Вуглецепоглинальна здатність соснових лісових насаджень Волинського Полісся

Abstract

Згідно з підписаною Паризькою кліматичною угодою перед Україною стоїть завдання не допустити зростання глобальної середньої температури повітря більше 2°C, аби уникнути збільшення посух, зникнення окремих видів рослин і тварин, всихань і захворювань дерев різних порід тощо. Для збереження та збільшення кількості природних поглиначів вуглецю, науковцями надається особлива увага системі покращення управління лісовими, ґрунтовими та іншими природними ресурсами. Серед тридцяти головних лісотвірних порід в Україні сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) є переважаючою деревною породою, зокрема у Волинському Поліссі, її площа становить 484,1 тис. га, що складає 57 % від площі покритих лісом ділянок. Для встановлення вуглецепоглинальної здатності соснових насаджень Волинського Полісся в таких державних підприємствах, як Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр, Володимир-Волинське лісомисливське господарство (ЛМГ), Ковельське лісове господарство (ЛГ), Любомльське ЛГ, Маневицьке ЛГ, Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство (СЛАП) Рожищеагроліс, Турійське ЛГ, нами були закладені тимчасові пробні площі (ТПП). Згідно з методиками П. І. Лакиди, А. А. Сторочинського, О. І. Полубояринова, А. С. Аткина, А. І. Кобзаря нами встановлено фітомасу соснових насаджень в абсолютно сухому стані та отримано конверсійні коефіцієнти, які дали змогу оцінити різницю між викидами СО2 та поглинанням вуглецю. Відповідно до проведеного аналізу розподілу площ лісових ділянок під сосновими насадженнями у Волинському Поліссі більшість займають соснові ліси IV категорії (експлуатаційні), їх частка складає 72 %, тому їх вуглецепоглинальна здатність є найбільш вагомою. З’ясовано, що соснові ліси Волинського Полісся щорічно поглинають у межах 9,0–16,0 тис. т вуглецю з повітря, що приблизно становить 0,6–3,2 % від щорічних викидів вуглецю в атмосферне повітря, а це, в свою чергу, має позитивний вплив на стан навколишнього середовища у регіоні дослідження.

According to the signed climate Paris Agreement, Ukraine is faced with the task to prevent the global average air temperature from rising above 2°C in order to avoid an increase in droughts, extinction of certain species of plants and animals, drying up and diseases of tree species, etc. To preserve and increase the number of natural carbon sinks, scientists pay attention in particular to the system of improving forest, soil, and other natural resources management. Among thirty main forest-forming species in Ukraine, Scots pine (Pinus silvestris L.) is the predominant tree species, in Volyn Polissya, in particular, its amount is 484.1 thousand hectares, which is 57 % of all tree plantations. To establish the carbon absorption capacity of pine plantations of Volyn Polissya, we have laid temporary test squares (CCIs) in state-owned enterprises: Volyn Forest Breeding and Seed Center, Volodymyr-Volyn Forestry hunting enterprise; Kovel Forestry; Lyubomlske Forestry; Manevichi Forestry; Specialized Forestry Agricultural Enterprise (SLAP) Rozhyscheagrolis; Turian Forestry. According to the methods of P. I. Lakida, A. A. Storochinsky, O. I. Poluboyarynova, A. S. Atkin, A. I. Kobzar, we established a phytomass of pine plantations in a completely dry state and obtained conversion coefficients that made it possible to estimate the difference between CO2 emissions and carbon sequestration. According to the analysis of the distribution of areas of forest land areas for pine plantations in Volyn Polissya, the overwhelming majority is occupied by pine forests of IV category (operational), their share is 72 %, and thus their carbon absorption capacity is higher. It was found that the pine forests of Volyn Polissya annually absorb from 9,0-16,0 thousand tonnes of carbon from the air, which is approximately 0,6–3,2 % of the annual carbon emissions into the atmospheric air, which in turn has a positive environmental impact on the research area.

Согласно подписания Парижского климатического соглашения, перед Украиной стоит задача не допустить роста глобальной средней температуры воздуха более 2°C, чтобы избежать увеличения засух, исчезновение отдельных видов растений и животных, всыханий и заболеваний деревьев разных пород и тому подобное. Для сохранения и увеличения количества природных поглотителей углерода, учеными уделяется особое внимание системе улучшения управления лесными, грунтовыми и другими природными ресурсами. Среди тридцати главных лесообразующих пород в Украине сосна обыкновенная (Pinus sylvestris L.) является преобладающей древесной породой, в частности в Волынском Полесье, ее площадь составляет 484,1 тыс. га, что составляет 57 % от площади покрытых лесом участков. Для установления углеродопоглощающейсяспособности сосновых насаждений Волынского Полесья в таких государственных предприятиях, как Волынский лесной селекционно-семенной центр, Владимир-Волынское лесоохотничье хозяйство (ЛОХ), Ковель лесное хозяйство (ЛХ), Любомльское ЛХ, Маневицкое ЛХ, Специализированное лесохозяйственное агропромышленное предприятие (СЛАП) Рожищеагролес, Турийское ЛХ, нами были заложены временные пробные площади (ВПП). Согласно методикам П. И. Лакида, А. А. Сторочинского, А. И. Полубояринова, А. С. Аткина, А. И. Кобзаря нами установлено фитомассу сосновых насаждений в абсолютно сухом состоянии и получены конверсионные коэффициенты, позволили оценить разницу между выбросами СО2 и поглощением углерода. Согласно проведенному анализу распределения площадей лесных участков под сосновыми насаждениями в Волынском Полесье большинство занимают сосновые леса IV категории (эксплуатационные), их доля составляет 72%, поэтому их углеродопоглощающая способность является наиболее весомой. Выяснено, что сосновые леса Волынского Полесья ежегодно поглощают в пределах 9,0-16,0 тыс. т углерода из воздуха, примерно составляет 0,6-3,2 % от ежегодных выбросов углерода в атмосферу, а это, в свою очередь, оказывает положительное влияние на состояние окружающей среды в регионе исследования.