DSpace Регистрация
 

Institutional Repository of Zhytomyr National Agroecological University >
Інститути, факультети та підрозділи університету >
Факультети >
Лісового господарства >
Кафедра експлуатації лісових ресурсів >
Статті >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/4447

Название: Аналіз антропотолерантності воронових (Corvidae) в урбоценозах міста Житомира
Другие названия: Анализ антропотолерантности врановых (Corvidae) в урбоценозах города Житомира
Analysis of anthropogenic tolerance of corvids in Zhytomyr urban habitats
Авторы: Зимароєва, А. А.
Зимароева, А. А.
Zimaroyeva, A.
Мацюра, О. В.
Мацюра, А. В.
Matsyura, O.
Жданова, Д. В.
Zhdanova, D.
Ключевые слова: Житомирська область
Житомирская область
Zhytomyr region
урбоценоз
urban habitat
воронові
врановые
corvids
птахи
птицы
birds
адаптація
адаптация
adaptation
синантропізація
синантропизация
synantropization
антропотолерантність
антропотолерантность
antropogenic tolerance
Дата публикации: 2013
Издатель: Львівський національний університет імені Івана Франка
Библиографическое описание: Зимароєва А. А. Аналіз антропотолерантності воронових (Corvidae) в урбоценозах міста Житомира / А. А. Зимароєва, О. В. Мацюра, Д. В. Жданова // Біологічні студії. – 2013. – Т. 7. – № 2 – С. 149–158.
Аннотация: Наведено результати досліджень антропогенної толерантності воронових птахів у місті Житомирі (за період з вересня 2009 по серпень 2012 року). Об’єктами досліджень обрано грака (Corvus frugilegus L.), галку (Corvus monedula L.), ворону сіру (Corvus cornix L.). Основною локомоторною реакцією досліджуваних видів воронових птахів на наближення людини були зліт, відхід або відскік убік із траєкторії руху. Таку реакцію спостерігали у 22,9% сірих ворон, 26,8% галок і 29,7% граків. Середня дистанція відходу та зльоту відрізняється недостовірно (p > 0,05) у граків (p = 0,72, критерій Манна-Вітні U = 16882), сірих ворон (p = 0,90, U = 2521,5) і галок (p = 0,57; U = 21). Встановлено, що дистанція злякування граків у м. Житомир коливається в межах від 0,5 до 21,5 м, сірих ворон – від 0,8 до 19 м, галок – від 0,5 до 16,3 м. Доведено, що ступінь толерантності воронових птахів до фактора антропогенного турбування в урбоценозах залежить від інтенсивності антропогенного навантаження. Дистанція злякування воронових птахів перебуває в оберненій залежності від інтенсивності урбанізації, а основними факторами, що визначають дистанцію злякування, є тип біотопу (найбільш значимий чинник), кількість птахів у групі, напрямок і параметри антропогенного впливу, сезон року.
Приведены результаты исследований антропогенной толерантности врановых птиц в городе Житомире (за период с сентября 2009 по август 2012 года). Объектами исследований были избраны грач (Corvus frugilegus L.), галка (Corvus monedula L.), серая ворона (Corvus cornix L.). Основной локомоторной реакцией исследуемых видов врановых птиц на приближение человека были взлет, уход или отскок в сторону с траектории движения. Такую реакцию наблюдали у 22,9% серых ворон, 26,8% галок и 29,7% грачей. Средняя дистанция ухода и взлета отличается недостоверно (p > 0,05) у грачей (p = 0,72, критерий Манна-Уитни U = 16882), серых ворон (p = 0,90, U = 2521,5) и галок (p = 0,57; U = 21). Установлено, что дистанция вспугивания грачей колеблется в пределах от 0,5 до 21,5 м, серых ворон – от 0,8 до 19 м, галок – от 0,5 до 16,3 м. Доказано, что степень толерантности врановых птиц к фактору антропогенного беспокойства в урбоценозах зависит от интенсивности антропогенной нагрузки. Дистанция вспугивания врановых птиц находится в обратной зависимости от степени урбанизации, а основными факторами, которые определяют дистанцию вспугивания, были тип биотопа (наиболее значимый фактор), количество птиц в группе, направление и параметры антропогенного воздействия, сезон года.
The results of studies of anthropogenic tolerance of corvids were performed in Zhytomyr from September 2009 to August 2012. We have chosen the Rook (Corvus frugilegus L.), Western Jackdaw (Corvus monedula L.), and Hooded Crow (Corvus cornix L.) as model species. The take-off was basic locomotory reaction of bird species towards human disturbance. The back track or jamp-off from human trajectory were observed for 22.9% of Hooded Crows, 26.8% of Western Jackdaws, and 29.7% of Rooks. We registered that the average flight initiation distance and back track distance were not significant (p>0.05) for Rooks (p = 0.72, Mann-Whitney U = 16882), Hooded Crows (p = 0.90, U = 2521.5) and Western Jackdaws (p = 0.57; U = 21). We tested that flight initiation distance of Rooks varied from 0.5 to 21.5 m, Western Jackdaws – from 0.8 to 19 m, Hooded Crows – from 0.5 to 16.3 m. We suggested that degree of bird tolerance to anthropogenic disturbance in urban habitats depends on the intensity of anthropogenic pressure. We found the inverse correlation between flight initiation distance and degree of anthropogenic transformation of the landscape. The main factors which determine the flight initiation distance, were the type of habitat (the most significant factor), the number of birds in the group, direction and parameters of human impact, and year season.
URI: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/4447
ISSN: 1996-4536
Располагается в коллекциях:Статті

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
BS_2013_7_2_149-158.pdf757,64 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

ISSN 2414-519X © 2014-2017 ЖНАЭУ