Соціальний захист сільського населення в країнах Центральної та Східної Європи – членах Європейського Союзу

Abstract

У контексті САП соціальний захист виступає одним з основних факторів політики розвитку сільських територій ЄС. Особливої ваги він набуває з огляду на новий етап реформування САП, що почався з прийняттям фундаментальної "реформи Фішлера" (2005—2013 pp.). Система соціального захисту населення є основним елементом соціальної політики держави. За останні роки в умовах реформування аграрного сектору та посилення євроінтеграційних процесів в Україні, питання соціального захисту населення, що проживає на сільських територіях, значно актуалізувалося. До негативних факторів, дія яких зумовлює необхідність змін у системі соціального захисту, слід віднести наступні: руйнування традиційних систем зайнятості на селі, зростаючий рівень безробіття сільського населення, поглиблення демографічної кризи, розгортання делопуляційних процесів, широкомасштабний та застійний характер бідності у сільській місцевості тощо. Проблема полягає в тому, що соціальна й аграрна політика держави не забезпечує достатньої матеріальної підтримки селянина для його "виживання" в умовах ринку, не повною мірою сприяє підвищенню рівня безпеки сільського населення, слабо враховуються зміни, які відбуваються у землекористуванні, що у сукупності призводить до посилення соціальної ізоляції сільського населення, а його значний соціально-економічний потенціал залишається незатребуваним.

In the context of the CAP social protection is one of the main factors of the EU rural development policy. Particular weight he gets given the new phase of CAP reform, which began with the adoption of a fundamental "reform Fischler" (2005-2013 pp.).