DSpace Собрание:http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/96422024-03-28T18:53:16Z2024-03-28T18:53:16ZПрименение феномена момента инерции плоских сечений при проектировании решетчатых конструкцийКульман, С. Н.Кульман, С. М.Kulman, S.Бойко, Л. Н.Бойко, Л. М.Boiko, L.Бугаенко, Я. П.Бугаєнко, Я. П.Bugaenko, Ya.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98082020-04-04T20:04:25Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Применение феномена момента инерции плоских сечений при проектировании решетчатых конструкций
Авторы: Кульман, С. Н.; Кульман, С. М.; Kulman, S.; Бойко, Л. Н.; Бойко, Л. М.; Boiko, L.; Бугаенко, Я. П.; Бугаєнко, Я. П.; Bugaenko, Ya.
Аннотация: Проектирование и расчет решетчатых конструкций (РК) как правило проводится на основе формул сопротивления материалов. При этом, решается основная задача проектирования – создание безопасной конструкции, способной выдерживать допустимые нагрузки в течение всего времени ее эксплуатации. В качестве критерия оптимальности, при этом, может быть принят критерий минимального веса конструкции. Это особенно важно для таких областей техники, как авиация и автомобилестроение. РК широко используются в современном строительстве. В основном для перекрытия больших пролѐтов с целью уменьшения расхода применяемых материалов и облегчения конструкций, например, в строительных большепролѐтных конструкциях мостов, стропильных систем промышленных зданий, спортивных сооружений.
Фюзеляж самолѐта, корпус корабля, несущий кузов автомобиля (кроме открытых кузовов, работающих как простая балка), автобуса или тепловоза, вагонная рама со шпренгелем – с точки зрения сопромата – являются решетчатыми конструкциями. И даже если у них отсутствует как таковой каркас – решетчатую конструкцию в этом случае образуют подкрепляющие обшивку выштамповки и усилители, соответственно, в их расчѐтах на прочность применяются соответствующие методики. Особенность РК в том, что часть составляющих ее стержней работает, в основном, на растяжение, а другая часть, в основном, на сжатие. Причем стрежни, работающие на сжатие, выбираются, как правило, большего поперечного сечения для предотвращения потери их устойчивости, что приводит к увеличению веса всей конструкции.
Применение феномена момента инерции плоских сечений при проектировании РК позволяет снизить общий вес за счет устойчивости сжатых стрежней. Это достигается тем, что у решетчатой конструкци, включающей верхний и нижний поясы, соединенные, например, треугольной решеткой, состоящей из стоек и раскосов, поочередно расположенных слева и справа относительно вертикальной плоскости симметрии поперечного сечения конструкции, стойки и раскосы выполнены из материала, геометрическая форма поперечного сечения которого имеет две взаимно–перпендикулярные оси симметрии, а концы стоек и раскосов повернуты друг относительно друга на угол кратный π радиан.; Проектування і розрахунок ґратчастих конструкцій (ҐК) як правило проводиться на основі формул опору матеріалів. При цьому, вирішується основне завдання проектування – створення безпечної конструкції, здатної витримувати допустимі навантаження протягом всього часу її експлуатації. В якості критерію оптимальності, при цьому, може бути прийнятий критерій мінімальної ваги конструкції. Це особливо важливо для таких областей техніки, як авіація і автомобілебудування. ҐК широко використовуються в сучасному будівництві. В основному для перекриття великих прольотів з метою зменшення витрати застосовуваних матеріалів і полегшення конструкцій, наприклад, у будівельних великопролітних конструкціях мостів, кроквяних систем промислових будівель, спортивних споруд.
Фюзеляж літака, корпус корабля, кузов автомобіля (крім відкритих кузовів, які працюють як проста балка), автобуса або тепловоза, вагонна рама зі шпренгелем – з точки зору опору – є гратчастими конструкціями. І навіть якщо у них відсутній як такий каркас – ґратчасту конструкцію в цьому випадку утворюють, підкріплюючи обшивку виштамповки і підсилювачі, відповідно, в їх розрахунках на міцність застосовуються відповідні методики. Особливість ҐК в тому, що частина стрижнів, з яких вона складається, працює, в основному, на розтягнення, а інша частина, в основному, на стиск. Причому стрижні, які працюють на стиск, вибираються, як правило, більшого поперечного перерізу для запобігання втрати їх стійкості, що призводить до збільшення ваги всієї конструкції.; Design and calculation of grated structures (GS) is usually carried out on the basis of formulas of resistance of materials. This solves the main task of the design – the creation of a safe structure that can withstand permissible loads during the entire time of its operation. In this case, the criterion of the minimum weight of the structure can be taken as the optimality criterion. This is especially important for such areas of technology as aviation and automotive. GS are widely used in modern construction. Mainly for the overlap of large spans in order to reduce the consumption of materials used and to facilitate structures, for example, in large-span building structures of bridges, roof systems of industrial buildings, sports facilities.
The fuselage of the aircraft, the hull of the vehicle carrying the body of the car (except for open bodies operating as a simple beam), a bus or a diesel locomotive, the wagon frame with the sprengel are lattice designs from the point of view of the mat. And even if they have no frame as such - the grid structure in this case is formed by the stamping and reinforcements supporting the plating, respectively, the corresponding techniques are used in their strength calculations. The peculiarity of the GS is that part of its cores work mainly in tension, and the other part mainly in compression. Moreover, the cores working in compression are usually chosen to have a larger cross section to prevent the loss of their stability, which leads to an increase in the weight of the whole structure.
The use of the phenomenon of the moment of inertia of flat sections in the design of the GS allows to reduce the total weight due to the stability of compressed rods. This is achieved by the fact that the GS, including the upper and lower belts, is connected, for example, with a triangular lattice consisting of struts and braces alternately arranged to the left and right relative to the vertical plane of symmetry of the cross section of the structure, the struts and braces which has two mutually – perpendicular axes of symmetry, and the ends of the uprights and diagonals are rotated relative to each other by a multiple of π radians.2019-01-01T00:00:00ZПродуктивність польової сівозміни за різних доз і співвідношень добривГосподаренко, Г. М.Нospodarenko, Н.Господаренко, Г. Н.Прокопчук, І. В.Prokopchuk, I.Прокопчук, И. В.Стасінєвич, О. Ю.Stasinеvich, A.Стасиневич, А. Ю.Бойко, В. П.Boyko, V.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98072020-04-04T20:06:52Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Продуктивність польової сівозміни за різних доз і співвідношень добрив
Авторы: Господаренко, Г. М.; Нospodarenko, Н.; Господаренко, Г. Н.; Прокопчук, І. В.; Prokopchuk, I.; Прокопчук, И. В.; Стасінєвич, О. Ю.; Stasinеvich, A.; Стасиневич, А. Ю.; Бойко, В. П.; Boyko, V.
Аннотация: Наведено результати вивчення впливу різних доз і співвідношень мінеральних добрив на врожайність культур польової сівозміни та розраховано її продуктивність за дві ротацій на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому в умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження проведено в умовах стаціонарного польового досліду, закладеного у 2011 році, суть якого полягає у вивченні можливості зниження доз мінеральних добрив у польовій сівозміні. На основі проведених дослідіжень було встановлено, що в середньому за дві ротації польової сівозміни різні системи застосування добрив сприяють підвищенню продуктивності сівозміни на 41–107 %. При цьому, слід зазначити, про виключення зі складу повного мінерального добрива (N110P60K80) азотної складової знижувало її на 36 %, фосфорної – на 17 і калійної – лише на 12 %. Внесення половини цієї дози добрив (варіант N55P30K40) знижувало продуктивність сівозміни на 21 %. Найменше середньорічне зниження продуктивності сівозміни – на 0,30–0,51 т з. од/га, або лише 4–6 %, відмічено, у варіантах досліду N110P60K40 і N110P30K80, тоді як у варіанті N110P30K40 воно було істотнішим – на 0,67 т з. од/га, або на 9 %. Культури сівозміни мали різний вплив на формування її продуктивності за основною продукцією. За цим показником їх можна розмістити у такий ряд: кукурудза > пшениця озима > ячмінь ярий > соя. Це, відповідно, змінювало і їх частку впливу на формування продуктивності сівозміни.
Найбільше на утворення органічного вуглецю в польовій сівозміні впливають азотні добрива. За насиченості сівозміни мінеральними добривами у дозі N55P30K40 на 1 кг їх діючої речовини припадає 2,37 кг органічного вуглецю, або на 37 % більше порівняно з дозою N110P60K80. Це менше рекомендованої кількості. Проте слід зазначити, що, поряд з органічним вуглецем нетоварної частини урожаю культур, у ґрунті залишалась стерня та корені рослин, які не були враховані.; The article presents the results of study the influence of various doses and ratios of mineral fertilizers on the yield of field crop rotation and calculates its effectiveness for two rotations on podzolized heavy clay loam chernozem within the conditions of the right-bank forest-steppe of Ukraine. The research was conducted under the conditions of a stationary field experiment established in 2011, the main point of which is to study the possibility of reducing the dose of mineral fertilizers in field crop rotation. On the basis of conducted researches, it was found that on average for two field crop rotations, different systems of fertilizers application contribute to increase in productivity of crop rotation by 41–107%. It should be noted that the exclusion from the composition of complete mineral fertilizer (N110P60K80) of the nitrogen component reduced it by 36%, phosphorous – by 17 and potassium - by 12% only. The application of half of this fertilizer dose (variant N55P30K40) reduced productivity of crop rotation by 21%. The least average annual decrease in productivity of crop rotation - by 0.30–0.51 t of grain units/ha or only 4-6% was noted in the experimental versions of N110P60K40 and N110P30K80, whereas in variant N110P30K40 it was more significant - 0.67 t of grain units/ ha or by 9%. Crops of crop rotation had a different influence on its productivity according to the main products. By this indicator they can be placed in the following series: corn> winter wheat> spring barley> soybeans. It accordingly changed their influence on the formation of crop rotation productivity. Mostly, the formation of organic carbon in the field crop rotation is affected by nitrogen fertilizers. At crop rotation saturation of mineral fertilizers at a dose of N55P30K40 per 1 kg of their active ingredient account for 2.37 kg of organic carbon, or 37% more compared to N110P60K80 dose. This is less than preferred amount. However, it should be noted that, along with organic carbon of the non-market part of the crop yield, the stubble and plant roots remain in the soil, which were not taken into account.; Приведены результаты изучения влияния различных доз и соотношений минеральных удобрений на урожайность культур полевого севооборота и рассчитана ее производительность за две ротации на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистом в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Исследование проведены в условиях стационарного полевого опыта, заложенного в 2011 году, суть которого заключается в изучении возможности снижения доз минеральных удобрений в полевом севообороте. На основе проведенных исследований было установлено, что в среднем за две ротации полевого севооборота различные системы применения удобрений способствуют повышению продуктивности севооборота на 41–107%. При этом следует отметить, что исключение из состава полного минерального удобрения (N110P60K80) азотной составляющей снижало ее на 36%, фосфорной – на 17 и калийной – на 12%. Внесение половины этой дозы удобрений (вариант N55P30K40) снижало продуктивность севооборота на 21%. Меньше среднегодовое снижение продуктивности севооборота – на 0,30–0,51 т з. ед/га, или только 4–6% отмечено в вариантах опыта N110P60K40 и N110P30K80, тогда как в варианте N110P30K40 оно было существенным – на 0,67 т з. ед/га, или на 9%. Культуры севооборота имели различное влияние на формирование его производительности по основной продукции. По этому показателю их можно разместить в такой ряд: кукуруза> пшеница озимая> ячмень> соя. Это, соответственно, меняло и их долю влияния на формирование продуктивности севооборота. Больше всего на образование органического углерода в полевом севообороте влияют азотные удобрения. По насыщенности севооборота минеральными удобрениями в дозе N55P30K40 на 1 кг их действующего вещества приходится 2,37 кг органического углерода, или на 37% больше по сравнению с дозой N110P60K80. Это меньше рекомендуемого количества. Однако следует отметить, что наряду с органическим углеродом нетоварной части урожая культур, в почве оставалась стерня и корни растений, которые не были учтены.2019-01-01T00:00:00ZСутність, зміст та сфера застосування управлінських рішеньОвдіюк, О. М.Ovdiuk, O.Овдиюк, Е. Н.Степура, М. О.Stepura, M.Степура, М. А.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98062020-04-04T20:06:55Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Сутність, зміст та сфера застосування управлінських рішень
Авторы: Овдіюк, О. М.; Ovdiuk, O.; Овдиюк, Е. Н.; Степура, М. О.; Stepura, M.; Степура, М. А.
Аннотация: Досліджено поняття «управлінські рішення», уточнено сутність, зміст та сфери застосування поняття «управлінські рішення». Проведено ретроспективний аналіз напрямів дослідження дефініції «управлінські рішення» та сфери їх застосування за період 2001–2018 рр. Визначено три періоди розвитку дефініції «управлінські рішення», а саме: перший період – 2001–2005 рр., другий період – 2007–2014 рр. та третій період – 2015–2018 рр. Кожному з цих періодів притаманні свої особливості, підходи та сфери застосування. Визначено сфери застосування поняття «управлінські рішення» з позиції середовища визначеності, невизначеності та ризику. Перший період 2001–2005 рр. характеризується виокремленням ролі управлінських рішень в стратегічному розвитку країни та підприємств у цілому. Даному періоду характерне використання зовнішніх інформаційних потоків при формуванні управлінських рішень. Другий період, 2007–2014 рр., характеризується дослідженням особливостей прийняття управлінських рішень на підприємстві на рівні операційного менеджменту, тобто з використанням внутрішніх інформаційних потоків. У третьому періоді, 2015–2018 рр., розглянуто вплив на управлінські рішення глобальних зовнішніх факторів.
Визначено ключові елементом даного дослідження: процес та особливості реалізації управлінського рішення із врахуванням психологічної складової, а саме психологічна готовність до управління та прийняття управлінського рішення; процес прийняття управлінського рішення є сферою управлінського мистецтва, а саме рішення результатом творчості, яка базується на психологічній готовності керівника його генерувати. Доповнено сутність та зміст поняття «управлінських рішень» з адаптацією до сучасних умов, а також визначено форми та сфери застосування даного поняття на різних рівнях управління в особливих умовах.; The author of the article deals with the concept of «managerial decisions», clarifies the essence, content and sphere of application of «managerial decisions» concept. A retrospective analysis of the scientific directions of the definition of «managerial decisions» and its applications for the period of 2001–2018 has been carried out. The scientist identified three periods of the development of «management decisions» definition, namely the first period of 2001–2005, the second – 2007–2014 and the third one – 2015–2018. Each of these periods has its own peculiarities, approaches and spheres of application. Spheres of application of «managerial decisions» concept from the standpoint of certainty, uncertainty and risk were determined by the author. The first period of 2001–2005 is characterized by the distinction of the role of managerial decisions in the strategic development of the country and enterprises in general. This period is characterized by the use of external information flows in the formation of managerial decisions. The second period of 2007–2014 is characterized by the study of the peculiarities of making managerial decisions at the enterprise at the level of operational management, that is, using internal information flows. In the third period of 2015–2018, the author considered the influence on managerial decisions of global external factors.
The key element of this research was defined by the author of the article: the process and peculiarities of the implementation of management decisions taking into account the psychological component, namely psychological readiness for management and managerial decision making. The process of making managerial decisions is a sphere of managerial art, and the decision itself, is the result of creativity, which is based on the psychological readiness of its head to generate.
The essence and content of the concept of «managerial decisions» with adaptation to modern conditions are supplemented, as well as the forms and scope of the application of this concept at different levels of management in special conditions are determined.; Исследовано понятие «управленческие решения», уточнены сущность, содержание и сферы применения понятия «управленческие решения». Проведен ретроспективный анализ направлений исследования дефиниции «управленческие решения» и сферы их применения за период 2001–2018 гг. Определены три периода развития дефиниции «управленческие решения», а именно: первый период 2001–2005 гг., второй период 2007–2014 гг. и третий период 2015–2018 гг. Каждому из этих периодов присущи свои особенности, подходы и сферы применения. Определены сферы применения понятия «управленческие решения» с позиции среды определенности, неопределенности и риска. Первый период, 2001–2005 гг., характеризуется выделением роли управленческих решений в стратегическом развитии страны и предприятий в целом. Второму периоду характерно использование внешних информационных потоков при формировании управленческих решений. Второй период, 2007–2014 гг., характеризуется исследованием особенностей принятия управленческих решений на предприятии на уровне операционного менеджмента, то есть с использованием внутренних информационных потоков. В третьем периоде, 2015–2018 гг., рассмотрено влияние на управленческие решения глобальных внешних факторов.
Определены ключевые элементы данного исследования: процесс и особенности реализации управленческого решения с учетом психологической составляющей, а именно, психологическая готовность к управлению и принятию управленческого решения; процесс принятия управленческого решения является сферой управленческого искусства, а само решение – результатом творчества, основанного на психологической готовности руководителя его генерировать.
Дополнена сущность и содержание понятия «управленческих решений» с адаптацией к современным условиям, а также определены формы и сферы применения данного понятия на разных уровнях управления в особых условиях.2019-01-01T00:00:00ZКласифікація ризиків сільськогосподарських підприємств з метою вибору інструментів управління нимиБездітко, О. Є.Bezditko, O.Бездетко, Е. Е.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98052020-04-04T20:06:47Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Класифікація ризиків сільськогосподарських підприємств з метою вибору інструментів управління ними
Авторы: Бездітко, О. Є.; Bezditko, O.; Бездетко, Е. Е.
Аннотация: Розглянуто види сільськогосподарських ризиків у діяльності суб’єктів господарювання. Здійснено групування основних видів ризиків, для розуміння їх впливу на сільськогосподарське підприємство. Узагальнено існуючі схеми класифікації ризиків. Систематизовано та доповнено класифікаційну схему основних видів ризиків сільськогосподарських підприємств. Для більш аргументованої ідентифікації ризиків сільськогосподарських підприємств акцентовано на деяких галузевих особливостях їх прояву. Встановлено чинники, які генерують можливість виникнення втрат за конкретним видом ризику. Акцентовано на галузевих особливостях прояву ризику. Визначено причини, що викликають появу ризиків, рівень та напрям (сферу) управлінського впливу з метою запобігання чи мінімізації ризику.
Запропоновано авторський підхід до класифікації ризиків сільськогосподарських суб’єктів господарювання, який ґрунтується на застосуванні системної методології щодо тлумачення масштабу, класифікаційних ознак (критеріїв) і сутності відомих у сучасній науці ризиків з дотриманням думки, що усі аналізовані ризики мають економічну природу. Системний підхід до класифікації ризиків сільськогосподарських товаровиробників полягає у виявленні об’єктивно існуючих систематичних одиниць – типів, класів та видів. Обґрунтовано, що класифікація ризиків на засадах системної методології з виділенням типів, класів і видів ризиків залежно від їх масштабу, класифікаційних критеріїв і сутності сприятиме розробці диференційованих важелів управління ними.
Доведено, що типи ризику (систематичний, несистематичний, динамічний) включають їх споріднені класи (підприємницький і фінансовий (макроекономічного генезису), ринковий та природний ризики.; The types of agricultural risks in the activities of business entities is considered. The main risk types are grouped in order to understand their impact on an agricultural enterprise. The existing schemes of risks classification are generalized. The classification scheme for the main types of risks of agricultural enterprises is systematized and updated. Certain industry peculiarities of their manifestation are emphasized for a more substantiated identification of risks of agricultural enterprises.
Factors that generate the possibility of expenditure for a specific type of risk are determined. Industry peculiarities of risk manifestation are emphasized. Reasons causing risk manifestation as well as level or field of managerial influence aimed at preventing and minimization of risks are identified.
The author’s approach to the classification of risks of agricultural business entities is proposed. It is based on the application of the system methodology for scale interpretation, classification features (criteria) and the essence of risks, which are known in modern science, subject to the idea that all analyzed risks are of economic nature. A system approach to the classification of risks of agricultural commodity producers consists in identification of existing system units – types, classes and kinds. Risk classification based on system methodology along with the identification of risk types, classes and kinds depending on their scale, classification criteria and essence will contribute to the development of the differentiated levers for their management.
It is proved that such risk types as systematic, non-systematic, dynamic include their related classes (entrepreneurial and financial, macroeconomic genesis), market and natural risks.; Рассмотрены виды сельскохозяйственных рисков в деятельности субъектов хозяйствования. Осуществлены группировки основных видов рисков, для понимания их влияния на сельскохозяйственное предприятие. Обобщены существующие схемы классификации рисков. Систематизирована и дополнена классификационная схема основных видов рисков сельскохозяйственных предприятий. Для более аргументированной идентификации рисков сельскохозяйственных предприятий акцентировано на некоторых отраслевых особенностях их проявления.
Установлены факторы, генерирующие возможность возникновения потерь по конкретному виду риска. Акцентировано на отраслевых особенностях проявления риска. Определены причины, вызывающие появление рисков, уровень и направление (сферу) управленческого воздействия с целью предотвращения или минимизации риска.
Предложен авторский подход к классификации рисков сельскохозяйственных субъектов хозяйствования, основанный на применении системной методологии толкования масштаба, классификационных признаков (критериев) и сущности известных в современной науке рисков с соблюдением мысли, что все рассматриваемые риски имеют экономическую природу. Системный подход к классификации рисков сельскохозяйственных товаропроиз-водителей заключается в выявлении объективно существующих систематических единиц – типов, классов и видов. Обосновано, что классификация рисков на основе системной методологии с выделением типов, классов и видов рисков в зависимости от их масштаба, классификационных критериев и сущности способствует разработке дифференцированных рычагов управления ими.
Доказано, что типы риска – систематический, несистематический, динамичный включают их родственные классы (предпринимательский и финансовый (макроэкономического генезиса), рыночный и природный риски.2019-01-01T00:00:00ZФормування собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствахВасиленко, С. В.Vasylenko, S.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98042020-04-04T20:07:05Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Формування собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствах
Авторы: Василенко, С. В.; Vasylenko, S.
Аннотация: Висвітлено формування собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствах, яка є одним із головних питань при здійсненні своєї господарської діяльності. Встановлено, що собівартість як економічна категорія – це сума всіх витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. До собівартості сільськогосподарської продукції відносяться: витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи; матеріальні витрати, що включають такі статті витрат, як насіння та посадковий матеріал, корми, мінеральні добрива, пальне і мастильні матеріали, електроенергія, паливо й енергія, запасні частини, ремонт і будівельні матеріали для ремонту, оплата послуг і робіт, які виконані сторонніми організаціями, інші матеріальні витрати, а також амортизація та інші витрати, у тому числі орендна плата за земельні частки (паї), майнові паї, інші витрати. Всі зазначені витрати формують ресурси підприємства, виражені у вартісному вимірі. На підставі статистичних даних проведений аналіз виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах України, який дозволив виявити тенденції щодо зміни показника витрати всього і в розрізі статей. З’ясовано, що в 2017 р. порівняно з 2013 р. сума витрат у сільськогосподарських підприємствах України зросла в 6,5 раза, зокрема в структурі витрат найбільшу частку займають матеріальні витрати, які в 2017 р. становити 59,8 %. Зазначається, що при обчисленні собівартості виготовленої та реалізованої продукції важливо визначити склад витрат, виявити витрати відповідно до видів діяльності, задля визначення фінансових результатів господарської діяльності, що ставлять за мету всі господарюючі суб’єкти. Крім того, собівартість готової продукції (робіт, послуг) та склад витрат, що до неї входять, визначається ПБО 9. Пунктом 10 ПБО 9 установлено, що собівартість продукції визначається згідно з нормами ПБО 16. Підкреслено, що формування собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствах вимагає пошуку резервів зниження собівартості, яка полягає у застосуванні енерго- та ресурсозберігаючих технологій, використанні прогресивної техніки, ІТ-технологій тощо.; Formation of product cost at agricultural enterprises is one of the main questions in the process of their economic activity. As an economic category, product cost is the total amount of expenses of an enterprise on production and sales of their products. The agricultural product cost comprises payroll expenses and benefits-related deductions; material costs including seeds and planting materials, fodders, mineral fertilizers, fuel and lubricants, electricity cost, fuel and energy, spare parts, repair costs and construction materials for repairs, payment for services and works provided by external parties and other material costs; depreciation and other expenses including renting fees for land parcels (shares), property shares and other expenditures. All specified expenses form the resources of enterprises expressed in value terms. Based on statistical data, manufacturing product cost (works, services) of agricultural products at agricultural enterprises in Ukraine is analyzed. This analysis allowed identifying trends in the change of total expenses indicator and in the context of expenditure items. It is established that in 2017, if compared with 2013, the amount of expenses at agricultural enterprises in Ukraine increased by 6.5 times. In particular, material costs account for the biggest share in the expenditure pattern; in 2017 they amounted to 59.8%. It is emphasized that while calculating the product cost of manufactured and sold products, it is important to specify the composition of expenditures, to identify expenditures in accordance with the type of activity in order to define financial results of economic activity, which is the aim of all business entities. Furthermore, finished product cost (works, services) and the composition of expenditures that it includes are specified in the Accounting Regulations 9. In paragraph 10 of the Accounting Regulations 9 it is stated that production cost is defined according to the norms of the Accounting Regulations 16. The formation of product cost at agricultural enterprises requires the search for the reserves to reduce production cost, which consists in using energy- and resource-saving technologies, using advanced equipment, IT-technologies, etc.; Отражено формирование себестоимости продукции в сельскохозяйственных предприятиях, которая является одним из главных вопросов при осуществлении своей хозяйственной деятельности. Установлено, что себестоимость как экономическая категория – это сумма всех расходов предприятия на производство и реализацию продукции. К себестоимости сельскохозяйственной продукции относятся: расходы на оплату труда и отчисление на социальные мероприятия; материальные расходы, которые включают такие статьи расходов, как семена и посадочный материал, корма, минеральные удобрения, горючее и смазочные материалы, электроэнергию, топливо и энергию, запасные части, ремонт и строительные материалы для ремонта, оплата услуг и работ, выполненных посторонними организациями, и другие материальные расходы, а также амортизация и другие расходы, в том числе арендная плата за земельные доли (паи), имущественные паи, другие расходы. Все отмеченные расходы формируют ресурсы предприятия, выраженные в стоимостном измерении. На основании статистических данных проведен анализ производственной себестоимости продукции (работ, услуг) сельского хозяйства в сельскохозяйственных предприятиях Украины, который позволил обнаружить тенденции относительно изменения показателя затраты всего и в разрезе статей. Выяснено, что в 2017 г. сравнительно с 2013 г. сумма расходов на сельскохозяйственных предприятиях Украины выросла в 6,5 раза, в частности в структуре расходов наибольшую часть занимают материальные расходы, которые в 2017 г. составляли 59,8 %. Отмечается, что при вычислении себестоимости изготовленной и реализованной продукции важно определить состав расходов, обнаружить расходы в соответствии с видами деятельности, для определения финансовых результатов хозяйственной деятельности, которые ставят целю все хозяйствующие субъекты. Кроме того, себестоимость готовой продукции (работ, услуг) и состав расходов, что к ней входят, определяется ПБУ 9. Пунктом 10 ПБУ 9 установлено, что себестоимость продукции определяется согласно нормам ПБУ 16. Подчеркнуто, что формирование себестоимости продукции в сельскохозяйственных предприятиях требует поиска резервов снижения себестоимости, которая заключается в применении энерго- и ресурсозберегающих технологий, использовании прогрессивной техники, ІТ-технологий и тому подобное.2019-01-01T00:00:00ZІнформаційне забезпечення управління доходами об’єднаних територіальних громадСуліменко, Л. А.Sulimenko, L.Сулименко, Л. А.Вітер, С. А.Viter, S.Витер, С. А.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98032020-04-04T20:06:37Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Інформаційне забезпечення управління доходами об’єднаних територіальних громад
Авторы: Суліменко, Л. А.; Sulimenko, L.; Сулименко, Л. А.; Вітер, С. А.; Viter, S.; Витер, С. А.
Аннотация: Важливими умовами інтеграції України до європейського співтовариства є децентралізація влади та надання фінансової самостійності органам місцевої влади. Децентралізація дає змогу органам управління на місцях отримувати автономію щодо фінансування і забезпечення населення суспільними благами, сприяє забезпеченню сталого розвитку сільських територій.
Стаття присвячена дослідженню особливостей обліково-аналітичної системи в процесі управління доходами об’єднаних територіальних громад (далі ОТГ) в контексті формування й використання місцевих бюджетів. Проведено аналіз існуючого стану розвитку і динаміку основних показників формування ОТГ в Україні та обсяги їх бюджетних надходжень за період 2015–2018 років.
З’ясовано, що протягом досліджуваного періоду спостерігаласятенденція зростання надходжень до загального фонду місцевих бюджетів територіальних громад, у тому числі міжбюджетних трансфертів та інших коштів, виділених на виконання цільових заходів. Зокрема, в структурі таких коштів найбільшу частку виділено на регіональний та соціально-економічний розвиток та розвиток медицини в сільській місцевості.
Визначено роль фінансового забезпечення територіальних громад, досліджено специфіку формування доходної частини місцевих бюджетів ОТГ з метою визначення структури доходів та співвідношення джерел фінансування місцевих бюджетів. Розглянуто питання надання субвенцій та дотацій з державного бюджету для належного виконання повноважень органами самоврядування ОТГ, що делеговані державою (на розвиток освіти, медицини, культури, соціального забезпечення тощо).
Зосереджено увагу на узагальненні можливостей збільшення фінансових надходжень до бюджету ОТГ, що сприятиме самодостатності місцевих бюджетів в умовах бюджетних трансформацій. Досліджено, що одним із напрямків удосконалення інформаційного забезпечення управління доходами бюджетних установ є автоматизація облікового процесу. Запропоновано для обліку доходів застосовувати в ОТГ сучасні вітчизняні програмні продукти «MASTER: Бюджетні установи», які повністю адаптовані до українського ринку та відповідають вимогам чинного законодавства України.; Important conditions for Ukraine's integration into the European community are the decentralization of power and the provision of financial autonomy to local authorities. Decentralization allows local government authorities to obtain autonomy in terms of financing and providing social benefits to the population, contributing to the sustainable socio-economic development of the respective administrative-territorial units.
The article is devoted to the study of the characteristics of the accounting and analytical system in the process of income management of the united territorial communities in the context of the formation and use of local budgets. The analysis of the current state of development and the dynamics of the main indicators of the formation of UTCs in Ukraine and the volume of their budget revenues for the period 2015–2018 is carried out.
It was found that during the research period there was a tendency of growth of revenues to the general fund of local budgets of territorial communities, including intergovernmental transfers and other funds allocated for implementation of targeted measures In particular, in the structure of such funds, the largest share is allocated to regional and socio-economic development and the development of medicine in rural areas.
The role of financial support of territorial communities was determined, the specificity of formation of the revenue part of the local budgets of UTCs was investigated in order to determine the structure of income and the ratio of sources of financing of local budgets.The issue of granting subventions and grants from the state budget for the proper exercise of the powers delegated by the government (to the development of education, medicine, culture, social security, etc.) is considered. The analysis focuses on the synthesis of opportunities for increasing financial revenues to the UTC budget, which will contribute to the self-sufficiency of local budgets under conditions of budget transformation.
It was investigated that one of the directions of improvement of information support of budget incomes management is automation of accounting process. It is proposed to use the modern domestic software products «MASTER: Budgetary Institutions», which are fully adapted to the Ukrainian market and meet the requirements of the current legislation of Ukraine to be used in the UTC for accounting purposes.; Важными условиями интеграции Украины в европейское сообщество являются децентрализация и предоставление финансовой самостоятельности органам местной власти. Децентрализация позволяет органам управления на местах получать автономию по финансированию и обеспечению населения общественными благами, способствует обеспечению устойчивого развития сельских территорий.
Статья посвящена исследованию особенностей учетно-аналитической системы в процессе управления доходами объединенных территориальных общин (далее ОТГ) в контексте формирования и использования местных бюджетов. Проведен анализ существующего состояния развития и динамика основных показателей формирования ОТГ в Украине и объемы их бюджетных поступлений за период 2015–2018 годов.
Установлено, что в течение исследуемого периода наблюдалась тенденция роста поступлений в общий фонд местных бюджетов территориальных общин, в том числе средств межбюджетных трансфертов и других средств, выделенных на выполнение целевых мероприятий. В частности, в структуре таких средств наибольшая доля выделена на региональное и социально-экономическое развитие и развитие медицины в сельской местности.
Определена роль финансового обеспечения территориальных общин, исследована специфика формирования доходной части местных бюджетов ОТГ с целью определения структуры доходов и соотношение источников финансирования местных бюджетов. Рассмотрены вопросы предоставления субвенций и дотаций из государственного бюджета для надлежащего исполнения полномочий органами самоуправления ОТГ, что делегированы государством (на развитие образования, медицины, культуры, социального обеспечения и т.д.).
Cосредоточено внимание на обобщении возможностей увеличения финансовых поступлений в бюджет ОТГ, что будет способствовать самодостаточности местных бюджетов в условиях бюджетных трансформаций. Доказано, что одним из направлений совершенствования информационного обеспечения управления доходами бюджетных учреждений является автоматизация учетного процесса. Предложено для учета доходов применять в ОТГ современные отечественные программные продукты «MASTER: Бюджетные учреждения», которые полностью адаптированы к украинскому рынку и соответствуют требованиям действующего законодательства Украины.2019-01-01T00:00:00ZОцінка потенціалу сировини рослинного походження для теплових потреб в Україні за 2018 рікЯрош, Я. Д.Yarosh, Ya.Кухарець, М. М.Kuharets, N.Кухарец, Н. Н.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98022020-04-04T20:06:48Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Оцінка потенціалу сировини рослинного походження для теплових потреб в Україні за 2018 рік
Авторы: Ярош, Я. Д.; Yarosh, Ya.; Кухарець, М. М.; Kuharets, N.; Кухарец, Н. Н.
Аннотация: Аграрне виробництво має унікальний потенціал для забезпечення виробничого процесу альтернативними джерелами енергії, які здатні отримати з побічної продукції рослинництва. Перед сільськогосподарськими підприємствами постає об’єктивна необхідність підвищення ефективності використання біомаси шляхом впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій, орієнтованих на витрачання біологічних видів палива, які отримують у результаті переробки побічної рослинницької сировини.
Проте для ефективного використання рослинної біомаси в якості альтернативних видів енергії у виробничому процесі сільськогосподарських товаровиробників, необхідно перш за все виконати аналіз наявного потенціалу побічної продукції рослинництва для витрачання біомаси на енергетичні потреби.
Як джерело біомаси було прийнято побічну продукцію вирощування таких зернових і технічних культур: пшениця озима і яра, жито озиме і яре, ячмінь озимий і ярий, овес, кукурудза на зерно, ріпак, соняшник, соя. Із врахування відповідних коефіцієнтів було знайдено загальний обсяг доступної побічної продукції рослинництва і потенціал доступної енергії від побічної продукції рослинництва по окремих культурах за областями України, а отримані результати розрахунків було зведено за групами зернові і технічні культури.
В Україні найменший валовий збір побічної продукції, яка придатна для енергетичних потреб, зафіксовано у Закарпатській (0,5% від загального валового збору) і Чернівецькій областях (1,0% від загального валового збору), а найбільше зібрано у Вінницькій і Полтавській областях (відповідно, 7,4% і 8,0% від загального валового збору).
Згідно з проведеною оцінкою за 2018 рік обсяг умовного палива, отриманого з побічної продукції рослинництва, становить 24738,3 тис. т. Такий обсяг палива зміг би замінити використання 26845,6 тис. т кам’яного вугілля або 16036,1 мз скрапленого газу.; Agrarian production has a unique potential for ensuring the production process of alternative energy sources that can be obtained from by-products of plant production. Before the agricultural enterprises there is an objective need to increase the efficiency of using biomass through the introduction of innovative energy saving technologies focused on the consumption of biological fuels, which are obtained as a result of processing of by-products of plant growing.
However, for the effective use of plant biomass as alternative forms of energy in the production process of agricultural producers, it is necessary to first perform an analysis of the existing potential of crop production in order to spend biomass on energy needs.
As a source of biomass, by-products of growing such grains and technical crops were adopted as winter wheat and yarrow, winter rye and spring, oats and spring barley, oats, corn for grain, rape, sunflower, soybeans. Taking into account the corresponding coefficients, the total amount of available by-products of crop production and the potential of available energy from the by-products of crop production by individual crops by regions of Ukraine were found, and the results of calculations obtained were grouped according to grain and technical crops.
In Ukraine, the smallest gross collection of by-products that is suitable for energy needs is recorded in the Transcarpathian region (0.5% of the total gross income) and Chernivtsi regions (1.0% of the total gross tax), and is most often collected in the Vinnytsia and Poltava oblasts (7 , 4% and 8.0% of the total gross tax).
According to the estimate the amount of conditional fuel received from the by-products of crop production is 24738.3 thousand tons. Such a volume of fuel could replace 26845.6 thousand tons of coal or 16036.1 ms of liquefied gas.; Сельское хозяйство имеет уникальный потенциал для обеспечения производственного процесса альтернативными источниками энергии, которые можно извлечь из побочной продукции растениеводства. Перед сельскохозяйственными предприятиями возникает объективная необходимость повышения эффективности использования биомассы путем внедрения инновационных энергосберегающих технологий, ориентированных на расходование биологических видов топлива, которые получают в результате переработки побочного растениеводческой сырья.
Однако для эффективного использования растительной биомассы в качестве альтернативных видов энергии в производственном процессе сельскохозяйственных товаропроизводителей, необходимо сначала выполнить анализ имеющегося потенциала побочной продукции растениеводства для расходования биомассы на энергетические нужды.
Как источник биомассы было принято побочную продукцию выращивания таких зерновых и технических культур: пшеница озимая и яровая, рожь озимая и яровая, ячмень озимый и яровой, овес, кукуруза на зерно, рапс, подсолнечник, соя. С учетом соответствующих коэффициентов было обчислено общий объем доступной побочной продукции растениеводства и потенциал доступной энергии от побочной продукции растениеводства по отдельным культурам по областях Украины, а полученные результаты расчетов сведены по группам зерновые и технические культуры.
В Украине наименьший валовой сбор побочной продукции, предпочтительный для энергетических нужд, зафиксировано в Закарпатской (0,5% от общего валового сбора) и Черновицкой областях (1,0% от общего валового сбора), а больше всего собрано в Винницкой и Полтавской областях (соответственно, 7,4% и 8,0% от общего валового сбора).
Согласно проведенной оценке за 2018 год. объем условного топлива, полученного из побочной продукции растениеводства, составляет 24738,3 тыс.т. Такой объем топлива смог бы заменить использование 26845,6 тыс.т угля или 16036,1 м с сжиженного газа.2019-01-01T00:00:00ZАналіз і перспективи розвитку агробізнесу: регіональний аспектМикитюк, В. М.Mykytiuk, V.Паламарчук, Т. М.Palamarchuk, T.Паламарчук, Т. Н.Русак, О. П.Rusak, O.Русак, Е. П.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98012020-04-04T20:06:35Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Аналіз і перспективи розвитку агробізнесу: регіональний аспект
Авторы: Микитюк, В. М.; Mykytiuk, V.; Паламарчук, Т. М.; Palamarchuk, T.; Паламарчук, Т. Н.; Русак, О. П.; Rusak, O.; Русак, Е. П.
Аннотация: Обґрунтовано, що вітчизняний аграрний сектор є стратегічно важливою структурою національної економіки, що забезпечує продовольчу, економічну, екологічну та енергетичну безпеку, сприяє розвитку інших галузей та формує соціально-економічні напрями розвитку держави. Сучасною ознакою прогресивних змін у сільському господарстві країни є розвиток агробізнесу. Аграрний бізнес необхідно розглядати як найбільш прогресивну та високоефективну форму спільної організації виробництва продовольства.
Встановлено, що аграрне підприємництво має велике значення для структурної трансформації економіки, розвитку вітчизняного товаровиробництва, конкуренції, підвищення рівня зайнятості сільського населення. Економічна ефективність вітчизняного аграрного виробництва має чітко виражену регіональну диференціацію, що залежить від наявних ресурсних можливостей регіону, інвестицій та інших факторів. Детальний аналіз та їх оцінка є важливим резервом підвищення конкурентоспроможності та прибутковості вітчизняного агробізнесу в умовах окремого регіону. Житомирська область являє собою розвинутий аграрно-індустріальний регіон України.
Відзначено, що розвиток аграрного сектора в регіоні останнім часом характеризується підвищенням як виробничих, так і основних його економічних показників. Перспективи подальшого розвитку аграрного бізнесу пов’язані з наступними: удосконаленням зовнішнього та внутрішнього середовища, інноваційно-інвестиційним забезпеченням, завершенням земельної реформи, збільшенням обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, удосконаленням інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку галузі, техніко-технологічною модернізацією агропромислового виробництва, агропромисловою інтеграцією.; Domestic agricultural sector is a strategically important structure in the national economy. This sector ensures food, economic, environmental and energy security, contributes to the development of other sectors and forms socioeconomic directions of state development. Agribusiness development is a contemporary feature of progressive changes in state agriculture. Agricultural business should be considered as the most progressive and highly efficient form of joint organization of food production. Agricultural entrepreneurship is considerably important for structural transformation of the economy, development of domestic commodity production, competition, and increase in employment of rural population. Economic efficiency of domestic agricultural production has a distinct regional differentiation, which depends on available resource capacity of the region, investment and other factors. Their detailed analysis and evaluation is an important reserve for increasing competitive ability and profitability of domestic agribusiness in the context of an individual region. Zhytomyr region is a developed agribusiness region of Ukraine. The development of agricultural sector in the region over the past years has been characterized by an increase in both production and economic indicators. Prospects for further development of agricultural business are related to a number of factors. They include improvement of external and internal environment, innovation and investment provision, completion of land reform, increase in production volumes of agricultural products, further development of information and analytical support of the sector, technical and technological modernization of agro-industrial production, and agro-industrial integration.; Обосновано, что отечественный аграрный сектор является стратегически важной структурой национальной экономики, который обеспечивает продовольственную, экономическую, экологическую и энергетическую безопасность, способствует развитию других отраслей и формирует социально-экономические направления развития государства. Современным направлением прогрессивных изменений в сельском хозяйстве страны является развитие агробизнеса. Аграрный бизнес необходимо рассматривать как наиболее прогрессивную и высокоэффективную форму совместной организации производства продовольствия.
Установлено, что аграрное предпринимательство имеет большое значение для структурной трансформации экономики, развития отечественного товаропроизводства, конкуренции, повышения уровня занятости сельского населения. Экономическая эффективность отечественного аграрного производства имеет четко выраженную региональную дифференциацию, зависит от имеющихся ресурсных возможностей региона, инвестиций и других факторов. Детальный анализ и их оценка являются важным резервом повышения конкурентоспособности и прибыльности отечественного агробизнеса в условиях отдельного региона. Житомирская область представляет собой развитый аграрно-индустриальный регион Украины.
Отмечено, что развитие аграрного сектора в регионе в последние годы характеризуется повышением как производственных, так и основных его экономических показателей. Перспективы дальнейшего развития аграрного бизнеса связаны со следующим: совершенствованием внешней и внутренней среды, инновационно-инвестиционным обеспечением, завершением земельной реформы, увеличением объемов производства сельскохозяйственной продукции, совершенствованием информационно-аналитического обеспечения развития отрасли, технико-технологической модернизацией агропромышленного производства, агропромышленной интеграцией.2019-01-01T00:00:00ZТеоретичні аспекти формування затратних чинників продуктивності аграрних підприємствСкидан, О. В.Skydan, O.Вітвіцький, В. В.Vitvitsky, V.Витвицкий, В. В.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/98002020-04-04T20:06:57Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Теоретичні аспекти формування затратних чинників продуктивності аграрних підприємств
Авторы: Скидан, О. В.; Skydan, O.; Вітвіцький, В. В.; Vitvitsky, V.; Витвицкий, В. В.
Аннотация: Розкрито сутність та узагальнено закономірності використання ресурсів граничної продуктивності і впливу чинників виробництва на поведінку товаровиробника в умовах ресурсного обмеження. На основі класифікаційної моделі розкрито сутність впливу груп чинників на економічну, соціально-економічну і природо-економічну продуктивність. Запропоновано моделі взаємодії внутрішніх, зовнішніх та природо-еко-економічних чинників, їх взаємозалежності від попиту і пропозиції та законів відновлення робочої сили, законів природи, підвищення споживання, інституційного середовища та класифікаційної, економічної і нормативної систем, показників вимірювання продуктивності аграрного виробництва. У процесі дослідження розкрито теоретико-методологічні засади формування затратних чинників продуктивності на основі ресурсних чинників впливу на виробництво та їх взаємодію, зокрема, в проекції теорії спадної (граничної) продуктивності аграрних підприємств.
Сформовано основні напрями системного підходу до формування затратного механізму на основі багатофакторного впливу і взаємодії чинників на продуктивність аграрного виробництва. Обґрунтовано теоретико-методологічні положення оцінки, ролі та місця показників продуктивності, а також вплив управлінської діяльності на результативність виробничих систем різних рівнів. Результати дослідження спрямовані на запровадження організаційно-економічних механізмів формування виробничих затрат на основі вимірювання впливу внутрішніх, зовнішніх та природо-еко-економічних чинників з метою формування системно повної (сукупної) продуктивності аграрних підприємств.; The essence and generalizations of the use of resources of marginal productivity and the influence of factors of production on the behavior of the commodity producer under the conditions of resource constraints are discovered. On the basis of the classification model, the essence of the influence of groups of factors on economic, socio-economic and nature-economic productivity is disclosed. The models of interaction of internal, external and nature-economic factors, their interdependence from demand and supply and laws of labor restoration, laws of nature, increase of consumption, institutional environment and classification, economic and normative systems, indicators of measuring productivity of agrarian production are offered. In the process of the research the theoretical and methodological principles of formation of cost factors of productivity on the basis of resource factors of influence on production and their interaction, in particular, in the projection of the theory of downward (marginal) productivity of agrarian enterprises are revealed.
The main directions of the system approach to the formation of a costing mechanism on the basis of multifactorial influence and interaction of factors on the productivity of agrarian production have been formed. The theoretical and methodological positions of estimation, the role and place of performance indicators, as well as the influence of management activity on the efficiency of production systems of different levels are substantiated. Research results are aimed at introducing organizational and economic mechanisms for the formation of production costs on the basis of measuring the impact of internal, external and environmental and economic factors in order to form a system-wide (collective) productivity of agrarian enterprises.; Раскрыта сущность и обобщены закономерности использования ресурсов предельной производительности и влияния факторов производства на поведение товаропроизводителя в условиях ресурсного ограничения. На основе классификационной модели раскрыта сущность влияния групп факторов на экономическую, социально-экономическую и природно-экономическую производительность. Предложены модели взаимодействия внутренних, внешних и природно-эко-экономических факторов, их взаимозависимости спроса и предложения и законов восстановления рабочей силы, законов природы, повышение потребления, институциональной среды и классификационной, экономической и нормативной систем, показателей измерения производительности аграрного производства. В процессе исследования раскрыты теоретико-методологические основы формирования затратных факторов производительности на основе ресурсных факторов влияния на производство и их взаимодействие, в частности, в проекции теории нисходящей (предельной) производительности аграрных предприятий.
Сформированы основные направления системного подхода к формированию затратного механизма на основе многофакторного воздействия и взаимодействия факторов на производительность аграрного производства. Обоснованы теоретико-методологические положения оценки, роли и места показателей производительности, а также влияние управленческой деятельности на результативность производственных систем различных уровней. Результаты исследования направлены на внедрение организационно-экономических механизмов формирования производственных затрат на основе измерения влияния внутренних, внешних и природно-эко-экономических факторов с целью формирования системно полной (совокупной) производительности аграрных предприятий.2019-01-01T00:00:00ZФормування європейської системи Q-менеджменту в децентралізованих громадахХодаківський, Є. І.Khodakovsky, E.Ходаковский, Е. И.Якобчук, В. П.Yakobchuk, V.Захаріна, О. В.Zakharina, O.Захарина, О. В.Плотнікова, М. Ф.Plotnikova, M.Плотникова, М. Ф.Іванюк, О. В.Ivanyuk, O.Иванюк, О. В.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/97992020-04-04T20:06:58Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Формування європейської системи Q-менеджменту в децентралізованих громадах
Авторы: Ходаківський, Є. І.; Khodakovsky, E.; Ходаковский, Е. И.; Якобчук, В. П.; Yakobchuk, V.; Захаріна, О. В.; Zakharina, O.; Захарина, О. В.; Плотнікова, М. Ф.; Plotnikova, M.; Плотникова, М. Ф.; Іванюк, О. В.; Ivanyuk, O.; Иванюк, О. В.
Аннотация: Визначено сутність основних принципів європейської системи управління якістю (Q-менеджменту) як орієнтиру стійкого сталого розвитку через залучення особистісного творчого потенціалу Людини в соціокультурному середовищі, що широко використовується у світовій цивілізації і є атрибутивною ознакою об’єднання країн в демократичну співдружність. Встановлено спільність холістичного підходу для пояснення єдності управлінських процесів на основі знань, релігії, теософії, науки і культури. Окреслено складові системно-синергетичних інтелектуально-енергетичних процесів управління та координації суспільного розвитку на різних рівня його реалізації: первинному, локальному, регіональному, національному. З’ясовано критерії системного управління якістю як інструментів досконалості, що дозволяють зрозуміти недоліки і спонукати до позитивних оптимістичних рішень на основі застосування психоінтеграційних знань окремих індивідуумів та їх наукового об’єднання у високоорганізовані колективи, групи, соціуми, які визначають рівень корпоративної культури організованих спільнот. Здійснено спробу застосування досконалих методик координації діяльності об’єктів децентралізованих територіальних громад, що виникли внаслідок реформування ієрархії державного управління та наближення їх до кожної особистості на основі застосування кооперативних процесів. Широкозастосовувана в демократичному світі модель Досконалості європейського фонду управління якістю (Q-менеджмент) є орієнтуючою до удосконалення всієї управлінської системи і тестом на її «європейськість» для реформованих структур України в здійснюваних нині процесах децентралізації державної влади і наближення ї до громад. На основі запропонованого нами холістичного (холомного) підходу в сучасній методології наукових досліджень модернізовано до постулатів ноосферного мислення критерії Лідерства як координованої людської діяльності і що визначає досягнення акмеологічних (найвищих) результатів та оцінені як найвища якість. На основі дослідження загального стану розвитку кооперативного руху в Житомирській області розроблена система екстерналій в управлінні децентралізованих громад. Загальна структура управління в новоутворених формуваннях повинна бути орієнтованою до виконання функцій наукової корпоративної системи. Конкретна робота зі створенням кооперативу може здійснюватися за наявності лідера, який наділений функціями зазначеної європейської системи і модернізованою нами на основі теорії холізму.; The essence of the basic principles of the European quality management system (Q-management) as the guide for sustainable sustainable development through the attraction of the personal creative potential of the Man in the socio-cultural environment, which is widely used in world civilization and is an attributive sign of the unification of countries into a democratic community, is determined. The commonality of the holistic approach to explain the unity of management processes based on knowledge, religion, theosophy, science and culture has been established.The components of system-synergetic intellectual-energy processes of management and coordination of social development at various levels of its realization: primary, local, regional, national. The criteria of system quality management as tools of perfection are defined, which allow to understand deficiencies and to encourage positive optimistic decisions based on the application of psycho-integration knowledge of individual individuals and their scientific association in highly organized groups, groups, societies that determine the level of corporate culture of organized communities. An attempt was made to apply the perfect methods of coordinating the activities of the objects of decentralized territorial communities that arose as a result of reforming the hierarchy of state administration and bringing them closer to each individual on the basis of the use of cooperative processes. There is a model of Perfection in the democratic world. It is widely used by the European Fund for quality management (Q-management). The model is oriented to the improvement of the entire management system and a test of its «European character» for the reformed structures of Ukraine in the process of decentralization of state power and unification of communities. We have modernized the model of community management based on noospheric thinking and Leadership criteria. The criterion of Leadership coordinates human activity, determines the achievement of acmeological (high) results, evaluates their quality. We have developed a system of externalities in the management of decentralized communities based on the study of the General state of development of the cooperative movement in Zhytomyr region . The General structure of management in the newly formed formations should be focused on the functions of the scientific corporate system. Specific work on the creation of a cooperative can be carried out in the presence of a leader endowed with the functions of this European system, modernized by us on the basis of the theory of holism.; Определена сущность основных принципов европейской системы управления качеством (Q-менеджмента) как ориентира устойчивого развития, привлекающая личностный творческий потенциал Человека в социокультурной среде, широко используемая в мировой цивилизации и являющаяся атрибутивным признаком объединения стран в демократическое содружество. Установлена общность холистического подхода для объяснения единства управленческих процессов на основе знаний, религии, теософии, науки и культуры. Очерчены составляющие системно-синергетических интеллектуально-энергетических процессов управления и координации общественного развития на разных уровнях его реализации: первичном, местном, региональном, национальном. Выявлены критерии системного управления качеством инструментов совершенствования, позволяющих понять недостатки и побудить положительные оптимистические решения на основе применения психоинтеграционных знаний отдельных индивидуумов и их научного объединения в высокоорганизованные коллективы, группы, социумы, определяющие уровень корпоративной культуры организованных сообществ. Осуществлена попытка применения совершенных методик координации деятельности объектов децентрализованных территориальных общин, возникших в результате реформирования иерархии государственного управления и приближения их к каждой личности на основе применения кооперативных процессов. Широкоиспользуемая в демократическом мире модель Совершенства европейского фонда управления качеством (Q-менеджмент) является ориентирующей на совершенствование всей управленческой системы и тестом на ее «европейскость» для реформированных структур Украины в осуществляемых ныне процессах децентрализации государственной власти и объедидения общин. На основе предложенного нами холистического (холомного) подхода в современной методологии научных исследований модернизировано до постулатов ноосферное мышление критерием Лидерства как координированная человеческая деятельность, определяющая достижение акмеологических (высоких) результатов, оцененных как высочайшее качество. На основе исследования общего состояния развития кооперативного движения в Житомирской области разработана система экстерналий в управлении децентрализованных общин. Общая структура управления в новообразованных формированиях должна быть ориентирована на выполнение функций научной корпоративной системы. Конкретная работа по созданию кооператива может осуществляться при наличии лидера, наделенного функциями указанной европейской системы, модернизированной нами на основе теории холизма.2019-01-01T00:00:00Z