Оцінка та класифікаційний поділ нематеріальних активів

Abstract

В статті доведена необхідність використання нестандартного підходу до формування звітних форм. Наведено характерні особливості нематеріальних активів, а саме: вони формують свою вартість із прав та привілеїв, наданих підприємству, яке їх використовує, а також вони не є фінансовими інструментами. Розглянуто особливості оцінки нематеріальних активів при їх надходженні, використанні та вибутті. Доведена необхідність проведення переоцінки нематеріальних активів з обмеженим терміном існування на предмет їх знецінення. Визначено фактори, що враховуються при встановленні строку корисного використання нематеріальних активів. Запропонований класифікаційний поділ нематеріальних активів для забезпечення належного рівня організації обліку та потреб управління: нематеріальні активи, пов’язані з маркетингом, з клієнтами, з мистецтвом, з контрактом, з технологіями та гудвіл.

The article proves that the variability of the content of the provisions of regulations causes the complexity of the formation of reporting indicators and the need to use a non-standard approach to the formation of reporting forms. The economic content of intangible assets is determined and their characteristic features are given, namely: they form their value from the rights and privileges granted to the enterprise that uses them, and they are not financial instruments. Features of valuation of intangible assets at their receipt, use and disposal are considered. It is established that in the case of the acquisition of several intangible assets of different types, the company must distribute the costs in proportion to their fair value. It is necessary to use a conservative approach in the formation of the initial value of intangible assets, which are created by the entity itself, by reflecting the costs as they arise, both direct and indirect. It has been shown that intangible assets with indefinite useful lives can never be tested for reimbursed undiscounted cash flows, as cash flows may continue indefinitely in the future. The necessity of revaluation of intangible assets with a limited useful life for their impairment has been proven. An impairment loss is recognized if the carrying amount of an intangible asset is not recoverable and exceeds its fair value. Factors that are taken into account when determining the useful life of intangible assets are identified. The classification of intangible assets is proposed to ensure the proper level of organization of their accounting and management needs: intangible assets related to marketing, customers, art, contract, technology and goodwill. Goodwill is the largest intangible asset recognized in the balance sheet. To reflect goodwill, an enterprise compares the fair value of net tangible and identifiable intangible assets with the cost of acquiring a business. Prospects for further research in this area are to take into account the foreign experience of economically developed countries and practical aspects of accounting for intangible assets in order to improve the process of managing their use in domestic enterprises.