Діджиталізація агробізнесу: тенденції та джерела фінансування

Abstract

Стаття містить обґрунтування необхідності активізації процесів діджиталізації агробізнесу в Україні та характеристику альтернативних джерел їх фінансування. Метою дослідження стало встановлення тенденцій та обґрунтування джерел фінансування діджиталізації агробізнесу, а також розробка практичних рекомендацій щодо їх використання. Поставлена мета обумовила вирішення наступних завдань: виявити та обґрунтувати можливі сфери застосування діджитал-технологій у практиці вітчизняного агробізнесу; встановити можливості та загрози поширення діджитал-технологій в аграрній сфері, а також сильні та слабкі сторони діджиталізації сільського господарства; окреслити ключові етапи механізму впровадження цифрових технологій в агробізнес; сформувати рекомендації щодо застосування альтернативних форм фінансування діджиталізації сільськогосподарських процесів. У ході дослідження було використано метод синтезу, абстрактно-логічний та порівняльний. Обґрунтовано визначальні переваги оцифровування – налагодження ефективної взаємодії як у межах підприємства, так і поза ними. Встановлено, що нині вітчизняні аграрії не використовують всі можливості оцифровування, через неготовність до кардинально нових підходів у господарюванні та обмеженість фінансових ресурсів для придбання і впровадження відповідних програм і техніки, що значно гальмує розвиток таких підприємств. Аргументовано, що одним із ключових етапів механізму впровадження цифрових технологій в агробізнесі є пошук джерел фінансування процесу діджиталізації. Виявлено, що у міжнародній практиці значного поширення набули специфічні форми фінансування новітніх технологій, такі як бізнес-інкубатори, кошти бізнес-ангелів, венчурний капітал, краудфандінг, облігаційне кредитування, мікрокредитування, громадське фінансування або різні форми державної підтримки. Сформовано пропозиції щодо поширення цих форм у межах сільських територій для забезпечення фінансування не лише економічних проєктів, а й соціальних та екологічних заходів.

The article provides substantiation of the necessity to intensify the processes of agribusiness digitalization in Ukraine, as well as description of alternative funding sources. The purpose of the study was to determine the trends of agribusiness digitalization and explain its funding sources, and also to develop practical guidelines on how to use them. The purpose brought about the following tasks: to identify and substantiate possible areas in domestic agribusiness where digital technologies can be used; to determine the opportunities and threats of expansion of digital technology in the agricultural sector, and also weaknesses and strengths of agricultural digitalization; to outline the key stages of the implementation of digital technology in agribusiness; to create guidelines on how to use alternative forms of financing for digitalization of agricultural processes. Synthesis, abstract-logical and comparative methods were used in the course of the study. The main benefits of digitalization are specified. They include establishing of effective cooperation both within an enterprise and outside it. It has been found that at present domestic farmers do not use all digitalization opportunities due to the fact that they are not ready to apply fundamentally new approaches to economic activity. Another reason is that the financial resources for purchase and implementation of certain programs and machinery are limited, which considerably slows down the development of such enterprises. It is substantiated that one of the key stages of the implementation of digital technology in agribusiness is the search for funding sources to support digitalization process. It has been found that specific forms of financing of state-of-the-art technology have become internationally common. These are business incubators, funds of angel-investors, venture capital, crowdfunding, bonded loans, microcredit, public funding or various forms of state support. The authors have proposed how to promote these forms in rural areas in order to ensure funding not only for economic projects, but also for social and environmental measures.

Статья содержит обоснование необходимости активизации процессов диджитализации агробизнеса в Украине и характеристику альтернативных источников их финансирования. Целью исследования стало установление тенденций и обоснование источников финансирования диджитализации агробизнеса, а также разработка практических рекомендаций по их использованию. Поставленная цель обусловила решение следующих задач: выявить и обосновать возможные сферы применения диджитал-технологий в практике отечественного агробизнеса; установить возможности и угрозы распространения диджитал-технологий в аграрной сфере, а также сильные и слабые стороны диджитализации сельского хозяйства; определить ключевые этапы механизма внедрения цифровых технологий в агробизнес; сформировать рекомендации по применению альтернативных форм финансирования диджитализации сельскохозяйственных процессов. В ходе исследования был использован метод синтеза, абстрактно-логический и сравнительный. Обосновано определяющие преимущества оцифровки – налаживание эффективного взаимодействия как в рамках предприятия, так и вне их. Установлено, что в настоящее время отечественные аграрии не используют все возможности оцифровки, из-за неготовности к кардинально новым подходам в хозяйствовании и ограничености финансовых ресурсов для приобретения и внедрения соответствующих программ и техники, что значительно тормозит развитие таких предприятий. Аргументировано, что одним из ключевых этапов механизма внедрения цифровых технологий в агробизнесе является поиск источников финансирования процесса диджитализации. Выявлено, что в международной практике широкое распространение получили специфические формы финансирования новейших технологий, такие как бизнес-инкубаторы, средства бизнес-ангелов, венчурный капитал, краудфандинг, облигационное кредитование, микрокредитование, общественное финансирование или различные формы государственной поддержки. Сформированы предложения по распространению этих форм в пределах сельских территорий для обеспечения финансирования не только экономических проектов, но и социальных и экологических мероприятий.