Визначення динаміки вологості ґрунту під зерновими колосовими культурами

Abstract

Одним з найголовніших факторів для розвитку сучасного аграрного підприємництва є стабільне та продуктивне ведення аграрного виробництва. Метою досліджень статті є дослідження швидкості втрати вологи ґрунтом після збирання озимих культур та пошук оптимальних строків посіву. Усі дослідження проводилися у реальних умовах виробництва з дотриманням розробленої методики дослідження. Використовувалися сучасні прилади різних типів для отримання найбільш достовірних значень. Важливим фактором для отримання високих врожаїв є повне розкриття потенціалу наявної вологи та повітря у верхньому родючому шарі ґрунту. Поступове переміщення посушливих кліматичних умов на північ України вимагає дослідження швидкості втрати вологи з ґрунту та визначення найбільш оптимальних строків посіву. У досить посушливий період початок посіву озимих культур необхідно проводити одразу після збирання врожаю при вологості ґрунту 17– 22 %. Всі необхідні агрозаходи з підготовки ґрунту влітку під посів озимих культур (фоновий та основний обробітки) мають проводитися з урахуванням базових засад теорії «диференційованої вологості», відповідно до якої основна кількість ґрунтової вологи в інтервалі ГПВ (гранична польова вологоємність) – ВРК (вологість розривання капілярів) втрачається внаслідок висхідного руху води по макро- та мікрошпаринам. Одним з методів зменшення втрат вологи є створення на поверхні ґрунту пухкого шару, який запобігає капілярному підніманню вологи з нижніх шарів ґрунту і діє як мульча. Сам же пухкий шар істотно уповільнює нагрівання поверхні та перериває потік вологи до горизонту випаровування, тому рекомендується одразу після збирання врожаю вивозити солому з поля для проведення розпушування верхнього шару ґрунту. Істотно послабити висушування ґрунту дає деяке ущільнення ґрунту в його верхньому шарі, що знижує втрати вологи, шляхом руху прес-підбирачів та тюковозів соломи по поверхні поля.

One of the most important factors for the development of modern agricultural entrepreneurship is the stable and productive conduct of agricultural production. The main purpose of the article is to study the rate of moisture release after harvesting winter crops and to find the optimal sowing time after harvest. All studies were conducted in real production conditions in accordance with the developed research methodology. Modern devices of different types were used to obtain the most reliable values. An important factor for obtaining high yields is the full disclosure of the potential of available moisture and air in the upper fertile layer of the soil. Gradual movement of climatic zones to the north of Ukraine requires the study of the rate of moisture release from the soil and the determination of the most optimal terms for sowing. In a fairly dry period, the beginning of sowing of winter cereals is necessary immediately after harvest at soil moisture – 17-22 %. All necessary agricultural measures to prepare the soil in summer for winter crops (background and main tillage) should be carried out taking into account the basic principles of the theory of «differentiated humidity», according to which the main amount of soil moisture in the range of GWP (marginal field moisture content) is lost due to the upward movement of water through macro- and micro-wells. One of the methods to reduce moisture loss is to create a loose layer on the soil surface, which prevents capillary leakage of moisture and acts as mulch. The loose layer itself significantly slows down the heating of the surface and interrupts the flow of moisture to the evaporation horizon, so it is recommended immediately after harvest to remove straw from the field for loosening the top layer of soil. Significantly reduce the drying of the soil gives some compaction of the soil in its upper layer, which reduces the loss of steam, by moving balers and bales of straw on the surface of the field.

Одним из главных факторов для развития современного аграрного предпринимательства является стабильное и продуктивное ведение аграрного производства. Целью исследований статьи является исследование скорости потери влаги почвой после уборки озимых культур и поиск оптимальных сроков посева. Все исследования проводились в реальных условиях производства с соблюдением разработанной методики исследования. Использовались современные приборы различных типов для получения наиболее достоверных значений. Важным фактором для получения высоких урожаев является полное раскрытие потенциала имеющейся влаги и воздуха в верхнем плодородном слое почвы. Постепенное перемещение засушливых климатических условий на север Украины требует исследования скорости потери влаги из почвы и определения наиболее оптимальных сроков посева. В довольно засушливый период начало посева озимых культур необходимо проводить сразу после сбора урожая при влажности почвы 17-22%. Все необходимые агромероприятия по подготовке почвы летом под посев озимых культур (фоновое и основное возделывание) должны проводиться с учетом базовых принципов теории «дифференцированной влажности», согласно которой основное количество почвенной влаги в интервале ГПВ (предельная полевая влагоемкость) - ВРК (влажность разрыва капилляров ) теряется вследствии восходящего движения воды по макро- и микрошпаринам. Одним из методов уменьшения потерь влаги является создание на поверхности почвы рыхлого слоя, который предотвращает капиллярное поднятие влаги из нижних слоев почвы и действует как мульча. Сам же рыхлый слой существенно замедляет нагрев поверхности и прерывает поток воды к горизонту испарения, поэтому рекомендуется сразу после уборки урожая вывозить солому с поля для проведения рыхления верхнего слоя почвы. Существенно ослабить высушивание почвы дает некоторое уплотнение почвы в его верхнем слое, снижает потери влаги, путем движения пресс-подборщиков и тюковозов соломы по поверхности поля.