Яєчна продуктивність батьківського стада перепелів залежно від термінів їх фотостимуляції

Abstract

Дослідження по визначенню раціонального терміну фотостимуляції батьківського стада перепелів японської породи (Coturnix japonica) яєчного напрямку продуктивності проводилися в умовах фермерського господарства Київської області. Встановлено, що підсаджування самців до самочок перепелів, у більш ранньому 4-тижневому віці призводило до збільшення відходу поголів’я самочок, починаючи вже з першого місяця племінного використання. В цілому за весь 7-ми місячний продуктивний період показник збереженості перепелів був найбільшим у 2–й дослідній групі – 90,0 % та у 3-ій контрольній групі – 89,2 %, де комплектування племінного стада здійснювалося у 5-и та 6-и тижневому віці. У першій дослідній групі, де комплектування племінного стада здійснювалося в більш ранньому 4-тижневому віці, збереженість була на 1,7–2,5 % меншою у порівнянні із 2-ою та 3-ою групами. За основними результатами яєчної продуктивності перепілок по групам встановлено, що вік знесення 10%-ної кількості яєць припадав на 51–52 добу продуктивності у 1-й та 2-й групах досліду, тоді як у 3-й та 4-й групах цей термін був на 2–3 доби пізнішим. Хоча на 50%-у інтенсивність несучості всі групи досліду вийшли у однаковий 62–64-добовий термін. Показники несучості на початкову та середню несучку в першій групі, комплектування батьківського стаду якої проводили у більш ранньому 4-тижневому віці, були найменшими і складала 124,1 і 133,7 шт яєць. Найбільш оптимальним, враховуючи наведені дані продуктивності, виявилося комплектування батьківського стада перепелів у 5-тижневому віці, що сприяло отриманню несучості як на початкову, так і на середню несучку на рівні 131,2 та 138,3 шт яєць, що було на 7,1 та 4,6 яєць, або на 5,7 та 3,4 % більше, ніж у першій групі досліду. Порівнюючи показники яєчної продуктивності 2,3, та 4 груп досліду, необхідно відзначити, що більш пізнє комплектування батьківського стада у 6 та 7-тижневому віці призводило до зменшення показників несучості як на початкову, так і на середню несучку у порівнянні із другою групою, яку комплектували у 5–тижневому віці відповідно на 3–3,5 та 2,9–3,4 шт яєць, або на 2,3–2,7% та 2,1–2,5%, відповідно. Встановлено тенденцію щодо збільшення середньої маси яєць перепілок до 10,05 г та яєчної маси на середню несучку за період досліду до 1,390 кг у 2-й дослідній групі, порівняно із іншими групами. Отримані дані є підставою зробити висновок, що найбільш сприятливим терміном комплектування батьківського стада перепелів японської породи яєчного напрямку продуктивності є термін комплектування у 5-тижневому віці.

Studies to determine the rational length of photo-stimulation of the Japanese quail parent flock (Coturnix japonica) were carried out at a farm in Kiev region. It was found that mating of male and female quails at the earlier age of 4 weeks, has led to an increased mortality of female quails starting with the first month of breeding. In general, for the entire 7-month productive period, the quail safety indicator was the highest in the 2nd experimental group (90,0%) and in the 3rd control group (89,2 %), in which the mating began at the age of 5 and 6 weeks. In the 1st experimental group, where the mating of quails began at the earlier age of 4 weeks, the safety was 1,7–2,5% less than in the groups 2 and 3. With regard to the quails egg productivity by each group, it was found that the 10% of eggs were laid at the age of 51–52 days in groups 1 and 2, while in groups 3 and 4 the same indicator was achieved 2–3 days later. However, all groups reached the 50% rate of the egg production intensity at the same age of 62–64 days. The egg production rates for initial and average hens in group 1, where the mating began at the age of 4 weeks, were the lowest and amounted to 124,1 and 133,7 eggs. The most optimal, given the productivity data, was the acquisition of quail parent stock at the age of 5 weeks, which contributed to the achievement of 131,2 and 138,3 eggs rate respectively per initial and average quail hen, which was 7,1 and 4,6 eggs, or 5,7 and 3,4% more than in the 1st experimental group. Comparing the egg productivity indicators in the 2nd, 3rd and 4th experimental groups, it is worth noting that the acquisition of quail parent stock at the age of 6-7 weeks resulted in a decrease in egg production per initial and average quail hen respectively by 3–3,5 and 2,9–3,4 eggs, or by 2,3–2,7% and 2,1–2,5%, compared to the 2nd group where the mating began at the age of 5 weeks. It was observed a tendency of increase in the average egg mass to 10,05 g and the total egg mass per average layer during the whole experiment cycle to 1,390 kg in the 2nd experimental group, compared to other groups. The data obtained give enough grounds to believe that the most favourable for the acquisition of Japanese egg quail parent stock is the age of 5 weeks.

Исследования по определению рационального срока фотостимуляции родительского стада перепелов японской породы (Coturnix japonica) яичного направления продуктивности проводились в условиях фермерского хозяйства Киевской области. Установлено, что подсадки самцов к самочкам перепелов, в более раннем 4-недельном возрасте приводило к увеличению ухода поголовья самочек, начиная уже с первого месяца племенного использования. В целом за весь 7-ми месячный продуктивный период показатель сохранности перепелов был крупнейшим во 2-й опытной группе - 90,0% и в третьей контрольной группе - 89,2%, где комплектования племенного стада осуществлялось в 5-и и 6 -и недельном возрасте. В первой опытной группе, где комплектование племенного стада осуществлялось в более раннем 4-недельном возрасте, сохранность была на 1,7-2,5% меньше по сравнению с второй и 3-й группами. По основным результатам яичной продуктивности перепелов по группам установлено, что возраст сноса 10% -ного количества яиц приходился на 51-52 сутки производительности в 1-й и 2-й группах опыта, тогда как в 3-й и 4-й группах этот срок был на 2-3 суток позже. Хотя на 50% -ную интенсивность яйценоскости все группы опыта вышли в одинаковый 62-64-суточный срок. Показатели яйценоскости на начальную и среднюю несушку в первой группе, комплектования родительского стада которой проводили в более раннем 4-недельном возрасте, были наименьшими и составляла 124,1 и 133,7 шт яиц. Наиболее оптимальным, учитывая приведенные данные производительности, оказалось комплектования родительского стада перепелов в 5-недельном возрасте, что способствовало получению яйценоскости как на начальную, так и на среднюю несушку на уровне 131,2 и 138,3 шт яиц, что было на 7,1 и 4,6 яиц, или на 5,7 и 3,4% больше, чем в первой группе опыта. Сравнивая показатели яичной продуктивности 2,3 и 4 групп опыта, необходимо отметить, что более позднее комплектования родительского стада в 6 и 7-недельном возрасте приводило к уменьшению показателей яйценоскости как на начальную, так и на среднюю несушку по сравнению со второй группой, комплектовали в 5-недельном возрасте соответственно на 3-3,5 и 2,9-3,4 шт яиц, или на 2,3-2,7% и 2,1-2,5% соответственно. Установлено тенденцию увеличения средней массы яиц перепелов до 10,05 г и яичной массы на среднюю несушку за период опыта в 1,390 кг во 2-й опытной группе, по сравнению с другими группами. Полученные данные являются основанием сделать вывод, что наиболее благоприятным сроком комплектования родительского стада перепелов японской породы яичного направления продуктивности является срок комплектования в 5-недельном возрасте.