Agricultural land use in Ukraine: ensuring and implementing the right to a safe environment

Abstract

Safe land use of agricultural territories implies the mandatory preservation of the state's land resources, which are its crucial strategic resources. The relevance of this study is conditioned upon the abundance of issues of safe land use in Ukraine, specifically in the agricultural sector of Ukraine, not least due to the difficulties of exercising the citizens' right to safe use of agricultural land. The main purpose of this study is the theoretical investigation of the possibilities of ensuring the right to a safe environment upon using agricultural land in Ukraine, with an assessment of the real possibilities of its practical implementation in modern economic conditions. The basis of the methodological approach in this paper is a combination of methods of systematic analysis of key aspects of safe land use applicable to agricultural land, with the method of abstract-logical research of the main aspects of the exercise of the citizens' right to a safe environment upon using agricultural land in Ukraine. The main results obtained in this paper should be considered the definition of the main priority areas for the development of the available legislative system in Ukraine in the context of ensuring the safety of agricultural activities and the assessment of the role of the state in ensuring the proper level of environmental safety of agricultural land use in terms of the prospects for the preservation of the agricultural land available in the country. The results that were obtained in this study, as well as the conclusions formulated on their basis, have substantial practical significance for agricultural workers concerned about the qualitative solution of problematic issues concerning the ensuring and practical implementation of their legitimate right to a safe environment upon using lands that belong to the agricultural sector of the national economy.

Безпечне землекористування сільськогосподарських територій передбачає обов'язкове збереження земельних ресурсів держави, які є її найважливішими стратегічними ресурсами. Актуальність цього дослідження обумовлена великою кількістю нерозв'язаних проблем безпечного землекористування в Україні безпосередньо в аграрному секторі економіки країни, не в останню чергу через складнощі реалізації права громадян на безпечне використання земель сільськогосподарського призначення. Основною метою цієї статті є теоретичне дослідження можливостей забезпечення права на безпечне навколишнє середовище при використанні земель сільськогосподарського призначення в Україні з оцінкою реальних можливостей його практичної реалізації в сучасних економічних умовах. Основою методичного підходу у цій роботі є поєднання методів системного аналізу ключових аспектів безпечного землекористування, що стосуються земель сільськогосподарського призначення, з методом абстрактно-логічного дослідження основних аспектів реалізації права громадян на безпечне середовище при використанні сільськогосподарських земель в Україні. Основними результатами, отриманими в даній роботі, варто вважати визначення основних пріоритетних напрямів розвитку наявної в Україні законодавчої системи в контексті забезпечення безпеки ведення сільсько-господарської діяльності та оцінку ролі держави у питаннях забезпечення належного рівня екологічної безпеки використання земель сільськогосподарського призначення з точки зору перспектив збереження наявних на сьогодні сільськогосподарських угідь у країні. Отримані в даному дослідженні результати, а також сформульовані на їх основі висновки мають суттєве практичне значення для сільськогосподарських працівників, стурбованих належним вирішенням проблемних питань щодо забезпечення та практичної реалізації свого законного права на безпечне навколишнє середовище при використанні земель, що належать до аграрного сектору економіки держави.