Динаміка вмісту сечовини у крові свиноматок залежно від особливостей діяльності нервової системи

Abstract

У статті наведено результати дослідження зміни вмісту сечовини в сироватці крові свиноматок залежно від типу вищої нервової діяльності та вихідного тонусу автономної нервової системи внаслідок дії технологічного подразника. Для дослідів використовували холостих свиноматок великої білої породи. Типи вищої нервової діяльності у свиней визначали за допомогою методики умовних харчових рефлексів. За результатами дослідження умовно-рефлекторної діяльності сформували 4 дослідні групи, по 5 тварин у кожній. У першу групу входили свиноматки сильного врівноваженого рухливого, у другу – сильного врівноваженого інертного, у третю – сильного неврівноваженого, у четверту – слабкого типів вищої нервової діяльності. Потім у свиноматок усіх дослідних груп досліджували тонус автономної нервової системи тригеміновагальним тестом, за результатами якого сформували 3 дослідні групи (нормотоніки, симпатикотоніки, ваготоніки), по 5 тварин у кожній. До впливу технологічного подразника та через 1, 3, 7, 14 і 28 діб після його впливу в усіх дослідних тварин відбирали зразки крові для біохімічних досліджень. В якості технологічного подразника використовували перегрупування та переміщення свиней до іншого приміщення. У стані відносного спокою у свиноматок залежно від вихідного типу автономної регуляції серцево-судинної системи вірогідних відмінностей за вмістом сечовини у сироватці крові не виявлено. Натомість, у стані відносного спокою у представників слабкого типу вищої нервової діяльності встановлено нижчий вміст сечовини у сироватці крові, ніж у представників сильних типів. Внаслідок дії технологічного подразника у тварин всіх груп встановлено підвищення рівня сечовини в сироватці крові. Однак ступінь прояву зміни вмісту сечовини в сироватці крові відрізнявся у свиноматок залежно від типу вищої нервової діяльності та вихідного тонусу автономної нервової системи. Незважаючи на те, що виявлені відмінності були статистично вірогідними, вони знаходилися в межах норми. Таким чином, вміст сечовини у сироватці крові свиноматок певним чином лімітується типологічними особливостями нервової системи.

The article presents the results of studies on the dynamics of urea content in blood serum of sows depending on the type of higher nervous activity and the initial tone of the autonomic nervous system under exposure to technological stimulus. Dry sows of large white breed were used for experiments. Types of higher nervous activity in pigs were determined using the method of conditioned food reflexes. According to the studying of conditioned reflex activity 4 experimental groups were formed, 5 animals in each. The 1-st group consisted of sows with strong balanced mobile, the 2-nd – strong balanced inert, the 3-rd – strong unbalanced, and the 4-th – weak types of higher nervous activity. Then in experimental animals we studied the tone of the autonomic nervous system using trygeminovagal test, by the results of which we formed 3 experimental groups (normotonics, sympathicotonics, vagotonics), 5 animals in each. Before exposure to technological stimulus and in 1, 3, 7, 14 and 28 days after its impact, blood samples were taken for biochemical studies in all experimental animals. Regrouping and moving of pigs into another building were used as a technological stimulus. In the conditions of relative rest in sows, depending on the type of autonomous regulation of the cardiovascular system, the significant differences of urea content in blood serum were not detected. Instead, in the conditions of relative rest in the representatives with weak type of higher nervous activity, lower urea content in blood serum was established than in the representatives of strong types. Due to the exposure to technological stimulus in animals of all groups, an increase in urea level in blood serum was detected. However, the degree of changes manifestation in urea content in blood serum differed in sows, depending on the type of higher nervous activity and the initial tone of autonomic nervous activity. Despite that found differences were statistically significant, they were within the normal range. Thus, the urea content in blood serum of sows is somewhat limited by the typological features of the nervous system.

В статье приведены результаты исследования изменения содержания мочевины в сыворотке крови свиноматок в зависимости от типа высшей нервной деятельности и выходного тонуса вегетативной нервной системы в результате действия технологического раздражителя. Для опытов использовали холостых свиноматок крупной белой породы. Типы высшей нервной деятельности у свиней определяли с помощью методики условных пищевых рефлексов. По результатам исследования условно-рефлекторной деятельности сформировали 4 исследовательские группы, по 5 животных в каждой. В первую группу входили свиноматки сильного уравновешенного подвижного, во вторую - сильного уравновешенного инертного, в третью - сильного неуравновешенного, в четвертую - слабого типов высшей нервной деятельности. Затем у свиноматок всех исследовательских групп исследовали тонус вегетативной нервной системы тригеминовагальным тестом, по результатам которого сформировали 3 исследовательские группы (нормотоники, симпатикотоники, ваготоники), по 5 животных в каждой. К воздействию технологического раздражителя и через 1, 3, 7, 14 и 28 суток после его влияния во всех опытных животных отбирали образцы крови для биохимических исследований. В качестве технологического раздражителя использовали перегруппировки и перемещения свиней в другое помещение. В состоянии относительного покоя у свиноматок в зависимости от исходного типа автономной регуляции сердечно-сосудистой системы достоверных различий по содержанию мочевины в сыворотке крови не обнаружено. Зато в состоянии относительного покоя у представителей слабого типа высшей нервной деятельности установлено низкое содержание мочевины в сыворотке крови, чем у представителей сильных типов. В результате действия технологического раздражителя у животных всех групп установлено повышение уровня мочевины в сыворотке крови. Однако степень проявления изменения содержания мочевины в сыворотке крови отличался у свиноматок в зависимости от типа высшей нервной деятельности и выходного тонуса вегетативной нервной системы. Несмотря на то, что выявленные различия были статистически достоверными, они находились в пределах нормы. Таким образом, содержание мочевины в сыворотке крови свиноматок определенным образом лимитируется типологическими особенностями нервной системы.