Вплив тривалого застосування систем основного обробітку ґрунту на формування бур’янового компоненту посівів пшениці озимої

Abstract

Викладено результати досліджень впливу тривалого застосування систем основного обробітку ґрунту та удобрення на кількісні показники бур’янового компоненту агроценозу пшениці озимої. Дослідження проведено в чотирьохпільній сівозміні стаціонарного досліду в 2009–2016 роках. Виявлено, що безполицеві системи основного обробітку, порівняно до полицевої, призводили до збільшення кількості бур’янів на 84 % за мінерального удобрення та на 84 % за органо-мінерального. Вегетативна сира маса бур’янів за безполицевих систем зростала, порівняно до полицевої, на фоні мінерального удобрення на 20 % та на 21 % на фоні органо-мінерального. На фоні мінерального удобрення загальна кількість бур’янів була меншою до органо-мінерального на 36 %, вегетативна сира маса – меншою на 33 %. За безполицевих систем кількість видів збільшувалася до полицевої на 8 (80 %) на фоні мінерального та на 5 (36 %) на фоні органо-мінерального удобрення. Плоскорізна, поверхнева та мінімальна системи основного обробітку ґрунту на фоні органо-мінерального удобрення призводили до створення найбільш різноманітного видового бур’янового компоненту агроценозу пшениці озимої. За безполицевих систем загальна кількість видів була більшою до полицевої на 10-80 % на фоні мінерального удобрення та на 21–76 % – органо-мінерального. Особливу увагу на обох фонах удобрення привертало до себе стрімке зростання кількості багаторічних та зимуючих видів за безполицевих систем. Найбільш поширений вид бур’янів – мишій сизий – 17 % від усього бур’янового набору на фоні мінерального удобрення та 18 % на фоні органо-мінерального. Всього в агроценозі виявлено 19 видів бур’янів. Найсприятливіший для пшениці озимої фітосанітарний стан посівів як на фоні мінерального, так і органо-мінерального удобрення, склався за полицевої системи основного обробітку ґрунту, що включала дискування стерні попередника на 10–12 см відразу після збирання урожаю та оранку на 20–22 см через 10–12 днів.

The results of investigations of the long-term application of the systems of the main soil cultivation to the quantitative indices of the weed component of wheat-wheat seedlings are described. The research was conducted in the four-field crop rotation of stationary experience in 2009–2016 and is being conducted today at the Khmelnitsky State Agricultural Experimental Station at the Institute of Forage and Agriculture of the Podolia NAAN. It was found that the unploded system of main treatment compared with the plow resulted in an increase in the number of weeds by 84% in mineral fertilizers and 84 % in organo-mineral fertilizers. Vegetative raw mass of weeds in non-soft systems grew, comparatively with plow, against the background of mineral fertilizers by 20 % and 21 % by organo-mineral. Against the background of mineral fertilizers, the total number of weeds was less than in the organomineral (36 %), vegetative crude mass – less by 33 %. In non-branch systems, the number of species increased in comparison with the plow on 8 (80 %) against the background of mineral and 5 (36 %) against the background of organo-mineral fertilizers. Fluctuating, surface and minimum systems of the main soil treatment on the background of organo-mineral fertilizers led to the creation of the most diverse species of weed components of winter wheat agrocenosis. In unconventional systems, the total number of species was greater to plow on 10–80 % against the background of mineral fertilizers and 21–76% – organo-mineral. Particular attention on both backgrounds of the fertilizer has been caused by the rapid increase in the number of perennials and wintering species in unplugged systems. The most common species of weeds – blue squirrel mice – 17% of the total weed in the background of mineral fertilizers and 18% against the background of organo-mineral. In total, 19 species of weeds have been found in agrocenosis. The most favorable for wheat, the winter phytosanitary condition of crops, both in the background of mineral and organo-mineral fertilizers, was created under the plow system of basic soil treatment, which included discarding the stubble of the predecessor on 10–12 cm immediately after the rainbow eruption and sputum for 20–22 cm after 10–12 days.

Изложены результаты исследований длительного применения систем основной обработки почвы на количественные показатели сорного компонента посевов пшеницы озимой. Исследования проведены в четырехпольном севообороте стационарного опыта в 2009–2016 годах и ведутся сегодня на Хмельницкой государственной сельскохозяйственной опытной станции Института кормов и сельского хозяйства Подолья НААН. Обнаружено, что безплужные системы основной обработки по сравнению с плужной, приводили к увеличению количества сорняков на 84 % при минеральном удобрении и на 84 % – при органо-минеральном. Вегетативная сырая масса сорняков по бесплужных системах возростала, сравнительно с плужной, на фоне минералього удобрения на 20 % и на 21 % – на органо-минеральном. На фоне минерального удобрения общее колличество сорняков было меньше, сравнительно с органо-минераьным на 36 %, вегетативная сырая масса – меньше на 33 %. При бесплужных системах колличество видов увеличивалось, сравнительно к плужной на 8 (80 %) на фоне минерального и на 5 (36 %) – на фоне органо-минерального удобрения. Плоскорезная, поверхностная и минимальная системы основной обработки почвы на фоне органо-минерального удобрения приводили к созданию наиболле разнообразного видового сорного компонента агроценоза пшеницы озимой. При бесплужных системах общее колличество видов было больше к плужной на 10–80 % на фоне минеральнорго удобрения и на 21–76 % – органо-минерального. Особое внимание на обоих фонах удобрения обращало на себя стремительное увеличение количества многолетних и зимующих видов при бесплужных системах. Наиболее распостраненный вид сорняков – мышей сизый – 17 % от всего сорного набора на фоне минерального удобрения и 18 % – на фоне органо-минерального. Всего в агроценозе обнаружено 19 видов сорняков. Наиболее благоприятное для пшеницы озимой фитосанитарное состояние посевов как на фоне минерального, так и органо-минерального удобрения создавалось при плужной системе основной обработки почвы, которая включала в себя дискование стерни предшественника на 10–12 см сразу после у борки урожая и вспашку – на 20–22 см через 10–12 дней.