Methodical system of kettlebell lifting training of cadets during their physical education

Abstract

Based on a developed methodical system of kettlebell lifting training the influence of kettlebell lifting classes on the physical fitness of cadets was analyzed. The timeliness of the research is defined conditioned by the need to increase the level of physical preparedness of future officers of the Armed Forces of Ukraine to professional activity. The participants of the research: the study included cadets from S. P. Koroliov Zhytomyr Military Institute aged 18–24 years, who entered a higher military educational institution in 2013 (n=119). The duration of the experiment was 5 years. Three groups were formed: EG1 included cadets who were involved in kettlebell lifting section at the institute during their studies (n=29), EG2 included cadets who were involved in the kettlebell lifting section at faculty (n=33), and CG included cadets who were engaged in the current system of physical training (n=57). The study groups were formed from cadets with statistically equivalent levels of preparedness. The number of hours of physical training in all groups was the same and equaled to 12 hours per week. The research was conducted according to the following tests: 100 m – running, pulling up on a cross-beam, 3 km – running, lifting with a coup on a cross-beam, bending the arms on the bars, complex power exercise (dip ups during a minute and sit-ups during a minute), inclination of trunk in sitting position, holding the body in a horizontal position, 5 km – running. The methods of the research are a theoretical analysis and generalization of scientific and methodical literature, pedagogical observation, pedagogical experiment, methods of mathematical statistics. Upon completion of the experiment, the cadets in EG1 and EG2 had a significantly better level of physical fitness (p<0.05–0.001) than the CG, according to endurance, strength, static endurance of the muscles of the body and flexibility indicators, which showed the effectiveness of kettlebell lifting classes according to the developed methodical system. Conclusions. The model of the methodical system focuses on the personality of future officers who should have a high level of physical and methodical preparedness and health, has fitness competencies for the implementation of physical education and sports in the field of professional activity, and who can effectively perform the tasks of professional activity. The high level of physical qualities in graduate cadets will ensure the effective execution of assignments in the conditions of their future military-professional (combat) activity.

На основе разработанной методической системы обучения гиревому спорту проанализировано влияние уроков гиревого спорта на физическую подготовленность курсантов. Актуальность исследования определяется обусловленной необходимостью повышения уровня физической подготовленности будущих офицеров Вооруженных Сил Украины к профессиональной деятельности. Участники исследования: в исследовании приняли участие курсанты Житомирского военного института им. С. П. Королева в возрасте от 18 до 24 лет, поступившие в высшее военное учебное заведение в 2013 году (n = 119). Продолжительность эксперимента составляла 5 лет. Были сформированы три группы: ЭГ1 включала курсантов, которые были вовлечены в секцию гиревого спорта в институте во время обучения (n = 29), ЭГ2 включала курсантов, которые участвовали в секции гиревого спорта на факультете (n = 33), и КГ включала кадетов которые занимались нынешней системой физического воспитания (n = 57). Исследовательские группы были сформированы из курсантов со статистически эквивалентными уровнями подготовленности. Количество часов физической подготовки во всех группах было одинаковым и равнялось 12 часам в неделю. Исследование проводилось в соответствии со следующими тестами: 100 м – бег, подтягивание на перекладине, 3 км – бег, подъем с переворотом на перекладине, сгибание рук на брусьях, сложные силовые упражнения, наклон туловища в положении сидя, удержание тела в горизонтальном положении, 5 км – бег. Методы исследования – теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы, педагогическое наблюдение, педагогический эксперимент, методы математической статистики. По завершении эксперимента курсанты в ЭГ1 и ЭГ2 имели значительно лучший уровень физической подготовленности (p<0,05–0,001), чем КГ, в зависимости от выносливости, силы, статической выносливости мышц тела и показателей гибкости, которые показали эффективность занятий гиревым спортом по разработанной методической системе. Выводы. Модель методической системы ориентирована на личность будущих офицеров, которые должны обладать высоким уровнем физической и методической подготовленности и здоровья, обладать фитнес-компетенциями для осуществления физического воспитания и спорта в сфере профессиональной деятельности, и которые могут эффективно выполнять задачи профессиональной деятельности. Высокий уровень физических качеств у курсантов-выпускников обеспечит эффективное выполнение заданий в условиях их будущей военно-профессиональной (боевой) деятельности.

На основі розробленої методичної системи тренувань з гирьового спорту проаналізовано вплив занять гирьового спорту на фізичну підготовленість курсантів. Своєчасність проведення досліджень визначається необхідністю підвищення рівня фізичної підготовленості майбутніх офіцерів Збройних Сил України до професійної діяльності. Учасники дослідження: до дослідження були включені курсанти Житомирського військового інституту ім. С. П. Корольова віком 18–24 роки, які вступили до вищого військового навчального закладу у 2013 році (n = 119). Тривалість експерименту становила 5 років. Було сформовано три групи: до EГ1 входили курсанти, які були залучені до секції гирьового спорту в інституті під час навчання (n = 29), до EГ2 були включені курсанти, які брали участь у секції гирьового спорту на факультеті (n = 33), а в КГ – курсанти які займалися чинною системою фізичної підготовки (n = 57). Дослідницькі групи були сформовані з курсантів зі статистично еквівалентними рівнями підготовленості. Кількість годин занять фізичною культурою у всіх групах була однаковою і дорівнювала 12 годинам на тиждень. Дослідження проводилось за такими тестами: 100 м – біг, підтягування на перекладині, 3 км – біг, підйом з переворотом на перекладині, згинання рук на брусах, складна силова вправа, нахил тулуба в сидячому положенні, тримання тіла в горизонтальному положенні, 5 км – біг. Методами дослідження є теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Після завершення експерименту курсанти в ЕГ1 та ЕГ2 мали значно кращий рівень фізичної підготовленості (р<0,05–0,001), ніж у КГ, за витривалістю, силою, статичною витривалістю м’язів тіла та показниками гнучкості, які показали ефективність занять гирьовим спортом за розробленою методичною системою. Висновки. Модель методичної системи орієнтована на особистість майбутніх офіцерів, які повинні мати високий рівень фізичної та методичної підготовленості та здоров’я, володіти придатними навичками для здійснення фізичного виховання та спорту у сфері професійної діяльності та які можуть ефективно виконувати завдання професійної діяльності. Високий рівень фізичних якостей у випускників курсантів забезпечить ефективне виконання завдань в умовах їх майбутньої військово-професійної (бойової) діяльності.