DSpace Собрание:http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/35202024-03-28T12:58:14Z2024-03-28T12:58:14ZЕколого-біологічні властивості збудника хвороби шютте на сосні звичайній (Pinus sylvestris L.) в умовах лісів Полісся ЖитомирщиниРоманчук, Л. Д.Romanchuk, L.Діденко, П. В.Didenko, P.Диденко, П. В.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/103202021-12-15T13:54:24Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Еколого-біологічні властивості збудника хвороби шютте на сосні звичайній (Pinus sylvestris L.) в умовах лісів Полісся Житомирщини
Авторы: Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.; Діденко, П. В.; Didenko, P.; Диденко, П. В.
Аннотация: В даній статті висвітленні важливі питання збереження дерев сосни звичайної на якісній і продуктивній основі. Відмічено, що в різних регіонах Житомирщини дерева сосни звичайної за останні роки її вирощування підвищилася її чутливість до хвороби шютте. Вагоме значення сосни звичайної, як хвойної породи, її оздоровча, рекреаційна, а також ресурсна роль у сучасних лісових біоценозах регіону, спонукають до термінового ефективного вирішення проблеми масового всихання з урахування поширення в біоценозах супутніх хвороб.
В роботі подані матеріали біологічних властивостей збудника шютте, який уражає сосну звичайну в процесі сходів, вирощування сіянців молодих дерев. Проведено скринінг дерев сосни в п’яти районах області та модифікована бальна шкала ураження її збудником. Відмічено, що в окремих локальних територіях природних біоценозів кількість дерев уражається хворобою від 15 до 30%. Досліджено, що ураження сосни звичайної хворобою шютте викликає значне пригнічення її, яке спонукає підсилення розвитку на уражених деревах та їх залишках кореневої губки і опенька осіннього. Аналіз результатів досліджень дає змогу стверджувати, що збудник хвороби шютте більш інтенсивно поширюється за умов підвищеної вологості та температури повітря. Скринінг поширення хвороби на сосні звичайній надає змогу стверджувати, що відсоток ураження шютте збільшується при зімкнутості молодих соснових насаджень. Цей процес набуває інтенсивності у рослин після 8–15-річного віку їх росту.
Подальші наші дослідження будуть зосередженні на вивченні патологічних процесів в умовах Полісся, які базуватимуться на основі широко-планових методичних підходів з вивчення різних видів мікроскопічних грибів, бактерій, вірусів та нематод. Останні, як відомо, здатні бути векторами переносу патогенів різних таксономічних груп. У таких дослідженнях необхідно звернути увагу на комплексний стан ґрунтів, на яких вирощується сосна звичайна: вміст важких металів, токсичних відходів, радіаційного забруднення.
В роботі пропонується низка профілактичних заходів боротьби з хворобою шютте, які базуються на традиційних та нових технологіях. Останні пропонуються на використанні біоорганічних композицій на основі полісахаридів, грибів («Біоекофунге» – розробка кафедри фізіології рослин біохімії та біоенергетики НУБіП).; This article highlights the important questions of preservation of Scotch pine on a qualitative and productive basis. It is being noted that the susceptibility of Scotch pine trees to pine-leaf cast in different areas of Zhytomyr region has increased during recent years. The importance of Scotch pine as a conifer, as well as its therapeutic, recreational and resource role in modern forest biocenoses of the region promts us to urgent and effective solution to the problem of mass drying up. We should take into account the spread of concomitant diseases in biocenoses.
The paper presents the biological characteristics of pine-leaf cast that affects the Scotch pine in the process of germinating and growing seedlings. The pine trees in five districts of the region have been screened and the scoring scale of the damage caused by the causative agent has been modified. It is noted that in some local territories of natural biocenoses the number of trees affected by the disease ranges from 15 to 30 %. It has been investigated that pine-leaf cast causes significant inhibition of Scotch pine trees that leads to rapid development of pine fungus and honey mushrooms on the damaged trees and their remains. The analysis of the research results makes it possible to assert that the causative agent of the disease is more widely spread under conditions of high humidity and high air temperature. The screening of the disease spread to the Scotch pine makes it possible to assert that the percentage of pine trees infected by the pine-leaf cast increases with the closeness of young pine plantations. This process gains the intensity after 10–15 years of tree growth.
Our further research will focus on the study of pathological processes in the Scots pine trees in the Polissya. It will be based on broad-side methodological approaches to the study of different types of microscopic fungi, bacteria, viruses and nematodes. The latter are known to be the pathogens transfer vectors of different taxonomic groups. In the course of such studies one should pay attention to the complex state of the soil on which the Scotch pine is grown: its concentration with heavy metals, toxic waste, radiation contamination. The work proposes a number of preventive measures to combat pine-leaf cast based on traditional and new technologies. The latter are based on the use of bioorganic compositions based on polysaccharides, fungi («Bioecofunge» – development of the Department of Plant Physiology, Biochemistry and Bioenergetics, NUBiP).; В данной статье освещены важные вопросы сохранения деревьев сосны обыкновенной на качественной и продуктивной основе. Отмечено, что в разных регионах Житомирщины сосны обыкновенной в последние годы ее выращивания повысилась ее чувствительность к болезни шютте. Большое значение сосны обыкновенной, как хвойной породы, ее оздоровительная, рекреационная, а также ресурсная роль в современных лесных биоценозах региона, побуждают к срочному эффективному решению проблемы массового усыхания с учетом распространения в биоценозах сопутствующих болезней.
В работе представлены материалы биологических свойств возбудителя шютте, который поражает сосну обыкновенную в процессе всхождения, выращивания сеянцев молодых деревьев. Проведен скрининг деревьев сосны в пяти районах области и модифицирована балльная шкала поражения ее возбудителем. Отмечено, что в отдельных локальных территориях природных биоценозов количество деревьев поражается болезнью от 15 до 30%. Доказано, что поражение сосны обыкновенной болезнью шютте вызывает значительное ее угнетение, которое побуждает усиление развития на пораженных деревьях и их остатках корневой губки и опенка осеннего. Анализ результатов исследований позволяет утверждать, что возбудитель болезни шютте более интенсивно распространяется в условиях повышенной влажности и температуры воздуха. Скрининг распространения болезни на сосне обыкновенной дает возможность утверждать, что процент поражения шютте увеличивается при сомкнутости молодых сосновых насаждений. Этот процесс приобретает интенсивность у растений после 8–15-летнего возраста их роста.
Дальнейшие наши исследования будут сосредоточены на изучении патологических процессов в условиях Полесья, которые будут базироваться на основе широко-плановых методических подходов по изучению различных видов микроскопических грибов, бактерий, вирусов и нематод. Последние, как известно, способны быть векторами переноса патогенов разных таксономических групп. В таких исследованиях необходимо обратить внимание на комплексное состояние почв, на которых выращивается сосна обыкновенная: содержание тяжелых металлов, токсичных отходов, радиационного загрязнения.
В работе предлагается ряд профилактических мер борьбы с болезнью шютте, основанные на традиционных и новых технологиях. Последние предлагаются на использовании биоорганических композиций на основе полисахаридов, грибов («Биоэкофунге» – разработка кафедры физиологии растений биохимии и биоэнергетики НУБиП).2019-01-01T00:00:00ZВидове різноманіття вищих судинних рослин свіжих борів природного заповідника «Древлянський»Устименко, В. І.Ustymenko, V.Устименко, В. И.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101352021-12-15T09:42:34Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Видове різноманіття вищих судинних рослин свіжих борів природного заповідника «Древлянський»
Авторы: Устименко, В. І.; Ustymenko, V.; Устименко, В. И.
Аннотация: Збереження видового різноманіття є одним з ключових завдань діяльності об’єктів природно-заповідного значення, зокрема, природного заповідника «Древлянський». З метою поліпшення якості моніторингу видового різноманіття на території природнього заповідника «Древлянський» було проведено дослідження видового складу вищих судинних рослин свіжих борів.
Було досліджено 18 видів 6 кварталів Народицького лісництва. За результатами досліджень було визначено видовий склад вищих судинних рослин лісів з типом лісорослинних умов А2 (Свіжі бори) Розсохівського відділення. Було виявлено та систематизовано 14 видів вищих судинних рослин, що належать до 14 родів та 10 родин, серед яких найбільш чисельною є родина тонконогові (Poaceae), яка включає в себе 5 родів та 5 видів.
Проведено чисельний облік, на основі якого визначено домінантний за чисельністю вид – куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), сумарний індекс домінування якого складає 0,1827. Визначено загальний індекс видового різноманіття Маргалефа, який становить 1,6385 для свіжих борів Розсохівського відділення та індекси різноманіття в окремих кварталах, що досліджувалися, також розраховано індекси домінування сумарні та поквартальні.
Результати дослідження будуть використані при подальшому вивченні видового різноманіття природного заповідника та виявлення основних закономірностей у формуванні фітоугрупувань, дослідження динаміки їх видового складу та чисельності популяцій на території природного заповідника «Древлянський», а також будуть розроблені заходи щодо збереження та відновлення природного фіторізноманіття на території заповідника «Древлянський».; Preservation of species diversity is one of the key tasks of the natural reserve objects, in particular case, the natural reserve «Drevlyansky`s» task. A study was conducted on the territory of the «Drevlyansky»Nature Reserve in June 2019 in order to improve the quality of species diversity monitoring, of the vascular plants species composition.
18 divisions of 6 quarters of Narodichy Forestry were investigated, as a result of research the vascular plants species composition of forests with type A2 (Fresh Bars) of Rossochovsky department was determined and analysed. 14 species of vascular plants belonging to 14 genuses and 10 families were identified and systematized, among which the most populous is the Poaceae family, which includes 5 genera and 5 species.
The dominant specie – Calamagrostis epigeios (L.) Roth was determined, on the basis of numerical accounting. The total index of domination of Calamagrostis epigeios (L.) is 0.1827. A definite general index of the species diversity of Margaleff, is 1,6385 for the fresh forests of the Razokhovsky branch and the indices of the diversity of the individual quarters studied, also calculated.
The results of the study will be used for further researches of the species diversity of the nature reserve and the identification of the basic patterns in the formation of fito–groups and the study of species composition and population numbers dynamics on the territory of the nature reserve «Drevlyansky», as well as the development of measures for the conservation and restoration of natural reserve «Drevlyansky».; Сохранение видового разнообразия является одной из ключевых задач деятельности объектов природно-заповедного значения, в частности, природного заповедника «Древлянский». С целью улучшения качества мониторинга видового разнообразия на территории природного заповедника «Древлянский» было проведено исследование видового состава высших сосудистых растений свежих боров.
Было исследовано 18 видов 6 кварталов Народического лесничества. По результатам исследований было определено видовой состав высших сосудистых растений лесов с типом лесорастительных условий А2 (Свежие боры) Рассоховского отделения. Было обнаружено и систематизировано 14 видов высших сосудистых растений, относящихся к 14 родам и 10 семей, среди которых наиболее многочисленной является семья Злаки (Poaceae), которая включает в себя 5 родов и 5 видов.
Проведен численный учет, на основе которого определен доминантный по численности вид - вейник наземный (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), Суммарный индекс доминирования которого составляет 0,1827. Определен общий индекс видового разнообразия Маргалеф, который составляет 1,6385 для свежих боров Рассоховского отделения и индексы разнообразия в отдельных кварталах, которые исследовались, также рассчитаны индексы доминирования суммарные и поквартальные.
Результаты исследования будут использованы при дальнейшем изучении видового разнообразия природного заповедника и выявление основных закономерностей в формировании фитоугрупирований, исследования динамики их видового состава и численности популяций на территории природного заповедника «Древлянский», а также будут разработаны меры по сохранению и восстановлению природного фиторазнообразия на территории заповедника «Древлянский».2019-01-01T00:00:00ZАеротехногенне забруднення неорганічним пилом агроландшафтів на прикладі східного промвузла м. ЖитомирФедонюк, Р. Г.Fedonyuk, R.Федонюк, Т. П.Fedonyuk, T.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/97792020-04-04T20:04:46Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Аеротехногенне забруднення неорганічним пилом агроландшафтів на прикладі східного промвузла м. Житомир
Авторы: Федонюк, Р. Г.; Fedonyuk, R.; Федонюк, Т. П.; Fedonyuk, T.
Аннотация: Житомирська область не належить до території надмірного антропогенного тиску, однак за останні 4 роки індекс промислової продукції щорічно зростав у середньому на 110,3 %, найбільш швидке зростання відмічене у секторі добувної та переробної промисловостей. Фонове забруднення в межах м. Житомир не викликає занепокоєння, однак, зважаючи на факт сконцентрованості таких підприємств у східній частині м. Житомир, розгляд цього питання крізь призму загальноміських фонових значень слід вважати неінформативним. У статті доведено, що з-поміж усіх сполук, що надходять у середовище у газоподібному стані, найбільш небезпечним є крупно- та дрібнодисперсний пил, який містить важкі метали. Територія східного промвузла вкрита родючими темно-сірими опідзоленими та чорноземами опідзоленими ґрунтами, що надає даній території особливої цінності. Однак дослідження довели, що територія знаходиться під надмірним антропогенним тиском. Проби пилових мас, відібраних з даної території, дозволили визначити, що він має надзвичайну токсичність та створює небезпеку надмірного надходження важких металів у ґрунти, рослинність, природні води тощо. Зміщення гістограм розподілу пилового забруднення залежить від повторюваності та напряму переважаючих вітрів. Найбільші концентрації пилу у повітрі відмічалися у зоні 400–500 м у всіх досліджених напрямах, перевищення норм понад 2 ГДК у більшості випадків було відмічене на відстані до 1 км, а вище 1ГДК – подекуди на відстанях більших ніж 2 км. Найменшу частоту виникнення перевищень критичних точок у напрямі руху південно-західного вітру. Найбільш сильне розсіювання пилової маси за віддаллю від джерела емісії відмічене для найбільш інтенсивного та повторюваного північно-західного вітру.; Zhytomyr Region does not belong to the territory of excessive anthropogenic pressure. However, over the past 4 years, the index of industrial production has increased on the average by110,3 % annually, with the fastest growth observed in the mining and processing sector. The background pollution within the limits of Zhytomyr does not cause concern. But the fact that such enterprises are concentrated in the eastern part of Zhytomyr makes the consideration of this issue through the prism of the citywide background level non-informative. It has been proved that the coarse and fine dust containing heavy metals is the most dangerous compound among those that enter the environment in the gaseous state. The territory of the eastern industrial hub is covered with fertile dark gray podzolics and podzolic chernozems, which gives this area a special value. At the same time, the studies have demonstrated that the area is under excessive anthropogenic pressure. The samples of dust mass taken from this territory have made it possible to determine the high toxicity of the dust as well as the hazard of excessive flow of heavy metals into the soils, vegetation, natural waters, etc. The shift of histograms for the distribution of dust contamination depends on the frequency and direction of the prevailing winds. The highest concentrations of dust in the air has been observed in the 400–500 m zone in all directions under investigation. In most cases the standard exceedance by more than 2 MAC has been observed within 1 km area. In some places the exceedance by more than 1 MAC has been noticed at a distance larger than 2 km. The minimum frequency of critical point excess has been observed in the direction of the southwest wind. The strongest dust dispersion away from the source of emissions has been noticed in the case of the most intensive and repetitive northwest wind.; Житомирская область не относится к территории чрезмерного антропогенного давления, однако за последние 4 года индекс промышленной продукции ежегодно рос в среднем на 110,3 %, наиболее быстрый рост отмечен в секторе добывающей и перерабатывающей промышленности. Фоновое загрязнение в пределах г. Житомир не вызывает беспокойства, однако, учитывая факт сосредоточенности таких предприятий в восточной части г. Житомир, рассмотрение этого вопроса через призму общегородских фоновых значений следует считать неинформативным. В статье доказано, что из всех соединений, поступающих в среду в газообразном состоянии, наиболее опасной является крупно- и мелкодисперсная пыль, содержащая тяжелые металлы. Территория восточного промузла покрыта плодородными серыми оподзоленными и черноземами оподзоленными почвами, что придает данной территории особую ценность. Однако исследования показали, что территория находится под избыточным антропогенным давлением. Пробы пылевых масс, отобранных на данной территории, позволили определить, что она имеет чрезвычайную токсичность и создает опасность поступления тяжелых металлов в почву, растительность, природные воды и тому подобное. Смещение гистограмм распределения пылевого загрязнения зависит от повторяемости и направления преобладающих ветров. Наибольшие концентрации пыли в воздухе отмечались в зоне 400–500 м во всех исследуемых направлениях, превышение норм более 2 ГДК, в большинстве случаев, было отмечено на расстоянии около 1 км, а выше 1 ГДК – где-то на расстоянии более 2 км. Наименьшую частоту возникновения превышений критических точек в направлении движения юго-западного ветра. Наиболее сильное рассеивание пылевой массы с расстоянием от источника эмиссии отмечено для наиболее интенсивного и повторяющегося северо-западного ветра.2019-01-01T00:00:00ZЕкологічна оцінка ефективності очищення питної води на водопровідних спорудах КП «Житомирводоканал»Башинська, І. Л.Bashinskaya, І.Башинская, И. Л.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/97182020-04-04T20:03:13Z2018-01-01T00:00:00ZНазвание: Екологічна оцінка ефективності очищення питної води на водопровідних спорудах КП «Житомирводоканал»
Авторы: Башинська, І. Л.; Bashinskaya, І.; Башинская, И. Л.
Аннотация: В статті наведено екологічну оцінку ефективності очищення питної води на водопровідних спорудах комунального підприємства «Житомирводоканал» і виявлено, що традиційні технології водопідготовки – одноступенева та двоступенева схеми очищення питної води технічно застарілі, оскільки не забезпечують повне очищення поверхневої води від таких забруднюючих речовин, як марганець, фітопланктон та перманаганатна окиснюваність, а також є зовсім неефективними в підготовці питної води у теплий період року (з середини весни до середини осені), оскільки залишкові концентрації сполук хлороформу, перманганатної окиснюваності, марганцю, залишкового алюмінію, все ж лишаються присутніми у «питній воді» у понаднормативних концентраціях. Існуючі традиційні технології можливо використовувати тільки за умови їх удосконалення, з обов’язковим урахуванням постійного погіршення якості поверхневої води у водосховищі «Відсічне», оскільки встановлено, що така якість, особливо у літній час, за деякими показниками не відповідала нормативам СанПіНу 4630–88 (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення). Це стосується таких показників органічного забруднення, як біологічне споживання кисню і хімічне споживання кисню, токсикологічних показників – залізо загальне і марганець та органолептичного показника – каламутність. Відповідно ж до класифікації якості поверхневих вод – джерел централізованого питного водопостачання ДСТУ 4808:2007 «Джерела централізованого питного водопостачання. Гігієнічні та екологічні вимоги до якості та правила вибирання» якість поверхневої води із встановленими відхиленнями від норми відноситься до 3–4 класу. Наявна кількість фітопланктону у водосховищі також відносить якість води до 4 класу, що, в свою чергу, ускладнює процес очищення води за традиційними технологіями.; The article gives an environmental assessment of the effectiveness of drinking water purification at the water supply facilities of the Utility Company «ZhytomyrVodokanal» and found that traditional water treatment technologies such as one-stage and two-stage purification schemes for drinking water are technically outdated, as they do not provide complete cleaning of surface water from the pollutants such as manganese, phytoplankton and permanaganate oxidation, as well as they are completely ineffective in the preparation of drinking water during the warm period of the year (from the middle of spring to mid-autumn), because many residual concentrations of chloroform compounds, permanganate oxidation, manganese, residual aluminum still remain present in «drinking water» in excess of regulatory concentrations. Existing traditional technologies can only be used if they are refined, with due consideration for the permanent deterioration of the surface water quality in the reservoir «Vidsichne». It has been established that such quality, especially in the summer, according to same indicators didn’t measure up SanPiNu regulations 4630–88 (Sanitary rules and norms of surface waters protection from pollution). Thus applies to the indicators of organic pollution, such as biological oxygen consumption and chemical oxygen consumption, toxicological indices – total iron and manganese, and organoleptic index – turbidity. In accordance with the classification of surface water quality – sources of centralized drinking water supply DSTU 4808:2007 «Sources of centralized drinking water supply. Hygienic and environmental requirements for quality and selection rules», surface water quality with established deviation from the norm refers to class 3–4. The available amount of phytoplankton in the reservoir also relates the quality of water to grade 4, which in turn complicates the process of water purification according to traditional technologies.; В статье представлена экологическая оценка эффективности очистки питьевой воды на водопроводных сооружениях коммунального предприятия «Житомирводоканал» и обнаружено, что традиционные технологии водоподготовки – одноступенчатая и двухступенчатая схемы очистки питьевой воды технически устарели, поскольку не обеспечивают полной очистки поверхностной воды от таких загрязняющих веществ, как марганец, фитопланктон и перманганатная окисляемость, а также являются совсем неэффективными в подготовке питьевой воды в теплый период года (с середины весны до середины осени), поскольку остаточные концентрации соединений хлороформа, перманганатной окисляемости, марганца, остаточного алюминия все-таки присутствуют в «питьевой воде» в концентрациях, которые превышают нормативные. Существующие традиционные технологии возможно использовать только при условии их усовершенствования, с обязательным учетом постоянного ухудшения качества поверхностной воды в водохранилище «Отсечное», поскольку установлено, что это качество, особенно в летнее время, по некоторым показателям не соответствовало нормативам СанПиНу 4630–88 (Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения). Это касается таких показателей органического загрязнения, как биохимическое потребление кислорода и химическое потребление кислорода, токсикологических показателей – железо общее и марганец, и органолептического показателя – мутность. В соответствии с классификацией качества поверхностных вод – источников централизованного питьевого водоснабжения ГСТУ 4808:2007 «Источники централизованного питьевого водоснабжения. Гигиенические и экологические требования к качеству и правила выбирания» качество поверхностной воды с установленными отклонениями от нормы относится к 3–4 классу. Имеющееся количество фитопланктона в водохранилище также относит качество воды к 4 классу, что, в свою очередь, усложняет процесс очищения воды по традиционным технологиям.2018-01-01T00:00:00ZAssessment of the stability of aquatic ecosystems development on the basis of indicators of the macrophytes fluctuating asymmetryRomanchuk, L.Романчук, Л. Д.Fedonyuk, T.Федонюк, Т. П.Pazych, V.Пазич, В. М.Пазич, В. Н.Fedonyuk, R.Федонюк, Р. Г.Khant, G.Хант, Г. О.Petruk, A.Петрук, А. А.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/95862024-03-27T13:17:07Z2018-01-01T00:00:00ZНазвание: Assessment of the stability of aquatic ecosystems development on the basis of indicators of the macrophytes fluctuating asymmetry
Авторы: Romanchuk, L.; Романчук, Л. Д.; Fedonyuk, T.; Федонюк, Т. П.; Pazych, V.; Пазич, В. М.; Пазич, В. Н.; Fedonyuk, R.; Федонюк, Р. Г.; Khant, G.; Хант, Г. О.; Petruk, A.; Петрук, А. А.
Аннотация: In order to implement the provisions of the EU Water Framework Directive 2000/60/EU, the theoretical and methodological principles of applying the method of instantaneous biomonitoring of the stability of aquatic ecosystems development on the basis of evaluation of macrophyte fluctuating asymmetry indicators were proposed. The research found that the violation of the stable development of ecosystems, including the influence of anthropogenic factors, causes deviation in the morphological parameters of higher aquatic plants. Violations of the symmetry of individual parts, namely morphogenetic changes in macrophytes, are closely related to the coefficients of ecological stabilization of landscapes and the water quality categories. The qualitative assessment of the environment in terms of fluctuating asymmetry of indicator plants is justified in relation to salt composition, trophoscopic and toxicity indices. The particular sensitivity of this method has been found in relation to the content of heavy metals in the mules and coastal soils at concentrations below the established maximum permissible concentrations (MPC). The regularities of the distribution of the integral fluctuating asymmetry indices are determined and a three-dimensional model of the asymmetry formation in a leaf of Potamogeton perfoliatus is established, depending on the stability of the landscapes and water quality. They represent the basic short-term component of the integrated system of biomonitoring of sustainable development of aquatic ecosystems and allow clarifying, correcting and generalizing the existing methods for environmental assessment of water quality. The proposed technique allows strengthening the role of the biological component in conducting an environmental assessment of the quality of surface water and ensures the implementation of the EU Water Framework Directive 2000/60/EU on the territory of Eastern Europe.; З метою реалізації положень Водної Рамкової Директиви (ВРД) ЄС 2000/60/ЄС було запропоновано теоретичні та методологічні засади застосування методу миттєвого біомоніторингу стабільності розвитку водних екосистем на основі оцінки показників флуктуаційної асиметрії макрофітів. Дослідженнями встановлено, що порушення стабільного розвитку екосистем, в тому числі і за впливу антропогенних чинників, викликає відхилення у морфологічних показниках вищих водних рослин. Порушення симетрії окремих частин, а саме морфогенетичні зміни у макрофітів, тісно пов’язані з коефіцієнтами екологічної стабілізації ландшафтів та категоріями якості води. Оцінка якості середовища за показниками флуктуаційної асиметрії рослин-індикаторів є обґрунтованою по відношенню до сольового складу, трофосапробологічних та токсичних показників. Особливу чутливість даний метод виявив по відношенню до вмісту важких металів у мулі та прибережних ґрунтах та дозволяє виявляти їх у концентраціях, що нижчі за встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК). Визначені закономірності розподілу індексів інтегральної флуктуаційної асиметрії та побудована тривимірна модель формування асиметрії у листі рдесника пронизанолистого в залежності від стабільності ландшафтів та якості води. Вони представляють собою базисну короткострокову компоненту інтегрованої системи біомоніторингу сталого розвитку водних екосистем та дозволяють уточнити, скоригувати і узагальнити існуючі методики щодо екологічної оцінки якості води. Запропонована методика дозволяє посилити роль біологічної компоненти при проведенні екологічної оцінки якості поверхневих вод та забезпечує реалізацію ВРД ЄС 2000/60/ЄС на території Східної Європи.; В целях реализации положений Водной рамочной директивы ЕС 2000/60/ЕС были предложены теоретические и методологические принципы применения метода мгновенного биомониторинга устойчивости развития водных экосистем на основе оценки индикаторов флуктуирующей асимметрии макрофитов. Исследование показало, что нарушение устойчивого развития экосистем, в том числе влияние антропогенных факторов, вызывает отклонение в морфологических параметрах более высоких водных растений. Нарушения симметрии отдельных частей, а именно морфогенетические изменения в макрофитах, тесно связаны с коэффициентами экологической стабилизации ландшафтов и категорий качества воды. Качественная оценка окружающей среды с точки зрения флуктуирующей асимметрии индикаторных растений оправдана по отношению к солевому составу, трофоскопическим показателям и показателям токсичности. Особая чувствительность этого метода была обнаружена в отношении содержания тяжелых металлов в мулах и прибрежных почвах при концентрациях ниже установленных предельно допустимых концентраций (ПДК). Определены закономерности распределения интегральных флуктуирующих индексов асимметрии и определена трехмерная модель формирования асимметрии в листе Potamogeton perfoliatus в зависимости от устойчивости ландшафтов и качества воды. Они представляют собой основной краткосрочный компонент интегрированной системы биомониторинга устойчивого развития водных экосистем и позволяют уточнять, корректировать и обобщать существующие методы экологической оценки качества воды. Предлагаемая методика позволяет усилить роль биологического компонента в проведении экологической оценки качества поверхностных вод и обеспечить реализацию Рамочной директивы ЕС 2000/60/ЕС по водным ресурсам на территории Восточной Европы.2018-01-01T00:00:00ZТехногенне забруднення агроландшафтів в зоні впливу Східного промислового вузла м. ЖитомирРоманчук, Л. Д.Romanchuk, L.Федонюк, Р. Г.Fedonyuk, R.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/90232018-08-04T20:01:17Z2017-01-01T00:00:00ZНазвание: Техногенне забруднення агроландшафтів в зоні впливу Східного промислового вузла м. Житомир
Авторы: Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.; Федонюк, Р. Г.; Fedonyuk, R.
Аннотация: Постановка проблеми. Надходження токсичних речовин у ландшафти відбувається кількома шляхами: в результаті природних процесів (вивітрювання гірських порід, змиви ґрунтів тощо) та в результаті антропогенної діяльності, яка включає техногенні процеси, які спричиняють надходження в екосистеми ряду токсичних сполук, в тому числі і важких металів.2017-01-01T00:00:00ZЕколого-токсикологічна оцінка якості води р. УстяРоманчук, Л. Д.Romanchuk, L.Федонюк, Т. П.Fedonyuk, T.Петрук, А. А.Petruk, А.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/90222018-08-04T20:01:26Z2017-01-01T00:00:00ZНазвание: Еколого-токсикологічна оцінка якості води р. Устя
Авторы: Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.; Федонюк, Т. П.; Fedonyuk, T.; Петрук, А. А.; Petruk, А.
Аннотация: Актуальність теми. Малі річки є початковими ланками великих водних систем і наслідки негативного впливу господарської діяльності людини на них виявляються більш виразно та різко (Вендров і ін., 1981; Романенко, 2004). Серйозна екологічна проблема склалася в басейнах річок Рівненщини, однак вони вивчені мало і відомості про стан багатьох з них досить фрагментарні. Мало вивченим виявився басейн річки Устя, що і зумовило вибір нами теми досліджень. Останнім часом, екологічний стан її викликає занепокоєння, адже будучи невеликою водною артерією у басейні ріки розміщений ряд господарських об’єктів та густонаселених міст та селищ. Це зумовлює погіршення якості води та часто призводить до масової загибелі іхтіофауни.2017-01-01T00:00:00Z