Екологічні поселення як механізм управління багатофункціональним розвитком сільських територій

Abstract

Системні зміни в структурі населення (на користь зростання міських жителів України) супроводжуються зростанням локального ресурсного споживання та викликає динамічні зміни в енергетичній, комунальній, санітарній, освітній та інших сферах суспільного буття, що стає причинами соціальної напруженості. Відтік, в основному молодого населення, в мегаполіси загострює демографічну, житлову та екологічні проблеми міст. Значно вищі, порівняно з сільською місцевістю, обсяги спожитих ресурсів на одне з перших місць висувають питання управління відходами та джерелами їх формування. Втручання людини в природні процеси сприяє зміні режимів ґрунту, повітря та поверхневих вод, зміні клімату. На щорічній сесії економічної і Соціальної Ради Організації Об'єднаних Націй в Женеві рішення актуальної проблеми скорочення виробництва відходів було відзначено як пріоритетне для дослідників, так і для всієї світової спільноти. Сформульовані асамблеєю ООН 17 принципів сталого розвитку визнані пріоритетними для людства у ХХІ ст. Водночас відсутність просторового базису для впровадження інноваційних змін, як перспективний, окреслило напрям регіонального розвитку сільських територій через застосування механізмів підтримки екопоселень. У зв’язку з цим саме розвиток сільських територій, підприємництва, зайнятості та самозайнятості в межах родових садиб визначено як вектор проведених досліджень в умовах децентралізації.

Системные изменения в структуре населения (в пользу роста городских жителей Украины) сопровождаются ростом локального ресурсного потребления и вызывают динамические изменения в энергетической, коммунальной, санитарной, образовательной и других сферах общественного бытия, становится причинами социальной напряженности. Отток, в основном молодого населения, в мегаполисы обостряет демографическую, жилую и экологические проблемы городов. Значительно выше по сравнению с сельской местностью, объемы потребленных ресурсов на одно из первых мест выдвигают вопросы управления отходами и источниками их формирования. Вмешательство человека в природные процессы способствует изменению режимов почвы, воздуха и поверхностных вод, изменению климата. На ежегодной сессии Экономического и Социального Совета Организации Объединенных Наций в Женеве решение актуальной проблемы сокращения производства отходов было отмечено как приоритетное для исследователей, так и для всего мирового сообщества. Сформулированы ассамблеей ООН 17 принципов устойчивого развития признаны приоритетными для человечества в XXI в. В то же время отсутствие пространственного базиса для внедрения инновационных изменений, как перспективный, обозначило направление регионального развития сельских территорий путем применения механизмов поддержки экопоселений. В связи с этим именно развитие сельских территорий, предпринимательства, занятости и самозанятости в рамках родовых усадеб определено как вектор проведенных исследований в условиях децентрализации.

Systemic changes in the structure of the population (in favor of urban growth of Ukraine) are accompanied by an increase in local resource consumption and cause dynamic changes in energy, communal, sanitary, educational and other spheres of social life, which cause social tension. The outflow, mainly of the young population, into metropolitan areas exacerbates the demographic, housing and environmental problems of cities. Much higher, compared to rural areas, the amount of resources consumed in one of the first places raises the issue of waste management and sources of their generation. Human intervention in natural processes contributes to changes in soil, air and surface water, and climate change. At the annual session of the United Nations Economic and Social Council in Geneva, addressing the urgent problem of reducing waste production was highlighted as a priority for researchers and for the world community. The 17 UN Sustainable Development Principles formulated by the UN Assembly are recognized as priorities for humanity in the 21st century. At the same time, the lack of a spatial basis for introducing innovative changes, as a promising one, outlined the direction of regional development of rural territories through the use of eco-settlement support mechanisms. In this connection, rural development, entrepreneurship, employment and self-employment within the family estates are defined as the vector of the conducted research in the context of decentralization.