DSpace Собрание:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/784
2024-03-28T16:20:22ZМорфологія надниркової залози птахів
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14435
Название: Морфологія надниркової залози птахів
Авторы: Прокопенко, В. С.; Prokopenko, V.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена дослідженню морфології надниркової залози статевозрілих свійських птахів (перепела, курки, індика, індокачки, качки, гуски, голуба сизого) із застосуванням анатомічних, гістологічних, гістохімічних, морфометричних та статистичних методів.
Анатомічне дослідження показало, що надниркова залоза птахів є парним органом. Дорсальна поверхня правої та лівої надниркових залоз прилягає до вентральної поверхні краніальних часток нирок, вентральна поверхня спрямована в грудо-черевну порожнину, медіальний край дотикається до черевної аорти і каудальної порожнистої вени (у 33 % досліджених качок і до поперекових лімфатичних вузлів), краніальний кінець межує з легенями і роздвоєнням каудальної порожнистої вени, каудальний кінець (ліва надниркова залоза) прилягає до лівого яєчника. У птахів більшості видів права і ліва надниркові залози розміщені на одному рівні. Проте у перепела та індика права надниркова залоза розміщена краніальніше лівої, а у гуски ліва надниркова залоза зміщена до серединної площини.
Форма і колір надниркової залози у птахів різних видів неоднакові. Для правої надниркової залози властива комоподібна (перепел), округла (курка), трикутна (індик), ромбоподібна (індокачка), овальна (качка), пірамідальна (гуска, голуб сизий) форми. Ліва надниркова залоза пірамідальної (курка і качка), комоподібної (перепел, індик), трикутної (індокачка), видовжено-овальної (гуска, голуб сизий) форми. Колір надниркової залози перепела, курки і голуба сизого – блідо-жовтий. У птахів інших видів він варіює від золотисто-жовтого (індик, індокачка, гуска) до жовто-коричневого (качка).
Морфометричним дослідженням встановлено, що абсолютна маса надниркової залози визначається рядом птахів і прямо залежить від маси тіла птахів, тому збільшується з 0,023±0,001 г – у перепела до 0,175±0,003 г – в індика (ряд Куроподібні), з 0,076±0,004 г – в індокачки до 0,662±0,007 г – у гуски (ряд Гусеподібні). У голуба сизого (ряд Голубоподібні) абсолютна маса надниркової залози найменша серед досліджуваних птахів і дорівнює 0,019±0,001 г. Відносна маса надниркової залози птахів змінюється асинхронно і не завжди корегує з абсолютною масою їх тіла. Довжина, ширина і товщина надниркової залози неоднакові у досліджуваних птахів. Вони найбільші властиві гусці (10,95±0,26, 9,48±0,23 і 4,71±0,17 мм відповідно), найменші – голубу сизому (3,53±0,04, 2,59±0,16 і 1,33±0,03 мм відповідно). У всіх досліджуваних птахів найбільше середнє значення має довжина, дещо менше ширина і найменше – товщина надниркової залози. Ліва надниркова залоза, порівняно з правою наднирковою залозою, відносно довша.
Надниркова залоза птахів має тісний морфофункціональний зв'язок з автономною нервовою системою. У птахів ряду Куроподібні, Гусеподібні і Голубоподібні найбільша кількість нервових вузлів автономної нервової системи реєструється над капсулою (3,4±0,12, 3,8±0,12 і 5,3±0,32 од. відповідно), дещо менша – у капсулі (2,3±0,09, 3,2±0,25 і 3,5±0,28 од. відповідно) і найменша – в паренхімі (1,6±0,14, 1,9±0,15 і 2,8±0,12 од. відповідно) надниркової залози. У порівняльно-видовому аспекті максимальний показник загальної кількості нервових вузлів автономної нервової системи властивий для голуба сизого (11,6±0,43 од.), а мінімальний – для індика (5,2±0,11 од.).
Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних морфологів, біологів та орнітологів свідчить про неузгодженість щодо назви таких структурних компонентів паренхіми надниркової залози птахів, як «кіркова речовина» і «мозкова речовина». У тварин класу «Птахи», на відміну від тварин класу «Ссавці», клітинні тяжі кіркової та мозкової речовини переплітаються між собою як в центрі, так і на периферії надниркової залози. Тому, враховуючи результати власних морфологічних досліджень і дані спеціальної літератури, пропонується кіркову речовину надниркової залози птахів називати «інтерреналова тканина або частина» (tela ile partes interrenalis), а мозкову речовину – «супрареналова тканина або частина» (tela ile partes syprarenalis), що відповідає їх походженню і не суперечить розташуванню в залозі.
Капсула надниркової залози добре колагенізована, неоднакової товщини по периметру за рахунок розміщених в ній нервових вузлів автономної нервової системи (всі досліджувані птахи) і додаткових надниркових залоз (курка, індик). Середнє значення товщини капсули надниркової залози птахів прямо залежить від маси їх тіла: у гуски (27±0,89 мкм), індика (28,53±1,36 мкм), качки (24,82±0,51 мкм) – найбільше, у перепела (10,82±0,56 мкм), сизого голуба (13,46±0,67 мкм) – найменше, в індокачки (21,30±1,09 мкм), курки (20,12±1,41 мкм) – займає проміжне положення.
За конфігурацією тяжів ендокриноцитів і локалізацією венозних синусів у паренхімі надниркової залози птахів виділяється периферична та центральна зони. У птахів ряду Куроподібні і Гусеподібні для периферичної зони надниркової залози властива більша (Р˂0,001) відносна площа інтерреналової тканини (71,67±2,93–77±4,95 %), порівняно з супрареналовою тканиною (22±3,17–27,01±2,64 %), у центральній зоні їх відносна площа достовірно не відрізняються (48,09±2,03–58,33±3,07 % проти 37,67±2,86–47,86±2,83 %). У голуба сизого показники відносної площі інтерреналової та супрареналової тканини центральної зони (71,0±3,50 та 26,17±3,56 % відповідно) наближені до таких показників периферичної зони (71,50±3,46 та 25,83±3,51 % відповідно) на фоні максимальних значень відносної площі інтерреналової тканини.
Висвітлено особливості морфології та морфометричних показників ендокриноцитів надниркової залози птахів різних видів. Встановлено, що клітини інтерреналової тканини стовпчастої або кубічної форми, з еозинофільно забарвленою цитоплазмою і ядром округлої або овальної форми, яке розміщене, переважно, ексцентрично. Клітини супрареналової тканини мають полігональну форму, базофільну цитоплазму, округле, центрально розміщене ядро. Згідно морфометрії, клітини інтерналової тканини поділяються на два типи: клітини першого типу розміщуються у периферичній зоні, клітини другого – у центральній зоні органу. Ядерно-цитоплазматичного відношення (ЯЦВ) у перепела, курки, індика, індокачки, качки, гуски і голуба сизого найменше у клітинах другого типу інтерреналової тканини (відповідно 0,092±0,016, 0,082±0,009, 0,083±0,010, 0,076±0,007, 0,072±0,010, 0,066±0,005 і 0,052±0,004), дещо більшим – у клітинах першого типу інтерреналової тканини (відповідно 0,109±0,009, 0,097±0,012, 0,111±0,012, 0,110±0,015, 0,081±0,008, 0,079±0,007 і 0,065±0,004) і найбільшим – у хромафінних клітинах супрарналової тканини (відповідно 0,113±0,014, 0,102±0,015, 0,112±0,010, 0,137±0,003, 0,138±0,007, 0,126±0,006 і 0,166±0,018).
Надниркова залоза досліджуваних птахів характеризується інтенсивним кровопостачанням. В ній добре розвинена сітка мікроциркуляторних кровоносних судин, особливо за рахунок гемокапілярів, які відкриваються у венозні синуси. Стінка венозних синусів тонка, утворена плоскими ендотеліоцитами, обмежена групами клітин інтерреналової та супрареналової тканин. Відносна площа венозних синусів у центральній зоні, порівняно з периферичною, збільшується у перепела до 3,73±0,55 % (в 2,8 рази, Р<0,05), курки до 4,05±0,12 % (в 3,2 рази, Р<0,05), індика до 4,12±0,51 % (в 3,7 рази, Р<0,05), індокачки до 5±0,52 % (в 5 разів, Р<0,01), качки до 4,5±0,46 % (в 3 рази, Р<0,05), гуски до 4±0,26 % (в 2 рази ). У наднирковій залозі голуба сизого показники відносної площі венозних синусів центральної та периферичної зон майже однакові – 2,83±0,48 та 2,67±0,33 % відповідно.
Ступінь інтенсивності гістохімічних реакцій на виявлення вмісту і локалізації речовин білкового, вуглеводного та ліпідного обмінів високий в ендокриноцитах надниркової залози дослідних птахів. Він визначається видом цих речовин і є неоднаковим в інтерреналовій та супрареналовій тканині надниркової залози. Фарбування гістологічних зрізів надниркової залози амідочорним 10 Б за Шустом показало, що білкові речовини мають основний характер у супрареналовій тканині та кислий – в інтерреналовій тканині. Розподіл сульфатованих глікозаміногліканів, встановлений шляхом фарбування гістозрізів альціановим синім за Стідменом, максимальним є у супрареналовій тканині. Виявлення глікогену за допомогою Шифф-йодної кислоти за Мак-Манусом свідчить про його високу концентрацію в інтерреналовій тканині, тоді як глікопротеїди локалізуються у супрареналовій тканині. Фарбування гістологічних зрізів надниркової залози суданом чорним В за Мак-Манусом показало найбільшу концентрацію ліпопротеїдів в інтерреналовій тканині, а ліпідів – у супрареналовій тканині надниркової залози.; The dissertation is devoted to the study of the morphology of the adrenal glands of sexually mature domestic birds (quail, chicken, turkey, muscovy duck, duck, goose, blue pigeon) using anatomical, histological, histochemical, morphometric and statistical methods.
Anatomical examination showed that the adrenal gland of birds is a paired organ. The dorsal surface of the right and left adrenal glands adjoins the ventral surface of the cranial lobes of the kidneys, the ventral surface is directed into the chest-abdominal cavity, the medial edge touches the abdominal aorta and caudal vena cava (in 33% of the studied ducks and lumbar lymph nodes), the cranial end borders on the lungs and bifurcation caudal vena cava, the caudal end (left adrenal gland) adjoins the left ovary. In birds of most species, the right and left adrenal glands are located at the same level. However, in the quail and turkey, the right adrenal gland is located cranial to the left, and in the goose, the left adrenal gland is shifted to the middle plane.
The shape and color of the adrenal gland in birds of different species are not the same. The right adrenal gland is characterized by a coma-like (quail), rounded (chicken), triangular (turkey), rhombus-like (muscovy duck), oval (duck), pyramidal (goose, blue dove) shape. The left adrenal gland is pyramidal (chicken and duck), coma-like (quail, turkey), triangular (muscovy duck), elongated-oval (goose, pigeon blue). The color of the adrenal gland of quail, chicken and blue blue is pale yellow. In birds of other species, it varies from golden yellow (turkey, muscovy duck, goose) to yellow-brown (duck). In the blue-haired pigeon (row Columbidae), the absolute weight of the adrenal gland is the smallest among the studied birds and is 0.019 ± 0.001 g. The relative weight of the adrenal gland of birds changes asynchronously and does not always correct with the absolute weight of their body
Morphometric study established that the absolute weight of the adrenal gland is determined by a number of birds and directly depends on the body weight of birds, so it increases from 0.023±0.001 g in quail to 0.175±0.003 g in turkey (order Galliformes), from 0.076±0.004 g in muscovy duck to 0.662±0.007 g in goose (order Anseriformes). In the blue-haired pigeon (order Columbidae), the absolute weight of the adrenal gland is the smallest among the studied birds and is 0.019±0.001 g. The relative weight of the adrenal gland of birds changes asynchronously and does not always correct with the absolute weight of their body. The length, width and thickness of the adrenal gland are not the same in the studied birds. They are the largest inherent goose (10.95±0.26, 9.48±0.23 and 4.71±0.17 mm, respectively), the smallest – common pigeon (3.53±0.04, 2.59±0.16 and 1.33±0.03 mm, respectively). In all studied birds, the greatest average value is the length, slightly less width and the smallest is the thickness of the adrenal gland. The left adrenal gland, compared to the right adrenal gland, is relatively longer.
The adrenal gland of birds has a close morphofunctional connection with the autonomous nervous system. In birds of the Galliformes, Anseriformes and Columbidae orders, the largest number of nerve nodes of the autonomous nervous system is recorded above the capsule (3.4±0.12, 3.8±0.12 and 5.3±0.32 units, respectively), slightly smaller in the capsule (2.3±0.09, 3.2±0.25 and 3.5±0.28 units, respectively) and the smallest in the parenchyma (1.6±0.14, 1.9±0.15 and 2.8±0.12 units, respectively) of the adrenal gland. In the comparative-species aspect, the maximum indicator of the total number of nerve nodes of the autonomous nervous system is characteristic of the common pigeon (11.6±0.43 units), and the minimum for the turkey (5.2±0.11 units).
Analysis of the scientific works of morphologists, biologists and ornithologists indicates inconsistency in the name of such structural components of the adrenal gland parenchyma of birds as «cortical matter» and «medulla matter». In animals of the «Birds» class, unlike animals of the «Mammals» class, the cell strands of cortical and cerebral matter are intertwined both in the center and in the periphery of the adrenal gland. Therefore, taking into account the results of their own morphological studies and data from special literature, it is proposed to call the cortical substance of the adrenal gland of birds «interrenal tissue or part» (tela ile paertes interrenalis) and the brain substance «suprarenal tissue or part» (tela ile partes syprarenalis), which corresponds to their origin and does not contradict the location in the gland.
The capsule of the adrenal gland is well collagenized, of unequal thickness along the perimeter due to the nerve nodes of the autonomous nervous system located in it (all studied birds) and additional adrenal glands (chicken, turkey). The average value of the thickness of the capsule of the adrenal gland of birds directly depends on their body weight: in goose (27±0.89 microns), turkey (28.53±1.36 microns), duck (24.82±0.51 microns) the most, quail (10.82±0.56 microns), common pigeon (13.46±0.67 microns) the least, in turkey (21.30±1.09 microns), chicken (20.12±1.41 microns) occupies an intermediate position.
According to the configuration of endocrinocyte weights and the localization of venous sinuses in the parenchyma of the adrenal gland of birds, the peripheral and central zones are distinguished. In birds of Galliformes and Anseriformes orders, a larger (Р˂0,001) relative area of interrenal tissue (71.67±2.93–77±4.95 %) is characteristic for the peripheral zone of the adrenal gland, compared with suprarenal tissue (22±3.17–27.01±2.64 %), in the central zone their relative area is not significantly different (48.09±2.03–58.33±3.07 %) against 37.67±2.86–47.86±2.83 %). In common pigeon, the relative area of the interrenal and suprarenal tissue of the central zone (71.0±3.50 and 26.17±3.56 %, respectively) are close to those of the peripheral zone (71.50±3.46 and 25.83±3.51 %, respectively) against the background of the maximum values of the relative area of the interrenal tissue.
The features of morphology and morphometric indices of endocrinocytes of the adrenal gland of birds of different species are highlighted. It has been found that cells of columnar or cubic interrenal tissue, with an eosinophilic-colored cytoplasm and a nucleus of rounded or oval shape, which is placed preferably eccentrically. Suprarenal tissue cells have a polygonal shape, a basophilic cytoplasm, a rounded, centrally located nucleus. According to morphometry, internal tissue cells are divided into two types: cells of the first type are located in the peripheral zone, the second - in the central zone of the organ. Nuclear cytoplasmic ratio in quail, chicken, turkey, duck, goose, muscovy duck and common pigeon is the least in cells of the second type of interrenal tissue. (respectively 0.092±0.016, 0.082±0.009, 0.076±0.007, 0.083±0.010, 0.072±0.010, 0.066±0.005 and 0.052±0.004), slightly larger in cells of the first type of interrenal tissue. (respectively 0.109±0.009, 0.097±0.012, 0.111±0.012, 0.110±0.015, 0.081±0.008, 0.079±0.007 and 0.065±0.004) and the largest in chromafine cells of suprarnal tissue (respectively 0.113±0.014, 0.102±0.015, 0.112±0.010, 0.137±0.003, 0.138±0.007, 0.126±0.006 and 0.166±0.018).
The adrenal gland of the studied birds is characterized by intensive blood supply. It has a well-developed network of microcirculatory blood vessels, especially due to hemocapillaries, which open into the venous sinuses. The wall of the venous sinuses is thin, formed by flat endotheliocytes, limited by groups of cells of interrenal and suprarenal tissues. The relative area of venous sinuses in the central zone, compared with the peripheral, increases in quail to 3.73±0.55 % (2.8 times, P<0.05), chicken up to 4.05±0.12 % (3.2 times, P<0.05), turkey up to 4.12±0.51 % (3.7 times, P<0.05), Muscovy duck up to 5±0.52 % (5 times, P<0.01), ducks up to 4.5 ± 0.46 % (3 times, P<0.05), geese up to 4±0.26 % (2 times). In the adrenal gland of the common pigeon, the relative area of the venous sinuses of the central and peripheral zones is almost the same 2.83±0.48 and 2.67±0.33 %, respectively.
The degree of intensity of histochemical reactions to the detection of the content and localization of protein, carbohydrate and lipid metabolism substances is high in the endocrinocytes of the adrenal gland of experimental birds. It is determined by the type of these substances and is unequal in the interrenal and suprarenal tissue of the adrenal gland. Staining of histological sections of the adrenal gland with amidochoric 10 B Shust showed that protein substances have a basic character in suprarenal tissue and acidic in interrenal tissue. The distribution of sulfated glycosaminoglycans established by staining histoses with Steedman's alcyan blue is maximal in suprarenal tissue. The detection of glycogen using McManus Schiff-iodic acid indicates its high concentration in interrenal tissue, while glycoproteins are localized in suprarenal tissue. Staining of histological sections of the adrenal gland with Sudan black B according to McManus showed the highest concentration of lipoproteins in the interrenal tissue, and lipids in the suprarenal tissue of the adrenal gland.2023-01-01T00:00:00ZІнфекційний бронхіт курей (патоморфологія та обґрунтування засобів профілактики)
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13007
Название: Інфекційний бронхіт курей (патоморфологія та обґрунтування засобів профілактики)
Авторы: Гуральська, С. В.; Гуральськая, С. В.; Guralska, S.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей морфофункціонального стану органів курей за інфекційного бронхіту та при вакцинації на органному, тканинному і клітинному рівнях структурної організації із застосуванням морфологічних, гістохімічних, імуногістохімічних та морфометричних методів. На основі отриманих результатів одержано дані про структуру, закономірності росту й розвитку центральних і периферичних органів кровотворення та імуногенезу курей, які свідчать про незавершеність їхнього морфогенезу в ранньому періоді постнатального онтогенезу, що необхідно враховувати під час складання програм вакцинопрофілактики. Дано оцінку морфологічних та імуногістохімічних змін органів курей за інфекційного бронхіту, характер прояву яких найбільш виражений у хворих особин 20 та 40-добового віку.
Висвітлено поствакцинальні зміни гістоархітектоніки та морфометричних показників в органах дослідних курей, які мали пряме відношення до кратності вакцинації та були зумовлені віковими особливостями дослідних тварин у постнатальному періоді онтогенезу.
Доведено доцільність застосування імуномодулятора Авесстим™, який сприяє формуванню активності імунітету проти ІБК, не спричиняючи при цьому побічних ефектів, а навпаки стимулює розвиток імунних утворень, що проявляється збільшенням кількості та розмірів лімфоїдних вузликів в периферичних органах імуногенезу, сповільнює процеси інволюції клоакальної сумки, впливає на зростання площі кіркової речовини в тимусі, кількості тимусних тілець у часточці та індексу кори.
Визначено потенціальні можливості імуногістохімії як чутливого і точного методу оцінки стану клітинного (Т-хелперних лімфоцитів, Т-цитотоксичних клітин і нормальних Т-кілерів) та гуморального (В-лімфоцитів) імунітетів і, як наслідок, отримано нові дані про склад кластерів диференціації в органах кровотворення та імуногенезу курей різного віку, зміни їх у разі захворювання та імунізації проти інфекційного бронхіту.; Диссертация посвящена исследованию особенностей морфофункционального состояния органов кур при инфекционном бронхите и вакцинации на органном, тканевом и клеточном уровнях структурной организации с применением морфологических, гистохимических, иммуногистохимических и морфометрических методов. На основании результатов исследования получены данные о структуре, закономерности роста и развития центральных и периферических органов кроветворения и иммуногенеза кур, которые свидетельствуют о незавершенности их морфогенеза в раннем периоде постнатального онтогенеза, что необходимо учитывать при составлении программ вакцинопрофилактики. Дана оценка морфологических и иммуногистохимических изменений органов кур при инфекционном бронхите, характер проявления которых наиболее выражен у больных кур 20 и 40-суточного возраста.
Освещены поствакцинальные изменения гистоархитектоники и морфометрических показателей в органах исследовательских кур, которые имели прямое отношение к кратности вакцинации и были обусловлены возрастными особенностями подопытных животных в постнатальном периоде онтогенеза.
Доказана целесообразность применения иммуномодулятора Авесстим™, который способствует формированию активности иммунитета против ИБК, не вызывая при этом побочных эффектов, а наоборот стимулирует развитие иммунных образований, проявляется увеличением количества и размеров лимфоидных узелков в периферических органах иммуногенеза, замедляет процессы инволюции клоакальной сумки, влияет на рост площади коры в тимусе, количества тимусных телец в дольке и индекса коры.
Определены потенциальные возможности иммуногистохимии как чувствительного и точного метода оценки состояния клеточного (Т-лимфоцитов лимфоцитов, Т-цитотоксических клеток и нормальных Т-киллеров) и гуморального (В-лимфоцитов) иммунитетов и, как следствие, получены новые данные о составе кластеров дифференциации в органах кроветворения ииммуногенеза кур разного возраста, изменении их при заболевании и иммунизации против инфекционного бронхита.; The thesis is devoted to the morphological and functional condition of the organs of chickens with infectious bronchitis and after vaccination.
In the work morphological, histochemical, immunohistochemical and morphometric study of the organs of chickens with infectious bronchitis and vaccination against infectious bronchitis carried out. Information on the structure, laws of growth and development of central and peripheral organs of blood creation and immunogenesis in chickens, which indicate the incompleteness of their morphogenesis in the early period of postnatal ontogenesis, that must be considered when drawing up programmes of vaccination, supplemented. The estimation of structural changes in organs of chickens with infectious bronchitis is made. It is established that the character of the morphological, histological, immunohistochemical and morphometric changes in the organs of chickens with infectious bronchitis is most pronounced at 20 and 40 days age.
Lit post-vaccination changes of histoarchitectonic and morphometric parameters in bodies in research chickens, had a direct bearing on the number of vaccination due to the age of the experimental animals in the postnatal period of ontogenesis. After immunization of chickens against infectious bronchitis in the immune organs of chickens a decrease in the absolute weight of the thymus and cloacales bags in 8, 20 and 40 days age, indicating increased migration of T and b-lymphocytes in peripheral organs of immunogenesis for the implementation of the immune responses was observed. Besides the structural changes in the organs of hemopoiesis and immunogenesis of the research hens (hyperplasia of lymphoid structures, macrophage and plasmocytoma reaction) indicated the formation of cellular and humoral immunity in vaccinated chickens, and the changes in the blood vessels of medium and small caliber associated with fixation of circulating immune complexes in their vascular walls.
It is determined that the use of chickens, with the aim of stimulating action of the immune response humoral immunity, immunomodulator Avastin™ does not cause a negative impact on histoarchitectonic bodies, but on the contrary contributed to improving their functional status. It is shown that the drug improves vaccine-induced antiviral immune response and how the immune system, promotes the formation of immune activation against IB, without causing side effects, but on the contrary stimulates development of the immune entities, manifested by the increase in the number and size of lymphoid nodules in the peripheral organs of immunogenesis, slows down the process of involution cloacales bags, affecting the growth of the area of the cortex in the thymus, the number of thymus cells in the slice and index.
New data on the composition of the clusters of differentiation in the organs of hemopoiesis and immunogenesis of chickens of different ages, changes in the disease and immunization against infectious bronchitis are received. The number and the specificity of the labeled cells was normal. The potential of immunohistochemistry as a sensitive and accurate method for evaluation of cell (T-cell lymphocytes, T-cytotoxic cells and normal T-killer cells) and humoral (B-lymphocytes) immunities identified. New data on the characteristics of the immunities of infectious bronchitis and after vaccination shows the leading role of the organs of hemopoiesis and immunogenesis in the formation of immunity to infectious bronchitis obtained. Morphometric studies found that vaccinated against infectious bronchitis of chickens, activates humoral immunity, as evidenced by the growth of b lymphocytes marker CD20+ in the thymus, cesspool bag, spleen, cecal tonsils and Garder gland. Thus, a subpopulation of CD20+ lymphocytes in cloacales bag of vaccinated chickens 40 days of age increased from 127,61±8,19 PCS from control animals in 211,94±pieces of 14,28 (p<0,001) – immunized. However, there have been increased level of cellular immunity, as evidenced by the active growth of T-cytotoxic cells and normal T-killer cells with the marker CD8+.
It is shown that in patients with CD in the organs immunogenesis and hemopoiesis is the development of cellular immunity, as evidenced by the increase in the number of cells with markers of CD4+ and CD8+, and activation of the humoral type immune response, evidenced by a significant increase in the number of lymphocyte markers CD20+. However, the decrease of immunoregulatory index, accompanied by the active functioning of the immune system in the destruction of foreign antigen.2017-01-01T00:00:00ZМорфологія яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/13006
Название: Морфологія яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті
Авторы: Кот, Т. Ф.; Kot, T.
Аннотация: Дисертаційну роботу присвячено дослідженню морфології яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті із застосуванням анатомічних, гістологічних, гістохімічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних та статистичних методів.
Зміни абсолютних показників маси і довжини яйцепроводу перепілок, курей, качок від вилуплення до закінчення першого біологічного циклу несучості відбуваються у чотири періоди, які мають різну тривалість, вікові терміни настання, графічну залежність зміни показників і відповідають значенням питомої швидкості, коефіцієнту росту маси й довжини органа.
До настання статевої зрілості в яйцепроводі перепілок, курей і качок відбуваються проліферативні процеси, які забезпечують ріст органа. Упродовж 28–35- (перепілки), 60–90- (кури) і 180–210-добового віку (качки) збільшення товщини слизової оболонки і висоти складок останньої супроводжується формуванням залоз на фоні інвагінації поверхневого епітелію в товщу власної пластинки, зміною розміщення пучків колагенових волокон, посиленням кровопостачання з активізацією клітинних елементів лімфоїдного ряду.
Морфологія перехідних зон яйцепроводу дослідних птахів за піку несучості характеризується загальними закономірностями будови з сусідніми відділами органа та проявляється особливостями морфометричних показників. Гістохімічним дослідженням встановлено, що розподіл основних білків корелює з умістом нуклеїнових кислот і максимальний спостерігається у залозах лійки, білкового відділу, перешийка. Сульфатовані глікозаміноглікани і протеоглікани містяться у поверхневому епітелію слизової оболонки лійки, білкового відділу, піхви, жовчні пігменти – у поверхневому епітелію матки.
Вивчено субмікроскопічну будову клітин поверхневого і залозистого епітелію слизової оболонки яйцепроводу перепілок. За наявності яйця у матці органа діаметр секреторних гранул у цитоплазмі гландулоцитів секреторних відділів залоз білкового відділу максимальний, а матки – мінімальний.
Інволюція яйцепроводу перепілок, курей, качок за припинення несучості проявляється зменшенням довжини і маси органа, товщини його слизової оболонки та кількості і розмірів її складок. Гістологічні зміни супроводжуються застоєм секрету в кінцевих відділах залоз, збільшенням кількості лімфоїдних утворень і розростанням сполучнотканинної строми, яка заміщує залози і кістоподібні утворення, які виникають на їх місцях внаслідок інволюції.; Диссертация посвящена исследованию особенностей морфологии яйцевода домашних птиц в постнатальном периоде онтогенеза и сравнительно-видовом аспекте с использованием анатомических, гистологических, электронно-микроскопических, морфометрических и статистических методов.
Изменения абсолютных показателей массы и длины яйцевода перепелок, кур и уток от вылупления до окончания первого биологического цикла яйцекладки происходит в четыре периода, которые имеют разную продолжительность и возрастные сроки начала, характерную графическую зависимость изменений исследуемых показателей и соответствуют значениям удельной скорости, коэффициента роста массы и длины органа.
Яйцевод половонезрелых птиц возрастом от 1 до 28- (перепелки), 60- (куры) и 120-суточного возраста (утки) имеет вид прямой трубки белого цвета с гладкой поверхностью и одинаковым диаметром по всей его длине. У птиц старшего возраста (до 35, 90 и 210 суток соответственно) он приобретает складчастую форму с четко выраженными краниальным, средним и каудальным участками, диаметр которых увеличивается в кранио-каудальном направлении.
На протяжении первых 35 (перепелки), 90 (куры), 210 суток (утки) жизни толщина стенки яйцевода увеличивается (р<0,001) наиболее резко (на 448 %, 302, 485 % соответственно) в его каудальном участке за счет мышечной оболочки, менее интенсивно (на 174 %, 123, 159 % соответственно) в среднем участке за счет слизистой оболочки и имеет тенденцию к увеличению (на 92 %, 60 і 111 % соответственно) в краниальном участке. Формирование желез начинается в 28- (перепелки), 60- (куры), 180-суточном возрасте (утки) путем инвагинации поверхностного эпителия в собственную пластинку слизистой оболочки и сопровождается изменением размещения пучков коллагеновых волокон, усилением кровенаполнения с активизацией клеточных элементов лимфоидного ряда.
Исследование яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки показало, что макроскопические морфометрические показатели органа и его отделов зависят от видовой принадлежности птиц. Толщина мышечной оболочки определяется степенью физического влияния яйца на стенку органа и увеличивается в кранио-каудальном направлении – 89,16±7,22–101,9±6,21 мкм (воронка) – 1077,94±87,32–3261,55±243,18 мкм (влагалище). Толщина слизистой оболочки соответствует мере развития в ней желез и наибольшая в белковом отделе (251,13±15,75–350,02±15,17 мкм), перешийке (178,75±9,66–256,2±19,15 мкм) и матке (178,9±12,32–260,22±17,41 мкм).
Освещены особенности гистоархитектоники и морфометрические показатели структур слизистой оболочки яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки. Установлено, что складки слизистой оболочки имеют разную высоту и форму. Их количество в исследуемых птиц постепенно уменьшается (р<0,001) с 24±0,89–43±0,52 ед. в шейке воронки до 17,67±1,09–27,5±1,23 ед. в перешейке и резко увеличивается (р<0,001) в матке (82,83±5,94–120,33±4,98 ед.) с последующим уменьшением (р<0,001) во влагалище (22±1,59–36,33±2,86 ед.).
Максимальные размеры складок характерны для белкового отдела яйцевода. Плотность разложения желез в собственной пластинке слизистой оболочки первых четырех отделов яйцевода разная. Диаметр секреторных отделов желез, объем цитоплазмы и ядерно-цитоплазматическое отношение гландулоцитов – лабильные показатели и тесно связаны с функциональной активностью, которая определяется фазой секреторного цикла. Полученные данные дополнены сведениями гистохимического исследования обмена нуклеиновых кислот, белков, желчных пигментов.
Морфология переходных зон (безжелезистая и красная зоны, маточно-влагалищное соединение) яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки характеризуется общими закономерностями строения с соседними отделами органа и проявляются особенностями морфометрических показателей.
Впервые изучено субмикроскопическое строение клеток поверхностного и железистого эпителия слизистой оболочки отделов яйцевода перепелок. При наличии яйца в матке яйцевода диаметр секреторных гранул в цитоплазме гландулоцитов секреторных отделов желез белкового отдела максимальный (3,45±0,21 мкм), матки – минимальный (0,85±0,04 мкм).
Установлено, что инволюция яйцевода при прекращении яйцекладки у перепелок возрастом 240 суток, кур и уток возрастом 390 суток проявляются уменьшением абсолютной массы и длины отделов органа, высоты и ширины складок его слизистой оболочки. Гистологические изменения сопровождаются разрастанием соединительнотканной стромы, которая замещает железы и кистовидные образования, которые возникают на их местах вследствие инволюции.; This thesis is devoted to study of peculiarities of morphology of the oviduct of poultry in the postnatal period of ontogenesis and comparative-species aspect with application of anatomical, histological, histochemical, electron microscopic, morphometric and statistical methods.
The changes in absolute measures of weight and length of oviduct of quail, chickens, ducks, from hatching to the end of the first biological cycle of egg production occur in the four periods which are distinguished by duration and age time of onset, have the character graphical dependence of changes of parameters and correspond to the values of specific speed, the coefficient of growth of the mass and length of body.
Before the onset of puberty, in oviduct of quails, chickens and ducks proliferative processes occur that ensure the growth of the body. Within 28–35 (quail), 60–90 (chickens) and 180–210 days of age (duck) increasing the thickness of the mucous membrane and the height of the folds of latter is accompanied by the formation of glands in the background of intussusception of the surface epithelium in the thickness of the lamina propria, varying of the placement of bundles of collagen fibers, increased vascularity with activation of the cellular elements of the lymphoid series.
The morphology of the transitional zones of the oviduct of poultry during peak of egg production is characterized by common structural features with the neighbouring parts of the organ and is particularly morphometric parameters. Histochemical studies have found that the distribution of core proteins correlate with the content of nucleic acids and the maximum observed in the glands of the infundibulum, the protein division of the isthmus. Sulfated glycosaminoglycans and proteoglycans are contained in the surface epithelium of the infundibulum, the protein division of the vagina. To the uterus and the oviduct of the quails is characterized by a significant content of bile pigments in the cells of the surface epithelium of the mucous membrane.
It is shown that involution of the oviduct for the termination of egg production from quails, chickens, ducks manifested by decrease in the absolute length and weight of body, thickness of the mucous membrane and the number and sizes of its creases. The histological changes are accompanied by stagnation of secretions in the terminal parts of the glands, the increase in the number of lymphoid formations and proliferation of connective tissue stroma that replaces the gland and cystoidal formation that arise on their sites as a result of involution.2018-01-01T00:00:00ZМорфологія грудного відділу спинного мозку хребетних тварин
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/2280
Название: Морфологія грудного відділу спинного мозку хребетних тварин
Авторы: Сокульський, І. М.; Sokulskyy, I.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена дослідженню морфології спинного мозку хребетних тварин. У спинному мозку грудного відділу хребетних тварин встановлено характерні видові відмінності, які обумовлені особливостями екології та поведінки тварин у навколишньому середовищі. В процесі філогенезу та постнатального періоду онтогенезу відбувається структурна перебудова спинного мозку, про що свідчить збільшення площі поперечного зрізу, різне відношення сірої мозкової речовини до білої, популяції нервових клітин у сірій речовині.
Дослідженнями спинного мозку коропа, жаб та ящірок – тварин, які знаходяться майже на одному рівні філогенетичного розвитку (жаби і ящірки), і які відрізняються руховою активністю, виявлено деякі відмінності гісто- та цитоструктур будови органа. Вони обумовлені співвідношенням сірої мозкової речовини до білої, різною популяцією нейронів сірої речовини спинного мозку, їх розмірами, формою, щільністю розміщення нейроцитів, кількісним перерозподілом різних типів нейронів та гістохімічним показником реакцій на виявлення нуклеїнових кислот і білкових сполук.
Аналіз гістоархітектоніки сірої речовини спинного мозку у домашніх тварин (курей, кролів, собак, свиней, великої рогатої худоби) характеризується ускладненою морфологічною організацією нейронів, що проявляється збільшенням їх розмірів, збільшенням кількості великих мультиполярних нейронів, ускладненням розгалуження відростків тощо.
Виконаний нами комплекс досліджень з вивчення гісто- та цитоструктур спинного мозку у хребетних тварин, їх порівняльної характеристики у філогенезі і постнатальному періоді онтогенезу, дозволили встановити структурні особливості спинного мозку на тканинному та клітинному рівнях.
Описание: The thesis is devoted to research of the spinal cord morphology of vertebrates. In the thoracic spinal cord of vertebrate animals the characteristic specific differences caused by the peculiarities of ecology and behavior of animals in the environment has been established. During the phylogeny and postnatal period of ontogenesis the spinal cord is restructuring, as evidenced by increased cross-cut area, a different ratio of brain gray matter to white populations of nerve cells in the gray matter.
Researches of the spinal cord of carp, frogs and lizards - animals that are almost of the same level of phylogenetic development (frogs and lizards), and differing physical activity, revealed some differences of histological cytological structures of the body structure. They are determined by the ratio of brain gray matter to white matter, different populations of neurons of the spinal cord, their size, shape, density accommodation of neurocytes, quantitative redistribution of different types of neurons and histochemical indicator reactions to detect nucleic acid and protein compounds.
Analysis of histoarchitectonics of the spinal cord gray matter in domestic animals (chickens, rabbits, dogs, pigs, cattle) is characterized by complicated morphological organization of neurons, which results in increasing of their size, increasing the number of large multi-polar neurons, complication of branching sprouts, etc.
Designed by us study complex of research of histological cytological structures of spinal cord in vertebrates, their comparative performance in the phylogeny and postnatal ontogenesis, identified structural features of spinal cord tissue and cellular levels.2010-01-01T00:00:00ZМорфологія спинного мозку та спинномозкових вузлів свійського собаки
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/2278
Название: Морфологія спинного мозку та спинномозкових вузлів свійського собаки
Авторы: Колеснік, Н. Л.; Kolesnik, N.
Аннотация: У дисертаційній роботі викладено результати дослідження скелетотопії, макро- і мікроструктури спинного мозку, його частин та спинномозкових вузлів у статевозрілого безпорідного свійського собаки з масою тіла 20– 30 кг.
Встановлено, що фактична довжина спинного мозку свійського собаки не відповідає довжині його функціонального відділу, від якого відходять нерви. Кінцева нитка, якою закінчується спинний мозок і яка розташована у крижовому та хвостовому відділах хребетного каналу, є рудиментом. Частину спинного мозку, яка розташована у поперековому відділі хребетного каналу запропоновано називати попереково-крижово-хвостовою. Відношення довжини спинного мозку до довжини хребетного стовпа у свійського собаки становить 0,76:1. Каудальна межа спинного мозку локалізована на рівні VI–VII поперекових хребців. Найбільша площа поперечного зрізу спинного мозку виявляється у шийному та поперековому потовщеннях, найменша – у крижовій частині.
Шийні спинномозкові вузли свійського собаки мають овальну форму, грудні − овоїдну, поперекові та крижові – веретеноподібну. Найбільша площа поздовжнього зрізу властива крижовим спинномозковим вузлам, найменша – грудним.
Встановлено, що популяція нервових клітин частин спинного мозку і спинномозкових вузлів неоднорідна. Її нейрони відрізняються об’ємами перикаріонів та ядер, ядерно-цитоплазматичним відношенням, вмістом хроматофільної речовини та нейро-гліальним забезпеченням. З’ясовано, що найвища інтенсивність гістохімічних реакцій на виявлення загального білка і нуклеїнових кислот спостерігається у нейронах потовщень спинного мозку та відповідних їм спинномозкових вузлів.
Описание: The thesis highlights the results of the investigations into the skeletopy, macro-and microstructure of the spinal cord and its parts and spinal cord nodes in a mature nondescript domestic dog, its body weight amounting to 20–30 kg.
It has been established that the actual length of the domestic dog spinal cord does not correspond to the length of its functional part, from which nerves deviate. The terminal thread, the spinal cord ends with, which is located in the sacral and caudal parts of the spinal canal proves to be rudimentary. We suggest calling the part of the spinal cord wiich is situated in the spinal canal lumbar part lumbosacral and caudal. The correlation of the spinal cord length and the length of the spine column in the domestic dog equals 0,76:1. The caudal interface of the spinal cord lies on the level of VI-VII lumbar vertebrae. The largest area of the spinal cord cross section can be found in the cervical and lumbar thickenings, the smallest – in the sacral part.
The cervical spinal cord nodes of a domestic dog are oval-shaped, pectoral nodes – ovoid-shaped, and lumbar and sacral ones are spindle-shaped. The largest area of longitudinal section is characteristic sacral spinal cord nodes, the smallest – of pectoral nodes.
It has been established that the population of nerve cells of spinal cord parts and spinal cord nodes its heterogeneous. Its neurons differ in perykaryon and nucleus volumes, nucleocytoplasmic ratio, chromatophilic substance content and neuroglial supply. It has been revealed that the highest intensity of histochemical reactions related to determining total protein and nucleic acids is observed in the neuron thickenings of the spinal cord and the corresponding spinal cord nodes.2014-01-01T00:00:00ZВплив малоінтенсивного іонізуючого випромінювання на паренхіматозні органи собак
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/2276
Название: Вплив малоінтенсивного іонізуючого випромінювання на паренхіматозні органи собак
Авторы: Хоменко, З. В.; Khomenko, Z.
Аннотация: У роботі на основі комплексних досліджень (радіологічні, анатомічні, гістологічні, електронномікроскопічні, морфометричні, статистичні) з’ясовано структурну організацію міокарда, легенів, печінки, нирок клінічно здорових собак, вирощених на умовно чистій та забрудненій радіонуклідами територіях.
За результатами радіологічних досліджень встановлено, що найвища питома активність за цезієм-137 у паренхіматозних органах дослідних тварин виявлена у легенях та серці, найнижча – у печінці та нирках; найвищу питому активність за стронцієм-90 серед паренхіматозних органів мали серце та легені, дещо нижчу − печінка та нирки.
На основі морфологічних досліджень з’ясовано, що низькі рівні радіації викликають в організмі собак зміни на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях, які виражаються фрагментацією м’язових волокон міокарда та пікнозом ядер кардіоміоцитів, потовщенням альвеолярних перегородок, строми легенів, дистрофічними процесами в печінці, що проявляються жировою та гідропічною дистрофією, атрофією ниркових клубочків, розширенням та звуженням ниркових канальців, крововиливами у кіркову речовину нирок. Ці дані свідчать про розвиток компенсаторно-пристосувальних реакцій в організмі тварин на кумулятивну дію радіонуклідів.
Отримані результати на субклітинному, клітинному, тканинному та органному рівнях доповнюють сучасні уявлення про морфологічні зміни організму тварин на дію радіоактивного випромінювання, ступінь вираження яких залежить від терміну їх перебування на забрудненій радіонуклідами території.
Описание: The thesis presents the results of complex investigations (radiological, anatomical, histological, electromicroscopic, morphometrical and statistic) on the basis of which the structural organization of myocardium, lungs, liver, kidneys have been determined in clinically healthy dogs grown on the relatively clean territories and on the territories contaminated by radionucleids.
As a result of the investigation it was stated that the highest activity of Cesium -137 in parenchymatous organs of the experimental animals was detected in lungs and heart, the lowest – in liver and kidneys; the highest activity by Stroncium -90 was revealed in such parenchymatous organs as heart and lungs, a bit lower – in liver and kidneys.
On the basis of the morphological investigations it has been stated that low level of radiation causes in dogs the changes at the microscopic and ultramicroscopic levels that are manifested in fragmentation of muscle fibres of myocardium and picnosis of nuclear cardiomyocytes, carnification, dystrophic processes in liver that are characterized by fatty hydropic dystrophy, atrophy of renal bodies, by widenning and stenosis of renal tubus, by hemorrhages into cortex substance of kidneys. The above symptoms are the signs of the development of compensatory and adaptive reactions in the animal body on the cummulative action of radionucleids.
The results received at the intracellular, cellular levels and on the level of tissues and organs give additional information to the modern knowledge on the morphological changes in the animal body under the influence of radioactive radiation, the degree of manifestations of the changes depends on the period of their stay on the territory contaminated by radionucleids.2011-01-01T00:00:00ZОсобливості будови яєчників великої рогатої худоби чорно-рябої породи в екологічних умовах Житомирщини
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/2241
Название: Особливості будови яєчників великої рогатої худоби чорно-рябої породи в екологічних умовах Житомирщини
Авторы: Дяченко, Т. Ф.; Dyachenko, T.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена вивченню морфологічного стану яєчників великої рогатої худоби, вирощеної в умовах третьої зони радіоактивного забруднення місцевості. Проведено радіологічні, патолого-анатомічні, гістологічні, морфометричні дослідження яєчників тварин у постнатальному періоді онтогенезу (з 4-місячного до 19-річного віку). Встановлено органометричні показники яєчників, а також стереометричні параметри їх макро- і мікроструктурних компонентів, які свідчать про негативний вплив іонізуючої радіації на організм тварин. Порівнюючи з контрольними тваринами, виявлено, що показники органо- і стереометрії яєчників у теличок 4-5 місяців (молочний період постнатального онтогенезу) зростають, а корів 12-19 років (період старіння) — знижуються. У період розквіту відтворювальної функції (корови віком 4-7 років) морфометричні показники фолікулів і жовтих тіл статевого циклу яєчників корів, які утримувались на забрудненій радіонуклідами місцевості, суттєво відрізняються від таких у тварин контрольної груп незалежно від стадії статевого циклу.
Отримані дані радіологічних і морфологічних досліджень яєчників значною мірою доповнюють сучасні уявлення про морфологічний стан органів репродуктивної системи сільськогосподарських тварин, вирощених на територіях, забруднених радіоактивними речовинами, внаслідок аварії на ЧАЕС.
Описание: The thesis presents a research of the morphological condition of ovaries of cows born and kept on the third zone of the radioactive contamination. A series of radiological, pathologoanatomic and morphometric analyses has been carried out with the aim to investigate the ovaries of the cows at the post-natal stage of their ontogenesis (from 4 months to 19 years of age). The research covered the cows which had been under constant influence of low dozes of ionizing radiation. The analyses made it possible to determine organometric indices of ovaries, and also relative and absolute indices of ovary macro- and microstructures. These indices testify to the negative impact of ionizing on animals. Comparison with the control animals showed that organometric and volume indices of ovaries of 4-5-month-old cows (lastic stage of post-natal ontogeneses) are increasing, whereas those of 12-19-year-old cows (lastic stage of post-natal ontogenesis) are increasing, whereas those of 12-19-year-old cows (ageing stage) are decreasing. At the height of the reproductive function (5-6-year-old cows), morphometric ovary indices of cows kept on territories contaminated by radionuclids considerably differed from those of the animals in the control group and depended on the stage of the reproductive cycle.
The radiological and morphometric research data obtained significantly contribute to the present-day understanding of the morpho-functional state of the reproductive system of animals kept on radiation-contaminated territories.2003-01-01T00:00:00ZМорфофункціональний стан ендокринних залоз в системі гіпофіз-наднирники-яєчники у великої рогатої худоби в умовах радіоактивного забруднення
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/2240
Название: Морфофункціональний стан ендокринних залоз в системі гіпофіз-наднирники-яєчники у великої рогатої худоби в умовах радіоактивного забруднення
Авторы: Заїка, С. С.; Zayka, S.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена вивченню морфофункціонального стану ендокринних органів великої рогатої худоби, яка народилась та постійно утримувалась на території, забрудненій радіонуклідами. Проведено радіологічні, гістологічні, гістохімічні та морфометричні дослідження гіпофіза, надниркових залоз та яєчників трьох вікових груп тварин (6-ти місячні, одно- та 3-4-х річні), які зазнали постійного впливу низькодозового іонізуючого випромінення. В ендокринних органах великої рогатої худоби, вирощеної на забрудненій радіонуклідами території, виявлені певні зміни. Також встановлено відхилення величин абсолютних та відносних морфометричних показників основних структурних компонентів гіпофіза, надниркових залоз та яєчників, що свідчить про вплив радіації на організм тварин. Гістологічно гіпофіз великої рогатої худоби контрольної та дослідної груп складається з аденогіпофіза, проміжної та задньої часток.
Дія малоінтенсивного іонізуючого випромінення на організм великої рогатої худоби проявляється гіпертрофією кіркової речовини надниркових залоз, вузлуватою гіперплазією клубочкової та пучкової зон. У окремих тварин 3-4-х річного віку відмічається аденоматозна гіперплазія кіркової речовини надниркових залоз. Гістоструктура надниркових залоз у великої рогатої худоби контрольної та дослідної груп різниться між собою певними морфометричними показниками. Так, у тварин 3-4-х річного віку, які постійно знаходились під впливом малоінтенсивного іонізуючого випромінення, відбувається зменшення товщини капсули, клубочкової, пучкової, сітчастої зон та мозкової речовини надниркових залоз. Яєчники мали чітке розмежування на кіркову та мозкову речовини.
Отримані результати значною мірою доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про стан ендокринних органів у системі гіпофіз-наднирники-яєчники великої рогатої худоби, вирощеної в умовах постійної дії малоінтенсивного іонізуючого випромінення. На основі цих даних подаються практичні рекомендації щодо застосування отриманих результатів досліджень.
Описание: The paper studies the morphofunctional state of endocrine glands of cattle born and permanently kept in the radionuclide contaminated area. The author conducted radiological, histological, histohemical and morphometric investigations of hypophisis, suprarenals and ovaries in three age groups (6-month-, 1-year- and 3 to 4- year- old) exposed to the permanent effect of low-dose ionizing radiation. The endocrine organs of the cattle raised in the radionuclide contaminated area showed some changes. Value deviations of absolute and relative morphometric parameters of the basic structural components of hypophisis, suprarenals and ovaries were also registered, which testified to radiation effect on animals body.
Histologically cattle hypophysis of the control and test groups consists of adenohypophysis, intermediate and posterior pituitary lobes. The effect of low-intensive ionizing irradiation on cattle body results crust substance hypertrophy as well in cluster and bundle zone hyperplasia. Some 3 to 4- year- old animals showed adenomatotic hyperplasia of suprarenal crust substance. The ovaries had distinct boundaries between crust cerebral substances.
The results of the investigations add to and deepen the present – day knowledge about the state of endocrine glands in the hypophysis – suprarenals – ovaries system of cattle raised under the conditions of permanent effect of low – intensive ionizing radiation.2005-01-01T00:00:00ZМорфофункціональна характеристика органів і тканин свиней при згодовуванні алуніту та каоліну
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/2239
Название: Морфофункціональна характеристика органів і тканин свиней при згодовуванні алуніту та каоліну
Авторы: Гуральська, С. В.; Guralska, S.
Аннотация: Дисертаційна робота присвячена вивченню морфофункціонального стану органів і тканин свиней при згодовуванні алунітового борошна і каоліну, в суміші та окремо. Проведено гістологічні, гістохімічні та морфометричні дослідження лімфатичних вузлів порожньої кишки, селезінки, легень, серця, печінки, нирок та найдовшого м’язу спини свиней віком вісім місяців, яким згодовували природні алюмосилікати. Встановлені відносні та абсолютні показники основних морфологічних структур досліджуваних органів, які свідчать про те, що природні алюмосилікати (алуніт та каолін) не мають негативного впливу на організм свиней. Гістоструктура імунокомпетентних органів, що відображає функціональну активність імунної системи тварин дослідних груп, у порівнянні з контрольною, не змінюється, проте, відрізняється певними морфометричними показниками. Так, відносна площа сполучнотканинної основи селезінки у тварин дослідних груп, по відношенню до контролю, достовірно (р<0,01) зростає. Морфометричні дослідження дали можливість виявити зміни гістологічної будови на тканинному та клітинному рівнях у інших органах. При цьому, спостерігається достовірне зростання товщини м’язових волокон найдовшого м’язу спини у свиней при згодовуванні суміші алунітового борошна і каоліну та тенденція до зростання такого показника у тварин другої та третьої дослідних груп.
Отримані результати значною мірою доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про вплив природних алюмосилікатів (алунітового борошна і каоліну) на гістоархітектоніку органів і тканин свиней. На основі цих даних подаються практичні рекомендації щодо застосування алунітового борошна та каоліну в тваринництві.
Описание: The thesis is dedicated to studying of morphofunctional conditions of organs and tissues of pigs at feeding of alunit flours and caolin, in a mix and separately. Spleens, lungs, hearts, a liver, kidneys and longest muscles of a bask of pigs by age eight months which fed natural alumosilicats are lead histologic and histochemic researches of mesenterical lymph nodes. Relative and absolute parameters of the basic morphological structures of researched organs are established, which testify that natural alumosilicats (alunit and caolin) have no negative influence on an organism of pigs. Histostructure of immune organs which displays activity of immune system of animal skilled groups, in comparison with control does not change, but differs determined morphometric parameters. So, the relative area of trabecules of spleen at animals of skilled groups in relation to the control authentically grows. The morphometric researches have enabled to determine changes of a histologic structure at tissues and cellular levels and nektonic organs. Thus authentic increase of thickness of muscular fibers of longest muscles of a back at pigs is observed at feeding of mixes of alunit flours and caolin and the tendency to growth of this parameter at animals of the second and third skilled groups.
The received results substantially supplement and deepen modern representations about influence of natural minerals, including of alunit flours and caolin on histoarchitectonic of pigs’ organs and tissues. On the basis of these data’s practical recommendations on application of the received results of researching are given.2006-01-01T00:00:00Z