Формування бур’янового компоненту сівозміни під впливом тривалого застосування систем основного обробітку грунту

Abstract

Викладено результати досліджень впливу тривалого застосування систем основного обробітку грунту на кількісні показники бур’янового компоненту сівозміни. Виявлено, що усі безполицеві системи, порівняно до полицевої, призводили до збільшення кількості бур’янів на 32–112 %, кількості видів – 33–65%. За 12 років відбувалося збільшення кількості видів бур’янового компоненту сівозміни залежно від систем основного обробітку від 1 за полицевої та комбінованої 2 систем до 15- ти за поверхневої. Найрізноманітніший видовий компонент агроценозу був у посівах кукурудзи на зерно та ячменю. Найсприятливіший для культур сівозміни фітосанітарний стан складався за комбінованої системи 2, що включали поверхневий дисковий обробіток на 10–12 см під пшеницю озиму після однорічних культур, чизельний – на 35–40 см під буряки цукрові та різноглибинну оранку під решту культур.