DSpace Регистрация
 

Institutional Repository of Zhytomyr National Agroecological University >
Інститути, факультети та підрозділи університету >
Факультети >
Агрономічний >
Кафедра геодезії та землеустрою >
Автореферати та дисертації >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/3857

Название: Мокра бактеріальна гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України
Другие названия: Мокрая бактериальная гниль картофеля и меры ограничения ее развития в условиях Полесья Украины
Potato wet bacterial rot and measures to restrict its development under the conditions of Ukraine’s Polissya
Авторы: Вернигора, І. Ф.
Вернигора, И. Ф.
Vernigora, I.
Ключевые слова: мокра бактеріальна гниль
мокрая бактериальная гниль
wet bacterial rot
картопля
картофель
potatoes
шкідливість
вредоносность
negative impact
ступінь ураження
степень поражения
spreading
розповсюдження
распространение
efficiency
ефективність дії
эффективность действия
defeat degree
Дата публикации: 2011
Издатель: Національний університет біоресурсів і природокористування України
Библиографическое описание: Вернигора І. Ф. Мокра бактеріальна гниль картоплі та заходи щодо обмеження її розвитку в умовах Полісся України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.11 «Фітопатологія» / І. Ф. Вернигора. – К., 2011. – 23 с.
Аннотация: При проведенні фітопатологічної експертизи у господарствах різних форм власності зони Полісся України встановлено, що найбільш розповсюдженою мокра бактеріальна гниль була у Волинській області (11,7%). Дещо меншу кількість бульб відмічено на території Житомирської, Рівненської (10,7%) та Київської (7,3%) областей. Негативний вплив мокрої бактеріальної гнилі на рослини різних за стійкістю сортів картоплі виявлявся у зниженні їх продуктивності. Найбільші втрати врожаю спостерігались у сприйнятливого до бактеріозу сорту Тетерів і становили 34,0%, а у відносно стійкого до захворювання сорту Слов’янка цей показник складав 2,5%. При вивченні інтенсивності поширення мокрої бактеріальної гнилі при зберіганні врожаю найбільшу кількість хворих бульб було виявлено у зразках сприйнятливого сорту Тетерів при додаванні до партій здорових бульб 15,0% ураженого матеріалу. При цьому поширення мокрої гнилі навесні було найвищим і становило 65,0%. У результаті вивчення біологічних особливостей виділених штамів Р110, Р111, Р115, Р116 їх було віднесено до виду Pect. carotovorum subsp. сarotovorum. Встановлено адитивний характер взаємовідносин між збудником мокрої гнилі Pect. carotovorum subsp. сarotovorum та патогенами грибного походження Fusarium oxysporum, Alternaria solani та Phythophthora infestans. При сумісному культивуванні бактерій роду Pectobacterium з бактеріями Bacillus amylolіquefaciens визначений прояв антагоністичних властивостей з боку останніх. Вивчено бактерицидні властивості у ряду препаратів грибного та бактеріального походження. Встановлено, що найвищу ефективність дії щодо пригнічення розвитку мокрої бактеріальної гнилі на різних за стійкістю сортах картоплі проявив фунгіцид Лікар рослин, з.п. при нормі застосування 5,0 г/л. Досліджено різні способи оцінки сортів картоплі на стійкість до мокрої гнилі та встановлено, що найбільш ефективним є метод зараження цілих бульб за допомогою шприца з модифікованою голкою. У результаті випробування виділено наступні відносностійкі сорти: Карлена, Подолянка, Пролісок, Розара, Дубравка, Левада та ін.
Проведена фитопатологическая экспертиза партий клубней картофеля на территории Полесья Украины. Установлено, что наиболее распространенной мокрая бактериальная гниль была в Волынской области (11,7%). Меньшее количество клубней было найдено в хозяйствах Ровенской (10,7%) и Житомирской (10,7%) областей. На территории Киевской области распространение заболевания составило 7,3%. Установлен характер влияния мокрой бактериальной гнили на растения картофеля разных сортов. При посадке инфицированных клубней сорта Тетерев, для которого характерна восприимчивость к патогену, потери урожая составили 34,0%. А у относительно устойчивого сорта Славянка этот показатель был всего 2,5%. Изучено распространение бактериоза во время хранения урожая. Наибольшее количество пораженных клубней было отмечено весной у неустойчивого к болезни сорта Тетерев. При добавлении 15% инфицированного материала к партиям здоровых клубней этого сорта распространение мокрой гнили в зимний период составило 65,0%. В ходе исследований выделенные изоляты по степени патогенности были распределены на четыре группы: сильнопатогенные (12,4%), среднепатогенные (32,8%), слабопатогенные (29,3%) и непатогенные (25,5%). При изучении биохимических и морфологических особенностей штаммов Р110, Р111, Р115, Р116 они были отнесены к виду Pect. carotovorum subsp. сarotovorum, что вызывает мокрую бактериальную гниль картофеля. Установлено аддитивный характер взаимоотношений между бактериями Pect. carotovorum subsp. сarotovorum и возбудителями фузариоза (Fusarium oxysporum), альтернариоза (Alternaria solani) и фитофтороза (Phythophthora infestans). При культивировании бактерий рода Pectobacterium с бактериями-антагонистами Bacillus amylolіquefaciens подтверждены антагонистические свойства последних по отношению к мокрой бактериальной гнили. Проведены исследования по изучению бактерицидных особенностей препаратов Ликар рослын, с.п., Татту, к.с. Ридомил Голд, МЦ 68WP, с.п. Фитодоктор, с.п., Чемпион с.п. Эти препараты значительно ограничивали развитие мокрой бактериальной гнили на разных по устойчивости сортах картофеля. Но наибольшую эффективность проявил Ликар рослын в норме применения 5,0 г/л. Использование этого фунгицида позволило предотвратить потери урожая на 2,1–4,3 т/га для сорта Славянка; 3,6–10,2 т/га для сорта Веста; 2,2–3,1 т/га для сорта Тетерев. Изучены различные методы оценки клубней картофеля на устойчивость к мокрой гнили. Установлено, что наиболее эффективным способом является инфицирование клубней шприцом с модифицированной иглой. В результате проведения комплексной оценки 64-х сортообразцов картофеля высокую резистентность проявили сорта Карлена, Подолянка, Пролисок, Розара, Дубравка, Леди Розетта и др.
Conducting the phytopathological examination at the basis of different forms of ownership enterprises of Ukraine’s Polissya zone has been proved that most spread wet bacterial rot level was in Volyn region (4,7%). The smaller quality of potato tubers were registered at the territories of Zhytomyr and Rivne regions (10,7%), and Kyiv region (7,3%). The negative impact of wet bacterial rot on the various crop species was shown at their productivity increase. The most significant crop losses were observed at species susceptible to the bacteriosis: Teteriv (34,0%) and resistant to wet bacterial rot Slovjanka (2,5%). The experiments have proved that storing the yield the biggest quantity of infected tubers were observed at the example of Teteriv sample including 15% of infected tubers added to high quality tubers. After the experiment the spread of wet bacterial rot was the highest in spring – 65%. At the result of the investigation the peculiarities of marked strains: P110, P111, P115, P116 they were referred to the Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum. The additive character of the interaction between wet rot agents and the pathogenies of fungic origin: Fusarium oxysporum, Alternaria solani and Phytophthora infestans. The antagonistic peculiarities of Bacillus amyloliquefaciens bacterias have been determined at the process of joint bacterial cultivation of Pectobacterium and Bacillus amyloliquefaciens bacterias. The bacterial peculiarities of the various materials of fungic and bacterial origin have been investigated. It has also been proved the highest efficiency of the fungicide “Likar roslyn” impact on the decrease of wet bacterial rot development at the example of various potato species (at the norm of 5,0 gr/l). The author has also investigated various methods of potato species assessment concerning resistance to wet rot. It has been proved the most efficient is the method of infecting tubers with the injector with modified needle application. At the result of the experiment it has been substantiated that the relatively resistant are such potato species: Karlena, Podolyanka, Prolisok, Rosara, Dubravka, Levada and others.
URI: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/3857
Располагается в коллекциях:Автореферати та дисертації

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
aref_Vernigora_I_2011.pdf330,84 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

ISSN 2414-519X © 2014-2017 ЖНАЭУ