Поняття та юридична природа строків у конституційному праві України

Abstract

У статті досліджується поняття та юридична природа строків у конституційному праві України. В системі юридичних фактів конституційно-правові строки є умовними подіями. Вони можуть виступати як у ролі самостійних юридичних фактів, так і бути складовим елементом конституційного фактичного складу. Автор приходить до висновку, що під строком у конституційному праві розуміється встановлена нормами конституційного права кількісно і / або якісно визначена одиниця часу, яка застосовується в механізмі конституційно-правового регулювання, з початкам, перебігом і / або закінченням якої настають конституційно значущі юридичні наслідки.

The concept and author s view on legalвними подіями. Вони можуть виступати як у ролі самостійних юридичних фактів, так і бути складовим елементом конституційного фактичного складу. Автор приходить до nature of the terms in the constitutional law of Ukraine are proposed in the article. Constitutional and legal terms are conditional events in the system of legal facts. They can be the free-standing legal facts, and as well a constituent element of the constitutional set of facts. The author concludes that the term in constitutional law should be understood as the quantitatively and / or qualitatively defined unit of time established by the norms of constitutional law, which is used in the mechanism of constitutional legal regulation and the beginning, the duration and / or the ending of which leads to the constitutionally significant legal consequences.

В статье исследуется понятие и юридическая природа сроков в конституционном праве Украины. В системе юридических фактов конституционно-правовые сроки являются условными событиями. Они могут выступать как в качестве самостоятельных юридических фактов, так и быть составным элементом конституционного фактического состава. Автор приходит к выводу, что под сроком в конституционном праве понимается установленная нормами конституционного права количественно и / или качественно определенная единица времени, которая применяется в механизме конституционно-правового регулирования, с началом, ходом и / или окончанием которой наступают конституционно значимые юридические последствия.