DSpace Регистрация
 

Institutional Repository of Polissia National University >
Періодичні видання >
Наукові горизонти >
2018, № 07-08 (70) >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/9727

Название: Формування бур’янового компоненту агрофітоценозу гірчиці білої залежно від агротехнічних заходів
Другие названия: Weed component formation of White Mustard agrophytocenosis depending on agrotechnical measures
Формирование сорного компонента агрофитоценоза горчицы белой в зависимости от агротехнических приемов
Авторы: Кирилюк, В. П.
Kyryliuk, V.
Тимощук, Т. М.
Tymoshchuk, T.
Тимощук, Т. Н.
Шульга, С. Ю.
Shulha, S.
Ключевые слова: обробіток ґрунту
tillage
обработка почвы
система удобрення
fertilizing system
система удобрения
бур’яни
weeds
сорняки
гірчиця біла
white mustard
горчица белая
агрофітоценоз
agrophytocenosis
агрофитоценоз
Дата публикации: 2018
Издатель: Житомирський національний агроекологічний університет
Библиографическое описание: Кирилюк В. П. Формування бур’янового компоненту агрофітоценозу гірчиці білої залежно від агротехнічних заходів / В. П. Кирилюк, Т. М. Тимощук, С. Ю. Шульга // Наукові горизонти. – 2018. – № 7–8 (70). – С. 116–124.
Аннотация: У статті наведено результати досліджень впливу тривалого застосування систем основного обробітку ґрунту та удобрення на кількісні показники бур’янового компоненту агрофітоценозу гірчиці білої. Дослідження проведено в чотирьохпільній сівозміні стаціонарного досліду протягом 2009–2016 рр. в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що безполицеві системи основного обробітку призводили до збільшення кількості бур’янів на 67 % за мінерального та на 207 % за органо-мінерального удобрення порівняно з полицевими обробітками ґрунту. Вегетативна сира маса бур’янів за безполицевих систем обробітку ґрунту зростала на 69 % на фоні мінерального та на 52 % на фоні органо-мінерального удобрення порівняно з полицевими обробітками ґрунту. На фоні мінерального удобрення вегетативна сира маса і загальна кількість бур’янів зменшувалася на 12 і 40 % відповідно порівняно з органо-мінеральною системою удобрення. В агрофітоценозі гірчиці білої виявлено 14 видів бур’янів, серед яких домінантними видами були мишій сизий (Setaria glauca L.), лобода біла (Chenopodium album L.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.), галінсога дрібноцвіта (Galinsoga parviflora Cav.) та щириця загнута (Amaranthus retroflexus L.). За безполицевих систем обробітку ґрунту на органо-мінеральному і мінеральному фонах удобрення збільшувалася на 18 і 20 % кількість видів бур’янів, відповідно, порівняно з полицевими обробітками ґрунту. Встановлено, що за безполицевих систем основного обробітку ґрунту на органо-мінеральному і мінеральному фонах удобрення в посівах гірчиці білої відмічено збільшення кількості багаторічних та зимуючих видів бур’янів. Найбільш сприятливий фітосанітарний стан агрофітоценозу гірчиці білої за мінерального і органо-мінерального удобрення відмічено за полицевої системи основного обробітку ґрунту, що включала дискування стерні попередника на глибину 10–12 см відразу після збирання урожаю та оранку через 10–12 днів на глибину 25–27 см.
The article focuses on the research results concerning the effect of long-term application of basic tillage systems and fertilizing on weed component quantitative indicators of white mustard agrophytocenosis. The research was being conducted in four-field crop rotation of the stationary experiment under conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine during 2009–2016. It has been proved that the application of subsoil system of basic tillage results in 67% increase of weed quantity in case of mineral fertilizing and 207% in case of organic-mineral fertilizing as compared to conventional tillage. Weed vegetative wet weight increases by 69 % with mineral fertilizing and by 52% with organic-mineral fertilizing in case of subsoil tillage in comparison with conventional tillage. Mineral fertilizing decreases vegetative wet weight and total amount of weeds by 12 and 40% respectively in comparison with organic-mineral fertilizing system. 14 species of weeds have been found in white mustard agrophytocenosis, among them the dominant ones are Setaria glauca L., Chenopodium album L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., Galinsoga parviflora Cav., Amaranthus retroflexus L. The quantity of weed species increases with organic-mineral fertilizing and mineral fertilizing by 18 and 20% respectively in case of subsoil tillage as compared to conventional tillage. The quantity of perennial and wintering weed species increases in white mustard sowings with organic-mineral fertilizing and mineral fertilizing in case of subsoil tillage. The most favorable phytosanitary state of white mustard agrophytocenosis with mineral and organic-mineral fertilizing occurs in case of conventional tillage which includes stubble disking of previous crop to a depth of 10 to 12 centimetres immediately after cropping and ploughing in 10–12 days to a depth of 25 to 27centimetres.
В статье приведены результаты исследований влияния длительного применения систем основной обработки почвы и удобрений на количественные показатели сорного компонента агрофитоценоза горчицы белой. Исследование проведено в четырехпольном севообороте стационарного опыта в течение 2009–2016 гг. в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что безплужная система основной обработки приводила к увеличению количества сорняков на 67% за минерального и на 207% за органо-минерального удобрения по сравнению с плужными обработками почвы. Вегетативная сырая масса сорняков при бесплужных системах обработки почвы увеличилась на 69% на фоне минерального и на 52% на фоне органо-минерального удобрения по сравнению с плужной обработкой почвы. На фоне минерального удобрения вегетативная сырая масса и общее количество сорняков уменьшалось на 12 и 40%, соответственно, по сравнению с органо-минеральной системой удобрения. При безплужных системах обработки почвы на органо-минеральном и минеральном фонах удобрения увеличивалось на 18 и 20% количество видов сорняков, соответственно, по сравнению с безплужной обработкой почвы. В агрофитоценозе горчицы белой обнаружено 14 видов сорняков, среди которых доминантными видами были: щетинник сизый (Setaria glauca L.), марь белая (Chenopodium album L.), пастушья сумка обыкновенная (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.), галинсога мелкоцветковая (Galinsoga parviflora Cav.) и амарант запрокинутый (Amaranthus retroflexus L.). Установлено, что на органо-минеральном и минеральном фонах удобрения при безплужных системах основной обработки почвы в посевах горчицы белой отмечено увеличение количества многолетних и зимующих видов сорняков. Наиболее благоприятное фитосанитарное состояние агрофитоценоза горчицы белой при минеральном и органо-минеральном удобрении отмечено при плужной системе основной обработки почвы, включающей дискование стерни предшественника на глубину 10–12 см сразу после уборки урожая и вспашку через 10–12 дней на глубину 25–27 см.
URI: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/9727
Располагается в коллекциях:2018, № 07-08 (70)

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
SH_2018_07-08_116-124.pdf563,3 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

ISSN 2414-519X © 2014-2024 Полесский университет