Pedagogical conditions for the formation of communicative competence of physical education teachers

Abstract

The article highlights the research results of the peculiarities of interpersonal communicative interaction of police officers. It is noted that it is the patrol force police units, which in the process of their service activities on ensuring public safety and providing police services, are most in contact with citizens and the success of law enforcement functions largely depends on their communicative potential. Knowledge of the peculiarities of police communication will help psychologists and personnel officers to carry out professional selection of police officers properly and reasonably appoint persons to positions within police units. This research was based on the use of sufficiently reliable and valid psychodiagnostic methods, which allowed identifying professionally-oriented peculiarities of police communication within the vectors of dominance and benevolence, as well as extroversion and introversion, benevolence and aggression. Bipolar indicators of communication were qualitatively and quantitatively assessed during the research, compared with the assessments of experts, on the basis of which a conclusion was made about the communicative capabilities of the police officer. It is shown that the use of these methods gives a very objective and comprehensive description of the style of interpersonal behaviour of police officers, which is manifested during the interaction within the unit's team, as well as in the process of communication between law enforcement officers and citizens. The communicative mechanisms underlying the relationship between police officers and colleagues as well as citizens are illustrated, and the correlations between the scales of psychodiagnostic techniques are presented. It is concluded that the study of communicative peculiarities of police officers will help to properly form a team of police units, help law enforcement employees to understand their strengths and weaknesses in the process of communication, promote self-study and self-development of subjects of communication, as well as improve the whole system of psychological support and psychological follow-up of police officers during their service activities.

В статье освещены результаты исследования особенностей межличностных коммуникативных взаимодействий сотрудников полиции. Отмечается, что это патрульные полицейские подразделения, которые в процессе служебной деятельности по обеспечению общественной безопасности и оказанию полицейских услуг, чаще всего находятся в контакте с гражданами и успех правоохранительных функций во многом зависит от их коммуникативного потенциала. Знание особенностей полицейского общения помогут психологам и кадровикам проводить профессиональный отбор сотрудников полиции, правильно и разумно назначать людей на должности в полицейских подразделениях. Это исследование базировалось на использовании достаточно надежных и достоверных методов психодиагностики, позволивших выявить профессионально ориентированные особенности полицейского общения в векторах доминирования и доброжелательности, а также экстраверсии и интроверсии, доброжелательности и агрессии. Биполярные индикаторы общения были качественно и количественно оценены в ходе исследования, сравнивались с оценками экспертов, на основании которых было сделано заключение о коммуникативных возможностях полицейского. Это показало, что использование этих методов дает очень объективное и всестороннее описание стиля межличностного поведения сотрудников полиции, который проявляется при взаимодействии внутри подразделения команды, а также в процессе общения между законом, правоохранителями и гражданами. Проиллюстрированы коммуникативные механизмы, лежащие в основе взаимоотношений между полицейскими и коллегами, а также гражданами, и представлены корреляции между шкалами психодиагностических методов. Сделан вывод, что изучение коммуникативных особенностей сотрудников полиции поможет правильно сформировать команду подразделений полиции, поможет сотрудникам правоохранительных органов понять свои сильные и слабые стороны в процессе общения, будет способствовать самообучению и саморазвитию субъектов общения, а также совершенствованию всей системы психологической поддержки и психологического сопровождения сотрудников полиции во время их служебной деятельности.

У статті висвітлено результати досліджень особливостей міжособистісної комунікативної взаємодії працівників поліції. Відзначається, що це підрозділи патрульної поліції, які в процесі службової діяльності із забезпечення громадської безпеки та надання поліцейських послуг, є найбільшою у контакті з громадянами та успіх правоохоронних функцій багато в чому залежить від їх комунікативного потенціалу. Знання особливостей поліцейського спілкування допоможуть психологам і кадровикам проводити професійний відбір поліцейських належним чином та обґрунтовано призначати осіб на посади в підрозділах поліції. Це дослідження базувалося на використанні достатньо надійних та достовірних психодіагностичних методів, що дозволило виявити професійно орієнтовані особливості поліцейського спілкування у векторах домінування та доброзичливості, а також екстравертність та замкнутість, доброзичливість та агресивність. Біполярні показники спілкування якісно та кількісно оцінювали під час дослідження, порівнювали з оцінками експертів, на підставі яких був зроблений висновок про комунікативні можливості поліцейського. Це показало, що використання цих методів дає цілком об’єктивний і всебічний опис стилю міжособистісної поведінки поліцейських, що проявляється під час взаємодії в підрозділі команди, а також у процесі спілкування між законом, правоохоронцями та громадянами. Проілюстровано комунікативні механізми, що лежать в основі відносин між співробітниками поліції та колегами, а також громадянами, та представлено співвідношення між шкалами психодіагностичних методів. Зроблено висновок, що вивчення комунікативних особливостей працівників поліції допоможе правильно сформувати команду підрозділів, допоможе працівникам правоохоронних органів зрозуміти їх сильні та слабкі сторони в процесі спілкування, сприятиме самонавчанню та саморозвитку суб’єктів спілкування, а також вдосконалити всю систему психологічного супроводу та психологічного спостереження за працівниками поліції під час їх службової діяльності.