DSpace Собрание:http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/99732024-03-29T13:52:09Z2024-03-29T13:52:09ZБиологические свойства противопаразитарных препаратов на основе вахты трехлистнойЯтусевич, А. И.Ятусевич, А. І.Yatusevich, А.Горлова, О. С.Gorlova, O.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/113952021-12-24T09:46:03Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Биологические свойства противопаразитарных препаратов на основе вахты трехлистной
Авторы: Ятусевич, А. И.; Ятусевич, А. І.; Yatusevich, А.; Горлова, О. С.; Gorlova, O.
Аннотация: Экономические потери от заражения животных гельминтами могут быть значительными и они складываются от недополучения, снижения качества, ограничения использования животноводческой продукции после применения ряда антигельминтиков, осложнений в виде ассоциированных инфекций, снижения иммунитета, уменьшения поступления питательных веществ в организм животных, увеличение отхода молодняка. Нами разработаны лекарственные препараты на основе вахты трехлистной (Menyanthes trifoliata L.), обладающие противопаразитарными свойствами. Нами изучались фармако-токсикологические свойства препаратов из вахты трехлистной и их влияние на физико-химические показатели мяса овец и свиней, его пищевую и биологическую ценность. На основании полученных результатов установлено, что по параметрам фармако-токсикологической оценки разработанные препаративные формы и препараты (настой, отвар, вахтоцид и мениант) в соответствии с классификацией ГОСТ 12.1007-76 относятся к IV классу опасности (вещества малоопасные, ЛД50 свыше 5000 мг/кг). Не обладают местным кожным раздражающим и резорбтивным действием. При нанесении на конъюнктиву оказывают слабое раздражающее действие. Определено влияние отвара, настоя, вахтоцида и менианта на пищевую безопасность баранины и свинины. Установлено, что применение препаратов из листьев вахты трехлистной не оказывает отрицательного влияния на биологическую ценность и безвредность мяса, что позволяет использовать их без ограничений. Расчет экономической эффективности применения настоя и отвара, вахтоцида и менианта при эймериозе, балантидиозе, стронгилятозе, стронгилоидозах, трихоцефалезе подтверждает целесообразность использования лекарственных препаратов из местного сырья как для профилактических, так и для лечебных целей.; Економічні втрати від зараження тварин гельмінтами можуть бути значними і вони складаються від недоотримання, зниження якості, обмеження використання тваринницької продукції після застосування низки антигельмінтиків, ускладнень у вигляді асоційованих інфекцій, зниження імунітету, зменшення надходження поживних речовин в організм тварин, збільшення відходу молодняка. Нами розроблені лікарські препарати на основі бобівника трилистого (Menyanthes trifoliata L.), що мають протипаразитарні властивості. Нами вивчалися фармако-токсикологічні властивості препаратів з бобівника трилистого і їх вплив на фізико-хімічні показники м’яса овець і свиней, його харчову і біологічну цінність.
На підставі отриманих результатів встановлено, що за параметрами фармако-токсикологічної оцінки розроблені препаративні форми і препарати (настій, відвар, вахтоцид і меніант) відповідно до класифікації ГОСТ 12.1007-76 відносяться до IV класу небезпеки (речовини малонебезпечні, ЛД50 понад 5000 мг/кг). Не мають місцевого шкірного подразнення та резорбтивної дії. За нанесення на кон’юнктиву виявляють слабку подразнюючу дію.
Визначено вплив відвару, настою, вахтоциду та меніанту на харчову безпеку баранини і свинини. Встановлено, що застосування препаратів з листя бобівника трилистого не виявляє негативного впливу на біологічну цінність і нешкідливість м’яса, що дозволяє використовувати їх без обмежень.
Розрахунок економічної ефективності застосування настою, відвару, вахтоциду та меніанту за паразитарних захворювань підтверджує доцільність використання лікарських препаратів з місцевої сировини як для профілактичної, так і для лікувальної мети.; Economic losses from the infection of animals with helminths can be significant and they add up to undersupply, reduced quality, limited use of livestock products after the use of a number of anthelmintics, complications such as associated infections, reduced immunity, reduced nutrient input into the body of animals, and increased waste of young animals. We have developed drugs based on a three-leaf watch with antiparasitic properties. We studied the pharmaco-toxicological properties of drugs from the three-leaf watch and their effect on the physico-chemical indicators of sheep and pig meat, its nutritional and biological value.
Pharmacological-toxicological characteristics of the vet drugs developed based on a medicinal plant are Menyanthes trifoliata L. and their impact on the food safety of lamb and pork have been studied. On the basis of the obtained results, it was established that according to the pharmaco-toxicological assessment parameters, the developed drug forms (infusion, decoction, vakhtotsid and meniant) according to the GOST 12.1007-76 classification belong to class IV hazard (low hazardous substances, LD50 above 5000 mg/kg). They do not have local skin irritant and resorptive effects. Applied to the conjunctiva they have a mild irritant effect.
The use of drugs from the Menyanthes trifoliata L. leaves does not have negative effect on biological value and safety of lamb and pork, which allows their use without restrictions. The calculation of the economic efficiency of the use of infusion and potions, Vahtocide and Meniant in parasitic diseases confirms the feasibility of using drugs from local raw materials, both for prophylactic and therapeutic purposes.2019-01-01T00:00:00ZОцінка вмісту радіонукліду 137Cs у продуктах харчування мешканців радіоактивно забруднених територій у віддалений період після аварії на ЧАЕСРоманчук, Л. Д.Romanchuk, L.Лопатюк, О. В.Lopatiuk, О.Ковальова, С. П.Kovalyova, S.Ковалева, С. П.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101502021-12-24T09:54:03Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Оцінка вмісту радіонукліду 137Cs у продуктах харчування мешканців радіоактивно забруднених територій у віддалений період після аварії на ЧАЕС
Авторы: Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.; Лопатюк, О. В.; Lopatiuk, О.; Ковальова, С. П.; Kovalyova, S.; Ковалева, С. П.
Аннотация: У статті викладені матеріали досліджень сільськогосподарської продукції тваринного та рослинного походження, вирощеної у приватних підсобних господарствах мешканців населених пунктів Народицького району Житомирської області, віднесених до 2-ої зони радіоактивного забруднення. Для проведення досліджень у даних населених пунктах здійснено відбір зразків ґрунту з присадибних ділянок та продуктів, які вирощуються мешканцями радіоактивно забруднених територій у власному підсобному господарстві. Вимірювання вмісту 137Cs у відібраних зразках проводилося спектрометричним методом на універсальному спектрометричному комплексі «Гамма Плюс» у вимірювальній лабораторії Житомирської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України». Встановлено, що вміст 137Cs перевищує ДР-2006 у зразках буряка столового відібраних у підсобних господарствах с. Христинівка та зразках квасолі, відібраних у підсобних господарствах смт Народичі та с. Селець. Відмічено значну концентрацію радіонукліда в зразках квасолі та столового буряка у всіх досліджуваних підсобних господарствах. Найменш забрудненими радіонуклідами продуктами харчування тваринного походження були яйця курячі. Найнижчий рівень забруднення радіонуклідом 137Cs у продукції рослинного походження спостерігавсь у зразках бульб картоплі та моркви. Вміст радіоцезію в молоці перевищував ДР-2006 у зразках, відібраних у підсобних господарствах с. Селець. Дослідження продуктів харчування мешканців населених пунктів Народицького району на вміст радіоцезію показали, що продукти харчування рослинного походження, крім столових буряків та квасолі, вирощених у с. Христинівка та квасолі – у с. Селець та смт Нородичі, відповідають критеріям радіологічної безпеки і можуть використовуватися у раціонах харчування людини. Продукти харчування тваринного походження, крім молока у с. Селець, також можна використовувати у раціонах харчування. Проте, систематичне вживання продуктів харчування, навіть з незначним вмістом радіоцезію, призводить до накопичення 137Cs в організмі людини, що з часом може негативно вплинути на стан її здоров’я.; The article presents materials of investigation of agricultural products of animal and plant origin grown in private subsidiary plots of residents in the Narodychi district of the Zhytomyr region, which belongs to the second zone of radioactive contamination. In order to carry out the investigation, soil samples were taken in these settlements from subsidiary plots; and also products grown there by the residents of radioactively contaminated territories in their own subsidiary farms were collected for the research. The measurement of the content of 137Cs in the selected samples was carried out using the spectrometric method at the universal spectrometric complex «Gamma Plus» in the measuring laboratory of the Zhytomyr Branch of the State Institution «Institute for Soil Protection Ukraine». It is established that the content of 137Cs exceeds the DR-2006 in the samples of table beet selected in the subsidiary farms in the village Khrystynivka and bean samples selected in the subsidiary farms of the small town Narodychi and village Selets. A significant concentration of radionuclide in the samples of bean and table beet was observed in all subsidiary farms under investigation. Chicken eggs are food of animal origin that is the least contaminated with the radionuclide. The lowest levels of contamination with 137Cs radionuclide in plant products are observed in the samples of potato tubers and carrots. The content of radiocesium in milk exceeds the DR-2006 in the samples selected in the subsidiary farms in the village Selets. The investigation of food of residents of the Narodychi district in terms of the content of radiocesium showed that food of plant origin, except table beets and beans grown in the village Khrystynivka and beans grown in the village Selets and the small town Narodychi meet the criteria of radiological safety and can be used in human diets. Food of animal origin, except milk in the village Selets can also be used in diets. However, the systematic consumption of food products even with a low content of radiocesium leads to the accumulation of 137Cs in the human body, which over time can negatively affect their health.; В статье изложены материалы исследований сельскохозяйственной продукции животного и растительного происхождения, выращенной в личных подсобных хозяйствах жителей населенных пунктов Народичского района Житомирской области, отнесенных ко второй зоне радиоактивного загрязнения. Для проведения исследований в данных населенных пунктах осуществлен отбор образцов грунта с приусадебных участков и продуктов, которые выращиваются жителями радиоактивно загрязненных территорий в личном подсобном хозяйстве. Измерения содержания 137Cs в отобранных образцах проводилось спектрометрическим методом на универсальном спектрометрическом комплексе «Гамма Плюс» в измерительной лаборатории Житомирского филиала государственного учреждения «Институт охраны почв Украины». Установлено, что содержание 137Cs превышает ДР-2006 в образцах свеклы столовой отобранных в подсобных хозяйствах с. Христиновка и образцах фасоли, отобранных в подсобных хозяйствах пгт Народичи и с. Селец. Отмечено значительную концентрацию радионуклида в образцах фасоли и столовой свеклы во всех исследуемых подсобных хозяйствах. Наименее загрязненными радионуклидами продуктами питания животного происхождения были яйца куриные. Самый низкий уровень загрязнения радионуклидом 137Cs в продукции растительного происхождения наблюдался в образцах клубней картофеля и моркови. Содержание радиоцезия в молоке превышал ДР-2006 в образцах, отобранных в подсобных хозяйствах с. Селец. Исследование продуктов питания жителей населенных пунктов Народичского района содержание радиоцезия показали, что продукты питания растительного происхождения, кроме столовой свеклы и фасоли, выращенных в с. Христиновка и фасоли - в с. Селец и пгт Нородичи, соответствуют критериям радиологической безопасности и могут использоваться в рационах питания человека. Продукты животного происхождения, кроме молока в с. Селец, можно использовать в рационах питания. Однако, систематическое употребление продуктов питания, даже с незначительным содержанием радиоцезия, приводит к накоплению 137Cs в организме человека, что со временем может негативно повлиять на состояние его здоровья.2019-01-01T00:00:00ZДія екстрагентів на показники елімінації сичужних ензимівМерзлов, С. В.Merzlov, S.Білий, В. Ю.Bilyi, V.Билый, В. Ю.Риндін, А. В.Rindin, A.Рындин, А. В.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101482021-12-24T09:51:20Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Дія екстрагентів на показники елімінації сичужних ензимів
Авторы: Мерзлов, С. В.; Merzlov, S.; Білий, В. Ю.; Bilyi, V.; Билый, В. Ю.; Риндін, А. В.; Rindin, A.; Рындин, А. В.
Аннотация: Сичужні ензими є невід’ємною частиною технології м’яких сирів, тому ринок потребує значної кількості ензимних препаратів, адже останні дослідження свідчать, що споживання сичужних сирів в Україні зростає. Важливим аспектом також є те, що майже всі промислові молокопереробні підприємства використовують мікробний аналог сичужних ензимів, адже він є значно дешевшим від природного, проте деякі виробники принципово використовують натуральні ензими і дана тенденція зростає. Завданням нашої роботи було встановити показники екстракції сичужних ензимів із сичугів телят за використання різного співвідношення органічної (молочної) та неорганічної (соляної) кислот у складі екстрагента. Дослідження проводилися у 2 етапи. На першому етапі вивчали показники екстракції ензимів із гомогенату сичугів за використання екстрагента із різним вмістомї соляної кислоти. У другому етапі досліджень було виявлено вплив присутності розчину молочної кислоти у екстракті на показники елімінації ензимів із гомогенату сичугів. Найвищу концентрацію білка 89,8 мг/л мала п’ята дослідна група, де додавали 0,25 см3 розчину молочної кислоти, що на 34,5 % переважала аналогічну групу з І етапу досліджень.; Saturated enzymes are an integral part of the technology of soft cheeses, which means that the market requires a significant amount of enzyme preparation, as recent studies have shown that consumption of whey cheese in Ukraine is increasing. An important aspect is that almost all industrial milk processing companies use a microbial analogue of the sifted enzyme, since it is significantly cheaper than natural, but some producers use natural enzymes principally and this trend is increasing. The purpose of our work was to determine the rates of extraction of pygus enzymes from calf sichugas for the use of different ratios of organic (dairy) and inorganic (hydrochloric) acids in the extractant. he research was conducted in 2 stages. At the first stage, the extraction of enzymes from the homogenate of the sichugas was studied for the use of extractants with different content of hydrochloric acid. In the second stage of the research, the effect of the presence of a solution of lactic acid in the extract on the parameters of elimination of enzymes from the sichugum homogenate was detected. The highest concentration of protein 89,8 mg/l was the fifth experimental group, where 0,25 cm3 of lactic acid solution was added, which was 34,5 % higher than the similar group from the 1 st stage of the research.; Сычужные ферменты являются неотъемлемой частью технологии мягких сыров, поэтому рынок требует значительного количества энзимных препаратов, ведь последние исследования показывают, что потребление сычужных сыров в Украине растет. Важным аспектом также является то, что почти все промышленные молокоперерабатывающие предприятия используют микробный аналог сычужных ферментов, ведь он значительно дешевле природного, однако некоторые производители принципиально используют натуральные энзимы и данная тенденция растет. Задачей нашей работы было установить показатели экстракции сычужных ферментов с сычугов телят при использовании различного соотношения органической (молочной) и неорганической (соляной) кислот в составе экстрагента. Исследования проводились в 2 этапа. На первом этапе изучали показатели экстракции ферментов с гомогената сычугов при использование экстрагента с различным содержанием соляной кислоты. Во втором этапе исследований было выявлено влияние раствора молочной кислоты в экстракте на показатели элиминации энзимов с гомогената сычугов. Самую высокую концентрацию белка 89,8 мг / л имела пятая исследовательская группа, где добавляли 0,25 см3 раствора молочной кислоты, что на 34,5% увеличило аналогичную группу с I этапа исследований.2019-01-01T00:00:00ZБіорезонансний метод оцінки метаболічної функції печінки у собакБобрицька, О. М.Bobrytska, O.Бобрицкая, О. М.Югай, К. Д.Ugai, K.Водоп’янова, Л. А.Vodopianova, L.Водопьянова, Л. А.Карповський, В. І.Karpovsky, V.Карповский, В. И.Трокоз, В. О.Trokoz, V.Данчук, О. В.Danchuk, O.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101472021-12-24T09:47:35Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Біорезонансний метод оцінки метаболічної функції печінки у собак
Авторы: Бобрицька, О. М.; Bobrytska, O.; Бобрицкая, О. М.; Югай, К. Д.; Ugai, K.; Водоп’янова, Л. А.; Vodopianova, L.; Водопьянова, Л. А.; Карповський, В. І.; Karpovsky, V.; Карповский, В. И.; Трокоз, В. О.; Trokoz, V.; Данчук, О. В.; Danchuk, O.
Аннотация: На 35 собаках різних порід проведено дослідження метаболічної функції печінки. У крові дослідних тварин рахували кількість формених елементів, визначали вміст гемоглобіну, загального білка, білкових фракцій, концентрацію сечовини, сечової кислоти, аміаку, аміноазоту, креатиніну, вміст глюкози, глікогену, концентрації піровиноградної кислоти та молочної кислоти, вміст холестеролу, триацилгліцеролів. На підставі аналізу отриманого матеріалу було сформовано дві групи собак: контрольна – без змін метаболічної функції печінки та дослідна – зі зниженням цієї функції. Після цього, за допомогою програми індивідуального біорезонансного тестування приладу «Паркес-Д» для комплексної оцінки стану органів і систем організму тварин визначено електропровідність біологічно-активних точок при використанні діагностичних маркерів та проведено порівняння ефективності та інформативності біорезонансного методу. Низький функціональний стан метаболічної функції печінки у собак характеризується меншою кількістю еритроцитів на 12,0–16,9 % (р <0,01) та вмістом гемоглобіну в крові на 14,8–16,5 % (р < 0,05), вірогідно більшою кількістю лейкоцитів на 48,6–51,9 % (р<0,001) й більшим вмістом загального білірубіну в крові на 56,0–66,9 % (р < 0,001). Крім цього, виявлено пониження обміну білків, жирів та вуглеводів у організмі собак за зниження метаболічної функції печінки, зокрема, встановлено менший вміст загального білка на 10,5 % (р < 0,05) та альбумінів на 13,1 % (р < 0,05), більший вміст аміноазоту на 11,7 %, сечовини на 69,4 % (р < 0,001) та аміаку на 22,0 % (р < 0,01), зменшення в крові вмісту сечовини на 18,2 % (р < 0,05), аміаку на 9,8 % (р < 0,05) та сечової кислоти на 11,9 % (р < 0,05), більший вміст пірувату на 33,3 % (р < 0,01) та лактату на 22,2 % (р<0,01), а також менший вміст триацилгліцеролів, фосфоліпідів та холестеролу, відповідно, на 16,1 % (р<0,05), 21,4 % (р < 0,05) та 13,0 % (р < 0,05). В ході дослідження явища біорезонансу діагностичним комплексом «Паркес-Д» з використанням маркеру функціонального стану печінки було встановлено, що з 35 собак у 14 спостерігалося зниження її метаболічної функції, причому данні по 13 собакам узгоджуються з лабораторними показниками крові. Установлено, що застосування функціонального тестування апаратно-програмним діагностичним комплексом «Паркес-Д» дозволяє встановити зміни метаболічної функції печінки з вірогідністю до 91,4 %.; The study was conducted on 35 dogs of various breeds. In the blood of experimental animals, the number of formed elements was considered, the hemoglobin, total protein, protein fractions, urea, uric acid, ammonia, amino nitrogen, creatinine, glucose, glycogen, pyruvic acid and lactic acid concentrations, cholesterol, triacylglycerols were determined. Two groups of dogs were formed: the control group – without changes in the metabolic function of the liver and the experimental – with a decrease in this function. Then we used the program of individual bioresonance testing Parkes-D device for a comprehensive assessment of the state of organs and systems of animals, the electrical conductivity of biologically active points was determined with diagnostic markers and the efficiency and informativeness of the bioresonance method were compared.
The decrease in the functional state of the metabolic function of the liver in dogs is characterized by a lower number of red blood cells 12.0–16.9 % (p<0.01) and a hemoglobin content in the blood 14.8–16.5 % (p<0.05), a significantly higher number of leukocytes 48.6–51.9 % (p<0.001) and a high content of total bilirubin in the blood 56.0–66.9 % (p<0,001). A decrease in the metabolism of proteins, fats and carbohydrates in the body of dogs were detected, in particular, a lower content of total protein was found 10.5 % (p<0.05) and albumin 13.1 % (p<0,05), higher content of amino nitrogen 11.7 %, urea 69.4 % (p<0.001) and ammonia 22.0 % (p<0.01), a decrease in blood urea content 18.2 % (p<0,05), ammonia 9.8 % (p<0.05) and uric acid 11.9 % (p<0.05), a higher content of pyruvate 33.3 % (p<0.01) and lactate by 22.2 % (p<0.01), and the content of triacylglycerols, phospholipids and cholesterol was lower by 16.1 % (p<0.05), 21.4 % (p<0.05) and 13,0 % (p<0.05). During the study of the bioresonance with the help of markers of the functional state of the liver with diagnostic complex «Parkes-D» it was determined that out of 35 dogs 14 had a decrease in their metabolic function, and the data of 13 dogs correspond with laboratory blood values. It has been established that the use of functional testing by the hardware-software diagnostic complex «Parkes-D» allows to determine changes in the metabolic function of the liver with a probability up to 91.4 %.; На 35 собаках различных пород проведено исследование метаболической функции печени. В крови опытных животных считали количество форменных элементов, определяли содержание гемоглобина, общего белка, белковых фракций, концентрацию мочевины, мочевой кислоты, аммиака, аминоазота, креатинина, содержание глюкозы, гликогена, концентрации пировиноградной кислоты и молочной кислоты, содержание холестерина, триацилглицеролов. На основе анализа полученного материала были сформированы две группы собак: контрольная - без изменений метаболической функции печени и исследовательская - со снижением этой функции. После этого, с помощью программы индивидуального биорезонансного тестирования прибора «Паркес-Д» для комплексной оценки состояния органов и систем организма животных определены электропроводность биологически активных точек при использовании диагностических маркеров и проведено сравнение эффективности и информативности биорезонансного метода. Низкое функциональное состояние метаболической функции печени у собак характеризуется меньшим количеством эритроцитов на 12,0-16,9% (р <0,01) и содержанием гемоглобина в крови на 14,8-16,5% (р <0,05), достоверно большим количеством лейкоцитов на 48,6-51,9% (р <0,001) и большим содержанием общего билирубина в крови на 56,0-66,9% (р <0,001). Кроме этого, выявлено понижение обмена белков, жиров и углеводов в организме собак при снижении метаболической функции печени, в частности, установлено меньше содержание общего белка на 10,5% (р <0,05) и альбуминов на 13,1% (р <0 , 05), больше аминоазота на 11,7%, мочевины на 69,4% (р <0,001) и аммиака на 22,0% (р <0,01), уменьшение в крови содержания мочевины на 18,2% ( р <0,05), аммиака на 9,8% (р <0,05) и мочевой кислоты на 11,9% (р <0,05), больше пирувата на 33,3 % (р <0,01 ) и лактата на 22,2 % (р <0,01), а также меньшее содержание триацилглицеролов, фосфолипидов и холестерола, соответственно, на 16,1 % (Р <0,05), 21,4% (р <0,05) и 13,0% (р <0,05). В ходе исследования явления биорезонанса диагностическим комплексом «Паркес-Д» с использованием маркера функционального состояния печени было установлено, что из 35 собак в 14 наблюдалось снижение ее метаболической функции, причем данные по 13 собакам согласуются с лабораторными показателями крови. Установлено, что применение функционального тестирования аппаратно-программным диагностическим комплексом «Паркес-Д» позволяет установить изменения метаболической функции печени с вероятностью до 91,4%.2019-01-01T00:00:00ZЯєчна продуктивність батьківського стада перепелів залежно від термінів їх фотостимуляціїКаркач, П. М.Karkach, P.Машкін, Ю. О.Mashkin, Y.Машкин, Ю. О.Бількевич, В. В.Bilkevich, V.Билькевич, В. В.Фесенко, В. Ф.Fesenko, V.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101462021-12-24T09:58:43Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Яєчна продуктивність батьківського стада перепелів залежно від термінів їх фотостимуляції
Авторы: Каркач, П. М.; Karkach, P.; Машкін, Ю. О.; Mashkin, Y.; Машкин, Ю. О.; Бількевич, В. В.; Bilkevich, V.; Билькевич, В. В.; Фесенко, В. Ф.; Fesenko, V.
Аннотация: Дослідження по визначенню раціонального терміну фотостимуляції батьківського стада перепелів японської породи (Coturnix japonica) яєчного напрямку продуктивності проводилися в умовах фермерського господарства Київської області. Встановлено, що підсаджування самців до самочок перепелів, у більш ранньому 4-тижневому віці призводило до збільшення відходу поголів’я самочок, починаючи вже з першого місяця племінного використання. В цілому за весь 7-ми місячний продуктивний період показник збереженості перепелів був найбільшим у 2–й дослідній групі – 90,0 % та у 3-ій контрольній групі – 89,2 %, де комплектування племінного стада здійснювалося у 5-и та 6-и тижневому віці. У першій дослідній групі, де комплектування племінного стада здійснювалося в більш ранньому 4-тижневому віці, збереженість була на 1,7–2,5 % меншою у порівнянні із 2-ою та 3-ою групами. За основними результатами яєчної продуктивності перепілок по групам встановлено, що вік знесення 10%-ної кількості яєць припадав на 51–52 добу продуктивності у 1-й та 2-й групах досліду, тоді як у 3-й та 4-й групах цей термін був на 2–3 доби пізнішим. Хоча на 50%-у інтенсивність несучості всі групи досліду вийшли у однаковий 62–64-добовий термін. Показники несучості на початкову та середню несучку в першій групі, комплектування батьківського стаду якої проводили у більш ранньому 4-тижневому віці, були найменшими і складала 124,1 і 133,7 шт яєць. Найбільш оптимальним, враховуючи наведені дані продуктивності, виявилося комплектування батьківського стада перепелів у 5-тижневому віці, що сприяло отриманню несучості як на початкову, так і на середню несучку на рівні 131,2 та 138,3 шт яєць, що було на 7,1 та 4,6 яєць, або на 5,7 та 3,4 % більше, ніж у першій групі досліду. Порівнюючи показники яєчної продуктивності 2,3, та 4 груп досліду, необхідно відзначити, що більш пізнє комплектування батьківського стада у 6 та 7-тижневому віці призводило до зменшення показників несучості як на початкову, так і на середню несучку у порівнянні із другою групою, яку комплектували у 5–тижневому віці відповідно на 3–3,5 та 2,9–3,4 шт яєць, або на 2,3–2,7% та 2,1–2,5%, відповідно. Встановлено тенденцію щодо збільшення середньої маси яєць перепілок до 10,05 г та яєчної маси на середню несучку за період досліду до 1,390 кг у 2-й дослідній групі, порівняно із іншими групами. Отримані дані є підставою зробити висновок, що найбільш сприятливим терміном комплектування батьківського стада перепелів японської породи яєчного напрямку продуктивності є термін комплектування у 5-тижневому віці.; Studies to determine the rational length of photo-stimulation of the Japanese quail parent flock (Coturnix japonica) were carried out at a farm in Kiev region. It was found that mating of male and female quails at the earlier age of 4 weeks, has led to an increased mortality of female quails starting with the first month of breeding. In general, for the entire 7-month productive period, the quail safety indicator was the highest in the 2nd experimental group (90,0%) and in the 3rd control group (89,2 %), in which the mating began at the age of 5 and 6 weeks. In the 1st experimental group, where the mating of quails began at the earlier age of 4 weeks, the safety was 1,7–2,5% less than in the groups 2 and 3. With regard to the quails egg productivity by each group, it was found that the 10% of eggs were laid at the age of 51–52 days in groups 1 and 2, while in groups 3 and 4 the same indicator was achieved 2–3 days later. However, all groups reached the 50% rate of the egg production intensity at the same age of 62–64 days. The egg production rates for initial and average hens in group 1, where the mating began at the age of 4 weeks, were the lowest and amounted to 124,1 and 133,7 eggs. The most optimal, given the productivity data, was the acquisition of quail parent stock at the age of 5 weeks, which contributed to the achievement of 131,2 and 138,3 eggs rate respectively per initial and average quail hen, which was 7,1 and 4,6 eggs, or 5,7 and 3,4% more than in the 1st experimental group. Comparing the egg productivity indicators in the 2nd, 3rd and 4th experimental groups, it is worth noting that the acquisition of quail parent stock at the age of 6-7 weeks resulted in a decrease in egg production per initial and average quail hen respectively by 3–3,5 and 2,9–3,4 eggs, or by 2,3–2,7% and 2,1–2,5%, compared to the 2nd group where the mating began at the age of 5 weeks. It was observed a tendency of increase in the average egg mass to 10,05 g and the total egg mass per average layer during the whole experiment cycle to 1,390 kg in the 2nd experimental group, compared to other groups. The data obtained give enough grounds to believe that the most favourable for the acquisition of Japanese egg quail parent stock is the age of 5 weeks.; Исследования по определению рационального срока фотостимуляции родительского стада перепелов японской породы (Coturnix japonica) яичного направления продуктивности проводились в условиях фермерского хозяйства Киевской области. Установлено, что подсадки самцов к самочкам перепелов, в более раннем 4-недельном возрасте приводило к увеличению ухода поголовья самочек, начиная уже с первого месяца племенного использования. В целом за весь 7-ми месячный продуктивный период показатель сохранности перепелов был крупнейшим во 2-й опытной группе - 90,0% и в третьей контрольной группе - 89,2%, где комплектования племенного стада осуществлялось в 5-и и 6 -и недельном возрасте. В первой опытной группе, где комплектование племенного стада осуществлялось в более раннем 4-недельном возрасте, сохранность была на 1,7-2,5% меньше по сравнению с второй и 3-й группами. По основным результатам яичной продуктивности перепелов по группам установлено, что возраст сноса 10% -ного количества яиц приходился на 51-52 сутки производительности в 1-й и 2-й группах опыта, тогда как в 3-й и 4-й группах этот срок был на 2-3 суток позже. Хотя на 50% -ную интенсивность яйценоскости все группы опыта вышли в одинаковый 62-64-суточный срок. Показатели яйценоскости на начальную и среднюю несушку в первой группе, комплектования родительского стада которой проводили в более раннем 4-недельном возрасте, были наименьшими и составляла 124,1 и 133,7 шт яиц. Наиболее оптимальным, учитывая приведенные данные производительности, оказалось комплектования родительского стада перепелов в 5-недельном возрасте, что способствовало получению яйценоскости как на начальную, так и на среднюю несушку на уровне 131,2 и 138,3 шт яиц, что было на 7,1 и 4,6 яиц, или на 5,7 и 3,4% больше, чем в первой группе опыта. Сравнивая показатели яичной продуктивности 2,3 и 4 групп опыта, необходимо отметить, что более позднее комплектования родительского стада в 6 и 7-недельном возрасте приводило к уменьшению показателей яйценоскости как на начальную, так и на среднюю несушку по сравнению со второй группой, комплектовали в 5-недельном возрасте соответственно на 3-3,5 и 2,9-3,4 шт яиц, или на 2,3-2,7% и 2,1-2,5% соответственно. Установлено тенденцию увеличения средней массы яиц перепелов до 10,05 г и яичной массы на среднюю несушку за период опыта в 1,390 кг во 2-й опытной группе, по сравнению с другими группами. Полученные данные являются основанием сделать вывод, что наиболее благоприятным сроком комплектования родительского стада перепелов японской породы яичного направления продуктивности является срок комплектования в 5-недельном возрасте.2019-01-01T00:00:00ZНеспецифічні та антигенспецифічні властивості трансфер-фактора, отриманого з молозива сенсибілізованих до збудника сальмонельозу корівПостой, В. В.Postoi, V.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101452021-12-24T09:53:05Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Неспецифічні та антигенспецифічні властивості трансфер-фактора, отриманого з молозива сенсибілізованих до збудника сальмонельозу корів
Авторы: Постой, В. В.; Postoi, V.
Аннотация: Перспективним напрямком для лікування та профілактики багатьох хвороб тварин, викликаних вірусами, бактеріями та іншими інфекційними агентами, є використання трансфер-фактора. У статті наведено нові дані щодо вивчення неспецифічних та антигенспецифічних властивостей трансфер-фактора, отриманого з молозива корів. Для отримання трансфер-фактора використовували молозиво імунізованих корів чорно-рябої молочної породи. Для сенсибілізації тварин дослідної групи за 1,5 місяця до отелення 10 коровам дворазово вводили вакцину у дозах 10 см3 та 15 см3. Тваринам контрольної групи вводили відповідну кількість фізіологічного розчину. Для імунізації використовували концентровану вакцину проти сальмонельозу телят Херсонської біофабрики. Для визначення наявності сенсибілізації до збудника сальмонельозу проводили алергічну шкірну пробу через 14 діб після імунізації. Після отелення корів відразу та через 2 доби відбирали проби молозива. Виділення препарату трансфер-фактора з молозива проводили за методикою, модифікованою кафедрою мікробіології, вірусології та біотехнології НУБіП України. Для оцінки здатності трансфер-фактора, отриманого від вакцинованих корів-донорів, переносити стан специфічної сенсибілізації ставили реакцію інгібіції міграції лейкоцитів згідно з методикою Г. Фрімеля за використання різних розведень трансфер-фактора. Для цього використовували суспензію лейкоцитів селезінок мишей, якіпопередньо інкубували за різного розведення досліджуваного препарату з додаванням специфічного антигену. Результати досліджень показали, що трансфер-фактор, який отриманий з молозива корів, сенсибілізованих до збудника сальмонельозу, володіє вираженими антигенспецифічними властивостями проти Salmonella dublin. Крім того, встановлено, що антигеннспецифічні властивості трансфер-фактора залежать від ступеня його розведення. Отже, трансфер-фактор, що виділений з молозива, може бути використаний для передачі клітинно-опосередкованого імунітету іншим тваринам до хвороб, проти збудників яких імунізовано тварин-донорів.; A promising direction for the treatment and prevention of many animal diseases caused by viruses, bacteria and other infectious agents is transfer factor usage. The article presents new data on the study of nonspecific and antigen-specific properties of transfer factor derived from bovine colostrum. Colostrum from immunized cows of black-and-white breed was used in order to obtain transfer factor. To sensitize the animals of experimental group, the vaccine was administered to cows twice at doses of 10 cm3 and 15 cm3in 1.5 months before parturition. Animals of the control group were given an appropriate amount of physiological saline solution. The concentrated vaccine against Salmonellosis in calves from the Kherson Biofactory was used for immunization. To determine the presence of sensitization to Salmonella agent, an allergic skin test was used in 14 days after immunization. Colostrum samples were taken immediately and in 2 days after parturition of cows. Isolation of the transfer factor preparations from colostrum was carried out according to the method modified by the Department of Microbiology, Virology and Biotechnology of NUBIP of Ukraine. In order to assess the ability of transfer factor derived from vaccinated cows’ donors to transfer the condition of specific sensitization, a leukocyte migration inhibition test was made by G. Freemel method with the use of transfer factor in different dilutions. To do this, a leukocytes suspension from mice spleen that was previously incubated with different dilution of the studied preparation with the addition of a specific antigen was used. The results of studies have shown that transfer factor obtained from colostrum in cows, sensitized to the salmonellosis pathogen, has pronounced antigen-specific properties against the Salmonella dublin. In addition, it is established that the antigen-specific properties of transfer factor depend on the degree of its dilution. Thus, transfer factor obtained from the colostrum can be used to transfer cell-mediated immunity into other animals to diseases against which pathogens the animals donors are immunized.; Перспективным направлением для лечения и профилактики многих болезней животных, вызванных вирусами, бактериями и другими инфекционными агентами, является использование трансфер-фактора. В статье приведены новые данные по изучению неспецифических и антигенспецифических свойств трансфер-фактора, полученного из молозива коров. Для получения трансфер-фактора использовали молозиво иммунизированных коров черно-пестрой молочной породы. Для сенсибилизации животных опытной группы за 1,5 месяца до отела 10 коровам двукратно вводили вакцину в дозе 10 см3 и 15 см3. Животным контрольной группы вводили соответствующее количество физиологического раствора. Для иммунизации использовали концентрированную вакцину против сальмонеллеза телят Херсонской биофабрики. Для определения наличия сенсибилизации к возбудителю сальмонеллеза проводили аллергическую кожную пробу через 14 дней после иммунизации. После отела коров сразу и через 2 суток отбирали пробы молозива. Выделение препарата трансфер-фактора из молозива проводили по методике, модифицированной кафедрой микробиологии, вирусологии и биотехнологии НАУ Украины. Для оценки способности трансфер-фактора, полученного от вакцинированных коров-доноров, переносить состояние специфической сенсибилизации ставили реакцию ингибирования миграции лейкоцитов в соответствии с методикой Г. Фримеля при использовании различных разведений трансфер-фактора. Для этого использовали суспензию лейкоцитов селезенок мышей, предварительно инкубированных при разном разведения исследуемого препарата с добавлением специфического антигена. Результаты исследований показали, что трансфер-фактор, полученный из молозива коров, сенсибилизированных к возбудителю сальмонеллеза, обладает выраженными антигенспецифичными свойствами против Salmonella dublin. Кроме того, установлено, что антигенспецифические свойства трансфер-фактора зависят от степени его разведения. Итак, трансфер-фактор, выделенный из молозива, может быть использован для передачи клеточно-опосредованного иммунитета другим животным, против возбудителей которых иммунизированы животные-доноры.2019-01-01T00:00:00ZВплив мінеральних речовин та «Нутріселу» на якість молока і молочну продуктивність корівКотелевич, В. А.Kotelevych, V.Довгій, Ю. Ю.Dovhiy, Yu.Довгий, Ю. Ю.Сеніченко, В. Ю.Sanichenko, V.Сениченко, В. Ю.Довгій, Х. О.Dovhiy, H.Довгий, Х. О.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101442021-12-24T09:50:15Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Вплив мінеральних речовин та «Нутріселу» на якість молока і молочну продуктивність корів
Авторы: Котелевич, В. А.; Kotelevych, V.; Довгій, Ю. Ю.; Dovhiy, Yu.; Довгий, Ю. Ю.; Сеніченко, В. Ю.; Sanichenko, V.; Сениченко, В. Ю.; Довгій, Х. О.; Dovhiy, H.; Довгий, Х. О.
Аннотация: Наведені результати науково-виробничого досліду у СТОВ «Хлібороб» Вінницької області з вивчення якісного складу молока та молочної продуктивності корів після застосування комплексу мінеральних речовин CuSO4 40 мг, Zn SO4 1200мг, MnSO4 1300мг, CoCl2 30мг, KI 15мг з кормом на добу/на голову та мультивітамінної добавки з амінокислотами і селеном «Нутріселу» в дозі 2 г на добу/на голову. Визначений на початку досліду середньодобовий надій підтверджує, що формування тварин у дослідній і контрольній групах було проведено з урахуванням молочної продуктивності. Встановлено, що середньодобовий надій корів дослідної групи збільшився на 4,7 %. Аналіз якості молока, одержаного від корів контрольної та дослідної груп, свідчить про відповідність нормативним вимогам ДСТУ 3662:2018. За органолептичними показниками усі зразки молока були однорідною рідиною від білого до світло-кремового кольору, без осаду та пластівців білка. Смак і запах чистий, притаманний свіжому молоку, без сторонніх присмаків і запахів. За ступенем чистоти усі зразки молока були 1 групи. Визначення густини показало, що даний показник відповідає нормативним вимогам. Проте необхідно зазначити, що за цим показником молоко корів контрольної групи в кінці досліду згідно з вищезазначеним ДСТУ відповідало вищому гатунку, а тварин дослідної групи – екстра-класу. Масова частка жиру та вміст білка у зразках молока тварин дослідної групи мали тенденцію до збільшення. Титрована кислотність та бактеріальне обсемінення досліджених зразків молока також відповідали вимогам державного стандарту на рівні екстра-класу, що свідчить про високій рівень санітарної культури і дотримання належної гігієнічної та виробничої практики (GHP/GMP).; The paper presents the results of research and production experience at ALLC «Hliborob» Vinnytsia oblast on studying the milk qualitative composition and cows productivity after consuming a complex of mineral substances CuSO4 40 mg, Zn SO4 1200mg, MnSO4 1300mg, CoCl2 30mg, KI with feeds per day/ head, as well as mineral additive with aminoacids and selenium «Nutricell» at a doze of 2 gr per day per head. A daily average milk yield, determined before the research, proves that the choice of animals in control and in experimental groups was done with due regards to milk productivity. It has been determined that a daily milk yield of cows of the experimental group increased by 4.7%. The quality analysis of milk received from the cows of experimental and control groups testifies to its compliance with the GOST 3662:2018. According to the organoleptic parameters, all milk samples were a homogeneous liquid from white to light-cream colours, without any albumen flakes.The flavour is clear, common to fresh milk, without any side-flavours. According to the purity level, all milk samples corresponded to group 1. Density analysis shows that the given parameter corresponds to norms. But it is necessary to admit that according to this parameter the milk of a control group at the end of the research corresponded to a highest grade, according to an above mentioned GOST, and the milk of an experimental group corresponded to extra-class milk. The mass fat amount and albumen content in the milk samples of experimental group animals tended to increase. The titrated acidity and the bacterial contamination of the samples also corresponded to national standards requirements on extra-class level. It testfies to a high sanitary culture level and keeping to a high sanitary and productive practice levels (GHP/GMP).; Приведенные результаты научно-производственного опыта в СООО «Хлебороб» Винницкой области изучения качественного состава молока и молочной продуктивности коров после применения комплекса минеральных веществ CuSO4 40 мг, Zn SO4 1200 мг, MnSO4 1300мг, CoCl2 30 мг, KI 15 мг с кормом в сутки/на голову и мультивитаминные добавки с аминокислотами и селеном «Нутрисела» в дозе 2 г в сутки/на голову. Определенный в начале опыта среднесуточный надой подтверждает, что формирование животных в опытной и контрольной группах было проведено с учетом молочной продуктивности. Установлено, что среднесуточный надой коров опытной группы увеличился на 4,7%. Анализ качества молока, полученного от коров контрольной и опытной групп, свидетельствует о соответствии нормативным требованиям ГОСТ 3662: 2018. По органолептическим показателям все образцы молока были однородной жидкостью от белого до светло-кремового цвета, без осадка и хлопьев белка. Вкус и запах чистый, свойственный свежему молоку, без посторонних привкусов и запахов. По степени чистоты все образцы молока были 1 группы. Определение плотности показало, что данный показатель соответствует нормативным требованиям. Однако необходимо отметить, что по этому показателю молоко коров контрольной группы в конце опыта согласно вышеупомянутому ГОСТ соответствовало высшем сорта, а животных опытной группы - высшего качества. Массовая доля жира и содержание белка в образцах молока животных опытной группы имели тенденцию к увеличению. Титруемая кислотность и бактериальное обсеминение исследованных образцов молока также отвечали требованиям государственного стандарта на уровне высшего качества, что свидетельствует о высокой уровень санитарной культуры и соблюдения надлежащей гигиенической и производственной практики (GHP/GMP).2019-01-01T00:00:00ZСравнительная эффективность сорбентов при выведении антибиотиков из организма цыплят-бройлеров для получения экологически чистой продукцииНасонов, И. В.Насонов, І. В.Nasonov, I.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101432021-12-24T09:57:37Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Сравнительная эффективность сорбентов при выведении антибиотиков из организма цыплят-бройлеров для получения экологически чистой продукции
Авторы: Насонов, И. В.; Насонов, І. В.; Nasonov, I.
Аннотация: Проведены сравнительные испытания по выведению антибиотика тетрациклинового ряда доксициклина гидрохлорида из организма цыплят-бройлеров с помощью энтеросорбентов «Белветсорб» и «Ультрасорб» после орального применения в течение 5 суток в лечебно-профилактической дозе. Уже на 4 сутки после прекращения выпойки антибиотика наблюдалось достоверно более интенсивное снижение содержания доксициклина в мясе цыплят, получавших Белветсорб с кормом, Ультрасорб с кормом и Ультрасорб с водой (на 65,6% на 80% и 81%, соответственно). Эта тенденция сохранялась и в последующие сроки после окончания применения доксициклина гидрохлорида (с 10 по 13 сутки). На 14 сутки после прекращения выпойки доксициклина гидрохлорида наблюдалось достоверно более интенсивное снижение содержания антибиотика в мясе цыплят, получавших Белветсорб с кормом, Ультрасорб с кормом и ,особенно, Ультрасорб с водой (15,7%, 19,4 и 76,3%, соответственно). Предельное содержание в мясе и мясных продуктах доксициклина должно быть менее 0,1 мг/кг. В результате испытаний выявлено наиболее ускоренное выведение доксициклина при введении цыплятам сорбента «Ультрасорб» методом выпойки. Применение сорбента «Ультрасорб» методом выпойки приводит содержание остаточных количеств доксициклина в мясе цыплят-бройлеров к допустимому уровню уже на 10 сутки после окончания применения антибиотика, применение Ультрасорба и Белветсорба с кормом – на 12 сутки и 13 сутки, соответственно. В контрольной группе без применения препаратов допустимый уровень доксициклина в мясе цыплят-бройлеров достигался лишь на 14 сутки. Таким образом, применение этих препаратов, и в первую очередь Ультрасорба с водой, может быть рекомендовано для снижения периода ожидания после использования антибиотиков тетрациклинового ряда при выращивании мясной птицы.
Дальнейшие исследования будут направлены на изучение влияния сорбентов на снижение периода ожидания после применения других антибиотиков тетрациклинового ряда, а также иных классов антибиотиков, которые выводятся из организма в основном в неизменном виде с фекалиями и мочой.; Проведено порівняльні випробування по виведенню антибіотика тетрациклінового ряду доксицикліну гідрохлориду з організму курчат-бройлерів за допомогою ентеросорбентів «Белветсорб» і «Ультрасорб» після орального застосування протягом 5 діб в лікувально-профілактичній дозі. Вже на 4 добу після припинення випоювання антибіотика спостерігалося достовірно більш інтенсивне зниження вмісту доксицикліну в м'ясі курчат, які отримували Белветсорб з кормом, Ультрасорб з кормом і Ультрасорб з водою (на 65,6% на 80% і 81%, відповідно). Ця тенденція зберігалася і в наступні терміни після закінчення застосування доксицикліну гідрохлориду (з 10 по 13 добу). На 14 добу після припинення випоювання доксицикліну гідрохлориду спостерігалося достовірно більш інтенсивне зниження вмісту антибіотика в м'ясі курчат, які отримували Белветсорб з кормом, Ультрасорб з кормом і, особливо, Ультрасорб з водою (15,7%, 19,4 і 76,3%, відповідно ).
Граничний вміст в м'ясі і м'ясних продуктах доксицикліну має бути менше 0,1 мг / кг. В результаті випробувань виявлено найбільш прискорене виведення доксицикліну при введенні курчатам сорбенту «Ультрасорб» методом випоювання. Застосування сорбенту «Ультрасорб» методом випоювання призводить вміст залишкових кількостей доксицикліну в м'ясі курчат-бройлерів до допустимого рівня вже на 10 добу після закінчення застосування антибіотика, застосування Ультрасорб і Белветсорба з кормом - на 12 добу і 13 добу, відповідно. У контрольній групі без застосування препаратів допустимий рівень доксицикліну в м'ясі курчат-бройлерів досягався лише на 14 добу. Таким чином, застосування цих препаратів, і в першу чергу Ультрасорб з водою, може бути рекомендовано для зниження періоду очікування після використання антибіотиків тетрациклінового ряду при вирощуванні м'ясної птиці. Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення впливу сорбентів на зниження періоду очікування після застосування інших антибіотиків тетрациклінового ряду, а також інших класів антибіотиків, які виводяться з організму в основному в незмінному вигляді з фекаліями і сечею.; Comparative tests on the removal of doxycycline hydrochloride, the tetracycline series antibiotic, from the body of broiler chickens using Belvetsorb and Ultrasorb enterosorbents after oral application for 5 days in a therapeutic and prophylactic dose were carried out. Already on the 4th day after cessation of antibiotic feeding was observed across more intense decreasing of the concentration of doxycycline in the meat of chickens treated with Belvetsorb food, Ultrasorb food and Ultrasorb with water (65.6 % to 80% and 81 %, respectively). This trend continued in the subsequent period after the end of the use of doxycycline hydrochloride (from 10 to 13 days). On the 14th day after stopping the drinking of doxycycline hydro-chloride, there was a significantly more intense decrease in the antibiotic content in the meat of chickens receiving Belvetsorb with feed, Ultrasorb with feed and especially, Ultrasorb with water (15.7%, 19.4% and 76.3%, respectively).
Limit content in meat and meat products doxycycline should be less than 0.1 mg/kg. The tests identified the most rapid excretion of doxycycline when administered to chickens sorbent "Ultrasorb" method of feeding. The use of the sorbent "Ultrasorb" by the method of drinking leads to the content of residual amounts of doxycycline in the meat of broiler chickens to an acceptable level for 10 days after the end of antibiotic use, the use of Ultrasorb and Belvetsorb with feed – for 12 days and 13 days, respectively. In the control group without the use of drugs, the permissible level of doxycycline in broiler meat was achieved only on day 14. Thus, the use of these drugs and, first of all, Ultrasorb with water can be recommended to reduce the waiting period after the use of tetracycline antibiotics in poultry farming. Further research will be aimed at studying the effect of sorbents on reducing the waiting period after the use of other tetracycline antibiotics, as well as other classes of antibiotics that are removed from the body mainly unchanged with faeces and urine.2019-01-01T00:00:00ZПоказники клітинного імунітету кролів за впливу цистицеркозної інвазіїДуда, Ю. В.Duda, Yu.Шевчик, Р. С.Shevchik, R.Кунєва, Л. В.Kuneva, L.Кунева, Л. В.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101422021-12-24T09:56:35Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Показники клітинного імунітету кролів за впливу цистицеркозної інвазії
Авторы: Дуда, Ю. В.; Duda, Yu.; Шевчик, Р. С.; Shevchik, R.; Кунєва, Л. В.; Kuneva, L.; Кунева, Л. В.
Аннотация: Одними з найбільш важливих показників, що характеризують стан здоров'я тварин, є лейкограма та клітинний імунітет. У зв’язку з цим метою нашої роботи було визначення впливу збудника Cysticercus pisiformis на лейкоформулу та клітинний імунітет кролів. Після візуального визначення наявності цистицеркозних міхурів у кролів, їх поділили на дві групи: здорові (контрольна) та хворі (дослідна). Кількість лімфоцитів визначали методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана. Інтенсивність інвазії у хворих тварин склала від 2 до 10 міхурів в одній тварині. У інвазованих тварин відзначали збільшення кількості лейкоцитів на 9,64 % (6,37±0,25 Г/л), порівняно до показників у клінічно здорових кролів (5,81±0,31 Г/л). В лейкоформулі хворих кролів відзначали еозинофілію, (5,71±0,36 %, р<0,01, проти показників у контролі – 4,08±0,50 %), також реєстрували збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів у 1,55 раза (р<0,01), що вказує на запальні процеси в результаті паразитування збудників Cysticercus pisiformis.
Нами встановлено, що в крові кролів, хворих на цистицеркоз, загальний відсоток Т-лімфоцитів був вірогідно вищим на 4,07 % (р<0,01) і досягав 59,81±0,87 % порівняно зі здоровими, у яких цей показник дорівнював 55,74±1,14 %. Щодо іншої ланки імунної системи, яку складають В-лімфоцити, інвазовані тварини мали подібну до Т-лімфоцитів картину їх збільшення, як у відсотковому (36,10±0,96 % проти 23,52±1,52 %, р<0,001), так і в кількісному значенні (1,35±0,07 Г/л проти 0,86±0,09 Г/л, р<0,001), тобто в 1,53 раза та 1,57 раза відповідно. Кількість Т-хелперів у заражених збудником Cysticercus pisiformis кролів була більше в 1,42 раза (р<0,001) порівняно зі здоровими. Такі вірогідні зміни спостерігали і у відсотковому значенні цих клітин, які були вищі на 13,56 % (р<0,001). Водночас, у крові дослідної групи реєстрували низький показник як абсолютної, так і відносної кількості Т-супресорів проти контрольної групи тварин. Їх значення, відповідно, становило 0,42±0,04 Г/л проти 0,67±0,05 Г/л (р<0,001) та 11,29±0,96 % проти 19,17±0,91 % (р<0,001). У хворих кролів кількість О-лімфоцитів значно, низька в 4,46 раза менше (р<0,001), а відсоток – в 5,06 раза (р<0,001), ніж у здорових. Таким чином, такі кількісні зміни імунних клітин свідчать про активізацію імунної системи у відповідь на інвазію.; One of the most important indicators characterizing the state of animal health is leukogram and cellular immunity. The goal of the work was to establish the effect of cysticercosis invasion on the leukoformula and cellular immunity of rabbits.
Rabbits were divided into two groups after visual identification of the presence of the larval cysts: healthy (control) and diseased (experimental). The number of lymphocytes was determined by the method of spontaneous rosetting with sheep erythrocytes. The intensity of invasion in experimental animals ranged from 2 to 10 of the larval cysts. The number of leukocytes in infected animals was higher by 9.64 %, (6.37± 0.25 G/l), than in healthy rabbits (5.81±0.31 G/l). We observed eosinophilia in the leukoformul of diseased rabbits (5.71±0.36 %, p<0.01, compared with the control in 4.08±0.50 %), and a high number of stab neutrophils by 1.55 times (p<0.01), which indicates inflammatory processes as a result of parasitizing the pathogen Cysticercus pisiformis. We found that in the blood of infected animals, the percentage of total T-lymphocytes was significantly higher by 4.07 % (p<0.01) and reached 59.81±0.87 % compared with the control (55.74±1.14 %). B-lymphocytes were high in experimental rabbits, both in percentage (36.10 ± 0.96% against 23.52±1.52 %, p<0.001) and in in absolute value (1.35±0.07 G/l against 0.86±0.09 G/l, p<0.001), that is, 1.53 times and 1.57 times, respectively.
The number of T-helper cells in rabbits infected with cysticercosis was greater by 1.42 times (p<0.001) compared with healthy ones. Similar changes in these cells were in percentage terms, T-helper were higher by 13.56 % (p<0.001) than in healthy rabbits. We recorded a low rate of both absolute and percentage number of T-suppressors in the blood of the experimental animals against control. Their values respectively amounted to 0.42±0.04 G/l against 0.67±0.05 G/l (p<0.001) and 11.29±0.96% against 19.17±0.91% (p<0.001). The number of O-lymphocytes in rabbits infected was significantly low by 4.46 times (p<0.001), and the percentage – by 5.06 times (p<0.001) than in healthy ones. Thus, such quantitative changes in immune cells indicate activation of the immune system in response to invasion.; Одними из самых важных показателей, характеризующих состояние здоровья животных, является лейкограма и клеточный иммунитет. В связи с этим целью нашей работы было определение влияния возбудителя Cysticercus pisiformis на лейкоформулы и клеточный иммунитет кроликов. После визуального определения наличия цистицеркозних пузырей у кроликов, их разделили на две группы: здоровые (контрольная) и больные (опытная). Количество лимфоцитов определяли методом спонтанного розеткообразования с эритроцитами барана. Интенсивность инвазии у больных животных составила от 2 до 10 пузырей в одном животном. В инвазированных животных отмечали увеличение количества лейкоцитов на 9,64% (6,37 ± 0,25 г / л), по сравнению с показателями у клинически здоровых кроликов (5,81 ± 0,31 г / л). В лейкоформулы больных кроликов отмечали эозинофилия, (5,71 ± 0,36%, р <0,01, по сравнению с показателями в контроле - 4,08 ± 0,50%), также регистрировали увеличение количества палочкоядерных нейтрофилов в 1,55 раза ( р <0,01), что указывает на воспалительные процессы в результате паразитирования возбудителей Cysticercus pisiformis.Нами установлено, что в крови кроликов, больных цистицеркоз, общий процент Т-лимфоцитов был достоверно выше на 4,07% (р <0,01) и достигал 59,81 ± 0,87% по сравнению со здоровыми, у которых этот показатель равнялся 55,74 ± 1,14%. По другой звена иммунной системы, которую составляют В-лимфоциты, инвазированные животные имели подобную Т-лимфоцитов картину их увеличение, как в процентном (36,10 ± 0,96% против 23,52 ± 1,52%, р <0,001) , так и в количественном значении (1,35 ± 0,07 г / л против 0,86 ± 0,09 г / л, р <0,001), то есть в 1,53 раза и 1,57 раза соответственно. Количество Т-хелперов в зараженных возбудителем Cysticercus pisiformis кроликов была больше в 1,42 раза (р <0,001) по сравнению со здоровыми. Такие вероятные изменения наблюдали и в процентном значении этих клеток, которые были выше на 13,56% (р <0,001). В то же время, в крови исследовательской группы регистрировали низкий показатель как абсолютной, так и относительной количества Т-супрессоров против контрольной группы животных. Их значение, соответственно, составило 0,42 ± 0,04 г / л против 0,67 ± 0,05 г / л (р <0,001) и 11,29 ± 0,96% против 19,17 ± 0,91% (р <0,001). У больных кроликов количество В-лимфоцитов значительно, низкая в 4,46 раза меньше (р <0,001), а процент - в 5,06 раза (р <0,001), чем у здоровых. Таким образом, такие количественные изменения иммунных клеток свидетельствуют об активизации иммунной системы в ответ на инвазию.2019-01-01T00:00:00ZАляріоз м’ясоїдних тварин і його емерджентної форми у людиниЄмець, О. М.Yemets, A.Емец, А. М.Ємець, М. О.Yemets, M.Емец, М. О.http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/101412021-12-24T09:43:03Z2019-01-01T00:00:00ZНазвание: Аляріоз м’ясоїдних тварин і його емерджентної форми у людини
Авторы: Ємець, О. М.; Yemets, A.; Емец, А. М.; Ємець, М. О.; Yemets, M.; Емец, М. О.
Аннотация: У статті викладені результати вивчення поширення збудника аляріозу м’ясоїдних і людини – трематоди Alaria alata в північно-східному регіоні України, зокрема Сумській області. Для досліджень використовували метод посмертної діагностики – гельмінтологічний розтин кишечнику за К. І. Скрябіним (1928). Цим методом обстежено 151 собаку, 45 лисиць і 3 вовків. Обстеження проводили у період з 2000 по 2017 рік. В домінанті досліджені домашні собаки з міст районного підпорядкування та сільської місцевості. Загиблих при різних обставинах тварин доставляли волонтери та мешканці населених пунктів. Внутрішні органи, здобутих під час полювання, лисиць та вовків доставляли єгері Сумської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок . Дослідженнями охоплено території Поліської та Лісостепової природно-кліматичних зон. З числа обстежених тварин збудник аляріозу виявлено тільки у диких м’ясоїдних тварин – вовків і лисиць. Собак, заражених аляріями не виявили. Їх гельмінтофауна представлена видами: Echinococcus granulosus (Batsch, 1786) Taenia hydatigena (Pallas, 1776), Taenia pisiformis (Bloch, 1780), Hydatigera taeniaeformis (Batsch, 1786), Dipylidium caninum (Linnaeus, 1758), Toxocara canis (Werner, 1782), Toxascaris leonina (Linstow, 1902), Uncinaria stenocephala (Railliet, 1884). З 48 обстежених диких хижих тварин, заражених A. alata було 12. Екстенсивність інвазії становила 25 %. Вовки були заражені збудником аляріозу стовідсотково, а лисиці – на 20 %. Інтенсивність інвазії у вовків становила 15–67 екземплярів гельмінтів, у лисиць – від 4 до 30 екземплярів. Разом з аляріями у вовків і лисиць виявляли також й інших гельмінтів, зокрема збудників: ехінококозу, теніозу гідатігенного, теніозу пізіформного, метацестоідозу, токсокарозу та унцінаріозу. Результати гельмінтологічних розтинів м’ясоїдних з північно-східного регіону України демонструють істотне поширення аляріозу серед диких хижих (вовків і лисиць) і його відсутність у домашніх тварин. Виявлена відсутність A. alata у собак в згаданому регіоні і рідкісні випадки реєстрації їх у цих тварин в інших областях зумовлюють необхідність більш детального вивчення поширення аляріозу у домашніх хижих у всіх регіонах країни.; The results of studying about the spread of alariasis exciter – trematoda Alaria alata in Sumy region (the northeastern region of Ukraine) are represented in the article. Posthumous diagnosis method was used for the research; it is based on the helminthological dissection of the intestine. This method was applied to 151 dogs, 45 foxes and 3 wolves. The determination of revealed helminthes was hold in the laboratory of parasitology in Sumy National Agrarian University and in the department of parasitology in І. І. Shmalhausen Institute of Zoology of the National Academy of Sciences of Ukraine. There were no dogs infected by аlaria. Their helminthofauna is represented by the species: Echinococcus granulosus (Batsch, 1786), Taenia hydatigena (Pallas, 1776), Taenia pisiformis (Bloch, 1780), Hydatigera taeniaeformis (Batsch, 1786), Dipylidium caninum (Linnaeus, 1758), Toxocara canis (Werner, 1782), Toxascaris leonina (Linstow, 1902), Uncinaria stenocephala (Railliet, 1884). Among 48 wild predatory animals, 12 were infected by A.alata. The extensiveness of invasion was 25 %. The exciter of аlariasis was registered in 100 % of wolves and 20 % of foxes. The intensity of invasion in wolves was 15 – 67 cases, in foxes from 4 till 30. The results of the helminthic autopsy of carnivores from the northeastern region of Ukraine demonstrate significant spread of alatiasis among wild carnivorous (foxes and wolves) and its absence among domestic animals. The fact which was revealed by us about the lack of alaria among dogs in mentioned region and its rare registered cases in the same animals from other regions, causes the need for more detailed study of the spread of alariasis among domestic predatory in all regions of the country.; В статье изложены результаты изучения распространения возбудителя аляриоза плотоядных и человека - трематоды Alaria alata в северо-восточном регионе Украины, в частности Сумской области. Для исследований использовали метод посмертной диагностики - гельминтологическое вскрытие кишечника за К. И. Скрябиным (1928). Этим методом обследовано 151 собаку, 45 лис и 3 волков. Обследование проводили в период с 2000 по 2017 год. В доминанте исследованы домашние собаки из городов районного подчинения и сельской местности. Погибших при различных обстоятельствах животных доставляли волонтеры и жители населенных пунктов. Внутренние органы, полученных во время охоты, лисиц и волков доставляли егеря Сумской областной организации Украинского общества охотников и рыболовов. Исследованиями охвачено территории Полесской и Лесостепной природно-климатических зон. Из числа обследованных животных возбудитель аляриоза выявлено только у диких плотоядных животных - волков и лисиц. Собак, зараженных алярии не обнаружили. Их гельминтофауна представлена видами: Echinococcus granulosus (Batsch 1786) Taenia hydatigena (Pallas, 1776), Taenia pisiformis (Bloch, 1780), Hydatigera taeniaeformis (Batsch, 1786), Dipylidium caninum (Linnaeus, 1758), Toxocara canis (Werner, 1782 ), Toxascaris leonina (Linstow, 1902), Uncinaria stenocephala (Railliet, 1884). С 48 обследованных диких хищных животных, зараженных A. alata было 12. Экстенсивность инвазии составляла 25%. Волки были заражены возбудителем аляриоза полностью, а лисы - на 20%. Интенсивность инвазии у волков составляла 15-67 экземпляров гельминтов, у лисиц - от 4 до 30 экземпляров. Вместе с аляриями у волков и лис обнаружили также и других гельминтов, в частности возбудителей эхинококкоза, тениоза гидатигенного, тениоза пизиформного, метацестоидоза, токсокароза и унцинариоза. Результаты гельминтологических вскрытий плотоядных с северо-восточного региона Украины демонстрируют существенное распространение аляриоза среди диких хищных (волков и лисиц) и его отсутствие у домашних животных. Обнаружено отсутствие A. alata у собак в упомянутом регионе и редкие случаи регистрации их в этих животных других областей обуславливают необходимость более детального изучения распространения аляриоза в домашних хищных животных во всех регионах страны.2019-01-01T00:00:00Z