DSpace Общество:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10258
2024-03-28T15:54:50ZЕкономічна ефективність елементів технології вирощування люпину вузьколистого в умовах Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10200
Название: Економічна ефективність елементів технології вирощування люпину вузьколистого в умовах Полісся
Авторы: Котельницька, Г. М.; Kotelnytska, G.; Котельницкая, Г. М.
Аннотация: У статті наведено результати впливу оптимізації живлення рослин на економічну ефективність вирощування люпину вузьколистого на зерно. Метою наших досліджень було провести економічну оцінку застосування основного удобрення та позакореневого підживлення люпину вузьколистого на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах. Польові досліди проводили протягом 2016–2018 рр. в умовах Інституту сільського господарства Полісся НААН України.
Установлено, що досліджувані фактори позитивно впливають на продуктивність люпину вузьколистого та економічні показники ефективності вирощування культури. В середньому за роки досліджень урожайність зерна люпину вузьколистого становила 0,98–2,54 т/га залежно від фону живлення та позакореневих підживлень. Урожайність зерна люпину вузьколистого залежно від оптимізації основного удобрення підвищується на 10,3–25 %. Залежно від позакореневого підживлення рослин у фазу бутонізації мікро- і макродобривами приріст урожайності зерна коливається від 0,1 до 0,74 т/га залежно від фону живлення. За результатами розрахунків визначено, що вартість зерна люпину вузьколистого з гектара збільшується на 1,86–6,18 тис. грн порівняно з варіантом без внесення добрив залежно від фону основного удобрення і позакореневого підживлення. Найвищий чистий прибуток при вирощуванні люпину вузьколистого на зерно отримано за комплексного позакореневого підживлення посівів органо-мінеральними добривами на фоні внесення N30Р60К60 в основне удобрення. На основі аналізу отриманих економічних показників встановлено, що в умовах Полісся України на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах застосування основного удобрення та позакореневого підживлення є економічно вигідними елементами технології вирощування люпину вузьколистого на зерно. Подальші дослідження слід зосередити на вивченні впливу оптимізації фону живлення на якість зерна люпину вузьколистого в умовах Полісся України.; The article presents the results of the optimized plant nutrition effecting the economic efficiency of blue lupine growing to produce grain. The purpose of our studies was to conduct the economic evaluation of the use of basic fertilizer and foliar feeding of blue lupine on sandy-loam sod-podzolic soils. The field experiments were conducted during 2016–2018 under the conditions of the Institute of Agriculture of the Polissia NAAS of Ukraine. It is established that the investigated factors have a positive effect on the productivity of blue lupine and economic indicators of the cultivation efficiency of the crop. On average, during the years of research, the yield of blue lupine was 0.98–2.54 t/ha, depending on the nutritional background and foliar nutrition. The yield of blue lupine, depending on the optimization of the main fertilizer, increases by 10.3–25 %. Depending on the foliage application in the budding phase with micro- and micro-fertilizers, the yield increase of grain varies from 0.1 to 0.74 t/ha, depending on the nutrition background. According to the results of the calculations, it is determined that the cost of blue lupine per hectare increases by UAH 18.6–6.18 thousand compared to the variant without fertilizer depending on the background of the main fertilizer and foliar fertilization. The highest net profit for growing blue lupine to produce grain was obtained by complex foliar fertilization with organo-mineral fertilizers against the background of N30P60K60 introduction into the main fertilizer. Basing on the analysis of the obtained economic indicators it is established that in the conditions of Polissia of Ukraine on sandy-loam sod-podzolic soils, the use of basic fertilizer and foliar fertilization are economically advantageous elements of the technology of growing blue lupine. Further studies should focus on the study of the optimization influence of nutritional background on blue lupine grain quality in Ukrainian Polissia.; В статье приведены результаты влияния оптимизации питания растений на экономическую эффективность выращивания люпина узколистного на зерно. Целью наших исследований было провести экономическую оценку применения основного удобрения и внекорневой подкормки люпина узколистного на дерново-среднеподзолистых супесчаных почвах. Полевые опыты проводили в течение 2016-2018 гг. В условиях Института сельского хозяйства Полесья НААН Украины. Установлено, что исследуемые факторы положительно влияют на производительность люпина узколистного и экономические показатели эффективности выращивания культуры. В среднем за годы исследований урожайность зерна люпина узколистного составила 0,98-2,54 т/га в зависимости от фона питания и внекорневых подкормок. Урожайность зерна люпина узколистного в зависимости от оптимизации основного удобрения повышается на 10,3-25%. В зависимости от внекорневой подкормки растений в фазу бутонизации микро- и макроудобрений прирост урожайности зерна колеблется от 0,1 до 0,74 т/га в зависимости от фона питания. По результатам расчетов определено, что стоимость зерна люпина узколистного с гектара увеличивается на 1,86-6,18 тыс. грн по сравнению с вариантом без внесения удобрений в зависимости от фона основного удобрения и внекорневой подкормки. Самый высокий чистый доход при выращивании люпина узколистного на зерно получено при комплексной внекорневой подкормки посевов органо-минеральными удобрениями на фоне внесения N30Р60К60 в основное удобрение. На основе анализа полученных экономических показателей установлено, что в условиях Полесья Украины на дерново-среднеподзолистых супесчаных почвах применение основного удобрения и внекорневой подкормки является экономически выгодным элементом технологии выращивания люпина узколистного на зерно. Дальнейшие исследования следует сосредоточить на изучении влияния оптимизации фона питания на качество зерна люпина узколистного в условиях Полесья Украины.2020-01-01T00:00:00ZЗалежність урожайності суцвіть ромашки лікарської від тривалості вегетаційного періоду культури
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10198
Название: Залежність урожайності суцвіть ромашки лікарської від тривалості вегетаційного періоду культури
Авторы: Мойсієнко, В. В.; Moisiienko, V.; Мойсиенко, В. В.; Назарчук, О. П.; Nazarchyk, O.
Аннотация: При вирощуванні лікарських рослин головною умовою є правильно підібрана агротехніка, адже ці рослини вимагають правильності та точності дій у процесі культивування. Нині лікарські рослини стають все більш актуальними серед агровиробників України, тому що від реалізації лікарської сировини можна отримати сталі прибутки.
Метою наших досліджень було розробити та удосконалити елементи технології вирощування ромашки лікарської (Matricaria recutita L.) в зоні Полісся України та встановити вплив зміни періоду вегетації культури шляхом висівання рослин у різні строки сівби на подовження терміну цвітіння. Для даних досліджень використовували сорт ромашки лікарської Перлина Лісостепу. Нами встановлено, що термін цвітіння суттєво залежить від строку сівби, а саме від тривалості вегетаційного періоду. За осіннього посіву та норми висіву 5 кг/га ми отримали середню густоту рослин 710 шт/м2, вегетаційний період рослин в 220 днів та найдовший термін цвітіння, який сягав 20 днів. А при весняному посіві з такою ж нормою – густота рослин була значно меншою – 640 шт/м2, вегетаційний період тривав 90 днів, термін цвітіння сягав лише 14 днів. Що стосується продуктивності, то осінній термін посіву показав найвищі показники урожайності як сирої маси суцвіть, так і повітряно сухої, відповідно. Врожай сирої маси осіннього посіву коливається в межах від 1,1 до 1,3 т/га, а сухої маси, відповідно, від 0,5 до 0,7 т/га. Що стосується показників весняного посіву, то урожайність була дещо меншою за попередню, адже термін цвітіння та вегетаційний період рослин у цілому були коротшими.
У подальшому планується проводити більше досліджень щодо впливу агротехнічних заходів на урожайність ромашки лікарської в умовах зони Полісся, де ще недостатньо вивчене дане питання.; During growing medicinal plants, the main condition is the correct selection of agricultural technology, because these plants require the correctness and accuracy of actions in the cultivation process. Nowadays, medicinal plants are becoming more relevant among Ukrainian agricultural producers, as sustainable profits can be obtained from the sale of medicinal raw materials.
The aim of our research was to develop and improve the elements of technology for growing chamomile medicinal (Matricaria recutita L.) in the Pollyssya region of Ukraine. To establish the effect of changing the period of vegetation of the crop by sowing the plants at different sowing periods on the extension of flowering period. For these studies used a variety of chamomile medicinal Pearl Forest-steppe. We have established that the flowering period depends essentially on the sowing period, namely on the duration of the growing season. For the autumn sowing and sowing rate of 5 kg/ha, we obtained an average plant density of 710 pcs/m2, a plant growing season of 220 days and a long flowering period of up to 20 days. And with spring sowing the same norm – the density of plants was much lower – 640 pcs/m2, the growing season lasted 90 days, flowering period reached only 14 days. In terms of productivity, the autumn sowing period showed the highest yields of both the raw mass of inflorescences and the air-dry, respectively. The yield of the crude mass of autumn sowing ranges from 1.1 to 1.3 t/ha and the dry weight, respectively, from 0.5 to 0.7 t/ha. As for spring sowing, the yield was slightly lower than the previous one, as the flowering period and the growing season of the plants were generally shorter.
In the future it is planned to carry out more research on the impact of agrotechnical measures on the yield of medicinal chamomile in the conditions of the Pollissya zone, where this issue has not been sufficiently studied.; При выращивании лекарственных растений главным условием является правильно подобранная агротехника, ведь эти растения требуют правильности и точности действий в процессе культивирования. Сейчас лекарственные растения становятся все более актуальными среди агропроизводителей Украины, потому что от реализации лекарственного сырья можно получить устойчивую прибыль.
Целью наших исследований было разработать и усовершенствовать элементы технологии выращивания ромашки (Matricaria recutita L.) в зоне Полесья Украины и установить влияние изменения периода вегетации культуры путем посева растений в разные сроки сева на продление срока цветения. Для данных исследований использовали сорт ромашки Жемчужина Лесостепи. Нами установлено, что срок цветения существенно зависит от срока сева, а именно от продолжительности вегетационного периода. По осеннего посева и нормы высева 5 кг/га мы получили среднюю густоту растений 710 шт/м2, вегетационный период растений в 220 дней и самый длинный срок цветения, который достигал 20 дней. А при весеннем посеве с такой же нормой – густота растений была значительно меньше – 640 шт/м2, вегетационный период длился 90 дней, срок цветения достигал лишь 14 дней. Что касается производительности, то осенний срок посева показал самые высокие показатели урожайности как сырой массы соцветий, так и воздушно сухой, соответственно. Урожай сырой массы осеннего посева колеблется в пределах от 1,1 до 1,3 т/га, а сухой массы, соответственно, от 0,5 до 0,7 т/га. Что касается показателей весеннего посева, то урожайность была несколько меньше предыдущей, ведь срок цветения и вегетационный период растений в целом были короче.
В дальнейшем планируется проводить больше исследований по влиянию агротехнических мероприятий на урожайность ромашки в условиях зоны Полесья, где еще недостаточно изучен данный вопрос.2020-01-01T00:00:00ZВплив систем основного обробітку грунту та удобрення на продуктивність ячменю ярого
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10156
Название: Вплив систем основного обробітку грунту та удобрення на продуктивність ячменю ярого
Авторы: Кирилюк, В. П.; Kyrylyuk, V.; Тимощук, Т. М.; Tymoshchuk, T.; Тимощук, Т. Н.; Котельницька, Г. М.; Kotelnytska, G.; Котельницкая, А. Н.
Аннотация: Ячмінь в Україні є однією з важливих світових зернових культур продовольчого і фуражного значення та користується значним попитом на аграрному ринку. Багаторічними дослідженнями науковців встановлено, що оптимізація елементів технології вирощування ячменю ярого забезпечує формування максимальної урожайності зерна за різних кліматичних умов.
Метою досліджень було вивчити вплив тривалого застосування різних систем основного обробітку грунту і систем удобрення (мінеральної та органо-мінеральної) на врожайність та якість зерна ячменю ярого в умовах Правобережного Лісостепу України.
Дослідження проведено у стаціонарному досліді протягом 2001–2018 рр. на чорноземних опідзолених середньосуглинкових ґрунтах.
Встановлено, що на фоні мінерального удобрення у дозі N60Р60К60 найвищу урожайність зерна ячменю ярого (3,94 т/га) забезпечила полицева система основного обробітку ґрунту. Застосування безполицевих обробітків ґрунту призвело до зниження урожайності зерна ячменю ярого на 0,15–0,46 т/га порівняно з оранкою. Найнижчу урожайність зерна ячменю ярого (3,48 т/га) отримано за дискування на глибину 10–12 см.
Застосування полицевого обробітку ґрунту на фоні органо-мінерального удобрення, що передбачає залишення у полі соломи попередника, внесення N10 на тонну соломи на фоні N30Р30К30, забезпечує урожайність зерна ячменю ярого – 3,91 т/га. За проведення безполицевих обробітків ґрунту урожайність зерна знижується на 3–12 % порівняно з оранкою.
За полицевої і плоскорізної систем основного обробітку ґрунту на обох фонах удобрення отримано такі найкращі показники якості зерна, як натура зерна та маса 1000 насінин.
Найвищий умовно чистий прибуток та рівень рентабельності (118 %) отримано за плоскорізної системи основного обробітку ґрунту на органо-мінеральному фоні удобрення. Проведення дискування призводить до зниження на 31% рівня рентабельності порівняно з плоскорізним рихленням.
Подальші дослідження слід зосередити на вивченні ефективності застосування соломи з деструкторами в системах удобрення ячменю ярого залежно від способу основного обробітку ґрунту за різних погодних умов.; Barley in Ukraine is one of the most important world grain crops of food and feed value being in high demand in the agricultural market. multi-year research has found that the optimization of the technology for growing spring barley provides the formation of maximum grain yield under different climatic conditions.
The aim of the research was to study the effect of long-term use of different systems of basic tillage and fertilizer systems (mineral and organo-mineral) on the yield and quality of spring barley grain in the conditions of the Right-bank Forest Steppe of Ukraine.
The study was conducted in a stationary experiment during 2001–2018 on black-earth sub-soil mid-loam soils.
It has been established that the highest yield of barley grain (3.94 t/ha) was provided by the traditional system of basic tillage on the background of mineral fertilizer at the dose of N60P60K60. The use of non-traditional tillage led to a decrease in the yield of spring barley grain by 0.15–0.46 t/ha as compared to plowing. The lowest yield of spring barley grain (3.48 t/ha) was obtained by disking to a depth of 10–12 cm.
The application of traditional tillage on the background of organo-mineral fertilizer, with the predecessor straw being left in the field, along with the application of N10 per ton of straw on the background N30P30K30, provides a yield of 3.91 t/ha. Under non-traditional tillage grain yield decreases by 3–12 % as compared to traditional plowing.
Both traditional and flat tillage systems on both fertilizer backgrounds yielded the best grain quality indices such as grain nature and 1000 seeds weight.
The highest net operating profit and profitability level (118 %) were obtained from the flat tillage system on the organo-mineral background of the fertilizer. Disk plowing leads to a 31 % decrease in profitability as compared to flat-loosening.
Further research should focus on examining the effectiveness of applying straw with destructors in spring barley fertilizer systems, depending on the method of basic tillage under different weather conditions.; Ячмень в Украине является одной из важных мировых зерновых культур продовольственного и фуражного значения и пользуется значительным спросом на аграрном рынке. Многолетними исследованиями ученых установлено, что оптимизация элементов технологии выращивания ячменя ярового обеспечивает формирование максимальной урожайности зерна при различных климатических условиях.
Целью исследований было изучить влияние длительного применения различных систем основной обработки почвы и систем удобрения (минеральной и органо-минеральной) на урожайность и качество зерна ячменя ярового в условиях Правобережной Лесостепи Украины.
Исследование проведено в стационарном опыте в течение 2001-2018 гг. на черноземных оподзоленных середньосуглинкових почвах.
Установлено, что на фоне минерального удобрения в дозе N60Р60К60 наивысшую урожайность зерна ячменя ярового (3,94 т/га) обеспечила полицевая система основной обработки почвы. Применение безотвальной обработоки почвы привело к снижению урожайности зерна ячменя ярового на 0,15-0,46 т/га по сравнению со вспашкой. Самую низкую урожайность зерна ячменя ярового (3,48 т/га) получено за дискование на глубину 10-12 см.
Применение полицевой обработки на фоне органо-минерального удобрения, предусматривающий оставление в поле соломы предшественника, внесение N10 на тонну соломы на фоне N30Р30К30, обеспечивает урожайность зерна ячменя ярового - 3,91 т/га. За проведение безотвальной обработки почвы урожайность зерна снижается на 3-12% по сравнению со вспашкой.
По полицевой и плоскоризной системе основной обработки почвы на обоих фонах удобрения получены следующие лучшие показатели качества зерна, как натура зерна и масса 1000 семян.
Самую высокую условно чистую прибыль и уровень рентабельности (118%) получено по плоскоризной системе основной обработки почвы на органо-минеральном фоне удобрения. Проведение дискования приводит к снижению на 31% уровня рентабельности по сравнению с плоскоризным рыхлением.
Дальнейшие исследования следует сосредоточить на изучении эффективности применения соломы с деструкторами в системах удобрения ячменя ярового в зависимости от способа основной обработки почвы при различных погодных условиях.2019-01-01T00:00:00ZВплив абіотичних факторів на продуктивність сортів жита озимого за органічного виробництва
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9951
Название: Вплив абіотичних факторів на продуктивність сортів жита озимого за органічного виробництва
Авторы: Ключевич, М. М.; Klyuchevych, M.; Столяр, С. Г.; Stolyar, S.; Гриценко, О. Ю.; Hrytsenko, O.
Аннотация: Зерно – це одне із джерел багатства нашої держави і гарант продовольчої безпеки. Зернові культури займають провідне місце у світовому землеробстві та в Україні. Значення розвитку зернового господарства, як стратегічної галузі зумовлюється сталим попитом і високою потребою людей у споживанні продуктів харчування, виготовлених із зерна [1].2019-01-01T00:00:00ZМоніторинг сегетальної рослинності в агроценозі картоплі
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9935
Название: Моніторинг сегетальної рослинності в агроценозі картоплі
Авторы: Саюк, О. А.; Sayuk, O.; Трояченко, Р. М.; Troyachenko, R.; Павлюк, І. О.; Pavlyuk, I.
Аннотация: Забур’яненість посівів є одним із найбільш негативних факторів, які впливають на урожайність і якість сільськогосподарських культур внаслідок їх гострої конкуренції за елементи живлення. Середньорічні світові втрати від бур’янів урожаю зерна пшениці озимої становлять 24 %, кукурудзи – 29 %, цукрових буряків – 37 % і картоплі – 23 %. Сформувавшись у процесі багатовікової історії розвитку – сучасні популяції бур’янів набули властивостей, які допомагають їм протистояти інтенсивному антропогенному впливу [2, 8].2019-01-01T00:00:00ZУрожайність ромашки лікарської залежно від строків сівби та удобрення в умовах змін клімату
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9783
Название: Урожайність ромашки лікарської залежно від строків сівби та удобрення в умовах змін клімату
Авторы: Мойсієнко, В. В.; Moisiienko, V.; Мойсеенко, В. В.; Назарчук, О. П.; Nazarchyk, O.
Аннотация: На ринку лікарських рослин України нині спостерігається дефіцит ромашки лікарської. Збільшення її виробництва та отримання прибутків від реалізації лікарської сировини можливе за використання нових напрацювань в селекції та адаптивних технологій вирощування цієї культури в умовах глобальних змін клімату. Проведені наукові дослідження в різних регіонах нашої країни та за кордоном свідчать, що урожайність ромашки та вміст біологічно активних речовин у ній залежать від генетичних особливостей сорту, типу ґрунту, кліматичних факторів, строків та способів сівби, удобрення тощо. Метою наших досліджень було установлення закономірностей формування урожайності ромашки лікарської сорту Перлина Лісостепу залежно від елементів технології вирощування в агроекологічних умовах Полісся, де недостатньо вивчене це питання. Нами установлено, що осінній посів даної культури має значно вищі показники врожайності, ніж весняний. Це пояснюється тим, що культура має більший вегетаційний період, тому краще засвоює добрива у післяпосівний період, а на момент весняного відростання швидко нарощує масу та має перевагу над бур’янами. Урожайність сирої маси квіток коливається за варіантами удобрення від 0,7 до 1,4 т/га, а сухої маси, відповідно, від 0,3 до 0,7 т/га. Кращі погодні умови у період сівби та формування генеративних органів рослин ромашки склалися у 2018 р. За осіннього строку сівби (вересень) було більше тепла. Середньомісячна температура повітря квітня, травня та червня значно перевищувала середню багаторічну норму. У середньому за два роки досліджень максимальну урожайність сирої маси квіток ромашки 1,3 т/га та сухої маси 0,65 т/га отримали на варіанті з внесенням N16P16K16 (в основне удобрення). Рослини ромашки гарно реагують на листкове підживлення N10, яке забезпечило 1,2 т/га та 0,6 т/га сировини. За весняного терміну сівби урожайність знаходилася у межах 0,5–1,1 т/га сирої маси і, відповідно, 0,2–0,6 т/га сухої маси квіток. Удобрені варіанти не поступалися один одному за урожайністю сирої лікарської сировини. Застосування добрив згідно зі схемою досліду підвищувало урожайність готової лікарської сировини на 0,1–0,3 т/га.; On the market of medicinal plants of Ukraine there is a deficiency of chamomile. Increasing its production and obtaining profits from the sale of medicinal raw materials is possible through the use of new breeding practices and adaptive technologies for growing this crop in the context of global climate change. The conducted scientific researches in different regions of our country and abroad show that the yield of chamomile and the content of biologically active substances in it depend on genetic features of a variety, type of soil, climatic factors, dates and methods of sowing, fertilization, etc. The purpose of our research was to establish the regularities of the formation of the Perlyna Lisostepu chamomile variety yield, depending on the elements of the technology of cultivation in the agro-ecological conditions of Pollyssya, where this question is not sufficiently studied. We have found that the autumn sowing of this culture has significantly higher yields than spring sowing. This is due to the fact that culture has a larger vegetation period, and therefore it is better to assimilate fertilizers in post-sowing period, and at the time of spring regrowth, it is rapidly increasing the weight and gaining superiority over weeds. The yield of raw mass of flowers varies from 0,7 to 1,4 t/ha depending on the fertilizer, and the dry mass, respectively, from 0,3 to 0,7 t/ha. The best weather conditions in the period of sowing and the formation of generative organs of chamomile plants were in 2018. During the autumn sowing season (September) there was more heat. The average monthly air temperature in April, May and June significantly exceeded the average multi-year norm. On average, over two years of research, the maximum yield of crude mass of chamomile flowers was 1,3 t/ha and dry mass of 0,65 t/ha was obtained with the addition of N16P16K16 (to the main fertilizer). Chamomile plants respond well to the N10 foliar feeding which provided 1,2 t/ha and 0.6 t/ha of raw material. During spring sowing, the yield was in the range of 0,5–1,1 t/ha of raw mass and, respectively, 0,2–0,6 t/ha of dry mass of flowers. Fertilized options were not inferior to each other in yield of medicinal raw material. Application of fertilizers according to the experimental scheme increased the yield of finished medicinal raw materials by 0,1–0,3 t/ha.; На рынке лекарственных растений Украины сегодня наблюдается дефицит ромашки. Увеличение ее производства и получение доходов от реализации лекарственного сырья возможно при использовании новых направлений в селекции и адаптивных технологий выращивания этой культуры в условиях глобальных изменений климата. Проведенные научные исследования в разных регионах нашей страны и за рубежом свидетельствуют, что урожайность ромашки и содержание биологически активных веществ в ней зависят от генетических особенностей сорта, типа почвы, климатических факторов, сроков и способов посева, удобрений и т. д. Целью наших исследований было установить закономерности формирования урожайности ромашки лекарственной сорта «Перлина Лісостепу» в зависимости от элементов технологии выращивания в агроэкологических условиях Полесья, где недостаточно изучен этот вопрос. Нами установлено, что осенний посев данной культуры имеет значительно высшие показатели урожайности, чем весенний. Это объясняется тем, что культура имеет более длительный вегетационный период, а поэтому лучше использует удобрения в послепосевной период, а на момент весеннего отрастания лучше наращивает массу и преобладает над сорняками. Урожайность сырой массы соцветий за вариантами удобрений находится в пределах от 0,7 до 1,4 т/га, а сухой массы соответственно от 0,3 до 0,7 т/га. Лучшие погодные условия в период посева и формирования генеративных органов растений ромашки сложились в 2018 г. При осеннем посеве (сентябрь) было больше тепла. Среднемесячная температура воздуха апреля, мая и июня значительно превышала среднюю многолетнюю норму. В среднем за два года исследований максимальную урожайность сырой массы соцветий ромашки 1,3 т/га и сухой массы 0,65 т/га получили на варианте с внесением N16P16K16 (в основное удобрение). Растения ромашки хорошо отзываются на внекорневую подкормку N10, которая обеспечила 1,2 т/га и 0,6 т/га сырья. При весеннем сроке посева урожайность находилась в пределах 0,5–1,1 т/га сырой массы и, соответственно, 0,2–0,6 т/га сухой массы соцветий. Удобренные варианты не уступали друг другу по урожайности сырого сырья. Применение удобрений повышало урожайность готового лекарственного сырья на 0,1–0,3 т/га.2019-01-01T00:00:00ZПродуктивність люпину вузьколистого залежно від добрив на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9775
Название: Продуктивність люпину вузьколистого залежно від добрив на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах
Авторы: Ткачук, В. П.; Tkachuk, V.; Котельницька, Г. М.; Kotelnytska, G.; Котельницькая, А. Н.; Тимощук, Т. М.; Tymoshchuk, T.; Тимощук, Т. Н.; Саюк, О. А.; Sayuk, O.; Саюк, А. А.
Аннотация: У статті наведено результати досліджень щодо впливу основного удобрення та позакореневого підживлення на урожайність зерна люпину вузьколистого в умовах Полісся України. Дослідження проводили впродовж 2016–2018 рр. на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах.
Середньомісячні температури повітря та суми опадів в основні фенологічні фази люпину вузьколистого мали істотні відхилення від середньобагаторічних показників. Встановлено, що погодні умови різнилися за роками досліджень та мали істотний вплив на ріст і розвиток рослин та формування продуктивності люпину вузьколистого. Рослини за період досліджень не відчували нестачі тепла, але зазнавали негативного впливу від низької вологозабезпеченості в 2016 та 2018 роках, що призвело до погіршення умов їх росту і розвитку та зниження урожайності зерна люпину вузьколистого.
Встановлено, що урожайність зерна люпину вузьколистого на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті впродовж трьох років досліджень коливалася від 0,98 т/га до 2,54 т/га залежно від системи удобрення та погодних умов за вегетаційний період.
Внесення різних видів мінеральних добрив в нормі N30P60K60 під основний обробіток грунту в середньому за 2016–2018 рр. дало змогу отримати урожайність зерна люпину вузьколистого на 0,12–0,26 т/га вищий, порівняно з контролем (без добрив). Позакореневе підживлення люпину вузьколистого у фазу бутонізації комплексом добрив Кристалон, кр., Сульфат магнію, гр. та Гуміфілд, в.г. забезпечило підвищення урожайності зерна на 37–64% відносно контролю та залежно від фону основного удобрення. Найвищу урожайність зерна люпину вузьколистого сорту Переможець в середньому за три роки (2,19 т/га) отримано за комплексного позакореневого підживлення посівів Кристалоном, кр., Сульфатом магнію, гр. та Гуміфілдом, в.г на фоні основного удобрення N30Р60К60, що передбачає внесення мінерального добрива Арві з нормою 300 кг/га.; The article provides the investigation results as for the impact of a main fertilizer and foliage application upon the yield capacity of blue lupin grains under conditions of Ukrainian Polissia. The investigation was carried out within 2016–2018 on soddypodzolicsandy loam soils.
The average monthly air temperature and the depth of precipitation during the main phenological phaseof blue lupindiffered markedly fromthe long-time average annualcharacteristics. The paper proves that theweather conditions within the reference period and considerably affected the growth, development, and the productivity of blue lupin. The plants had enough warmth but suffered from the adverse effect of poorwater availability in 2016 and 2018 that triggered the deterioration of the growth, development as well as the productivity of blue lupin.
According to the research, the yield capacity of blue lupin on soddypodzolicsandy loam soils during the three years fluctuated within 0,98–2,54 tons per hectaredue tothe fertilizing system and climate conditions during the vegetational season.
The application of various mineral fertilizers in 2016–2018 with respect to the norm N30P60K60 during the main tilling made it possible to gather a crop of blue lupin grains within 0,12–0,26 tons per hectare, much higher results in comparison with the control (without fertilizers). Bluelupinfoliage application during bud-formation period with the fertilizing complex of Crystalon, Calcined Kieserite, Humifield increased the harvest by 37–64% with regard tothe control and depending on the background of the main fertilizer. The highest productivity of blue lupin (Peremozhets breed, 2,19 tons per hectare) within the three-year period was obtained due to the complex foliage application with Crystalon, Calcined Kieserite, Humifield on the background of the main fertilizer N30P60K60 which involves the application of mineral fertilizer Arvi in amounts of 300 kg per hectare.; В статье приведены результаты исследований влияния основного удобрения и внекорневой подкормки на урожайность зерна люпина узколистного в условиях Полесья Украины. Исследования проводили в течение 2016–2018 гг. на дерново-середньоподзолистых супесчаных почвах.
Среднемесячные температуры воздуха и суммы осадков в основные фенологические фазы люпина узколистного имели существенные отклонения от среднемноголетних показателей. Установлено, что погодные условия отличались по годам исследований и оказали существенное влияние на рост и развитие растений и формирования продуктивности люпина узколистного. Растения за период исследований не испытывали недостатка тепла, но страдали от негативного влияния низкой влагообеспеченности в 2016 и 2018 годах, что привело к ухудшению условий их роста и развития, а также снижения урожайности зерна люпина узколистного.
Установлено, что урожайность зерна люпина узколистного на дерново-подзолистой супесчаной почве в течение трех лет исследований колебалась от 0,98 т/га до 2,54 т/га в зависимости от системы удобрения и погодных условий за вегетационный период.
Внесение различных видов минеральных удобрений в норме N30P60K60 под основную обработку почвы в среднем за 2016–2018 гг. позволило получить урожайность зерна люпина узколистного на 0,12–0,26 т/га выше по сравнению с контролем (без удобрений). Внекорневую подкормку люпина узколистного в фазу бутонизации комплексом удобрений Кристалон, кр., Сульфат магния, гр. и Гумифилд, в.г. обеспечило повышение урожайности зерна на 37–64 % относительно контроля и в зависимости от фона основного удобрения. Наивысшую урожайность зерна люпина узколистного сорта Победитель в среднем за три года (2,19 т/га) получено при комплексной внекорневой подкормке посевов Кристалон, кр., Сульфат магния, гр. и Гумифилд, в.г на фоне основного удобрения N30Р60К60, что предосматривает внесение минерального удобрения Арви, в.г. в норме 300 кг/га.2019-01-01T00:00:00ZЕфективність застосування біопрепаратів в агроценозі люпину вузьколистого за органічної технології вирощування
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9306
Название: Ефективність застосування біопрепаратів в агроценозі люпину вузьколистого за органічної технології вирощування
Авторы: Котельницька, Г. М.; Котельницкая, А. Н.; Kotelnytska, A.; Саюк, О. А.; Саюк, А. А.; Sayuk, O.; Тимощук, Т. М.; Тимощук, Т. Н.; Tymoshchuk, T.
Аннотация: Застосування інтенсивних агротехнологій призвело до погіршення екологічних умов росту й розвитку сільськогосподарських культур. Наразі проблема охорони довкілля від забруднення синтезованими хімічними речовинами, що застосовуються у процесі діяльності людини, попередження деградації за інтенсивного ведення сільського господарства та поліпшення стану здоров’я населення є актуальною.; Применение интенсивных агротехнологий привело к ухудшению экологических условий роста и развития сельскохозяйственных культур. Сейчас проблема охраны окружающей среды от загрязнения синтезированными химическими веществами, применяемыми в процессе деятельности человека, предупреждение деградации при интенсивном ведении сельского хозяйства и улучшение состояния здоровья населения является актуальной.; The use of intensive agrotechnologies has led to a deterioration of the ecological conditions of growth and development of crops. At present, the problem of environmental protection from pollution by synthesized chemicals used in the process of human activities, prevention of degradation for intensive farming and improving the health of the population is relevant.2018-01-01T00:00:00ZПосівні якості насіння жита озимого залежно від обробки біологічними препаратами
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9280
Название: Посівні якості насіння жита озимого залежно від обробки біологічними препаратами
Авторы: Ключевич, М. М.; Kliuchevych, M.; Гриценко, О. Ю.; Hrytsenko, O.; Мельничук, А. О.; Melnychuk, A.; Савчук, О. І.; Savchuk, O.
Аннотация: У сучасних умовах розвитку аграрного виробництва особливо актуальним є пошук шляхів зменшення пестицидного навантаження на біоценози та підвищення екологічної безпеки природного середовища. Саме біологізація землеробства виступає як один із таких шляхів, що базується на принципах стійкого розвитку екосистем. Перехід країни на біологічні основи ведення сільського господарства, створення та розширення безпечних агроекосистем за використання відповідних альтернативних технологій збільшує можливості виробництва екологічно безпечної, конкурентоспроможної продукції.2018-01-01T00:00:00ZНайпоширеніші грибні хвороби жита озимого в Поліссі України
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8800
Название: Найпоширеніші грибні хвороби жита озимого в Поліссі України
Авторы: Ключевич, М. М.; Kluchevich, М.; Гриценко, О. Ю.; Hrytsenko, О.; Гриценко, А. Ю.
Аннотация: Проведено маршрутні обстеження посівів жита озимого в поліській зоні України та з’ясовано фітосанітарний їх стан. Відзначено, що зміни в агрокліматичних умовах та природні еволюційні процеси в популяціях збудників хвороб збільшують їх генетичну і трофічну різноманітність, посилюючи шкідливість як поширених фітопатогенів, так і тих, які раніше не мали практичного значення. За результатами польових та лабораторних досліджень встановлено структуру видового складу збудників хвороб жита озимого. Визначено, що домінуючими у Поліссі України є грибні хвороби: бура листкова іржа, септоріоз листя, борошниста роса та кореневі гнилі. Тоді як незначного поширення в агроценозах культури набули снігова пліснява, фузаріоз колоса та ріжки. Висвітлено біологічні особливості їх розвитку, симптоми ураження рослин та шкідливість. Зазначено, що ступінь ураження жита озимого збудниками хвороб є наслідком недотримання основних складових технології вирощування культури, що вимагає вдосконалення методів і способів обмеження їх розвитку.; Routes surveys of winter rye sowings were conducted in poliska zone of Ukraine and their phytosanitary condition was found out. It is marked that changes in agroclimatic conditions and natural evolutionary processes in pathogens of diseases populations increase their genetic and trophic diversity, reinforcing harmfulness of both common phytopathogens and those which didn't have practical value earlier. The structure of winter rye species of pathogens of diseases composition is established based on results of field and laboratory studies. It is determined that predominant fungal diseases in Ukrainian Polissya are: brown leaf rust, septophoresis, powdery mildew and root rots. While snow mold, fusarium of spike and horn got minor spread in agrocenoses of the crop. Biological peculiarities of their development, symptoms of plants lesion and harmfulness are highlighted. It is mentioned that the degree of winter rye damage with pathogens of diseases is a consequence of non-compliance with the basic components of crop cultivation technology, that demands improvement of methods and ways of limitation of their development.; Проведены маршрутные обследования посевов ржи озимой в полесской зоне Украины и выяснено фитосанитарное их состояние. Отмечено, что изменения в агроклиматических условиях и природные эволюционные процессы в популяциях возбудителей болезней увеличивают их генетическое и трофическое разнообразие, усиливая вредность как распространенных фитопатогенов, так и тех, которые ранее не имели практического значения. По результатам полевых и лабораторных исследований установлена структура видового состава возбудителей болезней ржи озимой. Определено, что доминирующими в Полесье Украины является грибные болезни: бурая листовая ржавчина, септориоз листьев, мучнистая роса и корневые гнили. Тогда как незначительное распространение в агроценозах культуры получили снежная плесень, фузариоз колоса и спорынья. Освещены биологические особенности их развития, симптомы поражения растений и вредоносность. Отмечено, что степень поражения ржи озимой возбудителями болезней является следствием несоблюдения основных составляющих технологии выращивания культуры, поэтому требуется совершенствование методов и способов ограничения их развития.2017-01-01T00:00:00Z