Гастрономічний туризм: експлікація аксіологічних концептів

Abstract

Значна кількість досліджень присвячена національним гастрономічним перевагам і виконана в рамках етнографії, культурології, історії, краєзнавства та лінгвістики. При цьому аксіологічні особливості гастрономічного дискурсу різних національних співтовариств вивчаються не повною мірою, незважаючи на високу ступінь їх значущості для розуміння як загального, так і специфічного в національних культурах. Гастрономічний туризм, незважаючи на його значущість стосовно аксіологічного маркування та етнокультурної специфіки, є мало дослідженим стосовно сфери обслуговування та розваг. Розглядається статус гастрономічного дискурсу в аспекті тураксиології та обґрунтовано основні тураксиологічні категорії «концепт» і «дискурс» (розуміється як ситуативно-обумовлений вид діяльності), які служать в даному дослідженні виявленню тураксиологічних (культурно-ценнісних) характеристик гастрономічного дискурсу. Гастрономічний дискурс описується цінними характеристиками в параметрах добування їжі (сільське господарство, полювання, рибальство, здійснення закупівель), приготування їжі, домашньої, естетичної, ритуальної, соціальної ієрархізації харчових пріоритетів. Таким чином, акти комунікації супроводжують процеси добудування, придбання, оброблення та споживання харчових продуктів, кулінарія, у своїй національно-культурній своєрідності, формує особливу систему – гастрономічний дискурс, що кваліфікується в термінах аксіології, оскільки в ньому відображені й концентруються норми, цінності, як загальнолюдські, так і ті, що належать певній культурі, а також суб'єктивні, гендерні та соціальні характеристики, стереотипи, традиції, ознаки національної самоідентифікації.

Значительное число исследований посвящено национальным гастрономическим предпочтениям и проделано в рамках этнографии, культурологии, истории, краеведения и лингвистики. При этом аксиологические особенности гастрономического дискурса различных национальных сообществ исследованы не в полной мере, несмотря на высокую степень их значимости для понимания, как общего, так и специфического в национальных культурах. Гастрономический туризм, несмотря на его значимость с точки зрения аксиологической маркированности и этнокультурной специфики, является малоисследованной областью сферы обслуживания и развлечений. В работе рассмотрен статус гастрономического дискурса в аспекте тураксиологии и обоснованы базовые тураксиологические категории «концепт» и «дискурс» (понимаемый как ситуативно-обусловленный вид деятельности), которые служат в данном исследовании выявлению тураксиологических (культурно-ценностных) характеристик гастрономического дискурса. Гастрономический дискурс описывается ценностными характеристиками в параметрах добывания пищи (сельское хозяйство, охота, рыболовство, совершение покупок), приготовления еды, бытовой, эстетической, ритуальной, социальной иерархизации пищевых приоритетов. Таким образом, акты коммуникации, сопровождающие процессы добывания, приобретения, обработки и потребления пищевых продуктов, кулинария, в их национально-культурном своеобразии образуют особую систему – гастрономический дискурс, квалифицируемый в терминах аксиологии, так как в нем отражаются и концентрируются нормы, ценности, как общечеловеческие, так и принадлежащие определенной культуре, а также субъективные, гендерные и социальные характеристики, стереотипы, традиции, признаки национальной самоидентификации.

A significant number of studies are devoted to national gastronomic preferences and done in the framework of ethnography, culture, history, local lore and linguistics. At the same time, the axiological features of the gastronomic discourse of various national communities have not been fully explored, despite the high degree of their importance for understanding both the general and the specific in national cultures. Gastronomic tourism, despite its importance in terms of axiological marking and ethno-cultural specifics, is a little explored area of the sphere of service and entertainment. The paper considers the status of gastronomic discourse in the aspect of turaxiology and bases the Turaksyological categories «concept» and «discourse» (understood as a situationally conditioned activity) that serve in this study to identify the turaxiological (cultural-value) characteristics of gastronomic discourse. Gastronomic discourse is described by values in the parameters of obtaining food (agriculture, hunting, fishing, shopping), cooking, household, aesthetic, ritual, social hierarchy of food priorities. Thus, the acts of communication accompanying the processes of obtaining, acquiring, processing and consuming food, cooking, in their national and cultural originality form a special system – a gastronomic discourse that is qualified in terms of axiology, since it reflects and concentrates norms, values, as universal, so belonging to a certain culture, as well as subjective, gender and social characteristics, stereotypes, traditions, signs of national self-identification. There is an inadequate depth of theoretical generalization of the material in the present period. The extraction, processing and consumption of food products is accompanied by communicative acts that, in their national and cultural identity, form a system of gastronomic discourse that should be described in terms of axiology, as it reflects ethno-cultural and universal norms, values, stereotypes, characteristics and other signs of national self-identification. In the Ukrainian gastronomic discourse, «kitchen» verbalizes the axiological attitude to the Ukrainian national methods of cooking and national dishes: mainly a highly positive assessment of Ukrainian cuisine. Differentiation of female and male roles in gastronomy, where women and cuisine play a dominant role, are the value of gastronomic discourse in Ukrainian culture. The hyponyms «taste of childhood», which is part of the concept of «taste», accumulates the ideas and preferences of each individual and is the most subjectively colored. There is a tendency towards a nostalgic experience of the values of the previous era. The economic aspect of healthy nutrition is given great attention – in the Ukrainian gastronomic discourse, healthy food is described as inaccessible in price, economic reasons justify the preference for harmful food. At the present stage of human activity, attractive characteristics for modern society, such as high quality of raw ingredients, highly ethical and ethical way of farming, multiculturalism are emphasized: Ukraine now deserves to acquire the status of a country of gastronomic tourism due to the mixture of culinary cultures.