DSpace Регистрация
 

Institutional Repository of Polissia National University >
Інститути, факультети та підрозділи університету >
Факультети >
Агрономічний >
Кафедра захисту рослин >
Статті >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/11615

Название: Вплив строків сівби і норм висіву на забур’яненість і продуктивність агрофітоценозу ячменю озимого
Другие названия: Influence of sowing time and seeding rate on the weeding and winter barley agrophytocenosis productivity
Влияние сроков посева и норм высева на засоренность и продуктивность агрофитоценоза ячменя озимого
Авторы: Ткачук, В. П.
Tkachuk, V.
Тимощук, Т. М.
Tymoshchuk, T.
Тимощук, Т. Н.
Грицюк, Н. В.
Grytsyuk, N.
Котельницька, Г. М.
Kotelnytska, А.
Котельницкая, А. Н.
Ключевые слова: ячмінь озимий
winter barley
ячмень озимый
бур’яни
weeds
сорняки
строки сівби
sowing time
сроки посева
норми висіву
seeding rate
нормы высева
продуктивність
yield
продуктивность
Дата публикации: 2018
Издатель: Львівський національний аграрний університет
Библиографическое описание: Вплив строків сівби і норм висіву на забур’яненість і продуктивність агрофітоценозу ячменю озимого / В. Ткачук, Т. Тимощук, Н. Грицюк, Г. Котельницька // Вісн. Львівського нац. аграр. ун-ту. Агрономія. – 2018. – № 22 (2). – С. 29–33.
Аннотация: Наведено особливості розвитку ячменю озимого в осінній період залежно від строків сівби і норм висіву насіння в умовах Полісся. Виявлено, що за першого строку сівби (10 вересня) після припинення вегетації рослини мали найвищі показники росту й розвитку порівняно з наступними строками сівби. Маса надземної і підземної частин 100 рослин ячменю озимого після припинення осінньої вегетації за оптимального строку сівби (20 вересня) в 5,1 та 2,5 раза відповідно більша порівняно з рослинами пізнього строку сівби (10 жовтня). Результати досліджень свідчать, що строки сівби і норми висіву ячменю озимого є важливими елементами технології вирощування. Рівень присутності бур’янів в агроценозі ячменю озимого й урожайність зерна можна регулювати строками сівби та оптимальними нормами висіву насіння. Після відновлення вегетації навесні за першого строку сівби (10 вересня) забур’яненість посівів ячменю озимого була на рівні 622–663 шт./м 2 . Переважаючими видами бур’янів в агрофітоценозі ячменю озимого були Capsella bursa-pastoris L., Viola tricolor L., Tripleurospermum inodorum L., Centaurea cyanus L. та Apera spica. Сівба ячменю озимого пізніше від оптимальних строків (10 жовтня) призводить до підвищення рівня забур’яненості посівів наприкінці вегетації в 1,4–1,5 раза, а збільшення норми висіву на 0,5–1,0 млн схожих насінин на гектар забезпечує зменшення кількості бур’янів на 6–20 %. Найвищу урожайність зерна (3,60–3,67 т/га) ячменю озимого отримано за сівби 20 вересня, що на 16– 20 % більше порівняно зі сівбою 10 жовтня. Отож, покращання екологічних умов росту й розвитку рослин, зменшення забур’яненості та підвищення продуктивності агрофітоценозу ячменю озимого в умовах Полісся України забезпечує посів не пізніше від оптимальних строків 10–20 вересня.
The article presents the autumn season growth characteristics of winter barley under Polissya conditions depending on sowing time and seeding rate. The years of investigation have proved that the crops of the first sowing time (September 10) after growing season have the highest growth and development indicators in contrast to crops of the next sowing time. It was investigated that after stopping the autumn growing season the mass of aboveground and underground parts of 100 winter barley plants sown in optimal time (September 20) was 5,1 and 12,5 times higher in comparison with the plants of later date sowing (October 10) respectively. The results of the research indicate that the terms of sowing and the rules for winter barley sowing are important elements of the technology of cultivation. The level of presence of weeds in agrocenosis of winter barley and grain yield can be regulated by the timing of sowing and optimal seeding rates. After the restoration of the vegetation in the spring for the first sowing date (September 10), the inflorescence of winter barley crops was at 622–663 pcs./m2. The predominant species of weeds in agrophytocenoses of winter barley were Capsella bursa-pastoris L., Viola tricolor L., Tripleurospermum inodorum L., Centaurea cyanus L. and Apera spica venti L. The winter barley sowing on later than optimal date (October 10) leads to an increase in the weed-infested crops at the end of growing season in 1,4–1,5 times. The increase of seeding rate by 0,5–1,0 million of germinable seeds per hectare ensures the decrease of weeds by 6–20 %. The winter barley showed the highest grain yield (3,60–3,67 t/ha) when sown on September 20at, which was 16–20 % higher than in winter barley sown on October 10. Improvement of ecological conditions of plant growth and development, the decrease of agrophytocenosis weediness and productivity of winter barley under conditions of Ukrainian Polissya provides the sowing before the optimal date (September 10–20).
Приведены особенности развития ячменя озимого в осенний период в зависимости от сроков посева и норм высева семян в условиях Полесья. Выявлено, что при первом сроке посева (10 сентября) после прекращения вегетации растения имели самые высокие показатели роста и развития по сравнению со следующими сроками посева. Масса наземной и подземной частей 100 растений ячменя озимого после прекращения осенней вегетации при оптимальном сроке посева (20 сентября) в 5,1 и 2,5 раза соответственно больше по сравнению с растениями позднего срока посева (10 октября). Результаты исследований свидетельствуют, что сроки посева и нормы высева ячменя озимого являются важными элементами технологии выращивания. Уровень присутствия сорняков в агроценозах ячменя озимого и урожайность зерна можно регулировать сроками посева и оптимальными нормами высева семян. После возобновления вегетации весной при первом сроке посева (10 сентября) засоренность посевов ячменя озимого была на уровне 622–663 шт./м2. Преобладающими видами сорняков в агрофитоценозах ячменя озимого были Capsella bursa-pastoris L., Viola tricolor L., Tripleurospermum inodorum L., Centaurea cyanus L. и Apera spica. Посев ячменя озимого позже оптимальных сроков (10 октября) приводит к повышению уровня засоренности посевов в конце вегетации в 1,4–1,5 раза, а увеличение нормы высева на 0,5–1,0 млн всхожих семян на гектар обеспечивает уменьшение количества сорняков на 6–20%. Наивысшую урожайность зерна (3,60–3,67 т/га) ячменя озимого получено при посеве 20 сентября, что на 16–20% больше по сравнению с посевом 10 октября. Так, улучшение экологических условий роста и развития растений, уменьшение засоренности и повышения производительности агрофитоценозов ячменя озимого в условиях Полесья Украины обеспечивает посев не позднее оптимальных сроков 10–20 сентября.
URI: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/11615
ISSN: 2616-7719
Располагается в коллекциях:Статті

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
VLNAU_22_2_2018_29-33.pdf276,71 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

ISSN 2414-519X © 2014-2024 Полесский университет