Фітосанітарний стан рослин роду Betula в ботанічному саду ЖНАЕУ

Abstract

Проведено оцінку й аналіз фітосанітарного стану рослин із роду Betula на території ботанічного саду Житомирського національного агроекологічного університету. У ході досліджень використовували такі методи: маршрутно-візуальні, лісівничо-таксаційні, мікологічні, фітопатологічні, порівняльно-розрахункові. Діагностуючи життєздатність деревних рослин, використовували візуальний та інструментальний підходи. Стан екземлярів рослин оцінювали за ІІІ категоріями: добрий, задовільний та незадовільний. Обробку матеріалів проводили за допомогою комп’ютерних програм Microsoft Office Word та Microsoft Office Excel. На території ботсаду екземпляри Betula raddeana Traut., B. lenta L., B. papyrifera Marsh., B. schmidtii Reg., B. dahurica Pall. наразі у відмінному фізіологічному стані. Дещо ослабленими інфекційними патологіями є B. pendula Roth. і B. pubescens Ehrh. Здійснено діагностику їхніх патологічних процесів, виявлено видовий склад збудників інфекційних хвороб і вади неінфекційного характеру. Загалом фітосанітарний стан досліджуваних екземплярів задовільний, проте 27,3 % рослин Betula є ослабленими. Ідентифіковані інфекційні хвороби беріз різної етіології. Найбільше поширення серед хвороб грибної етіології мали бурі плямистості – збудник Marssonina betulae. Діагностовано наявність дереворуйнівників Fomitopsis betulina, і Fomes fomentarius. Виявлені дифузні осередки напівпаразиту омели білої (Viscum album). Серед бактеріозів встановлено негативний вплив збудників бактеріального опіку (Erwinia amylоvora) і бактеріальної водянки берези повислої (Lelliottia nimipressuralis) на морфофізіологічний стан рослин. Стійкішою за формою кори до бактеріальної водянки виявилася береза повисла із ромбовидно-тріщинуватою формою кори, найменш стійкою – із гладенькою формою. Обстежуючи стовбури дерев, виявлено закономірність висотного розташування виразок від водянки на стовбурах (як невід’ємних складників симптоматики бактеріозу), де вони відмічалися до висоти 15,5 м. Ключовим етапом розроблення системи заходів із оздоровлення рослин Betula є проведення еколого-патологічного моніторингу, щорічного санітарного обрізування уражених пагонів і сухих гілок, використання біопрепаратів на базі аеробних спороутворювальних бактерій Bacillus sp.

Objective – to assess and analyze the phytosanitary condition of plants of the genus Betula on the territory of the botanical garden of the Zhytomyr National Agroecological University. In the course of the research, the following methods were used: route-visual, forestry-inventory, mycological, phytopathological, and comparatively calculated. Diagnosing the viability of forest plants, we used visual and instrumental approaches. The condition of plant specimens was evaluated in three categories: good, satisfactory, and unsatisfactory. Materials were processed using the Microsoft Office Word and Microsoft Office Excel computer programs. The phytosanitary condition of plants from the genus Betula was assessed and analyzed on the territory of the botanical garden of the Zhytomyr National Agroecological University. In the territory of the botanical garden, specimens of Betula raddeana Traut., B. lenta L., B. papyrifera Marsh., B. schmidtii Reg., B. dahurica Pall. are in excellent physiological condition now. Somewhat weakened infectious pathologies are B. pendula Roth. and B. pubescens Ehrh. Diagnosed their pathological processes with the identification of the species composition of pathogens of infectious diseases and pathologies of non-infectious nature. In general, the phytosanitary condition of the studied specimens is satisfactory; however, 27.3 % of plants of Betula are now weakened. Infectious diseases of birch trees of various etiologies have been identified. Brown spots are the most common among diseases of fungal etiology - the pathogen Marssonina betulae. Diagnosed the presence of wood destroyers Fomitopsis betulina and Fomes fomentarius. Found diffuse foci of half-parasite mistletoe white (Viscum album). Among the bacterioses, the negative effect of the pathogens of the bacterial burn of (Erwinia amylоvora) and the bacterial dropsy of silver birch (Lelliottia nimipressuralis) on the morphological and physiological state of plants has been established. In shape of the bark, silver birch with a rhomboid-fissured form of the bark turned out to be resistant to bacterial dropsy, the least stable with a smooth shape. On the examined tree trunks, the pattern of altitude of ulcers from dropsy (as integral components of the symptoms of bacteriosis) was revealed, where they were noted up to a height of 15.5 m. A key step in the development plant of Betula health measures is environmental and pathological monitoring, annual sanitary trimming of affected shoots and dry branches, and the use of biological products based on aerobic spore-forming bacteria Bacillus sp.

Проведена оценка и анализ фитосанитарного состояния растений из рода Betula на территории ботанического сада Житомирского национального агроэкологического университета. В ходе исследований использовали следующие методы: маршрутно-визуальные, лесоводственно-таксационные, микологические, фитопатологические, сравнительно-расчетные. Диагностируя жизнеспособность древесных растений, использовали визуальный и инструментальный подходы. Состояние экземляров растений оценивали за тремя категориям: хороший, удовлетворительный и неудовлетворительный. Обработку материалов проводили с помощью компьютерных программ Microsoft Office Word и Microsoft Office Excel. На территории ботсада экземпляры Betula raddeana Traut., B. lenta L., B. papyrifera Marsh., B. schmidtii Reg., B. dahurica Pall. сейчас в отличном физиологическом состоянии. Несколько ослабленными инфекционными патологиями являются B. pendula Roth. и B. pubescens Ehrh. Осуществлено диагностику их патологических процессов, выявлены видовой состав возбудителей инфекционных болезней и недостатки неинфекционного характера. В общем, фитосанитарное состояние исследуемых экземпляров удовлетворительное, однако 27,3% растений Betula ослаблены. Идентифицированы инфекционные болезни берез различной этиологии. Наибольшее распространение среди болезней грибной этиологии имели бурые пятнистости - возбудитель Marssonina betulae. Диагностировано наличие древоразрушителей Fomitopsis betulina, и Fomes fomentarius. Обнаружены диффузные очаги полупаразита омелы белой (Viscum album). Среди бактериозов установлено негативное влияние возбудителей бактериального поражения (Erwinia amylоvora) и бактериальной водянки березы повислой (Lelliottia nimipressuralis) на морфофизиологическое состояние растений. Устойчивой по форме коры к бактериальной водянке оказалась береза повислая с ромбовидно-трещиноватой формой коры, наименее устойчивой - с гладкой формой. Обследуя стволы деревьев, выявлена закономерность высотного расположения язв от водянки на стволах (как неотъемлемых составляющих симптоматики бактериоза), где они отмечались до высоты 15,5 м. Ключевым этапом разработки системы мероприятий по оздоровлению растений Betula является проведение эколого-патологического мониторинга, ежегодной санитарной обрезки пораженных побегов и сухих веток, использование биопрепаратов на основе аэробных спорообразовательных бактерий Bacillus sp.