Публічне управління як основа стратегії розвитку територій та підприємництва

Abstract

Питання розвитку публічного управління як механізм прямої участі населення чи делегування повноважень у системі адміністративного регулювання відносин соціально-економічного розвитку середовища є орієнтованими на забезпечення раціонального використання її природно ресурсного потенціалу та підвищення добробуту людей. Наразі процес децентралізації та вимога до формування засад самодостатності територій передбачає забезпечення сталого розвитку соціуму у гармонії із природнім середовищем та бізнесом. Підприємництво як фактор та результат поточного впливу на соціум та елемент каналізації позитивних змін поряд з механізмом продукування суспільних благ внаслідок людської діяльності покликаний сформувати умови відповідальності людства за місце своєї життєдіяльності на всіх рівнях. Збалансований розвиток та забезпечення гармонізації відносин людини та природи через вплив на ресурсний капітал поряд з капіталізацію передбачають інституційні зміни та узгодженого руху суспільства у майбутнє внаслідок культурного, етичного, духовного зростання на основі спільних цінностей. У вказаних умовах економічне зростання забезпечує задоволення матеріальних потреб і відбувається на рівні необхідному та достатньому для постійного еволюційного духовного розвитку через розуміння суспільного значення простору для майбутніх поколінь. Відновлення потенціалу території через баланс екосистем, розширення людських можливостей та довгострокової доступності якісних ресурсів для життєдіяльності та господарювання (головним чином у сфері природного середовища), за збереження та примноження наявних ресурсів, є запорукою продовольчої безпеки, модернізації інфраструктури та вирішення економічних проблем у державі. Найбільш повно цей процес віднайшов свій прояв у діяльності екологічних та родових поселень, які на засадах багатофункціонального розвитку системно орієнтовані на формуванні моделі соціуму майбутнього. Їх розвиток на сільських територіях набув своє поширення у всіх куточках світу. Спеціалізовані на певних екологічних технологіях чи диверсифікації такі суб’єкти суспільних відносин на перше місце висувають соціально-екологічні питання розвитку соціуму, тоді як позитивні економічні зрушення є наслідком реалізації цих ініціатив.

Вопросы развития публичного управления как механизм прямого участия населения или делегирования полномочий в системе административного регулирования отношений социально-экономического развития среды ориентированы на обеспечение рационального использования ее природно ресурсного потенциала и повышения благосостояния людей. Сейчас процесс децентрализации и требование к формированию основ самодостаточности территорий предусматривает обеспечение устойчивого развития социума в гармонии с природной средой и бизнесом. Предпринимательство как фактор и результат текущего воздействия на социум и элемент канализации положительных изменений наряду с механизмом выработки общественных благ в результате человеческой деятельности призван сформировать условия ответственности человечества за место своей жизнедеятельности на всех уровнях. Сбалансированное развитие и обеспечение гармонизации отношений человека и природы через воздействие на ресурсный капитал наряду с капитализацией предусматривают институциональные изменения и согласованное движение общества в будущее вследствие культурного, нравственного, духовного роста на основе общих ценностей. В указанных условиях экономический рост обеспечивает удовлетворение материальных потребностей и происходит на уровне необходимом и достаточном для постоянного эволюционного духовного развития через понимание общественного значение пространства для будущих поколений. Восстановление потенциала территории через баланс экосистем, расширение человеческих возможностей и долгосрочной доступности качественных ресурсов для жизнедеятельности и хозяйствования (главным образом в сфере природной среды), за сохранение и приумножение имеющихся ресурсов является залогом продовольственной безопасности, модернизации инфраструктуры и решения экономических проблем в государстве. Наиболее полно этот процесс нашел свое проявление в деятельности экологических и родовых поселений, которые на основе многофункционального развития системно ориентированы на формирование модели социума будущего. Их развитие на сельских территориях приобрело свое распространение во всех уголках мира. Специализированные на определенных экологических технологиях или диверсификации такие субъекты общественных отношений на первое место выдвигают социально-экологические вопросы развития социума, тогда как положительные экономические сдвиги являются следствием реализации этих инициатив.

The article illustrates the mechanism of public administration for the direct participation of the population or delegation of powers. It also describes the system of socio-economic development and the administrative regulation of environmental relations. Such public administration is focused on ensuring rational. This is the use of the natural resource potential of the territory and the improvement of the well-being of people. The process of decentralization is aimed at the formation of self-sufficiency of territories based on the principles of sustainable development in harmony between society, the environment and business. Entrepreneurship is a factor in human development. It develops as a result of human activity, produces the production of material goods and catalyzes positive changes in society. Public governance will create the conditions that make humanity more responsible. Society at all levels is responsible for its territory. Harmonization of relations between man and nature determines the size of resource capital and institutional changes. Balanced social development ensures the future of the younger generations. The coordinated society movement of cultural and moral growth is possible due to the existence of common values. The conditions for ensuring the economic growth of the territory are characterized by the satisfaction of material needs, as well as constant evolutionary spiritual development. The article demonstrates the mechanisms of understanding forming of the social space meaning for future generations. It has been established that the restoration of the potential of the territory is possible due to the balance of ecosystems, the expansion of human capabilities and the long-term availability of quality resources for life and management (mainly in the natural environment). The preservation and augmentation of existing resources is the key to food security, infrastructure modernization and solving economic problems in the state. This process is most fully manifested in the activities of ecological and tribal settlements, which, on the basis of multifunctional development, are systematically oriented towards the formation of a model of the society of the future. Their development in rural areas has spread throughout the world. Specialized in certain environmental technologies or diversification, such subjects of public relations in the first place put forward the social and environmental issues of the development of society, while positive economic shifts are a consequence of the implementation of these initiatives.