Особливості біології й шкідливості вічкової галиці та захист від неї саджанців груші у розсаднику

Abstract

Наведено результати досліджень з уточнення біологічних особливостей вічкової галиці (Thomasiniana oculiperda Rubs.) у розсадниках груші в Правобережному Лісостепу України. Встановлено, що зимують личинки в грунті на глибині 4–5 см, відродження яких спостерігається за середньодобової температури повітря +11,3º– 12,8ºC ( кінець першої – початок другої декади квітня), а залялькування – кінець другої – початок третьої декади квітня. Літ дорослих самиць (розмножуються без запліднення) спостерігається за середньодобової температури повітря +15,7–17,3°C (друга половина травня – перша половина червня), які відкладають по 2–3 яйця на поверхню кори в місцях щеплення “вічком”, що було проведене у кінці липня – середині серпня минулого року. Через 8–10 днів з’являлися личинки, які проточували поздовжні ходи в деревині, щепленій бруньці,від чого окулянти всихали. Загибель щеплених бруньок «вічок» складала 27,9–41,3%. За вегетаційний період шкідник розвивався у трьох поколіннях. Дорослі комахи другого покоління літають з другої половини липня до початку серпня, а третього – з початку до кінця серпня. Вкінці другої декади жовтня спостерігається рух личинок (які закінчили харчування) на зимівлю в грунт. Для розвитку одного покоління шкідника необхідна сума ефективних температур повітря від 274,3°С до 290,6°С (нижній поріг складає 15,6°С). Встановлено,що для зниження чисельності цього виду доцільно застосовувати інсектициди Моспілан, РП (0,2 кг/га), Каліпсо 480 SC, КС (0,25 л/га), Сумітіон, КЕ (2,5 л/га), Гловіс, СК (1,5 л/га), Дурсбан 480, к.е. (2,0 л/га), Золон 35, к.е. (3,0 л/га), Ланнат 20, РК (1,2 л/га) та Пірінекс 480, КЕ (2,0 л/га).