Особливості виведення радіоцезію з екскрементами у великої рогатої худоби при годівлі зеленими та грубими кормами

Abstract

Радіонукліди, які надходять в організм сільськогосподарських тварин з кормами, не тільки концентруються в органах і тканинах, але й виводяться з них. Для відгодівельної худоби основними шляхами виведення радіоцезію є сеча і кал. Отримані дані мають істотне значення для визначення кількісних параметрів метаболізму цезію-137 в організмі великої рогатої худоби. Визначення рівня забрудненності екскретів в залежності від типу та активності раціону може бути використано при веденні сільськогосподарського виробництва в зв'язку з можливим повторним включенням в агроекологічні ланцюги виведених з організму тварин радіоізотопів.

Радионуклиды, которые поступают в организм сельскохозяйственных животных с кормами, не только концентрируются в органах и тканях, но и выводятся из них. Для откормочного скота основными путями вывода радиоцезия является моча и кал. Полученные данные имеют важное значение для определения количественных параметров метаболизма цезия-137 в организме крупного рогатого скота. Определение уровня загрязненности экскреты в зависимости от типа и активности рациона может быть использовано при ведении сельскохозяйственного производства в связи с возможным повторным включением в агроэкологические цепи выведенных из организма животных радиоизотопов.

Radionuclides that enter the body of livestock feed, not just concentrated in the organs and tissues, but are derived from them. For fattening cattle breeding main ways cesium is urine and feces. These data are essential for quantification of cesium-137 metabolism in the body of cattle. Determining the level of contamination in the excreta depending on the type of diet and activity can be used in agricultural production due to the possible re-ignition in agroecological chains derived from radioisotopes of animals.