучены видовой состав и экологическая структура популяций насекомых, обитающих в городских зеленых насаждениях. Выявлены биологические параметры энтомокомплекса, которые изменяются наиболее характерно с увеличением антропогенного пресса. Разработаны практические рекомендации, выполнение которых позволит сохранить целостность и нормальное функционирование энтомокомплексов городских биоценозов.; Вивчені видовий склад та екологічна структура популяцій комах міських зелених насаджень. Встановлені біологічні параметри ентомокомплексу, які змінюються найбільш характерно із збільшенням антропогенного пресу. Розроблені практичні рекомендації, виконання яких дозволить зберегти цілісність та нормальне функціонування ентомокомплексів міських біоценозів.; The species composition and ecological structure of populations of insects of urban green space were studied. The biological parameters of entomological complex were revealed that is changing more characteristic with the increase of anthropogenic pressure. It was developed practical recommendations, the implementation of which will maintain the integrity and normal functioning of entomological complexes urban biocenoses.1996-01-01T00:00:00ZВплив структури лісостанів на просторово-типологічну організацію населення птахів західного регіону УкраїниГузій, А. І.Гузий, А. И.Guziy, A.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/40532024-03-26T13:12:43Z2002-01-01T00:00:00ZНазвание: Вплив структури лісостанів на просторово-типологічну організацію населення птахів західного регіону України
Авторы: Гузій, А. І.; Гузий, А. И.; Guziy, A.
Аннотация: У дисертації розглядаються питання історії формування, просторово-типологічної структури і організації населення птахів у зв’язку зі складом і віком лісостанів, типами лісорослинних умов, гетерогенністю лісових фітоценозів, розроблені наукові основи охорони, приваблювання, керування популяціями птахів у умовах лісогосподарського виробництва.
У формуванні лісових орнітологічних комплексів можна виділити три етапи: кінець неогену – початок антропогену, період між раннім і середнім голоценом, період від пізнього голоцену до теперішнього часу. У західному регіоні України виділено 13 лісових орнітологічних комплексів.
Видове різноманіття і щільність населення птахів у різні пори року зростають від сланких чагарників субальпійського поясу і смерекових лісів у Карпатах, до передгірних, лісостепових дубових лісів і зменшуються – у соснових борах Полісся. Структура орнітологічного комплексу найістотніше відрізняється у протилежних за віком лісостанах (незімкнуті лісові культури – стиглі та перестиглі ліси). На узліссях одноярусних лісів щільність птахів зростає, багатоярусних – зменшується. Просторово-типологічна структура населення птахів рівнинних лісів корелює з типами лісорослинних умов, гірських лісостанів – з висотою над рівнем моря. З переходом одного
трофотопу в інший змінюється структура орнітокомплексу, з зростанням вологості ґрунту істотних змін в ній не відбувається.; В диссертации рассматриваются вопросы истории формирования, пространственно-типологической структуры и организации населения птиц в связи с составом, возрастом насаждений, типами лесорастительных условий, гетерогенностью лесных фитоценозов, разработаны научные основы привлечения, управления популяциями птиц в условиях лесохозяйственного производства.
В формировании лесных орнитологических комплексов можно выделить три этапа: конец неогена – начало антропогена, период между ранним и средним голоценом, период с позднего голоцена к настоящему времени. В Лесостепной зоне и Полесье существенных изменений в этом направлении не произошло.
В общей сложности в западном регионе Украины выделено 13 основных лесных орнитологических комплексов: горнососновых стлаников субальпийского пояса Карпат, горных еловых лесов (подкомплексы чистых и смешанных насаждений), темнохвойно-буковых, лесостепных пихтово-буковых, полесских сосново-еловых, чистых и грабово-буковых
(подкомплексы горных и лесостепных насаждений), буковинских дубово-буковых, предгорных дубовых с преобладанием дуба скального, предгорных и волыно-подольских с преобладанием дуба обыкновенного, защитных прижелезнодорожных лесных полос, волыно-подольских широколиственно-сосновых, черноольховых и полесских сосновых (подкомплексы березово-сосновых и чистых сосновых насаждений) группировок.Структура орнитологического комплекса наиболее существенно отличается в противоположных возрастных категориях лесов: в несомкнутых лесных культурах и в спелых и переспелых лесах. В гнездовой и осенний периоды в лесах, произрастающих в условиях бедных эдатопов (чистые еловые и сосновые насаждения), обилие населения птиц возрастает от вырубок к спелым и переспелым лесным группировкам, а в относительно богатых – возрастает от вырубок к несомкнутым лесным культурам, уменьшается в молодых насаждениях и опять увеличивается с их возрастом. В зимний период, во всех вариантах населения птиц, их разнообразие и обилие возрастают от вырубок к переспелым лесам. Разнообразие и обилие населения птиц во все времена года возрастает от горнососновых стлаников и горных еловых лесов в Карпатах к предгорным и лесостепным дубовым насаждениям и снижаются – в сосновых борах Полесья. Обилие птиц не всегда коррелирует с производительностью лесов и во многом зависит от состава и их ярусной структуры.
По происхождению в гнездовой период преобладают птицы европейского, в осеннее и зимнее время – сибирско-европейского типов фаун. Только в горно-сосновых стланиках субальпийского пояса Карпат в гнездовой период формируется тибетско-европейский, в осенний – сибирско-тибетско-европейский типы фаун. Доля участия птиц европейского происхождения уменьшается от гнездового периода к зимнему, и от несомкнутых лесных культур к спелым и переспелым лесам, таѐжного (сибирского), наоборот, возрастает.
По плотности приуроченность различных видов птиц к определенным группам и подгруппам типов леса наиболее четко прослеживается в гнездовой период. В осенне-зимнее время птицы, обитающие в сходных по составу и возрасту лесах, агрегируются в группы и разница между их населением (состав, обилие) в различных типах леса существенно нивелируется.По эколого-фаунистической принадлежности численность лесных птиц увеличивается с возрастом насаждений и от гнездового периода к осенне-зимнему. Доля участия кустарниковых видов птиц с возрастом насаждений, наоборот, снижается.
По месту сбора корма численность птиц наземного яруса коррелирует с плодородием почвы и степенью развития подлеска. Обилие птиц этой группы наиболее высоко в широколиственных лесах и существенно ниже – в хвойных. Относительная численность кронников уменьшается с усложнением вертикальной структуры насаждений. Во все времена года доля участия кронников наиболее высока в одноярусных еловых лесах. Обилие птиц кустарникового яруса коррелирует с развитием подлеска и подроста и наиболее высоким является в сложных многоярусных насаждениях (дубовые и черно-ольховые леса). Доля участия птиц, кормление которых связано со стволами деревьев, наиболее высока в спелых и переспелых широколиственных и
сосново-широколиственных лесах. С учетом времëн года, относительная численность птиц наземного яруса уменьшается от гнездового периода к зимнему, видов-кронников и птиц, связанных со стволами, наоборот, возрастает, кустарниковых птиц в условиях несомкнутых лесных культур – уменьшается. В спелых и переспелых лесах численность птиц в зимнее время увеличивается.
Наибольшее количество биомассы и энергии продуцируется и трансформируется населением
птиц дубовых, широколиственно-сосновых, черноольховых, березово-сосновых лесов, наименьшее – птицами чистых сосновых и еловых насаждений. Доля участия беспозвоночных в питании птиц уменьшается от хвойных лесов к лиственным, семенных кормов, наоборот, возрастает. В осенне-зимний период в хвойных лесах птицы преимущественно питаются беспозвоночными, в лиственных - семенными кормами.
Основные показатели пространственно-типологической структуры населения птиц равнинных лесов коррелируют с типами лесорастительных условий, горных лесов – с высотой над уровнем моря. От гнездового периода к зимнему возрастает агрегированность населения птиц, уменьшается
коэффициент схожести, упрощается пространственно-типологическая структура.
"Опушечный эффект" наиболее заметно проявляется в простых одноярусных насаждениях. На опушках многочисленны птицы, доминирующие в несомкнутых лесных культурах. На экотонах в горах (особенно при переходе горнососновых и зеленоольховых стлаников в альпийские луга) опушечный эффект снижается или исчезает.С переходом одного трофотопа в другой изменяется структура лесного орнитокомплекса.
Возрастание влажности почвы в пределах одной группы или подгруппы типов леса не ведет к
коренным изменениям в составе и обилии птиц и наиболее заметно проявляется в лесах с широким гигротопическим ареалом (черноольховые и сосновые сообщества). Плотность населения птиц не всегда коррелирует с производительностью лесных насаждений.; The problems of historical forming of spatial-typological structure and organization of bird population are cosidered in connection with structure and age of forest stands, types of vegetative
conditions and heterogeneity of forest phytocenoses. The scientific principles of protection in conditions of timber production have been worked out.
The forming of the forest avicomplex can be devided into three stages: the end of Neogene – the begining of Anthropogene, the period between the early and the middle Holocene, the period from the late Holocene up to nowadays. Thirteen forest avicomplex have been separated in the western region of
Ukraine. The species diversity and the density of bird population in different seasons increase from creeping dwarf shrubs of Subalpine belt and spruce forests in the Carpathians to the foothill and forest-steppe oak forests and decrease in pine forests of Polissia. The structure of avicomplex differs most of all in contrary (by age) forests stands, these are open stands and ripe and overripe forests. The bird density increases at borders of single-storied forests and decreases at those of multistoried ones.
The spatial-typological structure of bird population in flat-country forests correlates with types of vegetative conditions and in mountain forest stands it correlates with altitude. Side by side with transition of one trophotope into another the structure of avicomplex changes, while increasing of soil humidity doesn’t influence this structure essentially.2002-01-01T00:00:00Z