DSpace Собрание:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/1248
2024-03-28T21:26:51ZРіст і розвиток посадкового матеріалу сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) за впливу біоорганічних композицій з базидіоміцетів та наночастинок діоксиду церію
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/12920
Название: Ріст і розвиток посадкового матеріалу сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) за впливу біоорганічних композицій з базидіоміцетів та наночастинок діоксиду церію
Авторы: Діденко, П. В.; Didenko, P.; Романчук, Л. Д.; Romanchuk, L.; Бойко, О. А.; Boyko, O.; Сус, Н. П.; Sus, N.; Демченко, О. А.; Demchenko, O.; Орловський, А. В.; Orlovskiy, A.; Бойко, А. Л.; Boyko, A.
Аннотация: Мета. Дослідити вплив біоорганічної композиції «Біоекофунге-1» та наночастинок діоксиду церію на ріст і розвиток посадкового матеріалу сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Методи. Біотехнологічні, екологічні, вірусологічні, мікробіологічні. Результати. Продемонстровано стимулювальний ефект «Біоекофунге-1» та наночастинок діоксиду церію на посадковий матеріал сосни звичайної, а саме прискорення росту і розвитку як наземних, так і підземних органів рослин. Унаслідок обприскування сіянців сосни звичайної 0,5 %-им розчином «Біоекофунге-1» спостерігається приріст сіянців за висотою в середньому на 39,05 %, а за масою коріння в середньому на 51,85 % проти контрольної групи, яку обприскували водою. Також виявлено, що внаслідок обприскування сіянців сосни звичайної комплексним розчином «Біоекофунге-1» та наночастинок діоксиду церію спостерігається приріст сіянців за висотою в середньому на 31,52 %, а за масою коріння в середньому на 23,49 % проти контрольної групи, яку обприскували водою. З’ясовано, що дія «Біоекофунге-1» в комплексі з наночастинками діоксиду церію має антипатогенний та оздоровлювальний ефект, а саме – у 3–7 % рослин сосни звичайної контрольної групи спостерігалося кільцеве загнивання біля кореневої шийки, яке було відсутнє в рослин, які оброблялися як «Біоекофунге-1», так і в комплексі з наночастинками діоксиду церію. Водночас ґрунтове середовище, в якому вирощували рослини контрольної групи, було контаміноване патогенами різних таксонів, тоді як ґрунтове середовище, в якому вирощували рослини, оброблені «Біоекофунге-1», та «Біоекофунге-1» у комплексі з наночастинками діоксиду церію не містило збудників. Висновки. Застосування як «Біоекофунге-1», так і «Біоекофунге-1» в комплексі з наночастинками діоксиду церію є ефективним способом отримання якісного посадкового матеріалу сосни звичайної. Встановлено, що ці засоби стимулюють ріст і розвиток рослин сосни звичайної.; Objective. To research the influence of bioorganic composition Bioekofunge-1 and cerium dioxid nanoparticles on growth and development of planting material of Scots pine (Pinus sylvestris L.). Methods. Biotechnological, environmental, virological and microbiological methods. Results. The stimulating effect of Bioekofunge-1 and cerium dioxide nanoparticles on planting material of Scots pine, namely acceleration of growth and development of both aboveground and underground organs of pine plants, has been demonstrated. Specifically, we have found that treatment of Scots pine seedlings with 0.5 % Bioekofunge-1 solution results in average increase of height by 39.05 % and average increase in weight of roots by 51.85 % compared to the control group treated with water. Also, we have shown that treatment of Scots pine seedlings with 0.5 % Bioekofunge-1 solution and 0.001 % solution of cerium dioxide nanoparticles results in increase of height by 31.25 % and average increase in weight of roots by 23.49 % compared to the control group treated with water. Our research has brought to light antipathogenic and healing effect of integrated treatment with cerium dioxide nanoparticles and bioorganic composition Bioekofunge-1, namely 3–7 % of Scots pine seedlings in the control group had ring rotting near the root collar, which was absent in the seedlings, which were treated with 0.5 % Bioekofunge-1 solution and 0.001 % solution of cerium dioxide nanoparticles. At the same time, soil environment in which the plants of the control group were grown, was contaminated with pathogens of different taxa, while soil environment where plants treated with both Bioekofunge-1 and Bioekofunge-1 in combination with cerium dioxide nanoparticles were grown, did not contain pathogens. Conclusion. Applying both Bioekofunge-1 and Bioekofunge-1 in combination with cerium dioxide nanoparticles is an effective way to obtain healthy planting material of Scots pine. It was established that these agents stimulate the growth and development of Scots pine plants.2019-01-01T00:00:00ZСучасний стан та особливості таксономічної структури трематод прісноводних молюсків Українського Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/11846
Название: Сучасний стан та особливості таксономічної структури трематод прісноводних молюсків Українського Полісся
Авторы: Житова, О. П.; Житова, Е. П.; Zhytova, O.; Король, Е. М.; Король, Э. Н.; Korol, E.
Аннотация: В роботі викладено результати аналізу структури трематофауни Українського Полісся. В результаті досліджень з’ясовано, що фауна трематод прісноводних молюсків Українського Полісся представлена 62 видами. Нами доповнено видовий склад личинок трематод регіону 23 видами, з яких 13 вперше зареєстровано на території України. Відмічено збіднення фауни трематод остаточними хазяями яких є риби. Найбільш численними у прісноводних молюсків Українського Полісся за власними та літературними даними у видовому відношенні є трематоди родин Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae та Notocotylidae. Аналіз об’єднаних результатів, власних і літературних даних свідчать, що основу регіональної трематодофауни молюсків становлять види з родин Echinostomatidae (13 видів) та Plagiorchiidae (10 види) та що становить майже третю частину від усієї кількості виявлених нами личинок трематод. Досить велика частка належить видам із родин Notocotylidae (8 видів), Strigeidae (7 видів), Diplostomidae (5 видів), Haematolechidae (5 видів). Більшість родин (Diplodiscidae, Opisthorchiidae, Leucochloridiomorphidae, Prostogonimidae, Cathaemasiidae, Cyclocoelidae, Prohemistomatidae та ін.) представлено лише 1–2 видами. У прісноводних молюсках досліджуваного регіону знайдено лише 38 % видів трематод від зареєстрованих у дефінітивних хазяях. Потенційно види, які були знайдені у хребетних тварин регіону, можуть зустрічатися й у проміжних хазяях, але більша частина з них паразитують у птахах, які могли заразитися на інших територіях. При порівнянні таксономічної структури трематодофауни Полісся з іншими добре досліджуваними регіонами України (Північного Приазов’я та Криму), між ними відзначено деякі особливості. З’ясовано, що на території регіону, країни в цілому, найбільш численними у видовому відношенні є трематоди з родин Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae, Notocotylidae, Strigeidae. Отримані дані дають підстави вважати, що фауна трематод прісноводних черевоногих молюсків Українського Полісся є складовою частиною центральноєвропейської фауни трематод.; В работе изложены результаты анализа структуры трематофауны Украинского Полесья. В результате исследований установлено, что фауна трематод пресноводных моллюсков Украинского Полесья представлена 62 видами. Нами дополнен видовой состав личинок трематод региона 23 видами, из которых 13 впервые зарегистрированы на территории Украины. Отмечено обеднение фауны трематод окончательными хозяевами которых являются рыбы. Наиболее многочисленными у пресноводных моллюсков Украинского Полесья по своим и литературным данным в видовом отношении являются трематоды семей Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae и Notocotylidae. Анализ объединенных результатов, собственных и литературных данных свидетельствует, что основу региональной трематодофауны моллюсков составляют виды из семей Echinostomatidae (13 видов) и Plagiorchiidae (10 видов) и это составляет почти третью часть от всего количества выявленных нами личинок трематод. Достаточно большая доля принадлежит видам из семей Notocotylidae (8 видов), Strigeidae (7 видов), Diplostomidae (5 видов), Haematolechidae (5 видов). Большинство семей (Diplodiscidae, Opisthorchiidae, Leucochloridiomorphidae, Prostogonimidae, Cathaemasiidae, Cyclocoelidae, Prohemistomatidae и др.) представлены лишь 1–2 видами. У пресноводных моллюсков исследуемого региона найдено лишь 38% видов трематод от зарегистрированных у дефинитивных хозяевах. Потенциально виды, которые были найдены у позвоночных животных региона, могут встречаться и у промежуточных хозяевах, но большая часть из них паразитирует в птицах, которые могли заразиться на других территориях. При сравнении таксономической структуры трематодофауны Полесья с другими хорошо исследуемыми регионами Украины (Северного Приазовья и Крыма), между ними отмечено некоторые особенности. Установлено, что на территории региона, страны в целом, наиболее многочисленными в видовом отношении являются трематоды из семей Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae, Notocotylidae, Strigeidae. Полученные данные дают основание считать, что фауна трематод пресноводных брюхоногих моллюсков Украинского Полесья является составной частью центрально фауны трематод.; The paper presents results on the analysis of the taxonomic structure of the trematode fauna of the Ukrainian Polissia. It was found that the trematode fauna of freshwater molluscs in the Ukrainian Polissia is represented by 62 species. We supplemented the species composition of larvae of trematodes in the region with 23 species, 13 of which were first recorded in Ukraine. The results showed that the number of trematode species the definitive hosts of which are fishes have decreased. According to the obtained data, the most abundant trematode species of freshwater molluscs in the Ukrainian Polissia are those of the families Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae, and Notocotylidae. The combined analysis of literature and original data revealed that in the basis of the regional trematode fauna of molluscs are species of the families Echinostomatidae (13 species) and Plagiorchiidae (10 species), which make up almost one-third of the total number of trematode larvae detected. A quite large portion of larvae belong to species of the families Notocotylidae (8 species), Strigeidae (7 species), Diplostomidae (5 species), and Haematolechidae (5 species). Most families (Diplodiscidae, Opisthorchiidae, Leucochloridiomorphidae, Prostogonimidae, Cathaemasiidae, Cyclocoelidae, Prohemistomatidae, and others) are represented only by 1–2 species. In freshwater molluscs of the studied region, we have found only 38 % of trematode species recorded in definitive hosts. Species found in vertebrate animals of the region potentially can also occur in intermediate hosts, but most of these species parasitize in birds that could be infected in other areas. When comparing the taxonomic structure of the trematode fauna of the Polissia with other well-studied regions of Ukraine (Northern Pryazovia and Crimea), some specifics werenoted between them. In particular, it was found that the most abundant trematode species in the region as well as in the whole of Ukraine are those of the families Echinostomatidae, Plagiorchiidae, Diplostomidae, Notocotylidae, and Strigeidae. The obtained data allow considering that the trematode fauna of freshwater gastropods of the Ukrainian Polissia is an integral part of the Central European fauna of trematodes.2021-01-01T00:00:00ZПроточність водойми та її вплив на зараженість молюсків водотоків Українського Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10349
Название: Проточність водойми та її вплив на зараженість молюсків водотоків Українського Полісся
Авторы: Житова, О. П.; Zhytova, O.; Житова, Е. П.
Аннотация: У роботі наведено результати дослідження впливу проточності водойми, за різної швидкості течії, на зараженість молюсків. На цей час є нечисленні літературні дані щодо впливу швидкості течії на зараженість молюсків Українського Полісся за сучасних екологічних умов. Наші дані розширюють і доповнюють ці відомості. Показано, що швидкість течії впливає на рівень зараження молюсків личинковими стадіями трематод опосередковано. Встановлено, що у водотоках із оліготипом (0–0,1 м/с) та мезотипом (0,1–1 м/с) швидкості течії екстенсивність інвазії певних видів молюсків партенітами й личинками трематод може варіювати у широких межах. Відзначено, що річок за умов політипу швидкості течії серед досліджених водойм не було.
Високі показники екстенсивності інвазії партенітами і личинками трематод відмічено у молюсків Bithynia (Bithynia) tentaculata (Linnaeus, 1758), Viviparus (Viviparus) viviparus (Linnaeus, 1758) в річках Уж, Ревна, Десна та Сейм за умов оліготипу та мезотипу швидкості течії. Це свідчить, що зараженість цих молюсків не залежить суттєво від швидкості течії. На наш погляд це зумовлено високою щільністю їх популяції та значною чисельністю дефінітивних хазяїв. Зазначені молюски є проміжними хазяями трематод, які завершують свій розвиток переважно в птахах та рибах. Швидкість течії є визначальною щодо зараженості поширених у водотоках Lymnaea (Lymnaea) stagnalis (Linnaeus, 1758) та Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758), які є стагнофілами.
Проведено порівняння екстенсивності інвазії об'єднаних виборок молюсків річок із оліготипом та мезотипом швидкості течії.
Отримані дані зараженості молюсків у річках Українського Полісся можуть бути використані для здійснення профілактичних заходів щодо боротьби з небезпечними гельмінтозними захворюваннями тварин.; The research results on the effect of water flowage of different current speed on the mollusks contamination have been presented in the paper. There is limited data in literature as to the effect of current speed on mollusks contamination under contemporary conditions of Ukrainian Polissya. The presented information broadens and complements the data. The current speed proved to indirectly affect the level of mollusks contamination by larvae stage of trematodes.
It was stated that in streamflows with oligotype (0–0,1m/s) and mesotype (0,1–1m/s) current speeds the infection extensity of some mollusks species by parthenita and trematodes larvae may vary in wide range. It should be noted, that there were no rivers of polytype current speed in the studied waterbody.
The high infection extensity indices by parthenita and trematodes larvae were revealed in Bithynia tentaculata mollusks (Linnaeus, 1758), Viviparus (Viviparus) viviparus (Linnaeus, 1758) in the Uzh, the Revna, the Seim under oligotype and mesotype current speed. This testifies to the fact, that contamination of the above mollusks types does not essentially depend on the current speed. We consider it is caused by high density of their population and the number of definite hosts. The above mentioned mollusks are the bridging hosts of trematodes which complete their development mainly in birds and fishes.
The current speed is determinative as to contamination of widely distributed mollusks species as Lymnaea stagnalis (Linnaeus, 1758) and Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758) which are stagnophiles.
The comparison of infection extensity of joint river mollusks selection with oligotype and mesotype current speeds has been conducted.; В работе приведены результаты исследования влияния проточности водоема, при различной скорости течения, на зараженность моллюсков. В настоящее время имеются немногочисленные литературные данные о влиянии скорости течения на зараженность моллюсков Украинского Полесья в современных экологических условиях. Наши данные расширяют и дополняют эти сведения. Показано, что скорость течения влияет на уровень заражения моллюсков личиночной стадии трематод опосредованно. Установлено, что в водотоках с олиготипом (0–0,1 м/с) и мезотипом (0,1–1 м/с) скорости течения экстенсивность инвазии определенных видов моллюсков партенит и личинками трематод может варьировать в широких пределах. Отмечено, что рек в условиях политипа скорости течения среди исследованных водоемов не было.
Высокие показатели экстенсивности инвазии партенит и личинками трематод отмечено у моллюсков Bithynia (Bithynia) tentaculata (Linnaeus, 1758), Viviparus (Viviparus) viviparus (Linnaeus, 1758) в реках Уж, Ревна, Десна и Сейм в условиях олиготипа и мезотипа скорости течения. Это свидетельствует, что зараженность этих моллюсков не зависит существенно от скорости течения. На наш взгляд это обусловлено высокой плотностью их популяции и значительной численностью дефинитивных хозяев. Указанные моллюски являются промежуточными хозяевами трематод, которые завершают свое развитие преимущественно в птицах и рыбах. Скорость течения является определяющей по зараженности распространенных в водотоках Lymnaea (Lymnaea) stagnalis (Linnaeus, 1758) и Planorbarius corneus (Linnaeus, 1758), которые являются стагнофилами.
Проведено сравнение экстенсивности инвазии объединенных выборок моллюсков рек с олиготипом и мезотипом скорости течения.
Полученные данные зараженности моллюсков в реках Украинского Полесья могут быть использованы для осуществления профилактических мероприятий по борьбе с опасными гельминтозными заболеваниями животных.2019-01-01T00:00:00ZBeetles and nematodes associated with wither Scots pines
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10250
Название: Beetles and nematodes associated with wither Scots pines
Авторы: Andreieva, O.; Андрєєва, О. Ю.; Андреева, О. Ю.; Korma, O.; Корма, О.; Корма, А.; Zhytova, O.; Житова, О. П.; Martynchuk, I.; Мартинчук, І. В.; Мартынчук, И. В.; Vyshnevskyi, A.; Вишневський, А. В.; Вишневский, А. В.
Аннотация: This study focused on the occurrence of xylophagous beetles and nematodes in the different parts of Pinus sylvestris L.trees of different health condition in the pure stands in Zhytomyr region (Central Polissya). Stem fragments with thin,thick and transitional bark, branches and twigs were examined in each of 12 model trees. Xylophagous beetles were identified by adults or by galleries. Nematodes were isolated from wood samples in the laboratory using the Baermann method and identified by morphometric characteristics. Among 10 species of xylophagous beetles, Ips acuminatus(frequency 16.7%; dominance 17.9%) and I. sexdentatus (frequency 11.1%, dominance 54.6%) dominated, which prefer the fragments with thin and thick bark respectively. No xylophagous beetle was found in the healthy and slightly weakened trees. Among 15 nematode species, 40% were saproxylic, 33.3% entomophilic, 13.3% phytophagous, and by 6.7% predators and species associated with fungi. An entomophilic nematodes Cryptaphelenchus macrogaster f. acuminati was common in all parts of stem and branches (frequency of occurrence 25–33.3%). An entomophilic nematodes Parasitorhabditis acuminati and a predator Fuchsia buetschlii acuminati had the highest frequency of occurrence (41.7%) under the thin bark and in the branches. The frequency of these species in colonized with xylophagous insects stem fragments with thin bark was significantly higher than in respective not colonized fragments.; Це дослідження зосередило увагу на появі ксилофагових жуків та нематод у різних частинах Pinus sylvestris L. дерева різного стану здоров’я в чистих насадженнях Житомирської області (Центральне Полісся). Фрагменти стебла з тонкими,у кожному з 12 модельних дерев обстежували товсту та перехідну кору, гілки та гілочки. Ксилофагові жуки були ідентифіковані дорослими або галереями. Нематоди були виділені із зразків деревини в лабораторії за допомогою Baermann метод та ідентифікований за морфометричними характеристиками. Серед 10 видів ксилофагових жуків, Ips acuminatus(частота 16,7%; домінування 17,9%) та I. sexdentatus (частота 11,1%, домінування 54,6%), які домінували віддайте перевагу фрагментам відповідно з тонкою і густою корою. Жодного ксилофагового жука у здорового та незначного ослаблені дерева. Серед 15 видів нематод 40% були сапроксильними, 33,3% ентомофільними, 13,3% фітофаговими та на 6,7% хижаків та видів, пов’язаних із грибами. Ентомофільна нематода Cryptaphelenchus macrogaster f. акумінати були поширені у всіх частинах стебла та гілок (частота зустрічальності 25–33,3%). Ентомофільний нематоди Parasitorhabditis acuminati і хижак Fuchsia buetschlii acuminati мали найвищу частоту залягання (41,7%) під тонкою корою та на гілках. Частота цих видів у колонізованих з ксилофагами фрагменти стебла комах з тонкою корою були значно вище, ніж у відповідних не колонізованих фрагментів.; Это исследование было сосредоточено на встречаемости жуков-ксилофагов и нематод в различных частях Pinus sylvestris L. деревья разного состояния в чистом насаждении в Житомирской области (Центральное Полесье). Фрагменты стебля с тонкими,толстая и переходная кора, ветви и сучья исследовались на каждом из 12 модельных деревьев. Жуки-ксилофаги были определяется взрослыми или галереями. Нематоды были выделены из образцов древесины в лаборатории с помощью прибора Baermann. методом и идентифицированы по морфометрическим характеристикам. Среди 10 видов жуков-ксилофагов Ips acuminatus(частота 16,7%; доминирование 17,9%) и I. sexdentatus (частота 11,1%, доминирование 54,6%), которые предпочитают фрагменты с тонкой и толстой корой соответственно. Жук-ксилофаг у здоровых и слабых ослабленные деревья. Среди 15 видов нематод 40% были сапроксильными, 33,3% энтомофильными, 13,3% фитофагами и на 6,7% хищников и видов, связанных с грибами. Энтомофильная нематода Cryptaphelenchus macrogasterе. acuminati был обычен во всех частях стебля и ветвей (встречаемость 25–33,3%). Энтомофильный нематоды Parasitorhabditis acuminati и хищник Fuchsia buetschlii acuminati имели самую высокую частоту встречаемость (41,7%) под тонкой корой и в ветвях. Частота встречаемости этих видов в колониях ксилофагов.Фрагментов стебля насекомых с тонкой корой было достоверно больше, чем у соответствующих незаселенных фрагментов.2020-01-01T00:00:00ZХарактеристика меморіальних скверів міста Буча Київської області
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10006
Название: Характеристика меморіальних скверів міста Буча Київської області
Авторы: Багацька, О. М.; Багацкая, О. М.; Bahatska, O.; Марков, Ф. Ф.; Markov, F.; Левченко, Т. В.; Levchenko, T.
Аннотация: У статті надано результати дослідження сучасного стану меморіальних скверів м. Буча упродовж 2014–2016 рр. Наведено характеристику шести скверів меморіального функціонального спрямування. Всі сквери створені за останні 20 років в центральній частині міста біля житлових масивів і займають площу менше одного гектара кожний. Планувальна організація територій скверів різна з використанням різних прийомів планування. Досліджені сквери створені на території лісопаркової зони із збереженням існуючої рослинності, завдяки чому сформований напіввідкритий тип просторової структури. Встановлено, що серед типів посадок в скверах переважають масиви та солітери, трапляються рядові посадки дерев, живоплоти.
Проведено інвентаризацію насаджень на територіях меморіальних скверів м. Буча, під час якої обліковано 1641 рослина. Визначено, що тут зростають 19 видів дерев і кущів. Переважають листяні дерева, хвойні кущі відсутні зовсім. Найбільша кількість особин переважає у скверах ім. Л. М. Ревуцького, «Слави» та «Мирний атом». Найбільше видове різноманіття у скверах ім. Т. Г. Шевченка, «Слави» та «Мирний атом».
Запропоновані заходи щодо оптимізації стану благоустрою та озеленення на території досліджених скверів та покращення умов відпочинку в них.; В статье даны результаты исследования современного состояния мемориальных скверов г. Буча в течение 2014–2016 гг. Приведена характеристика шести скверов мемориального функционального назначения. Все скверы созданы за последние 20 лет в центральной части города возле жилых массивов и занимают площадь менее одного гектара каждый. Планировочная организация территории скверов разная с использованием различных приемов планирования. Исследованные скверы созданы на территории лесопарковой зоны с сохранением существующей растительности, благодаря чему сформирован полуоткрытый тип пространственной структуры. Установлено, что среди типов посадок в скверах преобладают массивы и солитеры, случаются рядовые посадки деревьев, живые изгороди.
Проведена инвентаризация насаждений на территориях мемориальных скверов г. Буча, во время которой учтено 1641 растение. Определено, что здесь растут 19 видов деревьев и кустарников. Преобладают лиственные деревья, хвойные кусты отсутствуют вовсе. Наибольшее количество особей преобладает в скверах им. Л. Н. Ревуцкого, «Славы» и «Мирный атом». Наибольшее видовое разнообразие в скверах им. Т. Г. Шевченко, «Славы» и «Мирный атом».
Предложенны меры по оптимизации состояния благоустройства и озеленения на территории исследованных скверов и улучшения условий отдыха в них.; In this article we are giving the results of research of the present state of Bucha Memorial Parks during 2014–2016. The characteristics of the six squares of the memorial functional direction are presented. All squares are created over the past 20 years in the central part of the city near residential areas and occupy an area of less than one hectare each. The planning of the territory of the squares is different, using different planning techniques. Investigated squares are created on the territory of the forestpark zone with the preservation of existing vegetation, thus forming a semi-open type of spatial structure. It is established that among the types of plantings in squares dominated by arrays and solitters, there are occasional tree plantings, hedges.
The inventory of plantations was carried out on the territories of Bucha memorial parks, during which 1641 plants were registered. It is determined that 19 species of trees and shrubs grow there. Prevailing deciduous trees, coniferous shrubs are not at all. The largest number of individuals prevails in the squares of them. L. M. Revutsky, «Glory» and «Peaceful atom». Most species diversity in the squares of them. T. G. Shevchenko, «Glory» and «Peaceful atom».
Proposed measures to optimize the condition of landscaping and landscaping on the territory of the explored squares and improve the conditions of rest in them.2018-01-01T00:00:00ZHealth condition and colonization of stem insects in Scots pine after ground fire in Central Polissya
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9587
Название: Health condition and colonization of stem insects in Scots pine after ground fire in Central Polissya
Авторы: Andreіeva, O.; Андреєва, О. Ю.; Андреева, Е. Ю.; Zhytovа, O.; Житова, О. П.; Житова, Е. П.; Martynchuk, I.; Мартинчук, І. В.; Мартынчук, И. В.
Аннотация: Over the past decades, the increase in occurrence of fires has caused degradation of the forest ecosystem and caused impacts to the environment.
The aim of this study was to reveal the peculiarities of Scots pine health condition dynamics in the first 2 years after August fire and to estimate the rate of tree colonisation by stem insects in Central Polissya.
Scots pine health condition for the first 2 years after summer ground fire in August 2016 and the rate of tree colonisation by stem insects was studied in Zhytomyr region, Western Ukraine. Stem scorch height was measured for every fire-damaged tree, and the index of fire damage severity was calculated. Vital trees health condition worsened more intensively in the sample plot with the lowest relative stocking density and the highest stem scorch by fire. Generally, the forest health condition has worsened in post-fire period in fire damaged stands. However, 23.1% of trees recovered health condition from category «drying-up» to «severely weakened». In fire-damaged stands, the number of species of stem insects has increased from 8 to 11 during the first 2 years of fire damage. Bark beetles were represented by Tomicus piniperda (Linnaeus, 1758), Tomicus minor (Hartig, 1834), Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) and Ips sexdentatus (Boerner, 1767). Jewel beetles included Anthaxia quadripunctata (Linnaeus, 1758), Phaenops cyaneus (Fabricius, 1775), Melanophila acuminata (DeGeer, 1774) and Chalcophora mariana (Linnaeus, 1758). Longhorn beetles included Monochamus galloprovincialis (Olivier, 1795), Pogonocherus fasciculatus (Degeer, 1775) and Acanthocinus aedilis (Linnaeus, 1758). Tree colonisation by stem insects in the year of fire damage was comparable with control stand, because insect swarming completed before this disturbance. Maximal occurrence of stem insects in 2017 in fire-damaged stand increased up to 66.7% (for I. sexdentatus). The percentage of trees colonised by any insect species at fire-damaged and healthy pine stands differed significantly. The occurrence of stem insects depended mainly on the ratio of trees with different health condition. Our results demonstrate data of tree damage from fire and tree health index as a strong predictor of post-fire mortality of Scots pine and bark beetle occurrence.; Протягом останніх десятиліть збільшення кількості пожеж спричинило порушення лісової екосистеми та вплинуло на навколишнє середовище.
Метою цього дослідження було виявити особливості динаміки стану сосни звичайної в перші 2 роки після серпневої пожежі та оцінити заселеність дерев стовбуровими комахами у Центральному Поліссі.
Санітарний стан сосни звичайної в перші 2 роки після серпневої пожежі 2016 року та заселеність дерев стовбуровими комахами вивчали в Житомирській області, Західній Україні. Для кожного пошкодженого вогнем дерева вимірювали висоту нагару та розраховували індекс інтенсивності пожежі. Санітарний стан життєздатних дерев погіршився більш інтенсивно на пробній площі з найменшою повнотою та найбільшою висотою нагару. Загалом санітарний стан пошкоджених вогнем насаджень погіршився. Однак 23,1% дерев відновили санітарний стан від категорії «всихаючі» до «сильно ослаблені». У пошкоджених вогнем насадженнях кількість видів стовбурових комах збільшилася з 8 до 11 протягом перших 2 років після пожежі. Короїди були представлені Tomicus piniperda (Linnaeus, 1758), Tomicus minor (Hartig, 1834), Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) та Ips sexdentatus (Boerner, 1767). Златки включали Anthaxia quadripunctata (Linnaeus, 1758), Phaenops cyaneus (Fabricius, 1775), Melanophila acuminata (DeGeer, 1774) і Chalcophora mariana (Linnaeus, 1758), а вусачі – Monochamus galloprovincialis (Olivier, 1795), Pogonocherus fasciculatus (Degeer, 1775) і Acanthocinus aedilis (Linnaeus, 1758). Заселеність дерев стовбуровими шкідниками в рік пожежі не відрізнялася від контролю, тому що літ комах завершився перед пожежею. Максимальне трапляння стовбурових комах у 2017 році у пошкоджених пожежею насадженнях зросло до 66,7% (для I. sexdentatus). Частка дерев, заселених будь-яким шкідником у пошкоджених пожежею та непошкоджених насадженнях, відрізнялася достовірно. Трапляння стовбурових комах залежало переважно від співвідношення дерев різного санітарного стану. Наші результати показали, що показники рівня пошкодження вогнем та індекс санітарного стану є важливими предикторами післяпожежного відпаду дерев сосни звичайної та трапляння короїдів.; На протяжении последних десятилетий увеличение количества пожаров послужило причиной нарушения лесной экосистемы и повлияло на окружающую среду.
Целью этого исследования было установить особенности динамики состояния сосны обыкновенной первые 2 года после августовского пожара и оценить заселенность деревьев стволовыми насекомыми в Центральном Полесье.
Санитарное состояние сосны обыкновенной первые 2 года после августовского пожара 2016 года и заселенность деревьев стволовыми насекомыми изучали в Житомирской области, Западной Украине. Для каждого поврежденного огнем дерева измеряли высоту нагара и рассчитывали индекс интенсивности пожара. Санитарное состояние жизнеспособных деревьев ухудшилось более интенсивно на пробной площади с наименьшей полнотой и наибольшей высотой нагара. В целом санитарное состояние поврежденных огнем насаждений ухудшилось. Однако 23,1% деревьев восстановили санитарное состояние от категории «засыхающие» до «сильно ослабленные». В поврежденных огнем насаждениях количество видов стволовых насекомых увеличилось с 8 до 11 на протяжении первых 2 лет после пожара. Короеды были представлены Tomicus piniperda (Linnaeus, 1758), Tomicus minor (Hartig, 1834), Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) та Ips sexdentatus (Boerner, 1767). Златки включали Anthaxia quadripunctata (Linnaeus, 1758), Phaenops cyaneus (Fabricius, 1775), Melanophila acuminata (DeGeer, 1774) і Chalcophora mariana (Linnaeus, 1758), а усачи – Monochamus galloprovincialis (Olivier, 1795), Pogonocherus fasciculatus (Degeer, 1775) і Acanthocinus aedilis (Linnaeus, 1758). Заселенность деревьев стволовыми вредителями в год пожара не отличалась от контроля, потому что лет насекомых закончился перед пожаром. Максимальная встречаемость стволовых насекомых в 2017 году в поврежденных пожаром насаждениях возросло до 66,7% (для I. sexdentatus). Доля деревьев, заселенных любым вредителем в поврежденных пожаром и неповрежденных насаждениях, отличалась достоверно. Встречаемость стволовых насекомых зависела преимущественно от соотношения деревьев разного санитарного состояния. Наши результаты показали, что показатели уровня повреждения огнем и индекс санитарного состояния являются важными предикторами послепожарного отпадания деревьев сосны обыкновенной и встречаемости короедов.2018-01-01T00:00:00ZAssessment of the stability of aquatic ecosystems development on the basis of indicators of the macrophytes fluctuating asymmetry
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9586
Название: Assessment of the stability of aquatic ecosystems development on the basis of indicators of the macrophytes fluctuating asymmetry
Авторы: Romanchuk, L.; Романчук, Л. Д.; Fedonyuk, T.; Федонюк, Т. П.; Pazych, V.; Пазич, В. М.; Пазич, В. Н.; Fedonyuk, R.; Федонюк, Р. Г.; Khant, G.; Хант, Г. О.; Petruk, A.; Петрук, А. А.
Аннотация: In order to implement the provisions of the EU Water Framework Directive 2000/60/EU, the theoretical and methodological principles of applying the method of instantaneous biomonitoring of the stability of aquatic ecosystems development on the basis of evaluation of macrophyte fluctuating asymmetry indicators were proposed. The research found that the violation of the stable development of ecosystems, including the influence of anthropogenic factors, causes deviation in the morphological parameters of higher aquatic plants. Violations of the symmetry of individual parts, namely morphogenetic changes in macrophytes, are closely related to the coefficients of ecological stabilization of landscapes and the water quality categories. The qualitative assessment of the environment in terms of fluctuating asymmetry of indicator plants is justified in relation to salt composition, trophoscopic and toxicity indices. The particular sensitivity of this method has been found in relation to the content of heavy metals in the mules and coastal soils at concentrations below the established maximum permissible concentrations (MPC). The regularities of the distribution of the integral fluctuating asymmetry indices are determined and a three-dimensional model of the asymmetry formation in a leaf of Potamogeton perfoliatus is established, depending on the stability of the landscapes and water quality. They represent the basic short-term component of the integrated system of biomonitoring of sustainable development of aquatic ecosystems and allow clarifying, correcting and generalizing the existing methods for environmental assessment of water quality. The proposed technique allows strengthening the role of the biological component in conducting an environmental assessment of the quality of surface water and ensures the implementation of the EU Water Framework Directive 2000/60/EU on the territory of Eastern Europe.; З метою реалізації положень Водної Рамкової Директиви (ВРД) ЄС 2000/60/ЄС було запропоновано теоретичні та методологічні засади застосування методу миттєвого біомоніторингу стабільності розвитку водних екосистем на основі оцінки показників флуктуаційної асиметрії макрофітів. Дослідженнями встановлено, що порушення стабільного розвитку екосистем, в тому числі і за впливу антропогенних чинників, викликає відхилення у морфологічних показниках вищих водних рослин. Порушення симетрії окремих частин, а саме морфогенетичні зміни у макрофітів, тісно пов’язані з коефіцієнтами екологічної стабілізації ландшафтів та категоріями якості води. Оцінка якості середовища за показниками флуктуаційної асиметрії рослин-індикаторів є обґрунтованою по відношенню до сольового складу, трофосапробологічних та токсичних показників. Особливу чутливість даний метод виявив по відношенню до вмісту важких металів у мулі та прибережних ґрунтах та дозволяє виявляти їх у концентраціях, що нижчі за встановлені гранично допустимі концентрації (ГДК). Визначені закономірності розподілу індексів інтегральної флуктуаційної асиметрії та побудована тривимірна модель формування асиметрії у листі рдесника пронизанолистого в залежності від стабільності ландшафтів та якості води. Вони представляють собою базисну короткострокову компоненту інтегрованої системи біомоніторингу сталого розвитку водних екосистем та дозволяють уточнити, скоригувати і узагальнити існуючі методики щодо екологічної оцінки якості води. Запропонована методика дозволяє посилити роль біологічної компоненти при проведенні екологічної оцінки якості поверхневих вод та забезпечує реалізацію ВРД ЄС 2000/60/ЄС на території Східної Європи.; В целях реализации положений Водной рамочной директивы ЕС 2000/60/ЕС были предложены теоретические и методологические принципы применения метода мгновенного биомониторинга устойчивости развития водных экосистем на основе оценки индикаторов флуктуирующей асимметрии макрофитов. Исследование показало, что нарушение устойчивого развития экосистем, в том числе влияние антропогенных факторов, вызывает отклонение в морфологических параметрах более высоких водных растений. Нарушения симметрии отдельных частей, а именно морфогенетические изменения в макрофитах, тесно связаны с коэффициентами экологической стабилизации ландшафтов и категорий качества воды. Качественная оценка окружающей среды с точки зрения флуктуирующей асимметрии индикаторных растений оправдана по отношению к солевому составу, трофоскопическим показателям и показателям токсичности. Особая чувствительность этого метода была обнаружена в отношении содержания тяжелых металлов в мулах и прибрежных почвах при концентрациях ниже установленных предельно допустимых концентраций (ПДК). Определены закономерности распределения интегральных флуктуирующих индексов асимметрии и определена трехмерная модель формирования асимметрии в листе Potamogeton perfoliatus в зависимости от устойчивости ландшафтов и качества воды. Они представляют собой основной краткосрочный компонент интегрированной системы биомониторинга устойчивого развития водных экосистем и позволяют уточнять, корректировать и обобщать существующие методы экологической оценки качества воды. Предлагаемая методика позволяет усилить роль биологического компонента в проведении экологической оценки качества поверхностных вод и обеспечить реализацию Рамочной директивы ЕС 2000/60/ЕС по водным ресурсам на территории Восточной Европы.2018-01-01T00:00:00ZHaematoloechus asper (Digenea, Haematoloechidae) из пресноводных моллюсков Planorbarius corneus в Украине
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9584
Название: Haematoloechus asper (Digenea, Haematoloechidae) из пресноводных моллюсков Planorbarius corneus в Украине
Авторы: Житова, Е. П.; Житова, О. П.; Zhytova, O.; Король, Э. Н.; Король, Е. М.; Korol, E.
Аннотация: Дана морфологическая характеристика церкарий Haematoloechus asper Looss, 1899, впервые обнаруженных у пресноводных моллюсков Planorbarius corneus L., 1758 в Украине.; Дана морфологічна характеристика церкарій Haematoloechus asper Looss, 1899, вперше виявленої у прісноводних молюсків Planorbarius corneus L., 1758 в Україні.; The paper presents the morphological characteristics of trematode cercariae Haematoloechus asper Looss, 1899 wich were for the first time found in Ukraine, in fresh water mollusks — Planorbarius corneus L., 1758.2009-01-01T00:00:00ZПроцеси міграції важких металів у гідроморфних ґрунтах Полісся під впливом осушення
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8934
Название: Процеси міграції важких металів у гідроморфних ґрунтах Полісся під впливом осушення
Авторы: Тичина, Л. К.; Тычина, Л. К.; Tychyna, L.; Білявський, Ю. А.; Белявский, Ю. А.; Biljavskij, Yu.; Тичина, О. Л.; Тычина, А. Л.; Tychyna, O.
Аннотация: З'ясовано, що забруднення навколишнього середовища, зокрема осушених ґрунтів, набуває значних масштабів. Це насамперед пов'язано з надмірним надходженням хімічних елементів у біосферу внаслідок інтенсивного використання пестицидів, внесення підвищених норм мінеральних добрив та меліорантів. Це сприяє надходженню в ґрунт важких металів, які накопичуються у верхньому шарі ґрунту та в надалі мігрують по ґрунтовому профілю, потрапляють у ґрунтові води та забруднюють сільськогосподарську продукцію. За результатами досліджень встановлено, що під впливом довготривалого осушення відбувається процес вимивання мулистої фракції в нижні горизонти ґрунтового профілю, що тісно пов'язано з важкими металами. Отримані експериментальні дані свідчать, що внаслідок осушення та тривалого сільськогосподарського використання спостережено вимивання рухомих форм важких металів із верхніх генетичних горизонтів гумусово-елювіального горизонту в нижні у дерново-середньопідзолистих глейових супіщаних ґрунтах. Розподіл рухомих форм важких металів по профілю дерново-середньопідзолистих глейових супіщаних ґрунтів має такий характер: як в осушених, так і в неосушених ґрунтах, спостережено найвищі концентрації рухомих форм досліджуваних елементів у гумусово-елювіальному горизонті. Внаслідок тривалого осушення вимиваються важкі метали з гумусово-елювіального й елювіального горизонту та вмиваються і фіксуються їх в ілювіальному генетичному горизонті ґрунтового профілю на глибині 50–60 см (за винятком молібдену та кобальту, які закріплюються також і в горизонті, перехідному до материнської породи). Причому найінтенсивніше накопичуються в ілювіальному горизонті мідь, бор і свинець.; Установлено, что загрязнение окружающей среды, в том числе осушенных почв, приобретает значительных масштабов. Это в первую очередь связано с избыточным поступлением химических элементов в биосферу за счет интенсивного использования пестицидов, внесения повышенных норм минеральных удобрений и мелиорантов. Это способствует поступлению в почву тяжелых металлов, которые накапливаются в верхнем слое почвы и в дальнейшем мигрируют по почвенному профилю, попадают в грунтовые воды и загрязняют сельскохозяйственную продукцию. В результате исследований установлено, что под влиянием длительного осушения происходит процесс вымывания илистой фракции в нижние горизонты почвенного профиля, что тесно связано с тяжелыми металлами. Полученные экспериментальные данные свидетельствуют, что в результате осушения и длительного сельскохозяйственного использования происходит вымывание подвижных форм тяжелых металлов из верхних генетических горизонтов гумусово-элювиального горизонта в нижние в дерново-среднеподзолистых глеевых супесчаных почвах. Распределение подвижных форм тяжелых металлов по профилю дерново-среднеподзолистых глеевых супесчаных почв имеет следующий характер. Как в осушенных, так и в неосушенных почвах, самые высокие концентрации подвижных форм исследуемых элементов выявлены в гумусово-элювиальном горизонте. В результате длительного осушения происходит вымывание тяжелых металлов из гумусово-элювиального и элювиального горизонта и вмывание и фиксация их в иллювиальном генетическом горизонте почвенного профиля на глубине 50–60 см (за исключением молибдена и кобальта, которые закрепляются также и в горизонте, переходном к материнской породы). Причем наиболее интенсивно накапливаются в иллювиальном горизонте медь, бор и свинец.; The emission of chemicals of various anthropogenic origins into the environment, including drained hydromorphic soils, is taking on alarming proportions. Therefore, the basis of our research is the ecological soil assessment on the content of heavy metals. The research is carried out by comparing the actual content of heavy metals in drained and non-drained soils and the MAC indices of regional heavy metals cliques for soils in Ukraine according to A.I. Fadeyev. Field and laboratory studies were carried out according to existing methods, applying the laboratory-chemical method for determining the main parameters of the researched soils. The authors have defined that, as a result of prolonged drainage, the elution of heavy metals moving forms from the upper genetic horizons of the humus-alluvial horizon to the lower ones in sod-medium podzolic glued sandy soils is observed. The upper genetic horizons of drained soils are revealed to undergo maximum changes as there the accumulation of the researched elements and their fixation take place. It is possible due to the largest amount of humus in these horizons, and the application of mineral fertilizers and ameliorants most of which are concentrated in the upper layer of the soil. The alluvial horizons undergo impoverishment in the moving forms of heavy metals as a result of their washing out with the descending flow of water and the transfer of the clay fractions to deeper and dense horizons. Alluvial soil profile horizons being placed at the rock edge, under the gleying and researched heavy metals elution from the upper genetic horizons, accumulate heavy metals and play the role of protective barrier to the migration of heavy metals with drainage waters. The distribution of mobile forms of heavy metals along the profile of sod-mid-podzolic gley sandy loam soils has the following character. In both drained and non-dried soils, high concentrations of the researched elements moving forms are observed in the humus-eluvial horizon. As the result of prolonged drainage, the pollutant elements are washed out from the humus-eluvial and eluvial horizons and washed and fixed in the Iluvial genetic horizon at the depth of 50–60 cm, except molybdenum and cobalt, which are also fixed in the horizon transitional to the parent rock. Moreover, copper, boron and lead are accumulated most intensively in the Iluvial horizon. To conclude, heavy metals partially migrate with the ground solution down the profile and are accumulated in the lower genetic horizons of sod-medium podzolic gley sandy loam soils, facilitated by a vertical flow of atmospheric moisture. But the accumulation of heavy metals in the lower horizons of hydromorphic soils is not a natural phenomenon: a number of heavy metals are accumulated in the lower horizons, while others are not thus requiring further research.2018-01-01T00:00:00ZОсобливості пошкодження хвої сосни звичайним сосновим пильщиком у лісах Центрального Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8901
Название: Особливості пошкодження хвої сосни звичайним сосновим пильщиком у лісах Центрального Полісся
Авторы: Андреєва, О. Ю.; Андреева, Е. Ю.; Andreieva, E.
Аннотация: У Центральному Поліссі досліджено показники кількості хвоїнок і маси хвої різного віку у дерев сосни звичайної з різним рівнем пошкодження крон личинками звичайного соснового пильщика. Доведено, що середня кількість хвоїнок на гілці при однаковому рівні дефоліації має тенденції до зменшення від верхнього до нижнього ярусів, а в усіх ярусах крони – у міру збільшення рівня дефоліації. Окомірне визначення рівня дефоліації крон личинками звичайного соснового пильщика відповідає результатам обліку кількості хвоїнок на модельних гілках.; В Центральном Полесье исследованы показатели количества хвоинок и массы хвои разного возраста у деревьев сосны обыкновенной с разным уровнем повреждения крон личинками обычного соснового пилильщика. Доказано, что среднее количество хвоинок на ветке при одинаковом уровне дефолиации имеет тенденции к уменьшению от верхнего до нижнего ярусов, а во всех ярусах кроны – по мере увеличения уровня дефолиации. Глазомерное определение уровня дефолиации крон личинками обычного соснового пилильщика соответствует результатам учета количества хвоинок на модельных ветвях.; In Central Polissya number of needles of different age and their mass was assessed for Pinus sylvestris trees with different level of crown damage by larvae of Diprion pini. It was proved, that the mean number of needles per branch at equal level of defoliation tends to decrease from upper to lower crown level, and in all crown levels decreases with increase of defoliation level. Visual evaluation of crown defoliation by Diprion pini larvae agrees with results of assessment of needles on model branches.2012-01-01T00:00:00Z