DSpace Регистрация
 

Institutional Repository of Polissia National University >
Інститути, факультети та підрозділи університету >
Факультети >
Технологічний >
Кафедра технологій виробництва, переробки та якості продукції тваринництва >
Статті >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/11678

Название: Залежність відтворювальних якостей свиноматок від тривалості підсисного періоду, варіанту поєднання порід в різні пори року
Другие названия: Зависимость воспроизводительных качеств свиноматок от срока подсосного периода, варианта сочетания пород в разные времена года
Dependence of reproductive qualities of sows on the duration of the sucking period, the option of combination of breeds at different seasons
Авторы: Швачка, Р. П.
Shvachka, R.
Повод, М. Г.
Повод, Н. Г.
Povod, M.
Андрійчук, В. Ф.
Андрийчук, В. Ф.
Andriychuk, V.
Ключевые слова: свиноматка
sow
поросята
piglets
підсисний період
подсосный период
suckling period
термін відлучення поросят
период отлучения поросят
weaning period of piglets
багатоплідність
многоплодие
fertility
збереженість
сохранность
safety
поєднання породи
скрещивание породы
breed combination
пора року
время года
season
інтенсивність росту
интенсивность роста
growth intensity
Дата публикации: 2020
Издатель: Сумський національний аграрний університет
Библиографическое описание: Швачка Р. П. Залежність відтворювальних якостей свиноматок від тривалості підсисного періоду, варіанту поєднання порід в різні пори року / Р. П. Швачка, М. Г. Повод, В. Ф. Андрійчук // Вісн. Сумського нац. аграр. ун-ту. Сер. Тваринництво. – 2020. – Вип. 4 (43). – С. 88–99.
Аннотация: Вивчалась залежність відтворювальних якостей свиноматок F1 ірландського походження за прямого та реципроктного схрещування порід велика біла і ландрас від тривалості періоду лактації впродовж чотирьох пір року в умовах степової зони України. Встановлено, що в зимову пору року неспостерігалось розбіжностей між групами свиней різних поєднань та термінів відлучення за загальною кількістю поросят, багатоплідністю, статевим співвідношенням поросят та масою їх гнізда при народженні. Водночас, за обох поєднань свиноматки зі скороченим терміном підсисного періоду мали вищу на 0,02 кг (р<0,01) великоплідність, кращу на 1,45%...2,54% (р<0,01) збереженість поросят і як наслідок більшу на 0,17...0,29 голів їх кількість при відлученні, але нижчу інтенсивність росту – і як наслідок меншу на 25,58....27,48 кг масу гнізда та на 2,11... 2,26 кг масу однієї голови при відлученні. Навесні, свиноматки обох поєднань мали кращу на 0,28....0,56 голів потенційну та на 0,47...0,69 голів фактичну багатоплідність, на 0,04–0,05 кг великоплідність, більше народжували кнурців, мали більшу на 0,51...0,68 голови (р<0,001) кількість поросят на час відлучення за кращої на їх збереженості, але мали нижчу 1,65... 1,69 кг (р<0,001) масу одного поросяти та на 17,25...20,72 кг масу гнізда поросят при відлученні. За інтенсивністю росту поросят до відлучення спостерігалася тенденція до її підвищення у гніздах маток зі скороченим терміном підсисного періоду. Влітку не було виявлено суттєвих розбіжностей між свиноматками піддослідних груп за показниками загальної кількості поросят на час народження та багатоплідністю. Разом з тим, тварини з традиційною тривалістю підсисного періоду обох породних поєднань переважали за великоплідністю на 0,04–0,05 кг (р<0,001), масою гнізда під час народження на 0,37...0,47 кг, масою одного поросяти на час відлучення, та на 1,83...1,93, масою гнізда поросят на цей час 19,18...19,72 кг, середньодобовим, відносним та абсолютним приростами – при цьому спостерігалася гірша 2,84 та 3,28 % збереженість та на 0,47–0,59 кількість поросят на час відлучення. Восени, тварини зі скороченим терміном підсисного періоду переважали за масою гнізда поросят при народженні на 1,81 та 2,21 кг (р<0,001), їх збереженістю на 2,11... 3,01% (р<0,01) своїх аналогів з традиційною тривалістю підсисного періоду, тоді як останні мали перевагу на0,08 кг за великоплідностю, на 0,26...0,39 голів за кількістю поросят при відлучені, на 2,57...2,58 кг (р<0,01) за індивідуальною масою, та на 29.38 ... 32,95 кг масою гнізда на час відлучення (р<0,001), а також 2,49... 2,50 кг (р<0,001) за абсолютними, на 36,94...37,86 г за середньодобовими (р<0,01) та на 18,21...18,51% за відносними приростами. Аналізуючи зміни показників відтворювальної якості свиноматок обох генотипів встановлено, що їх багатоплідність більш залежала від пори року за скороченого терміну відлученняпоросят ніж за традиційного, тоді як багатоплідність кількість поросят при відлученні мала суттєві сезонні коливання як за традиційної так і скороченій тривалості підсисного періоду у свиноматок. Пора року мала суттєвий влив на збереженість поросят у всіхпіддослідних групах тварин не залежно від генотипу, або тривалості підсисного періоду. Водночас середньодобові прирости поросят помірно залежали від пори року, за обох варіантів поєднання материнської породи та тривалості підсисного періоду. Індекс комплексної оцінки відтворювальних якостей свиноматок суттєво залежав від пори року за різної тривалості підсисного періоду та менше залежав від породних поєднань свиноматок.
Изучалась зависимость воспроизводительных качеств свиноматок F1 ирландского происхождения при прямом и реципроктном скрещивании пород крупная белая и ландрас от продолжительности периода лактации в течение четырех времен года в условиях степной зоны Украины. Установлено, что в зимнее время года не наблюдалось разногласий между группами свиней различных сочетаний и сроков отлучения по общему количеству поросят, многоплодием, половым соотношением поросят и массой их гнезда при рождении. В то же время, при обоих сочетаний свиноматки с сокращенным сроком подсосный период имели большую на 0,02 кг (р<0,01) многоплодность, лучшую на 1,45%...2,54% (р<0,01) сохранность поросят и как следствие больше на 0,17...0,29 голов их количества при отъеме, но низкую интенсивность роста – и как следствие меньшую на 25,58....27,48 кг массу гнезда и на 2,11...2,26 кг массу одной головы при отъеме. Весной, свиноматки обоих сочетаний имели лучшую на 0,28...0,56 голов потенциальную и на 0,47...0,69 голов фактическую многоплодность, на 0,04–0,05 кг крупноплодность, больше рожали хряков, имели больше на 0,51...0,68 головы (р<0,001) количество поросят на время отлучения при лучшей их сохраняемости, но имели более низкую 1,65...1,69 кг (р<0,001) массу одного поросенка и на 17,25...20,72 кг массу гнезда поросят при отъеме. Осенью, животные с сокращенным сроком подсосного периода преобладали по массе гнезда поросят при рождении на 1,81 и 2,21 кг (р<0,001), их сохранностью на 2,11...3,01% (р<0,01) своих аналогов с традиционной продолжительностью подсосного периода, тогда как последние имели преимущество на 0,08 кг за крупноплодностью, на 0,26...0,39 голов за количеством поросят при отлучении, на 2,57...2,58 кг (р<0,01) по индивидуальной массе, и на 29,38...32,95 кг массой гнезда на время отлучения (р<0,001), а также 2,49...2,50 кг (р<0,001) по абсолютным, на 36,94...37,86 г по среднесуточным (р<0,01) и на 18,21...18,51% по относительным приростами. Анализируя изменения показателей воспроизведенных качеств свиноматок обеих генотипов установлено, что их многоплодие более зависело от времени года при сокращенном сроке отлучения поросят чем при традиционном, тогда как многоплодие количества поросят при отъеме имели существенные сезонные колебания как по традиционной так и сокращенной продолжительности подсосного периода у свиноматок. Время года имело существенное влияние на сохранность поросят во всех подопытных группах животных независимо от генотипа, или продолжительности подсосного периода. В то же время среднесуточные привесы поросят умеренно зависели от времени года, при обоих вариантах сочетания материнской породы и длительности подсосного периода. Индекс комплексной оценки воспроизводительных качеств свиноматок существенно зависел от времени года при разной продолжительности подсосного периода и меньше зависел от породных сочетаний свиноматок.
The dependence of reproductive qualities of F1 sows of Irish origin in direct and reciprocal crossing of Great White and Landrace breeds on the duration of the lactation period during the four seasons in the Steppe of Ukraine was studied.It was found that in the winter season there were no differences between groups of pigs of different combinations and weaning dates for thetotal number of piglets, fertility, sex of piglets and the weight of their nest at birth. At the same time, with both combinations, sows with a reduced suckling period had a higher fertility by 0.02 kg (p<0,01), better by 1.45%...2.54% (p<0,01) survival of piglets and as a consequence greater by 0.17...0.29 heads their number at weaning, but lower growth intensity – and as a consequence less by 25,58...27,48 kg nest weight and 2.11...2.26 kg weight of one head at weaning, In the spring, sows of both combinations had better by 0.28...0.56 heads potential and by 0.47...0.69 heads actual fertility, by 0.04–0.05 kg high fertility, more gave birth to boars, had more by 0,51...0,68 head (p <0,001) number of piglets at weaning at the best on their safety, but had a lower 1.65...1.69 kg (p<0,001) weight of one piglet and 17,25...20,72 kg weight of the nest of piglets at weaning.In autumn, animals with a reduced suckling period predominated by the weight of the nest of piglets at birth by 1.81 and 2.21 kg (p<0.001), their safety by 2.11...3.01% (p<0.01) their counterparts with the traditional duration of the suckling period, while the latter had an advantage of 0.08 kg in high fertility, 0.26...0.39 heads in the number of piglets at weaning, 2.57...2.58 kg (p<0.01) by individual weight, and by 29.38...32.95 kg of nest weight at the time of weaning (p<0.001), as well as 2.49...2.50 kg (p<0.001) by absolute, by 36.94...37.86 g on average daily (p<0.01) and by 18.21...18.51% in relative increments. Analyzing the changes in the reproductive quality of sows of both genotypes, it was found that their fertility depended more on the season with a reduced weaning period than in the traditional, while the number of piglets at weaning had significant seasonal fluctuations in both traditional and reduced suckling period. in sows. The time of year had a significant impact on the safety of piglets in all experimental groups of animals, regardless of genotype or duration of the suckling period. At the same time, the average daily gain of piglets was moderately dependent on the season, with both variants of the combination of the mother breed and the duration of the suckling period. The index of comprehensive assessment of reproductive qualities of sows significantly depended on the season for different lengths of the suckling period and was less dependent on breed combinations of sows.
URI: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/11678
Располагается в коллекциях:Статті

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
VSNAU_2020_4_88-99.pdf648,01 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

ISSN 2414-519X © 2014-2024 Полесский университет