Реагирование репродуктивной системы прудовика озерного на воздействие различных концентраций хлорида кобальта

Abstract

В условиях растущего загрязнения окружающей среды среди других загрязнителей на одно из первых мест вышли ионы тяжелых металлов. В наше время ежегодное поступление многих тяжелых металлов в гидросферу в несколько раз превышает таковое из природных источников. Не вызывает сомнений актуальность исследования влияния этих загрязнителей на гидробионтов с целью внедрения полученных результатов в систему экологического мониторинга. Удобным объектом для токсикологических исследований может быть вторинноводний легочный моллюск – ставковик Lymnaea stagnalis (Linné, 1758). Как тест-показатель избран реагирования репродуктивной системы L. stagnalis на различные концентрации хлорида кобальта. В течение хронического опыта (70 суток) при условии достаточного количества корма и своевременного изменения растворов токсикантов (через 1 сутки) исследовано влияние хлорида кобальта гостролетальни концентрации – 150-50 мг / дм3; хронические летальные – 40-10 мг / дм3; выдерживания – 5-0,1 мг / дм3; подпороговые концентрации – 0,0001 мг / дм3 и ниже) особенности репродукции и развития легочного моллюска прудовика озерного. Выяснено, что диапазон концентраций от гостролетальних к подпороговых у этого моллюска достаточно широкий (150-0,0001 мг / дм3), что указывает на чрезвычайную лабильность его организма. на основании анализа реакции репродуктивной системы прудовика на разные уровни интоксикации данным полютантами сделан вывод о стимулирующем влиянии хлорида кобальта при более высоких концентраций (1-0,1 мг / дм3) и угнетающее его действие низких концентраций.

Under the conditions of growing environmental pollution heavy metal ions took one of the first places among other pollutants. At present, annual amount of heavy metals in the hydrosphere caused by anthropogenic factors is several times higher than that from natural sources. The topicality of a research into the influence of the above mentioned pollutants on hydrobionts with the aim of introducing the research results to the ecological monitoring system is beyond doubt. Lymnaea stagnalis (Linne, 1758) a secondary-water lung pond mollusc, can be a suitable object for toxicological investigations. Changes in a reaction of L. stagnalis’ reproduction system to different concentrations of cobalt chloride are chosen as a test-index. During the continuous investigation (70 days) under the conditions of sufficient quantity of food and timely replacement of toxicant solutions (every other day) we investigated the effects of cobalt chloride (sharp lethal concentrations – 150-50 mg/dm3 ; chronic lethal – 40-10 mg/dm3; endurable – 5-0,1 mg/dm3; threshold concentrations – 0,0001 mg/dm3 and lower) on the reproduction and development of mollusca pulmonata Lymnaea stagnalis. It has been established that the range of concentrations from sharp to lethal ones is rather wide. It indicates to the extreme lability of the mollusc body. A conclusion is made about a stimulating effect of cobalt chloride in its high concentrations (1-0,1 mg/dm3 ) and a depressing effect in lower concentrations.

В умовах зростаючого забруднення навколишнього середовища поміж інших полютантів на одне з перших місць вийшли йони важких металів. У наш час щорічне надходження багатьох важких металів у гідросферу в декілька разів перевищує таке з природних джерел. Не викликає сумнівів актуальність дослідження впливу цих полютантів на гідробіонтів із метою впровадження отриманих результатів у систему екологічного моніторингу. Зручним об'єктом для токсикологічних досліджень може бути вторинноводний легеневий молюск – ставковик Lymnaea stagnalis (Linné, 1758). Як тест-показник обрано реагування репродуктивної системи L. stagnalis на різні концентрації хлориду кобальту. Протягом хронічного досліду (70 діб) за умови достатньої кількості корму і своєчасної зміни розчинів токсикантів (через 1 добу) досліджено вплив хлорида кобальта (гостролетальні концентрації – 150-50 мг/дм3; хронічні летальні – 40-10 мг/дм3; витримувані – 5-0,1 мг/дм3; підпорогові концентрації – 0,0001 мг/дм3 і нижче) на особливості репродукції та розвитку легеневого молюска ставковика озерного. З’ясовано, що діапазон концентрацій від гостролетальних до підпорогових у цього молюска досить широкий (150-0,0001 мг/дм3), що вказує на надзвичайну лабільність його організму. На підставі аналізу реакції репродуктивної системи ставковика на різні рівні інтоксикації даним полютантом зроблено висновок про стимулюючий вплив хлорида кобальта за більш високих концентрацій (1-0,1 мг/дм3) і пригнічуючу його дію за нижчих концентрацій.