Вплив гербіцидів на вміст органів вегетативного розмноження бур’янів у ґрунті

Abstract

Проведено детальний аналіз заходів зниження негативного впливу бур’янів на сільськогосподарські рослини, а також зниження їх кількості на землях, що не обробляються. Наведено результати трирічної оцінки фітосанітарного стану земель та обґрунтовано доцільність агроприйомів і використання гербіцидів на землях, що були виведені із сільськогосподарського використання та протягом багатьох років не оброблялись. Оцінку фітосанітарного стану полів проведено методом обстеження полів на засміченість бур’янами. При цьому, проведено оцінку ступеня засміченості, видовий та кількісний склад бур’янів, їх життєві форми тощо. Також проведено обліки запасу насіння та органів вегетативного розмноження бур’янів у ґрунті, досліджено швидкість проростання та інші особливості поведінки бур’янів в агроценозах та на землях, що були виведені із сільськогосподарського використання. Розроблено прогнози щодо можливості повторного використання таких земель для вирощування сільськогосподарської продукції на основі розробки та впровадження екологічних підходів і економічно виправданих методів зменшення фактичної та потенційної забур’яненості агроценозів. Висвітлено вплив гербіцидів суцільної дії на засміченість шару ґрунту 0–40 см вегетативними органами бур’янів на виведених із обробітку землях. Доведено, що трирічне використання гербіцидів сприяє зниженню кількості органів вегетативного розмноження бур’янів у межах 81,3–94,5 %, порівняно із початковою засміченістю. Встановлено, що систематичне застосування гербіцидів Діплодок, в. г. та Раундап, в. р. протягом трьох досліджуваних років дає змогу помітно зменшити засміченість ґрунту органами вегетативного розмноження багаторічних видів бур’янів й отримати максимальний захисний ефект. Для отримання максимального ефекту гербіциди необхідно використовувати щорічно.

A detailed analysis of methods for diminishing the negative effects of weeds on the agricultural plants as well as for quantity reduction of weeds on the non-cultivated lands has been made. The results of three-year estimation of phytosanitary state of lands have been given, the expedience of agronomic techniques and of the use of herbicides on the abandoned lands which were not cultivated for many years has been substantiated. The phytosanitary state of fields has estimated by the method of fields examining on their weed infestation. Herewith, the rate of weed infestation, the species and qualitative compositions of weeds, their life-forms have been estimated. Besides, seed supply recordings as well as the recordings of organs of weeds’ vegetative propagation in soil have been made. The germination rate and other peculiarities of weeds behavior both in agrocoenosis and on the abandoned lands have been studied. It has been made a forecast as for the feasibility of reusing of these lands for growing of the agricultural produce on the basis of development and introduction of ecological approaches as well as of economically justified methods on diminishing the real and the potential weed infestation in agrocoenosis. The effects of complex herbicides on weed infestation of 0–40cm soil layer with vegetative organs of weeds on the abandoned lands have been elucidated. It has been proved that three-year use of herbicides promotes to quantity reduction of organs of vegetative propagation of weeds within 81.3–94.5% as compared to initial weed infestation. It has been determined that systematic use of herbicides like Diplodoc, w. s. and Raundap w. s. during three years of studies results in reducing of weeds infestation with organs of vegetative propagation of perennial weeds sorts as well as in receiving a maximal protective effect. To receive a maximal effect, the herbicides should be used annually.

Проведен детальный анализ мероприятий снижения негативного влияния сорняков на сельскохозяйственные растения, а также снижения их количества на землях, которые не обрабатываются. Приведены результаты трехлетней оценки фитосанитарного состояния земель, а также обоснована целесообразность агроприемов с использованием гербицидов на землях, которые были выведены из сельскохозяйственного использования и в течение многих лет не обрабатывались. Оценка фитосанитарного состояния полей проведена методом обследования полей на засоренность сорняками. При этом проведена оценка степени засоренности, видовой и количественный состав сорняков, их жизненные формы и тому подобное. Также проведен учет запаса семян и органов вегетативного размножения сорняков в почве, исследована скорость прорастания и другие особенности поведения сорняков в агроценозе и на землях, которые были выведены из сельскохозяйственного использования. Разработаны прогнозы относительно возможности повторного использования таких земель для выращивания сельскохозяйственной продукции на основе разработки и внедрения экологических подходов и экономически оправданных методов уменьшения фактической и потенциальной засоренности агроценоза. Отражено влияние гербицидов сплошного действия на засоренность слоя почвы 0–40 см вегетативными органами сорняков на выведенных из возделывания землях. Доказано, что трехлетнее использование гербицидов способствует снижению количества органов вегетативного размножения сорняков в пределах 81,3–94,5 %, в сравнении с начальной засоренностью. Установлено, что систематическое применение гербицидов Диплодок, в. г. и Раундап, в. г. в течение трех исследуемых лет дает возможность заметно уменьшить засоренность почвы органами вегетативного размножения многолетних видов сорняков и получить максимальный защитный эффект. Для получения максимального эффекта гербициды необходимо использовать ежегодно.