DSpace Общество:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10262
2024-03-28T13:40:26ZОсобливості морфоархітектоніки та морфометрії серця кроля (Oryctolagus Cuniculus L. 1758)
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15202
Название: Особливості морфоархітектоніки та морфометрії серця кроля (Oryctolagus Cuniculus L. 1758)
Авторы: Рагуля, М. Р.; Ragulya, M.; Горальський, Л. П.; Horalskyi, L.; Сокульський, І. М.; Sokulskiy, I.; Колеснік, Н. Л.; Kolesnik, N.
Аннотация: Кролівництво є перспективною галуззю тваринництва, що забезпечує людство дієтичною харчовою продукцією (дієтичне м'ясо) та сировиною тваринного походження (хутро, пух, шкіра). Для повноцінного розведення та вирощування кролів, необхідно постійно володіти параметрами морфофункціонального стану організму тварин за для проведення профілактичних заходів, спрямованих на недопущення та запобігання виникнення заразних та незаразних захворювань. Тому, відомості про морфологічні та фізіологічні показники організму при різних типах вирощування тварин мають як теоретичне, так і практичне значення. Живим організмам притаманні різноманітні процеси життєдіяльності: живлення, кровообіг, дихання, підтримання гомеостазу, розмноження, реакції на зовнішні та внутрішні подразники тощо. Фізіологічна регуляція життєво важливих процесів здійснюється унаслідок скоординованої роботи органів та систем, які тісно взаємодіють між собою, координуючи таким чином морфофункціональну діяльність усього організм. Відомо, що мінливість серця хребетних тварин є загальнобіологічним інтересом та постійно привертає увагу вчених щодо досліджень у норми та при патології.
У статті наведені результати макро- та мікроскопічної будови серця статевозрілих кролів – Oryctolagus Cuniculus l. 1758.
Метою нашого дослідження за умов відносної норми, було встановити морфологічні показники серця кроля каліфорнійської породи за допомогою застосування анатомічних, гістологічних, морфомтричних та статистичних методів. Розтин трупів та морфологічне дослідження тварин (n=5) проводилось у лабораторії патоморфології факультету ветеринарної медицини Поліського національного університету з дотриманням вимог міжнародних принципів «Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, які використовують в експерименті та інших наукових цілях».
За допомогою морфометричних досліджень лінійних параметрів серця, індекс розвитку відповідного органна становить 145,8±4,16%, тому серце у таких тварин розширено-вкороченого типу. За гістологічного дослідження, міокард серця утворений м'язовими клітинами (кардіоміоцитами), що формують єдиний масив м'язових волокон, з'єднаних в сітку, а також вставних дисків, що є межами між клітинами. Кардіоміоцити мають різну товщину та довжину. У кролів вони щільно прилягають один до одного.
За результатами морфометрії, кардіоміоцити, залежно від їх морфотопографії: лівий, правий шлуночки та передсердя мають неоднозначні цитометричними характеристики. При цьому, кількісні значення кардіоміоцитів лівого шлуночка міокарду серця, значно більші, ніж правого. Так, середня довжини кардіоміоцитів лівого шлуночка достовірно (р≤0,05) у 1,29 рази є більшою ніж правого і становить – 56,14±1,81 мкм, відповідно ширина кардіоміоцитів, (р≤0,05) у 1,14 рази і дорівнює 8,02±0,112 мкм. Отримані макро- та мікроскопічної результати будови серця статевозрілого кроля доповнюють відомості з морфології серця ссавців у відповідних розділах гістології та видової анатомії і є необхідними для клінічної ветеринарної медицини з розділу кардіології.; Rabbit breeding is a promising branch of animal husbandry that provides mankind with dietary food products (diet meat) and raw materials of animal origin (fur, down, leather). For the full-fledged breeding and raising of rabbits, it is necessary to constantly have the parameters of the morphofunctional state of the animal organism in order to carry out preventive measures aimed at preventing and preventing the occurrence of infectious and non-infectious diseases. Therefore, information about the morphological and physiological indicators of the organism during different types of animal breeding have both theoretical and practical significance. Living organisms are characterized by a variety of vital processes: nutrition, blood circulation, respiration, maintenance of homeostasis, reproduction, reactions to external and internal stimuli, etc. Physiological regulation of vital processes is carried out as a result of the coordinated work of organs and systems that closely interact with each other, thus coordinating the morpho-functional activity of the entire organism. It is known that the variability of the heart of vertebrate animals is of general biological interest and constantly attracts the attention of scientists regarding research in normal and pathological conditions.
The article presents the results of the macro- and microscopic structure of the heart of sexually mature rabbits – Oryctolagus Cuniculus l. 1758.
The purpose of our research, under the conditions of relative normality, was to establish the morphological parameters of the heart of the California breed rabbit using anatomical, histological, morphometric and statistical methods. Autopsies and morphological examination of animals (n=5) were carried out in the pathomorphology laboratory of the Faculty of Veterinary Medicine of the Polish National University in compliance with the requirements of the international principles of the «European Convention for the Protection of Vertebrate Animals Used for Experiments and Other Scientific Purposes».
With the help of morphometric studies of the linear parameters of the heart, the development index of the corresponding organ is 145.8±4.16%, so the heart in such animals is of the expanded-shortened type. According to a histological examination, the myocardium of the heart is formed by muscle cells (cardiomyocytes), which form a single array of muscle fibers connected in a grid, as well as intercalated disks, which are the boundaries between cells. Cardiomyocytes have different thicknesses and lengths. In rabbits, they fit tightly to each other.
According to the results of morphometry, cardiomyocytes, depending on their morphotopography: left, right ventricle and atrium, have ambiguous cytometric characteristics. At the same time, the quantitative values of cardiomyocytes of the left ventricle of the myocardium of the heart are significantly higher than those of the right. Thus, the average length of cardiomyocytes of the left ventricle is reliably (p≤0.05) 1.29 times greater than that of the right and is 56.14±1.81 μm, respectively, the width of cardiomyocytes, (p≤0.05) in 1, 14 times and equal to 8.02±0.112 μm. The obtained macro- and microscopic results of the structure of the heart of a sexually mature rabbit complement the information on the morphology of the heart of mammals in the relevant sections of histology and species anatomy and are necessary for clinical veterinary medicine from the section of cardiology.2023-01-01T00:00:00ZPeculiarities of organometry and morphoarchitectonics of the heart of the Domestic ram (Ovis aries L., 1758)
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15201
Название: Peculiarities of organometry and morphoarchitectonics of the heart of the Domestic ram (Ovis aries L., 1758)
Авторы: Horalskyi, L.; Горальський, Л. П.; Ragulya, M.; Рагуля, М. Р.; Kolesnik, N.; Колеснік, Н. Л.; Sokulskiy, I.; Сокульський, І. М.
Аннотация: Today, cardiovascular diseases are the dominant diseases of animals, which most often lead to their death both in Ukraine and worldwide. Therefore, morphological studies of the heart at the cellular, tissue, and organ levels are essential in clinical cardiology for in vivo ultrasound diagnosis of functional and organic heart lesions. The aim of the study was to perform a histological and cytomorphometric assessment of the morphological structures of the sheep heart using macroscopic, histological, and morphometric methods. Using morphological methods, the hearts of sexually mature clinically healthy animals (n=5) belonging to the class Mammalia – Mammals, species Ovis aries L., 1758 – domestic sheep (ram) were studied. The absolute and relative heart weights of mature sheep were determined, which are, respectively, 208.4±9.82 g and 0.44±0.007%, and the weight without epicardial fat is 175.0±8.17 g. The heart of sheep, according to the development index (145.5±4.02%), belongs to the expanded-shortened anatomical type. The most developed components are the ventricles. At the same time, the ratio of the mass of the heart ventricles to its net mass is 1:0.78, respectively, the ratio of the mass of the atria is 1:0.22, and the ratio of the mass of the atrial myocardium to the mass of the ventricular myocardium is 1:0.29. The largest volume was found in the cardiomyocytes of the left ventricle – 3982.99±423.96 μm3, the smaller – in the right ventricle – 2463.02±318.04 μm3 and the smallest – in the atrial cardiomyocytes – 1215.93±176.94 μm3. The volumes of cardiomyocyte nuclei in the left (53.42±5.18 μm3), right (52.85±4.33 μm3) ventricles and atria (50.16±4.57 μm3) were almost identical. Nuclear-cytoplasmic ratio was the lowest in cardiomyocytes of the left ventricle – 0.0136±0.0062, slightly higher in cardiomyocytes of the right ventricle – 0.0219±0.0079 and the highest – 0.0430±0.0096 in atrial cardiomyocytes. The obtained results on the macroand microscopic structure of the heart of bighorn sheep (Ovis aries L., 1758) complement the information on the morphology of the sheep heart in the relevant sections of histology and comparative anatomy and are necessary for clinical cardiology.; На сьогодні домінуючими хворобами тварин є серцево-судинні захворювання, які найчастіше призводять до їх загибелі як в Україні, так і в усьому світі. Тому морфологічні дослідження серця на клітинному, тканинному та органному рівнях є необхідними у клінічній кардіології для прижиттєвої ультразвукової діагностики функціональних та органічних уражень серця. Мета роботи – за допомогою макроскопічних, гістологічних, морфометричних методів досліджень здійснити гісто- та цитоморфометричну оцінку морфологічних структур серця овець. З використанням морфологічних методів досліджено серце статевозрілих клінічно здорових тварин (n=5), які належать до класу Mammalia – Ссавці, виду Ovis aries L., 1758 – баран (вівця) свійський. Обґрунтовано абсолютну та відносну масу серця статевозрілих овець, що становить, відповідно, 208,4±9,82 г і 0,44±0,007 %, масу без епікардіального жиру – 175,0±8,17 г. Серце овець відповідно за індексом розвитку (145,5±4,02 %) відноситься до розширено-вкороченого анатомічного типу. Розвинутішими складовими є шлуночки. При цьому, коефіцієнт відношення маси шлуночків серця до його чистої маси дорівнює 1:0,78, відповідно коефіцієнт відношення маси передсердь становить – 1:0,22, а коефіцієнт відношення маси міокарду передсердь до маси міокарду шлуночків дорівнює 1:0,29. Найбільший об'єм встановлено у кардіоміоцитів лівого шлуночка – 3982,99±423,96 мкм3, менший – правого 2463,02±318,04 мкм3 і найменший – у кардіоміоцитів передсердь – 1215,93±176,94 мкм3. Об'єми ядер кардіоміоцитів у лівому (53,42±5,18 мкм3), правому (52,85±4,33 мкм3) шлуночках серця та його передсердях (50,16±4,57 мкм3) майже однакові. Ядерно-цитоплазматичне відношення найменше у кардіоміоцитів лівого шлуночка – 0,0136±0,0062, дещо більше у кардіоміоцитів правого – 0,0219±0,0079 і найбільше – 0,0430±0,0096 у кардіоміоцитах передсердь. Отримані результати щодо макрота мікроскопічної будови серця барана свійського (Ovis aries L., 1758) доповнюють відомості з морфології серця овець у відповідних розділах гістології та порівняльної анатомії і є необхідними для клінічної кардіології.2023-01-01T00:00:00ZMorphology and specifics of morphometry of lungs and myocardium of heart ventricles of cattle, sheep and horses
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15200
Название: Morphology and specifics of morphometry of lungs and myocardium of heart ventricles of cattle, sheep and horses
Авторы: Horalskyi, L.; Горальський, Л. П.; Ragulya, М.; Рагуля, М. Р.; Glukhova, N.; Глухова, Н. М.; Sokulskiy, I.; Сокульський, І. М.; Kolesnik, N.; Колеснік, Н. Л.; Dunaievska, O.; Дунаєвська, О. Ф.; Gutyj, B.; Гутий, Б. В.; Goralska, I.; Горальська, І. Ю.
Аннотация: Respiratory organs and cardiovascular system are interconnected and perform extremely vital functions of the organism, the main goals being performing gas exchange with the environment and emitting carbon dioxide produced in the organism into the environment. Therefore, we carried out comparative histo- and cytomorphometric evaluation of morphological structures of the heart and lungs of cattle, sheep and horses. Using complex methods of research, we determined specifics of microscopic structure and histometric parameters of parenchyma of the lungs and myocardium of the ventricles of the hearts of clinically healthy animals in species aspect – cattle, sheep and horses. The studies revealed that the histoarchitectonics of the studied animals were similar in structure, characteristic of other species of agricultural mammals, and distinct morphometric peculiarities of their histostructures. The study indicated that the respiratory zone of the lungs is most developed in horses. This parameter was lower in ruminants – cattle and sheep. Connective tissue septum of parenchyma of lungs was better expressed in cattle and sheep, and less in horses. At the same time, mean volume of lung alveoli in clinically healthy animals varied: being highest in horses – 699 ± 106 thou µm3, then cattle – 337 ± 43 thou µm3 and sheep – 158 ± 37 thou µm3. Such variation in histometric parameters of parenchyma of the lungs in experimental animals indicates adaptive specifics of the organism of animals in terms of living conditions. Therefore, the respiratory zone was most developed in the lungs of horses, animals that experience significant physical and physiological load on corresponding organs and systems. As a result of histometric studies of myocardium, we determined patterns of sizes of thickness of its cardiomyocytes and volume of their nuclei. We determined that in myocardium of the heart ventricles, in the same microscope field of view, cardiomyocytes of varying thicknesses occur. At the same time, thickness of cardiomyocytes, their mean volume of nuclei in the ventricle myocardium were expressed the most in cattle, then in horses and sheep, and their histometric parameters in myocardium of the left ventricle of the heart in the experimental animals were higher than in the right one. Therefore, thickness of cardiomyocytes of the left ventricle in cattle equaled 14.06 ± 0.41 µm, and volume of nuclei of cardiomyocytes respectively 124.55 ± 7.99 µm3. Similar changes in such parameters of histometry were found in sheep and horses. We attribute such varying histometric parameters of the thickness of cardiomyocytes and volume of their nuclei in myocardium of the left ventricle of the heart in experimental animals, compared with such parameters in the right ventricle, to the activities of the ventricles (the left one generally functions as a pump, right one – as a volumetric) and functional specifics of this myocardium tissue, which is capable of spontaneous rhythmic contractions, resulting in blood flow in the vessels: cardiomyocytes of the left ventricle carry greater load, promoting blood flow in vessels of greater (somatic) blood circulation, respectively cardiomyocytes of the right ventricle – less load, promoting blood flow in vessels of lesser (pulmonary) blood circulation.; Органи дихання та серцево-судинна система, взаємопов'язані між собою та виконують в організмі надзвичайно важливі функції для життєдіяльності організму, основною яких є забезпечення газообміну шляхом вдихання повітря із довкілля та виділення у зовнішнє середовище вже утвореного в організмі вуглекислого газу. Тому, була здійснена гісто- та цитоморфометрична оцінка морфологічних структур серця та легень у великої рогатої худоби, овець та коней в порівняльному аспекті. За результатами комплексних методів досліджень з'ясовано особливості мікроскопічної будови та гістометричні параметри паренхіми легень та міокарду шлуночків серця клінічно здорових тварин у видовому аспекті – великої рогатої худоби, овець та коней. З'ясовано, що їх гістоархітенконікау дослідних тварин, має подібну будову, властиву іншим видам свійських тварин класу «ссавці» та характерні морфометричні особливості їхгістоструктур.Встановлено, що респіраторна (дихальна) частина легень найбільш розвинута у коней. У жуйних – великої рогатої худоби та овець,такий показник менший. Сполучнотканинна основа паренхіми легень, більш виражена у великої рогатої худоби та овець і, менше у коней. При тім середній об'єм легеневих альвеол у клінічно здорових тварин різний: більший у коней – 699,8 ±106,42 тис. мкм3, потім у великої рогатої худоби – 336,89 ±42,52 тис. мкм3 та овець – 158,12 ± 37,4 тис. мкм3. Такі неоднозначні гістометричні параметри паренхіми легень у дослідних тварин, вказують на адаптаційні особливості організму тварин до умов існування, у результаті чого, найбільш розвинута респіраторна частина легень виявляється у коней, тварин, яким властиві значні фізичні та фізіологічні навантаження на відповідні органи і системи. У результаті гістометричних досліджень міокарду з'ясовані певні закономірності розмірів товщини його кардіоміоцитів та об'єму їх ядер. Встановлено, що у міокарді шлуночків серця, в одному й тому ж полі зору мікроскопа, трапляються кардіоміоцити різної товщини. При цьому товщина кардіоміоцитів, їх середній об'єм ядер у міокарді шлуночків, найбільш виражені у великої рогатої худоби, потім у коней та овець, а їх гістометричні показники у міокарді лівого шлуночка серця у дослідних тварин більші ніж такі у правого.Так, у великої рогатої худоби, товщина кардіоміоцитів лівого шлуночка дорівнює – 14,06 ± 0,41 мкм, об'єм ядеркардіоміоцитів відповідно 124,55 ± 7,99 мкм3. Аналогічні зміни таких параметрів гістометрії виявлено у овець та коней.Такі неоднозначні гістометричні параметри товщини кардіоміоцитів, об'єму їх ядер міокарду лівого шлуночка серця у дослідних тварин,щодо таких показників у правому шлуночку, ми пов'язуємоз діяльністю шлуночків (лівий функціонує, в основному, як насос, правий – як об'ємний) та функціональними особливостями даної тканими міокарду, здатної до спонтанних ритмічних скорочень, внаслідок чого відбувається рух крові по судинам: кардіоміоцити лівого шлуночка виконують більше навантаження, сприяючи руху крові по судинам великого (соматичного) кола кровообігу, відповідно, кардіоміоцити правого шлуночка – менше навантаження, сприяючи руху крові по судинаммалого (легеневого) кола кровообігу.2022-01-01T00:00:00ZМорфологічні та морфометричні особливості будови серця великої рогатої худоби
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15199
Название: Морфологічні та морфометричні особливості будови серця великої рогатої худоби
Авторы: Горальський, Л. П.; Goralskyi, L.; Рагуля, М. Р.; Ragulya, М.; Сокульський, І. М.; Sokulskyi, I.; Колеснік, Н. Л.; Kolesnik, N.; Горальська, І. Ю.; Goralska, I.
Аннотация: У науковій статті подані результати макро- та мікроскопічної будови серця великої рогатої худоби на органному, тканинному та клітинному рівнях. Для їх проведення шматочки відібраного матеріалу (n = 5) піддавали фіксації у 10–12 %-ому водному розчині нейтрального формаліну з наступною заливкою його у парафін. З парафінових блоків виготовляли гістологічні зрізи на санному мікротомі МС–2 завтовшки не більше 10 мкм. Для дослідження морфології клітини, проведення морфометричних досліджень та для отримання оглядових препаратів застосовували фарбування гістозрізів гематоксиліном і еозином та за методом Гейденгайна. Гістоархітектоніку структурних частин серця (шлуночки, передсердя) та їх морфометричні параметри досліджували на гістологічних препаратах методом світлової мікроскопії. Уся експериментальна частина наукового дослідження була проведена згідно з вимогами міжнародних принципів «Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, які використовують в експерименті та інших наукових цілях» (Страсбург, 1986 р.). Серце великої рогатої худоби знаходиться у грудній порожнині між обома легенями, спереду діафрагми та зміщене дещо вліво. У ділянці 3–4-го ребра серце прилягає до лівої грудної стінки. Верхівка серця лежить у ділянці 5-го реберного хряща. Абсолютна маса серця у ВРХ становить 2143,27 ± 38,76 г, відносна маса – 0,43 ± 0,006 %. Чиста маса серця без епікардіального жиру, становить 1926,12 ± 31,12 г. При цьому маса лівого шлуночка дорівнює 978,54 ± 19,52 г, маса правого – 554,17 ± 14,21 г, маса обох шлуночків – 1539,08 ± 49,74 г. Маса передсердь була найменшою та становила 397,18 ± 11,21 г. Відповідно коефіцієнт відношення маси шлуночків серця до його чистої маси становить 1:0,8, коефіцієнт відношення маси передсердь до чистої маси серця – 1:0,2, а коефіцієнт відношення маси міокарду передсердь до маси міокарду шлуночків становить 1:0,26. Висота серця становила 23,08 ± 0,11 см, ширина – 13,9 ± 0,18 см, окружність – 38,08 ± 0,9 см. Згідно аналізу таких лінійних промірів, серце у тварин дослідної групи ВРХ характеризується як розширено-вкороченої форми. Стінка серця сформована трьома оболонками – внутрішньою (ендокард), середньою (міокард) і зовнішньою (епікард). Домінуючу масу стінки серця становить м'язова оболонка – міокард, який сформований поперечнопосмугованими мʼязовими волокнами, що побудовані із одноядерних клітин – кардіоміоцитів, які з'єднані між собою у м'язові волокна вставними дисками. лівого шлуночка – 0,0113 ± 0,0068, дещо більшим у правого – 0,0156 ± 0,0054 і найбільшим – 0,0234 ± 0,0058 у кардіоміоцитах передсердь, що пов'язано з особливостями м'язової тканими міокарду, здатної до спонтанних ритмічних скорочень, залежно від їх морфофункціонального навантаження: шлуночки перекачують кров від серця до тіла, виконуючи при тім найбільше навантаження (лівий шлуночок функціонує, в основному, як насос, правий – як об'ємний), передсердя отримують кров, що повертається до серця від тіла тварин, виконуючи при тім менше навантаження.; The paper presents the results of macro- and microscopic structure of cattle heart on the organ-, tissueand cell levels. The samples of the selected material (n = 5) were preserved in a 10–12 % water solution of neutral formaline with its further charging into wax. Histologic sections not more than 10 mkm were made from wax blocks by using a sliding microtome MC-2. Hematoxilin- and eosin staining of histological sections by Heydengine technique was used for studying cell morphology, carrying out morphometrical studies and for receiving review samples. Histoarchitecture of the structural parts of the heart (ventricle and auricle) and their morphometrical parameters were studied on the histological preparations using the light microscopy technique. The experimantal part of the scientific research was carried out in compliance with the requirements of «European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for Experimantal and other Scientific Purposes» (Strussburg, 1986). The cattle heart is located in a thorax between two lungs, in front of a diaphragm and shifted left. In the 3rd–4th rib region the heart adjacents to a thoracic wall. The heart apex is in the 5th rib region. The absolute weight of a cattle heart equals 2143.27 ± 38.76 g, the relative weight equals – 0.43 ± 0.006 %. The net weight of the heart without the epicardial fat equals 1926.12 ± 31.12 g. Herewith, the weight of the aortic ventricle equals 978.54 ± 19.52 g, the weight of the pulmonic ventricle equals 554.17 ± 14.21 g, the weight of both ventricles equals 1539.08 ± 49.74 g. The auricles weight was the least and equaled 397.18 ± 11.21 g. The ratio of the ventricle weight of the heart to its net weight equals 1:0.2, and the ratio of the weight of the auricle myocard to the weight of the ventricle myocard equals 1:0.26. The heart height equaled 23.08 ± 0.11 сm, width – 13.9 ± 0.18 cm and the circumference – 38.08 ± 0.9 cm. According to the analysis of such liniar measurements, the cattle heart in the animals of the experimental group is characterized as that of an enlarged- and short form. The heart wall consists of three sacs – endocardium, myocard and epicardium. The dominating weight of the heart wall is in a muscular layer (myocard), which consists of transversus stripe muscular fibers which are formed on the basis of mononuclear cells – cardiomyocytes which are interlinked into muscular fibers. According to the cytometric analysis of cardiomyocytes, their largest volume – (11225.73 ± 824.42 mkm3) is observed in the aortic ventricle, smaller – (7963.60 ± 627.09 mkm3) – in a pulmonic ventricle and the smallest – (5361.60 ± 583.91 mkm3) in the auricle cardiomyocytes. Herewith, the volumes of cardiomyocytes nuclei in an aortic ventricle (124.55 ± 7.99 mkm3 and in a pulmonuc ventricle (121.67 ± 7.02 mkm3) are nearly the same, and in the auricle cardiomyocytes the nuclei volume is significantly smaller and it equals 101.05 ± 6.04 mkm3 respectively. Such morphometrical parameters of cardiomyocytes and their nuclei are evidenced in their nuclei-cytoplasmatic ratio, which is the smallest in the cardiomyocytes of an aortic ventricle – 0.0113 ± 0.0068, somewhat larger in a pulmonic ventricle – 0.0156 ± 0.0054 and the largest – 0.0234± 0.0058 in the auricle cardiomyocytes, that is connected with the special properties of the muscular tissue of a myocard which is capable of spontaneous rythmic beatings depending on their morphofunctional load: the ventricles pump the blood from the heart to the body performing the gratest load (the aortic ventricle acts a s a pump, and the pulmonic ventricle acts as a container), the auricles receive the blood which returns to the heart from the animal body, performing somewhat smaller load.2021-01-01T00:00:00ZМорфологія гардерової залози курей за вакцинації та застосування Авесстим тм
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10206
Название: Морфологія гардерової залози курей за вакцинації та застосування Авесстим тм
Авторы: Гуральська, С. В.; Guralska, S.; Гуральская, С. В.; Буднік, Т. С.; Budnik, T.; Будник, Т. С.
Аннотация: Використання у ветеринарії імуномодуляторів є перспективним напрямом для стимуляції неспецифічної та специфічної резистентності, створення противірусних ефектів, а також для підвищення збереженості та продуктивності сільськогосподарської птиці. Метою роботи було дослідження впливу препарату Авесстимтм на мікроскопічну будову і морфометричні показники гардерової залози курей за вакцинопрофілактики інфекційного бронхіту. У роботі використано анатомічні, гістологічні, морфометричні та статистичні методи дослідження. Отримані результати вказують на те, що застосування імуномодулятора Авесстим тм у вакцинованих курей впливає на розвиток органа, збільшення загальної площі лімфоїдних утворень, що свідчить про доцільність застосування цього імуномодулятора. Згідно з нашими макроморфологічними дослідженнями встановлено, що абсолютна маса залози у вакцинованих курей 8 та 20-добового віку, яким додавали імуномодулятор, вірогідно зростала у 1,27 (P<0,01) та 1,14 (P<0,05) раза порівняно з тільки вакцинованими. За результатами морфометричних досліджень площа секреторних часточок і лімфоїдних утворень значно більша в залозі курей 40, 90 та 110-добового віку, яким додавали до основного раціону препарат Авесстим тм. Так, у курей 40-добового віку дослідної групи спостерігали вірогідне зростання площі лімфоїдних утворень: у 1,1 раза порівняно з тільки вакцинованими, та в 1,26 раза (P<0,01) порівняно з контролем. Причому, розмір органа значно корелює з розвитком лімфоїдних утворень, оскільки площа часточок секреторного відділу залози курей дослідних груп не відрізняється від показників контрольної групи. Притому, у курей дослідної групи 110-добового віку відбувалося збільшення лімфоїдної тканини та виявляли ділянки проникнення її в секреторну частину залози.
Таким чином, проведені нами дослідження показали, що характер морфологічних, гістологічних та морфометричних змін у гардеровій залозі курей, при вакцинації проти інфекційного бронхіта та застосуванні імуномодулятора Авесстимтм, найбільш виражений у 40 та 90-добовому віці. Застосування препарату Авесстим тм під час вакцинації стимулює формування лімфоїдних вузликів у гардеровій залозі курей 40, 90 та 110-добового віку.; The use of immunomodulators in veterinary medicine is a promising area for stimulating non-specific and specific resistance, creating antiviral effects, as well as for improving the safety and productivity of farm poultry. The aim of the study was to study the effect of Avesstim tm on the microscopic structure and morphometric parameters of the ward gland of chickens for vaccination of infectious bronchitis. Anatomical, histological, morphometric and statistical methods of investigation were used. The results obtained indicate that the use of the Avesstim tm immunostimulant in vaccinated chickens affects the development of the organ, increasing the total area of lymphoid formations, which indicates the feasibility of using this immunomodulator. According to our macromorphological studies, the absolute weight of the gland in vaccinated chickens of 8 and 20 days of age, which were added to the immunomodulator, probably increased 1.27 (P <0.01) and 1.14 (P <0.05) times compared to vaccines only. According to the results of morphometric studies, the area of secretory lobes and lymphoid formations is much larger in the gland of chickens of 40, 90 and 110 days of age, to which the drug Avesstim tm was added to the main diet. Thus, in chickens of 40 days of the experimental group, there was a probable increase in the area of lymphoid formations: 1.1 times compared with vaccinated only, and 1.26 times (P <0.01) compared to the control. Moreover, the size of the organ is significantly correlated with the development of lymphoid formations, since the area of the lobules of the secretory gland of chickens of the experimental groups does not differ from the indicators of the control group. In addition, in chickens in the experimental group of 110 days of age, there was an increase in lymphoid tissue and revealed areas of its penetration into the secretory part of the gland.
Thus, our studies have shown that the character of morphological, histological and morphometric changes in the ward gland of chickens, vaccination against infectious bronchitis and the use of Avesstimm immunomodulator, is most pronounced at 40 and 90 days of age. The use of Avesstim tm during vaccination stimulates the formation of lymph nodes in the dressing gland of chickens 40, 90 and 110 days of age.; Использование в ветеринарии иммуномодуляторов является перспективным направлением для стимуляции неспецифической и специфической резистентности, создания противовирусных эффектов, а также для повышения сохранности и продуктивности птицы. Целью работы было исследование влияния препарата Авесстим тм на микроскопическое строение и морфометрические показатели гардеровой железы кур за вакцинопрофилактики инфекционного бронхита. В работе использованы анатомические, гистологические, морфометрические и статистические методы исследования. Полученные результаты указывают на то, что применение иммуномодулятора Авесстим тм у вакцинированных кур влияет на развитие органа, увеличение общей площади лимфоидных образований, свидетельствует о целесообразности применения этого иммуномодулятора. Согласно нашим макроморфологическим исследованиям установлено, что абсолютная масса железы у вакцинированных кур 8 и 20-суточного возраста, которым добавляли иммуномодулятор, вероятно росла в 1,27 (P <0,01) и 1,14 (P <0,05) раза по сравнению с только вакцинированными. По результатам морфометрических исследований площадь секреторных долек и лимфоидных образований значительно больше в железе кур 40, 90 и 110-суточного возраста, которым добавляли к основному рациону препарат Авесстим тм. Так, у кур 40-суточного возраста исследовательской группы наблюдали достоверное увеличение площади лимфоидных образований: в 1,1 раза по сравнению с только вакцинированными, и в 1,26 раза (P <0,01) по сравнению с контролем. Причем, размер органа значительно коррелирует с развитием лимфоидных образований, поскольку площадь частиц секреторного отдела железы кур опытных групп не отличается от показателей контрольной группы. Притом, у кур опытной группы 110-суточного возраста происходило увеличение лимфоидной ткани и проявляли участки проникновения ее в секреторную часть железы.
Таким образом, проведенные нами исследования показали, что характер морфологических, гистологических и морфометрических изменений в гардеровой железе кур, при вакцинации против инфекционного бронхита и применении иммуномодулятора Авесстим тм, наиболее выраженный в 40 и 90-суточном возрасте. Применение препарата Авесстим тм во время вакцинации стимулирует формирование лимфоидных узелков в гардеровой железе кур 40, 90 и 110-суточного возраста.2020-01-01T00:00:00ZСтійкість патогенних ентеробактерій бджіл до експериментального йодовмісного дезінфектанту «Йодіс Дез №2»
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10205
Название: Стійкість патогенних ентеробактерій бджіл до експериментального йодовмісного дезінфектанту «Йодіс Дез №2»
Авторы: Галатюк, О. Є.; Galatyuk, O.; Галатюк, А. Е.; Романишина, Т. О.; Romanyshyna, T.; Романишина, Т. А.; Лахман, А. Р.; Lakhman, A.; Лисенко, О. М.; Lysenko, O.; Лысенко, О. Н.; Шиманська, В. В.; Shimanska, V.; Шиманская, В. В.
Аннотация: В статті показано активність дії експериментального дезінфектанту щодо патогенних ентеробактерій бджіл. Так як в Україні заборонено використання антибіотиків у бджільництві, то основним завданням для епізоотологів є попередження виникненню інфекційних захворювань у бджіл. Застосування нових дезінфекційних засобів і підвищення ветеринарно-санітарних заходів на пасіках буде сприяти профілактиці ентеробактеріозів бджіл. Встановлено, що основними збудниками ентеробактеріозів бджіл є бактерії виду Klebsiella Рneumoniae, Enterobacter Аerogenes. Метою нашої роботи було визначити вплив йодовмісного дезінфектанту на досліджувані культури ентеробактерій бджіл. Нами було встановлено, що досліджуваний дезінфекційний засіб має значну бактеріостатичну дію на мікроорганізми виду Klebsiella Рneumoniae в концентарціях від нативного до 1:100, та незначний бактерицидний вплив при концентраціях від нативного стану до 1:10. Також було досліджено, що представлений засіб має бактеріостатичну дію на мікроорганізми виду Enterobacter Аerogenes в концентраціях від нативного стану до 1:10, але бактерицидна дія не спостерігалася. Відомо, що важливою умовою для дезінфектантів є збереження його активності протягом тривалого часу. Тому наступним етапом досліджень було визначення стійкості деззасобу в залежності від часу зберігання препарату. Нами було встановлено, що через 14 діб зберігання дезінфектанту його антимікробна активність стрімко падає, особливо до мікроорганізмів виду Enterobacter Аerogenes, де була відсутня як бактеріостатична дія, так і бактерицидна. А на бактерії виду Klebsiella Рneumoniae препарат зберігав незначний бактеріостатичний вплив і діаметр зони пригнічення росту становив 10 та 8 мм (у розведеннях від нативного до 1:5). Показано, що дія експериментального дезінфекційного засобу мала як бактерицидний, так і бактеріостатичний вплив, але він недостатній для здійснення дезінфекції вуликів, рамок та пасічного інвентаря за виникнення ентеробактеріозів на пасіках. Активність основних компонентів деззасобу необхідно покращувати та досліджувати. Також ми рекомендуємо звернути увагу на чинники, від яких залежить потужність протимікробної дії сполук йоду та селену.; The activity of experimental disinfectant against pathogenic bee enterobacteria is shown in the article. Since the use of antibiotics in beekeeping is prohibited in Ukraine, the main task for epizootologists is to prevent the occurrence of infectious bees diseases. The use of new disinfectants and increased veterinary measures on apiaries will contribute to the prevention of bees enterobacteriosis. It has been established that the main causative agents of bee enterobacteriosis are bacteria of the species Klebsiella Pneumoniae, Enterobacter Aerogenes. The aim of our work was to determine the effect of iodine-containing disinfectant on bee cultures of enterobacteriaceae. We found that the disinfectant under study has a significant bacteriostatic effect on Klebsiella Pneumoniae microorganisms at concentrations from 1:100 to native, and a slight bactericidal effect at concentrations from 1:10 to native state. It was also investigated that the present agent has a bacteriostatic effect on Enterobacter Aerogenes microorganisms at concentrations from native state to 1:10, but no bactericidal effect was found. It is known that an important condition for disinfectants is to maintain its activity for a long time. That`s why the next stage of the research was to determine the resistance of the disinfectant depending on the storage time of the drug. We found out that after 14 days of storage of the disinfectant its antimicrobial activity plummets, especially to microorganisms of Enterobacter Aerogenes species, where both bacteriostatic and bactericidal activity were absent. And on bacteria of the Klebsiella Pneumoniae species the drug retained a slight bacteriostatic effect and the diameter of the growth inhibition zone was 10 and 8 mm (in dilutions from native to 1:5). It was shown that the experimental disinfectant effect had both bactericidal and bacteriostatic effects, but it is insufficient for the beehives, frames and beekeeping equipment disinfection in case of enterobacteriosis on apiaries. The activity of the major disinfectant components needs to be improved and investigated. We also recommend to pay attention to the factors that determine the antimicrobial potency of iodine and selenium compounds.; В статье показано активность действия экспериментального дезинфектанта в отношении патогенных энтеробактерий пчел. Так как в Украине запрещено использование антибиотиков в пчеловодстве, то основной задачей для эпизоотологов является предупреждение возникновения инфекционных заболеваний у пчел. Применение новых дезинфицирующих средств и повышения ветеринарно-санитарных мероприятий на пасеках будет способствовать профилактике энтеробактерозов пчел. Установлено, что основными возбудителями энтеробактериозов пчел являются бактерии вида Klebsiella Рneumoniae, Enterobacter Аerogenes. Целью нашей работы было определить влияние йодсодержащего дезинфектанта на исследуемые культуры энтеробактерий пчел. Нами было установлено, что исследуемый дезинфицирующее средство имеет значительное бактериостатическое действие на микроорганизмы вида Klebsiella Рneumoniae в концентарциях от нативного до 1: 100, и незначительное бактерицидное действие при концентрациях от нативного состояния в 1:10. Также было исследовано, что представленное средство имеет бактериостатическое действие на микроорганизмы вида Enterobacter Аerogenes в концентрациях от нативного состояния до 1:10, но бактерицидное действие не наблюдалось. Известно, что важным условием для дезинфектантов является сохранение его активности в течении длительного времени. Поэтому следующим этапом исследований было определение устойчивости дезсредства в зависимости от времени хранения препарата. Нами было установлено, что через 14 дней хранения дезинфектанта его антимикробная активность стремительно падает, особенно к микроорганизмам вида Enterobacter Аerogenes, где отсутствовало как бактериостатическое действие, так и бактерицидное. А на бактерии вида Klebsiella Рneumoniae препарат сохранял незначительное бактериостатическое влияние и диаметр зоны подавления роста составил 10 и 8 мм (в разведениях от нативного до 1: 5). Показано, что действие экспериментального дезинфицирующего средства имеет как бактерицидное, так и бактериостатическое влияние, но он недостаточен для осуществления дезинфекции ульев, рамок и пчеловодного инвентаря при возникновении энтеробактериозов на пасеках. Активность основных компонентов дезсредства необходимо улучшать и исследовать. Также мы рекомендуем обратить внимание на факторы, от которых зависит мощность противомикробного действия соединений йода и селена.2020-01-01T00:00:00ZМорфо-біохімічний склад крові клінічно здорових котів
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10190
Название: Морфо-біохімічний склад крові клінічно здорових котів
Авторы: Горальська, І. Ю.; Horalska, I.; Горальская, И. Ю.; Ковальчук, О. М.; Kovalchuk, O.; Ковальчук, О. Н.; Дубова, О. А.; Dubova, O.
Аннотация: Для правильної, повноцінної та достовірної діагностики захворювань тварин необхідні знання фізіологічних показників стану їх організму, які є дискусійними. Зважаючи, що кров є діагностичним тестом захворювань різного ґенезу, актуальним було вивчення цих та інших показників крові у котів з використанням принципів та методів диспансеризації для тварин. У роботі за результатами проведених лабораторних досліджень крові клінічно здорових котів, було встановлено, що кількість еритроцитів перебувала в межах від 6,9 до 9,5 Т/л. Така відносно велика кількість еритроцитів у котів очевидно зумовлена їх малим розміром 4–6 мкм у діаметрі, що підтверджувалося мікроцитозом, який можна вважати фізіологічним для цього виду тварин. Значення вмісту гемоглобіну у котів перебував в середньому 156,9±13,8 г/л. Кількість лейкоцитів у крові дослідних котів становила в середньому 13,6±2,9 Г/л, в межах 9,6–15,8 Г/л. Функціональний стан печінки у котів характеризував вміст загального білка сироватці крові, що становив 71,2±4,37 г/л. Доповнювали інформацію значення альбумінів, що є фактором забезпечення транспорту білірубіну, гормонів, металів, вітамінів, метаболізму ліпідів тощо, який становив 43,6±2,68 %, і проявлялося стабільністю цієї системи. Особливістю будови та функціонування гепатобіліарної системи у здорових котів є той факт, що білірубін сироватки крові, знаходиться в межах 0,7–4,9 мкмоль/л. Визначення активності ГГТП, ферменту, який розміщений на самій поверхні клітин жовчовивідних шляхів, необхідно виконувати для з’ясування походження гіпербілірубінемії та локалізації патологічного процесу в печінці. При цьому, слід враховувати, що рівень фізіологічних меж активності цього ферменту у здорових котів становить 1,58±0,042 Од/л. Ферменти АЛТ та АСТ, що беруть участь в обміні амінокислот, у сироватці крові котів представлені середніми значеннями активності АЛТ – 16,8±0,84 Од/л та АСТ 19,8±1,16 Од/л, відповідно. Визначення концентрації глюкози в крові у котів є головним тестом, який відображає стан вуглеводного обміну, що у тварин дослідної групи становив 4,03±0,85 ммоль /л, в межах від 3,3 до 4,9 ммоль/л. Стан підшлункової залози характеризує активність в сироватці крові ферменту α-амілази, значення якої у котів знаходилося в межах 500–1950 Од/л. Функціональний стан нирок слід характеризувати за показниками вмісту в сироватці крові котів кретиніну та сечовини, які у здорових котів в середньому становлять креатиніну 121,8±13,6 мкмоль/л та сечовини 8,2±1,3 ммоль/л, відповідно.; For the correct, complete and accurate diagnosis of animal diseases requires knowledge of the physiological indicators of the state of their body, which are debatable. Considering that blood is a diagnostic test of diseases of different genesis, it was relevant to study these and other blood parameters in cats using the principles and methods of animal examination. Laboratory tests of blood of clinically healthy cats revealed that the number of red blood cells ranged from 6.9 to 9.5 T/l. Such a relatively large number of erythrocytes in cats is apparently due to their small size of 4–6 microns in diameter, which was confirmed by microcytosis, which can be considered physiological for this species of animal. The values of hemoglobin content in cats was on average 156.9 ± 13.8 g/l. The number of leukocytes in the blood of experimental cats averaged 13.6 ± 2.9 G/l, within 9.6 – 15.8 G/l. The functional state of the liver in cats was characterized by a total serum protein content of 71.2 ± 4.37 g/l. The value of albumin, which is a factor in ensuring the transport of bilirubin, hormones, metals, vitamins, lipid metabolism, etc., which was 43.6 ± 2.68 %, was supplemented by the stability of this system. A feature of the structure and functioning of the hepatobiliary system in healthy cats is the fact that serum bilirubin is in the range of 0.7–4.9 μmol/l. The activity of GGTP, an enzyme located on the surface of the bile duct cells, must be determined to determine the origin of hyperbilirubinemia and localization of the pathological process in the liver. It should be noted that the level of physiological limits of activity of this enzyme in healthy cats is 1,58 ± 0,042 U/l. The ALT and AST enzymes involved in the exchange of amino acids in the serum of cats are represented by the average values of ALT activity – 16.8 ± 0.84 U/l and AST 19.8 ± 1.16 U/l, respectively. Determination of blood glucose in cats is the main test that reflects the carbohydrate metabolism, which in the animals of the experimental group was 4.03 ± 0.85 mmol/l, ranging from 3.3 to 4.9 mmol/l. The state of the pancreas is characterized by activity in the serum of the enzyme α-amylase, the value of which in cats was in the range of 500–1950 U/l. The functional state of the kidneys should be characterized by the serum content of cats of creatinine and urea, which in healthy cats averages of creatinine 121.8 ± 13.6 μmol/l and urea 8.2 ± 1.3 mmol/l, respectively.; Для правильной, полноценной и достоверной диагностики заболеваний животных необходимы знания физиологических показателей состояния их организма, которые являются дискуссионными. Учитывая, что кровь является диагностическим тестом заболеваний различного генеза, актуальным было изучение этих и других показателей крови у котов с использованием принципов и методов диспансеризации для животных. В работе по результатам проведенных лабораторных исследований крови клинически здоровых кошек, было установлено, что количество эритроцитов находилась в пределах от 6,9 до 9,5 Т/л. Такое относительно большое количество эритроцитов у котов очевидно обусловлена их малым размером 4-6 мкм в диаметре, подтверждалось микроцитозом, который можно считать физиологическим для этого вида животных. Показатели содержания гемоглобина у котов находятся в среднем 156,9 ± 13,8 г/л. Количество лейкоцитов в крови опытных котов составляла в среднем 13,6 ± 2,9 г/л, в пределах 9,6-15,8 г/л. Функциональное состояние печени у кошек характеризовало содержание общего белка сыворотки крови, который составил 71,2 ± 4,37 г/л. Дополняли информацию показатели альбуминов, что являются фактором обеспечения транспорта билирубина, гормонов, металлов, витаминов, метаболизма липидов и т.д., который составил 43,6 ± 2,68%, и проявлялся стабильностью этой системы. Особенностью строения и функционирования пищеварительной системы у здоровых кошек является тот факт, что билирубин сыворотки крови, находится в пределах 0,7-4,9 мкмоль/л. Определение активности ГГТП, фермента, который расположен на самой поверхности клеток желчевыводящих путей, необходимо выполнять для выяснения происхождения гипербилирубинемии и локализации патологического процесса в печени. При этом следует учитывать, что уровень физиологических пределов активности этого фермента у здоровых кошек составляет 1,58 ± 0,042 Ед / л. Ферменты АЛТ и АСТ, участвующих в обмене аминокислот в сыворотке крови кошек представлены средними значениями активности АЛТ - 16,8 ± 0,84 Ед/л и АСТ 19,8 ± 1,16 Ед/л, соответственно. Определение концентрации глюкозы в крови у котов является главным тестом, который отражает состояние углеводного обмена, что у животных опытной группы составил 4,03 ± 0,85 ммоль/л, в пределах от 3,3 до 4,9 ммоль/л. Состояние поджелудочной железы характеризует активность в сыворотке крови фермента α-амилазы, значение которой у котов находилось в пределах 500-1950 Ед/л. Функциональное состояние почек следует характеризовать по показателям содержания в сыворотке крови кошек креатинина и мочевины, которые у здоровых котов в среднем составляют креатинина 121,8 ± 13,6 мкмоль/л и мочевины 8,2 ± 1,3 ммоль/л, соответственно.2019-01-01T00:00:00ZЕфективність застосування Цифлуру® при ентомозах кіз
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10121
Название: Ефективність застосування Цифлуру® при ентомозах кіз
Авторы: Довгій, Ю. Ю.; Dovgii, Yu.; Довгий, Ю. Ю.; Прус, П. М.; Prus, P.
Аннотация: Економічні збитки козівництва від ектопаразитів значно перевищують витрати, спричинені інфекційними захворюваннями. Нерідко комахи, в основному кровосисні, є основним провокаційним чинником спалахів бактеріозів та віроозів у скотарських господарствах.
Для експериментів був обраний сучасний репелент Цифлур®, діюча речовина – синтетичний піретроїд другого типу цифлутрин. Дослідження інсектицидної дії препарату здійснювали в літній період року на козах, які утримувались на базі навчальної ферми ЖНАЕУ. В приміщенні регулярно спостерігали наявність зоофільних мух Haematobia stimulans, Lyperosia irritans, Musca autumnalis, M. tempestiva, ґедзів Tabanus bovinus, T. autumnalis та оводів Oestrus ovis. Препарат наносили на суху, чисту непошкоджену шкіру кіз вздовж хребта у вечірній час в дозі 0,7см³ на 10 кг маси тіла. Після нанесення препарату не допускали попадання води на місце нанесення упродовж 3 годин.
Застосування Цифлуру® козам не супроводжувалися будь-якими місцевими та системними алергічними і подразнюючими ефектами. Абсолютна репелентна дія препарату починала проявлятися з третьої доби після обробки тварин і тривала 40 діб. Використання Цифлуру® не вплинуло на морфологічні показники крові кіз, що свідчить про індиферентну реакцію системи гемостазу та кістково-мозкового кровотворення організму кіз на застосування інсектициду. Мінімальна реакція організму на введення препарату проявилась на 15-у добу. Встановлення загального білка (до 78,86±0,60 г/л, р≤0,001) та креатиніну (до 116,5±1,29 ммоль/л, р≤0,001) в сироватці крові, що свідчило про деяку напружену роботу печінки та нирок дослідних тварин.
Одержані результати свідчать про безпечність Цифлуру® для організму кіз у застосованій терапевтичній дозі та його високу інсектицидну і репелентну ефективність проти літаючих комах (зоофільних мух, оводів та ґедзів) упродовж 40 діб.; The economic losses of bovine animals from ectoparasites considerably exceed the costs caused by infectious diseases. Often, insects, mostly hemopoiesis, are the main provocative factor in outbreaks of bacteriosis and viruses in animal husbandry farms.
For experiments, the modern repellant Ciflur® was selected, the active ingredient - the synthetic pyrethroid of the second type of ciflutrin. Investigations of insecticidal action of the drug were carried out in the summer of the year on goats, which were kept on the basis of the training farm ZNAEU. The presence of zootechnical flies Haematobia stimulans, Lyperosia irritans, Musca autumnalis, M. tempestiva, Tabanus bovinus, T. autumnalis and Oestrus ovis was regularly monitored indoors. The drug was applied to a dry, clean, intact skin of goats along the spine in the evening at a dose of 0,7 cm per 10 kg of body weight. After application, the water was not allowed to enter the place for 3 hours.
The use of Ciflur® in goats was not accompanied by any local and systemic allergic and irritating effects. Absolute repellant action of the drug began to manifest itself from the third day after treatment of animals and lasted for 40 days. The use of Ciflur® did not affect the morphological parameters of goat's blood, indicating an indifferent response of the hemostasis system and bone marrow hematopoiesis of the goat's body to the use of insecticide. The minimal reaction of the organism to the administration of the drug appeared on the 15th day of the increased content of total protein (up to 78,86±0,60 g/l, p≤0,001) and creatinine (up to 116,5±1,29 mmol/l, p≤0,001) in serum, indicating some intense work of the liver and kidneys of experimental animals.
The results obtained indicate the safety of Ciflur® for the female goat's body in the therapeutic dose applied and its high insecticidal and repellent efficacy against fly insects (zoophilous flies, gad-flies, and beast-flies) for 40 days.; Экономический ущерб козоводства от эктопаразитов значительно превышает расходы, вызванные инфекционными заболеваниями. Нередко насекомые, в основном кровососущие, являются основным провокационным фактором вспышек бактериозов и вироозов в скотоводческих хозяйствах.
Для экспериментов был выбран современный репеллент Цифлур®, действующее вещество - синтетический пиретроид второго типа цифлутрин. Исследование инсектицидного действия препарата осуществляли в летний период года на козах, которые содержались на базе учебной фермы ЖНАЕУ. В помещении регулярно наблюдали наличие зоофильных мух Haematobia stimulans, Lyperosia irritans, Musca autumnalis, M. tempestiva, слепней Tabanus bovinus, T. autumnalis и оводов Oestrus ovis. Препарат наносили на сухую, чистую неповрежденную кожу коз вдоль позвоночника в вечернее время в дозе 0,7см³ на 10 кг массы тела. После нанесения препарата не допускали попадания воды на место нанесения в течение 3 часов.
Применение Цифлуру® козам не сопровождалось какими-либо местными и системными аллергическими и раздражающими эффектами. Абсолютное репеллентноее действие препарата начинало проявляться с третьих суток после обработки животных и продолжалось 40 суток. Использование Цифлуру® не повлияло на морфологические показатели крови коз, что свидетельствует о индифферентной реакции системы гемостаза и костно-мозгового кроветворения организма коз на применение инсектицида. Минимальная реакция организма на введение препарата проявилась на пятнадцатый день. Установление общего белка (до 78,86 ± 0,60 г / л, р≤0,001) и креатинина (до 116,5 ± 1,29 ммоль / л, р≤0,001) в сыворотке крови, что свидетельствовало о некоторой напряженной работе печени и почек подопытных животных.
Полученные результаты свидетельствуют о безопасности Цифлуру® для организма коз в примененной терапевтической дозе и его высокую инсектицидную и репелентную эффективность против летающих насекомых (зоофильных мух, оводов и слепней) в течение 40 суток.2019-01-01T00:00:00ZОсобливості морфології мозочка, спинного мозку та гіпофіза великої рогатої худоби
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10111
Название: Особливості морфології мозочка, спинного мозку та гіпофіза великої рогатої худоби
Авторы: Горальський, Л. П.; Goralsky, L.; Горальский, Л. П.; Сокульський, І. М.; Sokulsky, I.; Сокульский, И. Н.; Колеснік, Н. Л.; Kolesnik, N.; Колесник, Н. Л.; Радюк, Ю. Г.; Radyuk, Yu.; Сокольський, В. П.; Sokolsky, B.; Сокольский, В. П.
Аннотация: У роботі за допомогою анатомічних, гістологічних, нейрогістологічних та морфометричних методик висвітлено макро- та мікроскопічну будову мозочка, спинного мозку та гіпофіза статевозрілої великої рогатої худоби (ВРХ).
Мікроскопічно, мозочок у великої рогатої худоби складається з сірої і білої речовини. Його кора утворена відповідними шарами – молекулярним (зовнішнім), гангліонарним (середнім) та зернистим (найглибшим) і характеризується неоднаковою популяцією нейронів, які мають обумовлений зв’язок між рівнем морфофункціонального стану нервових та іннервованих структур. За результатами досліджень встановлені особливості мозочка великої рогатої худоби, на що вказує різна його абсолютна та відносна маса, форма поперечного розрізу, морфометричні показники структурних компонентів товщини гістоархітектонічних шарів, розмір нервових клітин. Так, аналіз органометричних досліджень показує, що абсолютна маса мозочка у великої рогатої худоби становить 72,59 ± 0,94 г, відносна – 0,02 ± 0,002 %. У результаті проведених нами морфометричних досліджень встановлено різну товщину кори мозочка: найбільша товщина кори мозочка властива його молекулярному шару – 413,01 ± 10,84 мкм (53,2 %), дещо менша вона у зернистому – 313,60 ± 13,84 мкм (40,4 %) та найменша у гангліонарному – 49,03 ± 1,94 мкм (6,32 %). Загальна товщина кори мозочка у великої рогатої худоби складає 775,64 ± 26,62 мкм.
Поперечний зріз грудної частини спинного мозку має, переважно, округлу форму. За результатами досліджень з’ясована площа і форма поперечного зрізу спинного мозку. Площа грудної частини становить 73,45 ± 0,84 мм². При цьому, сіра мозкова речовина займає 9,74 ± 0,13 % (7,16 ± 0,14 мм²) від загальної площі спинного мозку, біла – 90,25 ± 0,13 % (66,28 ± 9,74 мм²). Співвідношення сірої до білої мозкової речовини у великої рогатої худоби дорівнює 9,74 ± 0,13 %. Морфометричні дослідження спинного мозку великої рогатої худоби свідчать про виражену диференціацію нервових клітин, які мають різні розміри, що суттєво виражається в кількісному співвідношенні малих, середніх і великих нервових клітин.
Гіпофіз у великої рогатої худоби має форму округлого тільця і складається з адено- та нейрогіпофіза. До складу аденогіпофіза входять передня (дистальна), проміжна та туберальна частки. Четвертою часткою гіпофіза є нейрогіпофіз, який за походженням є нейрогліальним. Цитоархітектоніка органу представлена трьома видами клітин: ацидофільні, базофільні та хромофобні. Аналіз морфометричних показників свідчить, що абсолютна маса гіпофіза статевозрілої великої рогатої худоби становить 4,45±0,18 г, відносна – 0,001 %.; The macro and microscopic structure of the cerebellum, spinal cord and pituitary gland of the sexually active bovine cattle (Bovine Cattle) is described in the work using anatomical, histological, neurohistological and morphometric techniques.
Microscopically, the cerebellum in cattle consists of gray and white matter. Its bark is formed by appropriate layers – molecular (external), ganglionic (medium) and grainy (deepest) and characterized by unequal population of neurons that have a conditioned connection between the level of the morphofunctional state of nervous and innervated structures.
According to the results of the research, the characteristics of the cerebellum of cattle have been determined, as indicated by its various absolute and relative masses, the shape of the cross section, morphometric indices of the structural components of the thickness of the histoarchitectonic layers, and the size of the nerve cells. Thus, the analysis of organometric studies shows that the absolute mass of the cerebellum in cattle is 72,59±0,94 g, the relative weight is 0,02±0,002 %.
As a result of our morphometric studies, we have a different thickness of the cerebellum cortex: the largest thickness of the cerebellum cortex is characteristic of its molecular layer – 413,01±10,84 μm (53,2 %), slightly less in granular form – 313,60±13,84 μm (40,4 %) and the smallest in the ganglionic one – 49,03±1,94 μm (6,32 %). The total thickness of the cerebellum cortex in cattle is 775,64±26,62 μm.
The transverse section of the thoracic spinal cord has a generally rounded form. According to the results, the area and shape of the transverse section of the spinal cord were determined. The area of the thoracic part is 73,45±0,84 mm². In this case, gray cerebrospinal fluid is 9,74±0,13 % (7,16±0,14 mm²) of the total spinal cord, white is 90,25±0,13 % (66,28±9,74 mm²)
The ratio of gray to white cerebrospinal fluid in cattle is 9,74±0,13 %. Morphometric studies of the bovine spinal cord show a pronounced differentiation of nerve cells of different sizes, which is significantly expressed in the quantitative ratio of small, medium and large nerve cells.
The hypophysis in the cattle has the form of a rounded corpuscle and consists of adeno- and neurohypophysis. The adenohypophysis consists of the anterior (distal), intermediate and tober particles. The fourth part of the pituitary gland is a neurohypophysis, which is by nature neuroglial.
The organ cytophorectonics is represented by three types of cells: acidophilic, basophilic and chromophobic. The analysis of morphometric indices shows that the absolute mass of the pituitary gland is 4,45±0,18 g, the relative weight is 0,001 %.; В работе с помощью анатомических, гистологических, нейрогистологических и морфометрических методик освещены макро- и микроскопическое строение мозжечка, спинного мозга и гипофиза половозрелого крупного рогатого скота (КРС).
Микроскопически, мозжечок у крупного рогатого скота состоит из серого и белого вещества. Его кора образована соответствующими слоями – молекулярным (внешним), ганглионарным (средним) и зернистым (глубоким) и характеризуется неодинаковой популяцией нейронов, которые имеют обусловленную связь между уровнем морфофункционального состояния нервных и иннервированные структур. По результатам исследований установлены особенности мозжечка крупного рогатого скота, на что указывает разная его абсолютная и относительная масса, форма поперечного разреза, морфометрические показатели структурных компонентов толщины гистоархитектонических слоев, размер нервных клеток. Так, анализ органометрических исследований показывает, что абсолютная масса мозжечка у крупного рогатого скота составляет 72,59±0,94 г, относительная – 0,02±0,002%. В результате проведенных нами морфометрических исследований установлено разную толщину коры мозжечка: наибольшая толщина коры мозжечка свойственна его молекулярному слою – 413,01±10,84 мкм (53,2%), несколько меньше она в зернистом – 313,60±13,84 мкм (40,4%) и наименьшая в ганглионарном – 49,03±1,94 мкм (6,32%). Общая толщина коры мозжечка у крупного рогатого скота составляет 775,64 ± 26,62 мкм.
Поперечный срез грудной части спинного мозга имеет преимущественно округлую форму. По результатам исследований выяснена площадь и форма поперечного среза спинного мозга. Площадь грудной части составляет 73,45±0,84 мм². При этом, серая мозговое вещество занимает 9,74±0,13% (7,16±0,14 мм²) от общей площади спинного мозга, белая – 90,25±0,13% (66,28±9,74 мм²). Соотношение серой до белой мозгового вещества у крупного рогатого скота равна 9,74±0,13%. Морфометрические исследования спинного мозга крупного рогатого скота свидетельствуют о выраженной дифференциации нервных клеток, которые имеют различные размеры, что существенно выражается в количественном соотношении малых, средних и крупных нервных клеток.
Гипофиз у крупного рогатого скота имеет форму округлого тельца и состоит из адено- и нейрогипофиза. В состав аденогипофиза входят передняя (дистальная), промежуточная и туберальная доли. Четвертой долей гипофиза является нейрогипофиз, который по происхождению является нейроглиальным. Цитоархитектоника органа представлена тремя видами клеток: ацидофильные, базофильные и хромофобные. Анализ морфометрических показателей свидетельствует, что абсолютная масса гипофиза половозрелого крупного рогатого скота составляет 4,45±0,18 г, относительная – 0,001%.2019-01-01T00:00:00ZФітопрепарати в органічному птахівництві
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9937
Название: Фітопрепарати в органічному птахівництві
Авторы: Рудік, О. В.; Rudik, O.
Аннотация: Фітотерапії в органічному птахівництві заслуговує на увагу. З давних часів лікарські трави мали широке застосування у птахівництві як вітамінні добавки та лікувально-профілактичні препарати. Дані рослини заготовляють в період найвищого вмісту в них біологічно активних речовин, які в подальшому застосовують у вигляді настоїв, настоянок, відварів, бовтанок чи порошків, які змішують з невеликою кількістю корму і згодовують птиці [1, 2].2019-01-01T00:00:00Z