DSpace Общество:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/20
2024-03-29T00:58:06ZСучасний стан ґрунтів, забруднених цезієм-137 на прикладі СФГ «Новий Дорогінь»
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9204
Название: Сучасний стан ґрунтів, забруднених цезієм-137 на прикладі СФГ «Новий Дорогінь»
Авторы: Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.; Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.; Коткова, Т. М.; Kotkova, T.; Коткова, Т. Н.; Карась, І. Ф.; Karas, I.; Карась, И. Ф.
Аннотация: Після Чорнобильскої аварії агроландшафти Полісся зазнали значного радіоактивного забруднення. На Україні забруднено радіонуклідами 3,5 млн км2 сільськогосподарських угідь. Найбільше постраждала від забруднення радіоцезієм зона Українського Полісся. Процес накопичення радіонуклідів сільськогосподарськими рослинами залежить від впливу фізико-хімічних
характеристик нуклідів, властивостей ґрунтів, агробіологічних особливостей рослин і агротехніки вирощування культур. В залежності від властивостей ґрунту, вміст цезію-137 у рослинах може змінюватися в десятки разів. За роки, що минули після аварії на ЧАЕС, відбулася зміна радіаційного стану. Щільності забруднення вимагають уточнення в кожному конкретному випадку через велику їх мінливість.; After the Chernobyl accident, the Polesye agrolandscapes were subjected to significant radioactive contamination. In Ukraine, 3.5 mln km2 of agricultural land is contaminated with radionuclides. The zone of Ukrainian Polissya suffered most of all from radioactive cesium contamination. The accumulation of radionuclides by agricultural plants depends on the influence of the physicochemical characteristics of nuclides, soil properties, the agrobiological characteristics of plants, and the agrotechnology of crop cultivation. Depending on the properties of the soil, the content of cesium-137 in plants can vary tenfold. Over the years after the Chernobyl accident, a change in the radiation situation occurred. Density of pollution requires clarification in each case due to their variability.; После Чернобыльской аварии агроландшафты Полесья подверглись значительному радиоактивному загрязнению. На Украине загрязнено радионуклидами 3,5 млн км2 сельскохозяйственных угодий. Больше всего пострадала от загрязнения радиоцезием зона Украинского Полесья. Процесс накопления радионуклидов сельскохозяйственными растениями зависит от влияния физико- химических характеристик нуклидов, свойств почв, агробиологических особенностей растений и агротехники выращивания культур. В зависимости от свойств почвы, содержание цезия-137 в растениях может изменяться в десятки раз. За годы, после аварии на ЧАЭС, произошло изменение радиационной обстановки. Плотности загрязнения требуют уточнения в каждом конкретном случае из-за их изменчивости.2018-01-01T00:00:00ZВплив поверхневого стоку на гідрологічні процеси на прикладі малих річок Житомирського Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9203
Название: Вплив поверхневого стоку на гідрологічні процеси на прикладі малих річок Житомирського Полісся
Авторы: Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.; Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.
Аннотация: Процеси просторового перенесення речовин та енергії в ландшафтах пов’язані між собою поверхневим стоком води. Безперечно,
стік є інтегральним показником багатьох екологічних та антропогенних чинників.
Питання формування поверхневого стоку, його кількісна та якісна характеристики є складними для дослідження й залежать від багатьох біотичних, абіотичних та антропогенних чинників. До того ж їх кількісні ознаки мають імовірнісний характер.; The processes of spatial transport of substances and energy in the landscapes are interconnected with a surface runoff of water. No doubt the runoff is an integral indicator of many ecological and anthropogenic factors. The question of the formation of surface runoff, it’s quantitative and qualitative
characteristics are difficult to research and depend on many biotic, abiotic and anthropogenic factors. In addition, they are quantitative signs are probabilistic.; Процессы пространственного переноса веществ и энергии в ландшафтах связаны между собой поверхностным стоком воды. Бесспорно,
сток является интегральным показателем многих экологических и антропогенных факторов.
Вопросы формирования поверхностного стока, его количественная и качественная
характеристики являются сложными для исследования и зависят от многих
биотических, абиотических и антропогенных факторов. К тому же их количественные
признаки имеют вероятностный характер.2018-01-01T00:00:00ZВплив лісових насаджень на ерозію в лісоаграрних ландшафтах при стоці дощових вод
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9202
Название: Вплив лісових насаджень на ерозію в лісоаграрних ландшафтах при стоці дощових вод
Авторы: Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.; Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.; Карась, І. Ф; Karas, I.; Карась, И. Ф.
Аннотация: Як відомо, змив і розмив ґрунту, який викликається стоком талих і поверхневих вод, зустрічається у всіх природно-кліматичних зонах. Залежно від факторів навколишнього середовища, які визначають об‘єм і інтенсивність стоку, протиерозійна стійкість ґрунтів, ступінь їх пошкодження можуть бути різними. Формування стоку талих і зливових вод також визначається і іншими факторами [1].; As you know, washing and erosion of soil, caused by drainage of thaw and surface waters, is found in all natural and climatic zones. Depending on the environmental factors that determine the volume and intensity of runoff, the anti-erosion resistance of the soils, the degree of damage to them may vary. The formation of drainage of thaw and storm water is also determined by other factors [1].; Как известно, смыв и эрозия почвы, который вызывается стоком талых и поверхностных вод, встречается во всех природно-климатических зонах. В зависимости от факторов окружающей среды, которые определяют объем и интенсивность стока, противоэрозионная устойчивость почв, степень их повреждения могут быть различными. Формирование стока талых и ливневых вод также определяется и другими факторами [1].2018-01-01T00:00:00ZОсобливості управління поверхневим стоком на меліорованих територіях Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9008
Название: Особливості управління поверхневим стоком на меліорованих територіях Полісся
Авторы: Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.; Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.
Аннотация: Науковий інтерес до впливу меліорацій на зміни в ландшафтах Полісся був і залишається одним із важливих питань у вивченні їх функціонування та екологічного стану. Процеси просторового перенесення речовин та енергії в ландшафтах пов'язані між собою поверхневим стоком води. Безперечно, стік є інтегральним показником багатьох екологічних та антропогенних чинників. Він є однією з головних складових, що визначає потоки речовин та енергії в ландшафті, відображає зміни та процеси трансформації в них.; The scientific interest in the impact of land reclamation on changes in the Polissya landscapes was and remains one of the important issues in the study of their functioning and ecological status. The processes of spatial transport of substances and energy in the landscapes are interconnected by a surface runoff of water. Undoubtedly, runoff is an integral indicator of many environmental and human factors. It is one of the main components that determines the flows of substances and energy in the landscape, reflecting the changes and transformation processes in them.; Научный интерес к воздействию мелиораций на изменения в ландшафтах Полесья был и остается одним из важных вопросов в изучении их функционирования и экологического состояния. Процессы пространственного переноса веществ и энергии в ландшафтах связаны между собой поверхностным стоком воды. Бесспорно, сток является интегральным показателем многих экологических и антропогенных факторов. Он является одной из главных составляющих, определяет потоки веществ и энергии в ландшафте, отражает изменения и процессы трансформации в них.2018-01-01T00:00:00ZВплив системи удобрення в сівозміні на вміст мікроелементів залежно від гідротермічного коефіцієнту ґрунт–рослина в умовах Волинського Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8958
Название: Вплив системи удобрення в сівозміні на вміст мікроелементів залежно від гідротермічного коефіцієнту ґрунт–рослина в умовах Волинського Полісся
Авторы: Пузняк, О. М.; Пузняк, О. Н.; Puzniak, О.; Кудрик, А. П.; Kudryk, А.; Дребот, О. В.; Drebot, O.
Аннотация: Якщо достатньо охопити весь спектр ґрунтових відмінностей, але не враховувати погодні умови (посуха чи перезволоження) вегетаційного періоду росту рослин, все одно не можливо повністю керувати процесом формування високих врожаїв сільськогосподарських культур. Потреба рослин у елементах живлення різна, і ця різниця сягає десятки разів. Крім того, є залежність у надходженні елементів у рослини та кінцеву продукцію від типу ґрунтів і їх властивостей, від систем удобрення та від погодних умов.; Если достаточно охватить весь спектр почвенных различий, но не учитывать погодные условия (засуха или переувлажнение) вегетационного периода роста растений, все равно невозможно полностью управлять процессом фомирования высоких урожаев сельскохозяйственных культур. Потребность растений в элементах питания разная, и эта разница достигает десятки раз. Кроме того, есть зависимость в поступлении элементов в растения и конечную продукцию от типа почв и их свойств, от систем удобрения и от погодных
условий.; If enough to cover the whole range of soil differences, but not taking into account the weather conditions (drought or оverpopulation) of the growing season of plant growth, it is still not possible to fully manage the process of cultivating high crop yields. The need for plants in the elements of nutrition is different, and this difference reaches dozens of times. In addition, there is a dependence on the entry of elements into plants and end products on the type of soils and their properties, from fertilizer systems and weather conditions.2018-01-01T00:00:00ZОснови раціонального землекористування порушених територій Житомирського Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8957
Название: Основи раціонального землекористування порушених територій Житомирського Полісся
Авторы: Кудрик, А. П.; Kudryk, А.; Дребот, О. В.; Drebot, O.; Пузняк, О. М.; Пузняк, О. Н.; Puznyak, О.; Вишневський, Ф. О.; Вишневский, Ф. О.; Vyshnevskyi, F.
Аннотация: Розвиток гірничо-видобувної промисловості, ведення інтенсивних геологорозвідувальних робіт на території Житомирщини зумовили низку негативних екологічних наслідків: відчуження значних площ сільськогосподарського та лісогосподарського використання, деградацію земель, порушення цілісності ґрунтового покриву, скидання в ріки мінералізованих вод, тощо. Постає питання необхідності розроблення обґрунтованих заходів по рекультивації порушених земель та повернення їх у використання.
Метою дослідження є розробка технологічних рішень з питань способів відновлення порушених територій регіону Полісся Житомирщини, що мають вплив на якість рекультивації земель, яка формує певну сукупність властивостей і рівень корисності техногенних ґрунтів згідно з напрямком їх використання.; Развитие горнодобывающей промышленности, ведение интенсивных геологоразведочных работ на территории Житомирщины обусловили ряд негативных экологических последствий: отчуждение значительных площадей сельскохозяйственного и лесохозяйственного использования, деградацию земель, нарушение целостности почвенного покрова, сброс в реки минерализованных вод и тому подобное. Возникает вопрос о необходимости разработки обоснованных мероприятий по рекультивации нарушенных земель и возвращение их в использование.
Целью исследования является разработка технологических решений по вопросам способов восстановления нарушенных территорий региона Полесья Житомирщины, влияющих на качество рекультивации земель, которая формирует определенную совокупность свойств и уровень полезности техногенных почв согласно с направлением их использования.; The development of the mining industry and intensive geological exploration at the territory of Zhytomyr Region have caused a number of negative environmental consequences: the сonservation of large areas of agricultural and forestry use, degradation of land, disturbance of soil cove, the pouring of saline waters into rivers, and others. It's time to the issue of the need to develop well-founded reclamation activities disturbed lands and returning them to use.
The aim of the research is to develop technological solutions for the ways of restoring the affected areas of the Polissya region of Zhytomyr region, which have an impact on the quality of land reclamation, which forms a certain set of properties and the level of usefulness of litogenous soils in accordance with the direction of their use.2018-01-01T00:00:00ZАналіз продуктивності сільськогосподарських угідь Чуднівського району Житомирської області
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8956
Название: Аналіз продуктивності сільськогосподарських угідь Чуднівського району Житомирської області
Авторы: Карась, І. Ф.; Карась, И. Ф.; Karas, I.; Трофименко, Н. В.; Trofimenko, N.; Коткова, Т. М.; Коткова, Т. Н.; Kotkova, T.; Зубова, О. В.; Зубова, Е. В.; Zubova, O.
Аннотация: Аналіз структури угідь та посівних площ господарств в межах адміністративно-територіальних утворень, урожайності сільськогосподарських культур є досить важливою складовою комплексу оптимізаційних заходів, оскільки свідчить про рівень використання земель землевласниками та землекористувачами. Безпосередньо ці показники відрізняються не лише в межах України, а й у межах Житомирської області.; Анализ структуры угодий и посевных площадей хозяйств в пределах административно-территориальных образований, урожайности сельскохозяйственных культур является весьма важной составляющей комплекса оптимизационных мероприятий, поскольку свидетельствует об уровне использования земель землевладельцами и землепользователями. Непосредственно эти показатели отличаются не только в пределах Украины, но и в пределах Житомирской области.; The analysis of the land structure and the farms’ sown areas within the administrative-territorial formations and the productivity of agricultural crops is a very important part of the optimization measures complex, since it indicates the level of land use by landowners and land users. Directly these indicators differ not only within Ukraine but also within the Zhytomyr region.2018-01-01T00:00:00ZГранична площа посіву сільськогосподарських культур, як індикатор кризового стану агроландшафтів
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8955
Название: Гранична площа посіву сільськогосподарських культур, як індикатор кризового стану агроландшафтів
Авторы: Дребот, О. В.; Drebot, O.; Лук’яненко, O. П.; Лукьяненко, А. П.; Luk’yanenko, О.
Аннотация: Раціональне використання земель сільськогосподарського призначення починається з організації території, яка передбачає врахування агроекологічного потенціалу ґрунтів при проектуванні полів сівозмін. Причиною деградації земель та низької урожайності сільськогосподарських культур є організація землекористування без урахування якісного стану ґрунтів. В сучасних умовах ведення сільськогосподарського виробництва ситуація ускладнюється в результаті відсутності належної стратегії в сфері охорони земель, нехтування концепцією сталого землекористування, недієздатності національних і галузевих та відсутності регіональних програм по охороні земель. У процесі земельної реформи відбувся поділ великих ділянок на малі та розпаювання деградованих земель, що за таких умов веде до невпинної дестабілізації агроландшафтів і є проблемою, що формує питання екологічної безпеки держави.; Рациональное использование земель сельскохозяйственного назначения начинается с организации территории, которая предусматривает учет агроэкологического потенциала почв при проектировании полей севооборотов. Причиной деградации земель и низкой урожайности сельскохозяйственных культур является организация землепользования без учета качественного состояния почв. В современных условиях ведения сельскохозяйственного производства ситуация осложняется в результате отсутствия надлежащей стратегии в области охраны земель, пренебрежение концепцией устойчивого землепользования, недееспособности национальных и отраслевых и отсутствия региональных программ по охране земель. В процессе земельной реформы произошло разделение больших участков на малые и паи деградированных земель, что при таких условиях ведет к неустанной дестабилизации агроландшафтов и является проблемой, формирует вопросы экологической безопасности государства.; Rational use of agricultural land begins with the organization of the territory, which provides for the consideration of agroecological potential of soils in the design of crop rotation fields. The cause of land degradation and low crop yields is the organization of land use without taking into account the qualitative state of soils. In today's conditions of agricultural production, the situation is complicated by the lack of an adequate strategy in the field of land protection, neglect of the concept of sustainable land use, the inability of national and sectoral and the lack of regional land protection programs. In the process of land reform, the division of large plots into small and degraded land degraded, which in such conditions leads to a tireless destabilization of agro-landscapes and is a problem that forms the issue of environmental security of the state.2018-01-01T00:00:00ZЕкологічна оцінка стану поверхневого стоку з урбанізованих ландшафтів (на прикладі м. Житомир)
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8954
Название: Екологічна оцінка стану поверхневого стоку з урбанізованих ландшафтів (на прикладі м. Житомир)
Авторы: Піціль, А. О.; Pitsil, A.; Пициль, А. О.
Аннотация: Техногенез вносить суттєві корективи в потоки речовини і енергії в ландшафті у водообмін та обмін речовини. Вирівнювання поверхні, знищення мікрорельєфу, зниження ухилів, зменшення глибини та густоти розчленування призводять до зниження енергії рельєфу та спрощення структури водозбірних басейнів, що, в свою чергу, викликає зменшення транзиту, поверхневого стоку, природної ерозії, виникають умови для перенасичення ґрунту талими, дощовими водами, появи нових водоносних горизонтів, підтоплення осідань поверхні і провалів.; Technogenesis makes significant adjustments to the flow of matter and energy in landscapes in water exchange and metabolism. Leveling the surface destruction of the microrelief, reduction of slopes, decrease of depth and density Dismounting leads to lower relief energy and simplification the structure of catchment basins, which, in turn, causes a decrease transit, surface runoff, natural erosion, there are conditions for excessive soil thawing, rainwater, the emergence of new aquifers horizons, flooding of surface sediments and failures.; Техногенез вносит существенные коррективы в потоки вещества и энергии в ландшафте в водообмен и обмен веществ. Выравнивание поверхности, уничтожение микрорельефа, снижение уклонов, уменьшение глубины и густоты расчленения приводят к снижению энергии рельефа и упрощению структуры водосборных бассейнов, что, в свою очередь, вызывает уменьшение транзита, поверхностного стока, естественной эрозии, возникают условия для перенасыщение почвы талыми, дождевыми водами, появление новых водоносных горизонтов, подтопление осаждений поверхности и провалов.2018-01-01T00:00:00ZМеліоративна ефективність лісових насаджень в умовах Житомирського Полісся
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/8953
Название: Меліоративна ефективність лісових насаджень в умовах Житомирського Полісся
Авторы: Буднік, І. П.; Budnik, I.; Будник, И. П.; Піціль, А. О.; Pitsil, A; Пициль, А. О.; Ковальова, С. П.; Kovalyova, S.; Ковалева, С. П.
Аннотация: Наведено результати досліджень меліоративної ефективності лісових насаджень, горизонтальної міграції основного елементу радіоактивного забруднення ґрунтів лісоаграрних ландшафтів Полісся 137Сs. Доведено меліоративну захисну роль лісових насаджень, які справляють оптимізуючу дію в агроландшафтах на поверхневий стік і ерозію ґрунтів та є біофізичними бар’єрами на шляху проходження ерозійно-гідрологічних процесів.
З’ясовано основні показники гідрологічних характеристик малих річок Полісся (на прикладі басейну р. Норин), морфологію та ландшафтну структуру басейнів, їх роль у міграції радіонукліда. Показано захисну роль лісових насаджень, які справляють оптимізуючи дію на горизонтальну міграцію 137Сs та інших техногенних забруднювачів.
Розроблена класифікація екологічного стану меліорованих водозборів за ознаками функціонування поверхневого стоку, на підставі якої визначено шляхи управління міграції полютантів за гідрологічно-ерозійних процесів у лісоаграрних ландшафтах Житомирського Полісся.; The aim of the research is to determine a role of forest amelioration as an optimizer in the horizontal redistribution of anthropogenic pollutants from water headers that are equal to the length of structural basin in forest and agrarian landscapes.
Forest plantations play an important ameliorative part in the environment as a whole and in forest and agrarian landscapes in particular, being quite powerful water regulators and erosion preventers.
Snow gaging survey was carried out to study the nature of snow retention and distribution on adjacent fields affected by shelter forest belts. The objects of the research were 10 forest belts of different design, in which 14 routes have been made.
There was close relationship between aerodynamics (reduced wind speed) and volume (V m3 ∙ m–1) of retained snow: the stronger is the total windshield, the greater is the volume of retained snow.
Snow was retained on the two fields adjacent to forest belts, indicating the positive impact of forest belts regardless of spatial orientation. The thickness of snow trail on inter-belt fields facing away from wind is approximately 1.5 times greater than that facing towards wind.
The data of our water balance observations (1999–2015) indicate that forest plantation runoff is generally less than perennial grasses (fallow) runoff. The difference between plowed land and forest belt is negligible.
Experimental studies revealed correlation between runoff and wash depending on the species composition (softwood and hardwood) and stand density. It has been established that surface runoff in hardwood stands consisting of more than five trees is significantly reduced compared to pine plantations.
The results of the research has showed that the specific activity of 137Cs in 0–20 cm soil layer varies synchronously as the distance from the top of the basin increases up to its increase in cumulative area and reaches the maximum value in the near-belt area and directly in the forest belt.
According to the results of research it has been found that the differentiation of runoff and erosion indicators in different structural elements of agrarian landscapes becomes ultimately apparent on hydrological characteristics of small rivers and on the nature of substance runoff material within their pools.
There is quite close relationship between the saturation of the pool territory with forest plantations (forest cover) and the turbidity of small river runoffs within these pools.
Based on the above it can be argued that the prediction of 137Cs migration development in the Polissya forest and agrarian landscapes is possible due to construction of functional models of their individual elements. Prognostic models obtained have made it possible to develop effective ways of radionuclide migration management based on the correct transformation of sediment runoff that has to be recorded in the hydrographic network preventing its migration beyond elementary water-collecting headers. Prognostic functional models of elements of forest and agrarian landscapes can determine the basic parameters of their support elements, foremost among which are protective forest plantations that produce optimizing effect on the horizontal migration of radionuclides and other anthropogenic pollutants.
An important link in preventing spatial migration of nuclides and their accumulation in soils attached to the landscapes is the expansion and preservation of forested areas and field-protective forestation that are natural universal filters.; Приведены результаты исследований мелиоративной эффективности лесных насаждений, горизонтальной миграции основного элемента радиоактивного загрязнения почв лесоаграрных ландшафтов Полесья 137Сs. Доказана мелиоративная защитная роль лесных насаждений, которые оказывают оптимизирующее действие в агроландшафтах на поверхностный сток и эрозию почв и является биофизическим барьером на пути следования эрозионно-гидрологических процессов.
Выяснены основные показатели гидрологических характеристик малых рек Полесья (на примере бассейна р. Норин), морфологию и ландшафтную структуру бассейнов, их роль в миграции радионуклидов. Показана защитная роль лесных насаждений, которые оказывают оптимизирующее действие на горизонтальную миграцию 137Сs и других техногенных загрязнителей.
Разработана классификация экологического состояния мелиорированных водосборов по признакам функционирования поверхностного стока, на основании которой определены пути управления миграции поллютантов при гидрологически-эрозионных процессах в лесоаграрных ландшафтах Житомирского Полесья.2017-01-01T00:00:00Z